Рішення

від 14.08.2019 по справі 485/1472/17

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/1472/17

Провадження № 2/485/199/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м.Снігурівка

Снігурівського районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання - Шеремет Ю.Є.,

за участі прокурора Гречко А.В.,

представника Відповідача 2 ( ОСОБА_1 .)- ОСОБА_2 ,

представника Відповідача 3 (ТОВ АТФ Агро-діло ) - Удотової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Керівника Баштанської місцевої прокуратури Капраль М.М. в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торгівельна фірма "Агро-діло", третя особа: фермерське господарство Агро Сервіс Плюс про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок,

встановив:

18 вересня 2017 року керівник Баштанської місцевої прокуратури Капраль М.М. в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області), ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торгівельна фірма "Агро-діло" (далі ТОВ АТФ Агро-діло) про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок.

Позовна заява мотивована тим, що наказами ГУ Держземагенства в Миколаївській області від 31 травня 2013 року та від 04 червня 2013 року, які не відповідали вимогам законодавства, ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Наказами ГУ Держземагенства у Миколаївській області від 16 вересня 2013 року ОСОБА_3 було передано в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області площами 141,7996га 210,6045га, 200,0872га, 27,4359га, кадастрові №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відповідно.

Вважає, що зазначені накази прийнято з порушенням вимог ст.ст.116,118,121,123,134 Земельного кодексу України, ст.ст.7,12 Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV Про фермерське господарство . При цьому, на час прийняття спірних наказів, у користуванні ОСОБА_3 , відповідно до укладеного договору оренди з Снігурівською райдержадміністрацією від 27 грудня 2012 року, перебувало 43 окремі земельні ділянки загальною площею 680га ріллі в межах території Нововасилівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, наданих для ведення фермерського господарства. 12 лютого 2013 року ОСОБА_3 створила фермерське господарство "Зерновик". Фактично відповідач на час звернення до ГУ Держземагенства в Миколаївській області з заявою про отримання спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства, вже скористалася правом на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства поза конкурсною процедурою.

31 жовтня 2014 року ОСОБА_3 передала спірні земельні ділянки в суборенду на 48 років ТОВ "АТФ "Агро-Діло", що свідчить про відсутність реальних намірів у останньої на ведення фермерського господарства та вказує на наявність намірів отримати в користування земельні ділянки державної власності в обхід законодавчо встановленої процедури.

Крім того, на час прийняття ГУ Держземагенства в Миколаївській області спірних наказів про затвердження проектів землеустрою, в останніх були відсутні позитивні висновки державної екпертизи, що відповідно до ч.13 ст.123 ЗК України було підставою для відмови у затвердженні відповідних проектів землеустрою.

Просить визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення з даним позовом та поновити його; визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держземагенства в Миколаївській області від 31 травня 2013 року та 04 червня 2013 року, якими ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області та накази Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 16 вересня 2013 року, якими ОСОБА_3 надано в оренду вказані земельні ділянки; визнати недійсними на майбутнє договори оренди землі від 28 жовтня 2013 року, зі змінами внесеними додатковими угодами від 08 жовтня 2014 року, 08 серпня 2016 року, 19 серпня 2017 року, та зобов`язати ТОВ АТФ Агро-діло повернути державі в особі Головного управління Держземагенства в Миколаївській області вказані земельні ділянки.

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року до участі у справі залучено Фермерське господарство Агро-Сервіс-Плюс у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

В судовому засіданні прокурор позовну заяву підтримав.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив. У відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, обгрунтовуючи тим, що накази про надання ОСОБА_3 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства були видані з дотриманням положень ст.7 Закону України Про фермерське господарство , до заяви про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 були додані всі необхідні документи, вимагання надання будь-яких інших відомостей є забороненим. Інформація про те, що ОСОБА_3 на час звернення з клопотанням була засновником та головою ф/г "Зерновик" була відсутня й зазначені відомості не визначені законодавством, як підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Законодавством передбачено можливість отримання земельних ділянок громадянином безоплатно у власність один раз по кожному виду використання, тоді як ОСОБА_3 земельну ділянку було надано у користування. Висновки позивача, що земельні ділянки отриманні ОСОБА_3 для розширення вже існуючого фермерського господарства грунтуються на припущеннях, оскільки Законом України "Про фермерське господарство" не заборонено створення громадянином двох і більше фермерських господарств (т.3 а.с.15-20).

