Постанова

від 12.08.2019 по справі 140/628/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/5710/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Судової-Хомюк Н.М.

за участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рожищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 140/628/19 (суддя Волдінер Ф.А., м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рожищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в якому просив: а) визнати протиправним та скасувати рішення Рожищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області 08.08.2018 № 4090/02-19 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

б) зобов`язати Рожищенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з врахуванням періоду участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 24.06.1986 по 04.07.1986, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме - з 12.07.2018.

Рішенням від 10 квітня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Рожищенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не врахував положень пп.5 п.2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, відповідно до якого документами, які засвідчують особливий статус особи, у даному випадку статус ліквідатора на Чорнобильській АЕС, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122.

Довідка форми № 122 є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження та видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 до управління Фонду не подав довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року, № 122, що видається безпосередньо підприємством, установою, організацією, у складі яких позивач виконував функції з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

А тому, відсутні підстави для призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку з врахуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також апелянт вказує на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, визначений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

ОСОБА_1 не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 2), що підтверджується дублікатом посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 від 08.04.2014, виданим Волинською обласною державною адміністрацією.

З метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, 12.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Рожищенського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (надалі Закон №796-XIІ), до якої були надані: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серія НОМЕР_1 від 01.04.2014; довідка від 09.10.1991 № 97, видана спецавтобазою № 21 тресту «Рівнешляхбуд»; довідка № 50 від 15.05.2018, видана ВАТ «Рівнешляхбуд»; копія відрядного посвідчення № 294.

Однак, за наслідками розгляду поданих позивачем заяви та документів Рожищенське ОУПФУ прийняло рішення від 08.08.2018 № 4090/02-19, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з тим, що наданих документів є недостатньо, щоб встановити право позивача на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, керувався тим, що оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що відповідно підтверджує факт його роботи у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, та є достатньою підставою для призначення пільгової пенсії, передбаченої частиною першою статті 55 Закону №796-XI, а також перебував до 01.07.1986 в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому у відповідача відсутні підстави не призначати пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, - 10 років.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Тобто, для надання особі права на призначення пенсії із зменшенням на 10 років пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», така особа повинна довести факт своєї роботи у зоні відчуження (до 1 липня 1986 року - факт роботи незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - факт роботи не менше 5 календарних днів).

Матеріалами справи підтверджується, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідкою спецавтобази № 21 тресту «Рівнешляхбуд», від 09.10.1991, довідкою ВАТ «Рівнешляхбуд» від 15.05.2018 та відрядним посвідченням № 294, відповідно до яких позивач дійсно в період з 24.06.1986 по 04.07.1986 працював в Рівненській спецавтобазі № 21 тресту «Рівнешляхбуд» на посаді слюсара по ремонту автомобілів і брав участь в роботах по ліквідації наслідків на ЧАЕС (автодорога Чорнобиль-Зелений Мис, населені пункти: Плютовище, Копачі, Опачічі, Чорнобиль).

Крім того, встановлено, що 08.04.2014 ОСОБА_1 . Волинською обласною державною адміністрацією було видано дублікат посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що вказані документи в поєднанні з наявним у позивача статусом учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дають змогу стверджувати, що у період з 24.06.1986 по 04.07.1986 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме в зоні відчуження.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка форми №122, оскільки п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає альтернативу вказаній довідці, а саме первинні документи, стверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

Основною підставою для врахування альтернативних документів є інформація у них про період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Оскільки документи, подані позивачем пенсійному органу разом із заявою про призначення пенсії містили всю необхідну зазначену вище інформацію, такі протиправно не були взяті до уваги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження відповідача про відсутність достатніх документів, які підтверджують період участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, спростовуються наявними у справі доказами.

При вирішенні справи судом також взято до уваги правовий висновок Верховного Суду України (ухвала від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а), відповідно до якого єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду України від 21.11.2006 у справі №21-1048во06, від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а та Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2-а/333/122/17) та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Зазначений вище висновок підтриманий також Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 у справі №565/1228/17 та від 27.02.2019 у справі №500/2778/17.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак, судом першої інстанції вірно обрано спосіб відновлення порушеного права шляхом зобов`язання відповідача призначити таку пенсію з моменту звернення з відповідною заявою.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії заяви ОСОБА_1 до Рожищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про призначення пенсії за віком така була подана 23.07.2019.

Натомість суд першої інстанції зобов`язав відповідача призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме - з 12.07.2018.

Не підтверджуються матеріалами справи і аргументи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановлених ст. 122 КАС України. Адже апелянт не надав жодних доказів, які б підтверджували, коли позивачу було направлене та коли він отримав рішення Рожищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області №770 від 23.07.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком за ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до приписів частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір, однак не надав належної оцінки обставинам справи, а тому оскаржене рішення суду слід змінити в частині дати, з якої Рожищенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зобов`язано призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Рожищенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити частково.

Змінити резолютивну частину рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 140/628/19, виклавши абз. 3 у наступній редакції: зобов`язати Рожищенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з врахуванням періоду участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 24.06.1986 по 04.07.1986, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме - з 23.07.2018.

У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 140/628/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді О. М. Довгополов Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 14.08.2019.