Рішення

від 14.08.2019 по справі 280/2504/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2019 року Справа № 280/2504/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря Сонгулія О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

до Обслуговуючого гаражного кооперативу Таврия-2 (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Донецька, буд.2Г, код ЄДРПОУ 34157774)

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) до Обслуговуючого гаражного кооперативу Таврия-2 (далі - відповідач, ОГК Таврія-2 ), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 42046,60 грн. з рахунків у банках.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що станом на 20.03.2019 відповідач має узгоджений податковий борг в сумі 42046,60 грн, який виник у зв`язку з самостійним визначенням грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та на підставі рішення контролюючого органу про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання. Контролюючим органом направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак борг відповідачем самостійно не сплачений. У зв`язку з чим, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в справі, призначено судове засідання на 15.07.2019.

Ухвалою суду від 15.07.2019 розгляд справи відкладено на 08.08.2019.

15.07.2019 представник позивача подав заяву, в якій просив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі матеріалів справи.

В судове засідання 08.08.2019 представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 08.08.2019 не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судової повістки на офіційну адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України від 25.07.2019 (за посиланням https://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/news2/752245/). Відзив на позовну заяву відповідачем не поданий.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

На підставі наданих письмових доказів судом встановлено такі обставини.

ОГК Таврія-2 зареєстровано Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області 10.03.2006 за №10991020000001081 (80).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач заявляє про те, що за даними облікової картки платника податків станом на 20 березня 2019 року за ОГК Таврія-2 обліковується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 42046,60 грн.

На підтвердження даної обставини позивач надав довідку про стан частини податкового боргу ОГК Таврія-2 станом на 20.03.2019 (а.с.45).

В позові позивач посилається на те, що сума боргу виникла у зв`язку з несплатою самостійно визначених відповідачем грошових зобов`язань з орендної плати за землю в податковій звітності з плати за землю за 2017 рік - за загальну суму 3611,64 грн, за 2018 рік - на загальну суму 24 308,88 грн, за 2019 рік - на загальну суму 2025,74 грн. Крім того, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.01.2019 №0000255106 на суму 1584,61 грн., а також нарахована пеня в сумі 2967,73 грн (а.с.42-44).

Дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази в межах аргументів позивача, судом встановлено, що ОГК Таврія-2 має податковий борг, який виник з таких підстав:

1) позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання з орендної плати за землю у податковій декларації з плати за землю за 2017 рік (звітна) від 19.02.2017 №9023594626 з урахуванням податкової декларації з плати за землю на 2017 рік (уточнююча) від 30.01.2018 №9297432195 на загальну суму 3831,57 грн з урахуванням часткової сплати суми боргу, а саме: за листопад-грудень 2017 року з терміном сплати до 30.01.2018 (а.с. 74-77).

2) позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання з орендної плати за землю у податковій декларації з плати за землю за 2018 рік (звітна) від 06.02.2018 №9013668282 на загальну суму 24308,93 грн, а саме: за січень-грудень 2018 року з кінцевим терміном сплати до 30.01.2019 (а.с.72-73);

3) позивачем самостійно визначено податкові зобов`язання з орендної плати за землю у податковій декларації з плати за землю за 2019 рік (звітна) від 14.01.2019 №9000728255, а саме: за січень 2019 року в сумі 2025,74 грн з терміном сплати до 03.02.2019;

4) контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000255106 від 04.01.2019, відповідно до якого за порушення строку сплати грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб до відповідача застосовано штрафні санкції на підставі ст.126 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в розмірі 20% у сумі 1584,61грн (а.с.63).

5) контролюючим органом нарахована пеня в розмірі 2967,73 грн (а.с.46).

Суд зазначає, що відповідно до ст.269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

За змістом ст.288 ПК України платником орендної плати за земельну ділянку є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.п.286.1 та 286.2 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст.56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Судом встановлено, що відповідачем у встановлені ПК України строки не сплачено податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 29946,31 грн, у тому числі: за 2017 рік на суму 3611,64 грн, за 2018 рік на суму 24308,93 грн., та за січень 2019 року на суму 2025,74 грн, які ним самостійно визначені у поданій податковій звітності з плати за землю.

Крім того, позивачем нараховану пеню в сумі 2967,73 грн (а.с.46).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в розмірі 32914,04 грн є узгодженою, у встановлений законом строк відповідачем не сплачена та має статус податкового боргу.

Крім того, судом встановлено, що 22.11.2018 позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю за період 2017 рік, за результатами якої складений Акт №1289/08-01-51-01/34157774 (а.с.61).

На підставі висновків даного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000255106 від 04.01.2019, відповідно до якого на підставі ст.126 ПК України до відповідача застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання в розмірі 20% у сумі 1 584,61 грн (а.с.63).

Суд зазначає, що відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 ст.57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

За змістом п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000255106 від 04.01.2019 направлялось на адресу відповідача супровідним листом №475/10/08-01-51-06 від 04.01.2019 (а.с.62).

На підтвердження направлення поштою податкового повідомлення-рішення №0000255106 від 04.01.2019 до матеріалів справи надано копію конверту та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення трек номер 7111808272468 (а.с.62 звор.бік).

Дослідивши зміст вказаних письмових доказів судом встановлено, що дане поштове відправлення направлено Бердянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу ОКГ Таврія-2 08.01.2018.

Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення №0000255106 прийнято 04.01.2019, тобто майже через рік після вказаної дати, суд дійшов висновку про неможливість його направлення даним поштовим відправленням.

Будь-яких інших доказів направлення податкового повідомлення-рішення №0000255106 від 04.01.2019 на адресу відповідача до суду не надано.

Отже позивачем не доведено факт направлення податкового повідомлення-рішення №0000255106 від 04.01.2019 на адресу відповідача, а тому відповідно до норм ПК України визначені вказаним податковим повідомленням-рішенням грошові зобов`язання не є узгодженими та не набули статусу податкового боргу.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано копії таких доказів: податкове повідомлення-рішення №0149115101 від 18.09.2018, податкове повідомлення-рішення №0149155106 від 18.09.2018, докази направлення вказаних податкових повідомлень-рішень на адресу відповідача, Акт камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю за період 2016-2017 роки ОГК Таврия-2 (а.с.64-69).

Відповідно до змісту ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що за змістом позову контролюючий орган не на водить аргументів та не посилається на жодні обставини, які можуть бути підтверджені вищенаведеними доказами, суд не приймає такі докази, як неналежні.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що в межах аргументів позивача та на підставі наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що ОГК Таврия-2 має податковий борг в сумі 32914,04 грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що відповідачу у встановленому порядку було направлено податкову вимогу від 10.05.2017 № 903-17 (а.с.49).

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в розмірі 29 946,31 грн відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках в погашення податкового боргу можливо лише в разі, якщо такий платник податків має відкриті рахунки в банках, на яких обліковуються кошті такого платника.

До матеріалів справи не надано інформації про відкриті банківські рахунки ОГК Таврия-2 , а з інформації облікової картки платника вбачається, що банківські рахунки відсутні (а.с.47).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків ОГК Таврия-2 в погашення податкового боргу є безпідставними.

Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до встановлених судом обставин, з урахуванням підстав позову, викладених у позовній заяві, та наданих сторонами письмових доказів, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог ГУ ДФС у Запорізькій області про стягнення з ОГК Таврия-2 податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДФС у Запорізькій області до Обслуговуючого гаражного кооперативу Таврия-2 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.

Відповідач - Обслуговуючий гаражний кооператив Таврия-2 , місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Донецька, буд.2Г, код ЄДРПОУ 34157774.

Повне судове рішення складено 14.08.2019.

Суддя М.О. Семененко