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Бастикайтес А.М., заперечувала проти позову, пославшись на те, що всі норми закону при отриманні ОСОБА_3 в оренду земельних ділянок були дотримані, законом не передбачено заборон та обмежень передачі земельних ділянок безоплатно в оренду, твердження про неналежне обгрунтування ОСОБА_3 площ земельних ділянок є необгрунтованим, створення фермерського господарства лише одним членом не заборонено, ОСОБА_1 успадкував право оренди після ОСОБА_3 , тобто у процесі набуття ним права користування землею порушень не допустив, будь-яка матеріальна шкода державі від дій ОСОБА_1 не наступила.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав відзив на позов, у якому виклав заперечення, аналогічні за своїм змістом доводам його представника (Т.3 а.с.24-26).

Представник відповідача ТОВ АТФ Агро-діло , адвокат Утодова А.М. у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити, у відзиві на позов послалася на відсутність будь-яких обмежень стосовно кількості разів передачі громадянам земель державної і комунальної власності в оренду для ведення фермерського господарства (Т.3 а.с.28-29). Крім того, зазначила про відсутність підстав для представництва держави прокурором, що у іншому випадку у разі позбавлення прав відповідачів на земельні ділянки за відсутності доказів щодо заподіяння істотної шкоди суспільним та державним інтересам від їх дій, буде непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, що є порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Т.3 а.с.153-156).

Представник фермерського господарства Агро Сервіс Плюс у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини неявки не повідомив, письмових пояснень не надав.

Суд ухвалив про розгляд справи у відсутність осіб, що не з`явилися, на підставі п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що 28 травня 2013 року ОСОБА_3 звернулася до ГУ Держземагентства у Миколаївській області із заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 210,6045 га, 200,0872 га, 27,4359 га, 141,7996 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (Т.2 а.с.42,43,44,45).

Наказами Головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 31 травня 2013 року №МК/4825783900:21:000/00000014 та від 04 червня 2013 року №№ МК/4825783900:21:000/00000015, МК/4825783900:21:000/00000016, МК/ 4825783900:21:000/00000017 надано дозволи ОСОБА_3 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у оренду на території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області з цільовими призначенням для ведення фермерського господарства (Т.2 а.с.32-35).

Наказами Головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 16 вересня 2013 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення та надано у власність ОСОБА_3 земельні ділянки в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства, із земель державної власності, загальною площею 141,7996 га, 210,6045 га, 200,0872, 27,4359 га, які розташовані в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (Т.2 а.с.63-66).

28 жовтня 2013 року між Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області та ОСОБА_3 укладено чотири договори оренди вказаних земельних ділянок терміном на 49 років для ведення фермерського господарства на території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Строк дії договорів складає 49 років. У подальшому, 06 жовтня 2014 року та 08 серпня 2016 року до зазначеного договору оренди укладено дві додаткові угоди №1 та №2 відповідно (Т.2 а.с.67-94).

Як слідує з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказані договори оренди зареєстровані у встановленому законом порядку за ОСОБА_3 31 жовтня 2013 року (Т.2 а.с.145-169).

Між ОСОБА_3 та ТОВ "АТФ "Агро-Діло" 31 жовтня 2014 року укладено договори суборенди спірних земельних ділянок на строк 48 років, які 31 жовтня 2014 зареєстровано реєстраційною службою Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області (Т.2 а.с.127-169).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерті серії НОМЕР_6 , видане 08 лютого 2017 року Центральним районним у м.Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управлінння юстиції у Миколаївській області, актовий запис про смерть №43 (Т.2 а.с.196).

Спадкоємцем за заповітом після її смерті на належне їй право оренди земельних ділянок 141,7996га 210,6045га, 200,0872га, 27,4359га, кадастрові №№ НОМЕР_7 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відповідно, для ведення фермерського господарства, які розташовані в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, став ОСОБА_4 , про що свідчить копія заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Добріновою Л.А. 15 липня 2016 року та зареєстрованого у реєстрі за №434 (Т.2 а.с.197-198).

Як вбачається з копій інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до додаткових угод від 19 серпня 2017 року, укладених між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 , до договорів оренди від 28 жовтня 2013 року, у договори оренди землі було внесено зміни та замінено орендаря ОСОБА_3 на ОСОБА_1 . Вказані додаткові угоди зареєстровані 22 серпня 2017 року (Т.2 а.с.165-169).

На даний час ТОВ АТФ Агро-діло оспорює договори суборенди спірних земельних ділянок між ОСОБА_1 та ФГ Агро Сервіс Плюс від 02 жовтня 2018 року, посилаючись на їх недійсність. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень внесено рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2019 року, яке не набрало законної сили (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81990119) про задоволення позовних вимог ТОВ АТФ Агро-діло , визнано недійсними додаткові угоди від 30 серпня 2018 року про припинення договорів суборенди між ОСОБА_3 та ТОВ АТФ Агро-діло та договори суборенди від 02 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Агро-Сервіс-Плюс та скасовано записи про їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У даному ж спорі учасниками справи не оспорюється фактичне використання спірних земельних ділянок відповідачем ТОВ АТФ Агро-діло за договорами суборенди від 31 жовтня 2014 року.

Вирішуючи позовні вимоги, судом враховується, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України про те, що землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Відповідно до частин першої та другої статті Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Закон України Про фермерське господарство визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац другий частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарсто заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону вимог та умов. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен надати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-248цс16.

Отже, розглядаючи позов, суд має перевірити, чи дотримався орган державної влади вимог статей 1, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство та статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України при вирішенні питання про надання громадянину земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства, оскільки громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Разом з тим, ОСОБА_3 у заявах не зазначила про наявність у неї матеріальних та трудових ресурсів для ефективного здійснення фермерської діяльності, а отже, ГУ Держземагентства у Миколаївській області, надаючи ОСОБА_3 дозволи на розробку проекту відведення земельної ділянки, затверджуючи його та укладаючи оспорювані договори оренди на підставі спрощеної процедури, без проведення земельних торгів, не пересвідчилося в дійсній її спроможності вести фермерське господарство - самостійно виробляти (вирощувати) товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, відповідно до задекларованої у заявах мети, та чи не є така заява штучним використанням процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку одержання земельної ділянки для використання її іншими суб`єктами господарювання, поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - проведення земельних торгів.

Крім того, як слідує з листа від 30 листопада 2016 року державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області за ОСОБА_3 сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Відповідно до статті 8 Закону України Про фермерське господарство після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Разом із тим, після укладення договорів оренди земельних ділянок 28 жовтня 2013 ОСОБА_3 не створила фермерське господарство, задля створення якого отримала спірні земельні ділянки, а вже через рік 31 жовтня 2014 року передала їх в суборенду ТОВ АТФ Агро-діло строком на 48 років, що свідчить про те, що вона і не мала на меті створення фермерського господарства та здійснювати діяльність про яку вона вказувала у своїх клопотаннях про надання їй земельних ділянок.

Крім того, ОСОБА_3 із клопотаннями про надання дозволу на розробку документації із землеустрою звернулася до ГУ Держземагентства у Миколаївській області 28 травня 2013 року, а вже через 3 та 7 днів, 31 травня та 04 червня 2013 року, отримала ці дозволи, що свідчить про формальний підхід органів державної влади до процедури перевірки поданих документів, що може створити передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання орендарем у користування земель державної власності без проведення земельних торгів.

Також, на час прийняття спірних наказів, у користуванні ОСОБА_3 , відповідно до укладеного 27 грудня 2012 року з Снігурівською райдержадміністрацією договору оренди, перебувало 43 окремі земельні ділянки загальною площею 680 га ріллі в межах території Нововасилівської сільської ради, наданих для ведення фермерського господарства. Після отримання вказаних земельних ділянок ОСОБА_3 створила фермерське господарство Зерновик 12 лютого 2013 року.

Таким чином, ОСОБА_3 на час звернення до ГУ Держземагенства у Миколаївській області із заявою про отримання спірних земельних ділянок для створення фермерського господарства, вже була засновником ФГ Зерновик та мала у користуванні земельні ділянки цільовим призначенням - для створення фермерського господарства, що свідчить про її бажання фактично використати додаткові землі в обхід конкурсної процедури для розширення вже існуючого фермерського господарства, а не створення нового.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_3 в порушення вимог чинного на час спірних правовідносин законодавства скористалася правом на отримання спірних земельних ділянок у пільговому порядку, поза передбаченою законом процедурою - без проведення земельних торгів, а ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області формально підійшов до вирішення заяв ОСОБА_3 про надання їй земельних ділянок в оренду, не пересвідчився у її дійсних намірах, натомність прийняв оспорювані розпорядження без достатніх підстав та всупереч встановленому ст.ст.124,134 ЗК України порядку надання земельних ділянок в оренду без проведення земельних торгів.

Крім того, згідно ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов`язковій державній експертизі.

Згідно ч.6 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а вразі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Разом з тим, землевпорядна документація по спірним земельним ділянкам висновками державної експертизи визнана такою, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам.

Відповідно до ч. 2 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вище зазначене, оскільки оспорювані накази ГУ Держгеокадстру прийняті з порушенням чинного законодавства, вони є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

З урахуванням того, що для відновлення порушеного права державної власності на земельні ділянки необхідне їх повернення власнику, що можливе за наслідками застосування реституції при визнанні оспорюваних договорів оренди недійсними, тому суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог прокурора про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 28 жовтня 2013 року та зобов`язання ТОВ АТФ Агро-діло повернути їх державі, оскільки із визнанням недійсними договорів оренди в силу закону припиняється й право суборенди.

Верховний Суд у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 389/29/17 сформулював правову позицію, відповідно до якої прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звертаючись до суду з позовом, Баштанська місцева прокуратра зазначила, що заявляє позов в інтересах держави. При цьому у спірних правовідносинах уповноважений державою здійснювати відповідні функції орган - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, є відповідачем у справі.

При цьому, прокурор листом від 15 вересня 2017 року повідомив ГУ Держгеокадстру у Миколаївській області про виявлені порушення та подання ним позову на захист інтересів держави (Т.2 а.с.200-209).

Таким чином, прокурор обґрунтовано подав позов в інтересах держави.

Передача земельних ділянок ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства позбавила державу можливості отримувати орендну плату у розмірі, визначеному на умовах прозорої конкуренції та з дотриманням законодавчих вимог, а інших громадян України можливості реалізувати своє право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Вказане спростовує доводи відповідачів щодо відсутності суспільного інтересу та будь-якої шкоди від передачі ОСОБА_3 земельної ділянки в оренду. Крім того, як слідує з листа ГУ ДФС у Миколаївській області від 11 квітня 2019 року у 2019 році ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати орендної плати, ТОВ АТФ Агро-діло припинило сплачувати кошти в бюджет з 1 кварталу 2019 року, ТОВ Агро Сервіс Плюс на обліку податкового органу не перебуває (не подає звітність та не сплачує податки).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з цим, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується (правова позиція ВСУ у справі №6-137цс16 від 29.06.2016р.).

У даній справі встановлено, що відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства і знали, або повинні були знати проявивши розумну обачність, що земельні ділянки вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, а тому втручання в право особи на мирне володіння майном за обставин встановлених у справі є правомірним. Крім того, у справі відсутні дані про те, що ОСОБА_1 є родичем померлої ОСОБА_3 та йому не було відомо про обставини отримання нею земельних ділянок в оренду з порушенням встановленої процедури.

Хоча відповідачі не заявляли про застосування позовної давності, однак з урахуванням позовних вимог прокурора слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст.261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, що про порушення вимог законодавства при наданні земельної ділянки ОСОБА_3 в оренду прокуратурі стало відомо після отримання інформації від ГУ Держгеокадстру у лютому 2014 року (Т.2 а.с.20-21), у січні 2017 року прокурор звертався до суду з позовом про скасування спірних наказів та повернення землі, однак у зв`язку із смертю ОСОБА_3 провадження у справі ухвалою суду від 23 лютого 2017 року було закрито, після прийняття спадщини ОСОБА_1 у серпні 2017 року прокурор у вересні 2017 року звернувся до суду з даним позовом. Тобто, прокурор пропустив строк позовної давності за даним позовом з поважних причин, а тому цей строк підлягає поновленню.

З урахуванням вище зазначеного, позов прокурора підлягає до задоволення повністю.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов керівника Баштанської місцевої прокуратури Капраль М.М. в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торгівельна фірма "Агро-діло" про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок - задовільнити.

Поновити прокурору строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 31 травня 2013 року № МК/4825783900:21:000/00000014, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 200, 0872 га для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 04 червня 2013 року № МК/4825783900:21:000/00000015, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 210, 6045 га для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 04 червня 2013 року № МК/4825783900:21:000/00000016, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 141, 7996 га для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 04 червня 2013 року № МК/4825783900:21:000/00000017, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 27,4359 га для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 16 вересня 2013 року № МК/4825783900:21:000/00000033, яким ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку площею 141,7996 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 16 вересня 2013 року № МК/4825783900:21:000/00000034, яким ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку площею 210,6045 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 16 вересня 2013 року № МК/4825783900:21:000/00000035, яким ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку площею 200,0872 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ) для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства в Миколаївській області від 16 вересня 2013 року № МК/4825783900:21:000/00000036, яким ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку площею 27,4359 га (кадастровий номер НОМЕР_4 ) для ведення фермерського господарства в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 28 жовтня 2013 року, зі змінами внесеними додатковими угодами від 08 жовтня 2014 року, 08 серпня 2016 року, 19 серпня 2017 року щодо земельної ділянки площею 141,7976 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №3226831.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 28 жовтня 2013 року, зі змінами внесеними додатковими угодами від 08 жовтня 2014 року, 08 серпня 2016 року, 19 серпня 2017 року щодо земельної ділянки площею 210,6045 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №3226301.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 28 жовтня 2013 року, зі змінами внесеними додатковими угодами від 08 жовтня 2014 року, 08 серпня 2016 року, 19 серпня 2017 року щодо земельної ділянки площею 200,0872 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ) в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №3223643.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 28 жовтня 2013 року, зі змінами внесеними додатковими угодами від 08 жовтня 2014 року, 08 серпня 2016 року, 19 серпня 2017 року щодо земельної ділянки площею 27,4359 га (кадастровий номер НОМЕР_4 ) в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №3225313.

Зобов`язати ТОВ АТФ Агро-діло повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 210,6045 га кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 141,7996 га кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 27,4359 га кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 200,0872 га кадастровим НОМЕР_3 , розташовані в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна фірма "Агро-діло) на користь прокуратури Миколаївської області по 79 277,97 грн. (сімдесят дев`ять тисяч двсті сімдесят сім грн. 97 коп.) судового збору, з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.08.2019 року.

Суддя