Постанова

від 05.08.2019 по справі 280/17/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 280/17/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі №280/17/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Безпека" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Паритет-безпека звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП1322/648/АВ/П/ТД-ФС від 07.08.2018, яка була винесена начальником Головного управління Держпраці в Запорізькій області О.О. Ганенко, відповідно до якої на ТОВ Паритет-безпека накладено штраф у розмірі 111 690,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу № ЗП1322/648/АВ/П/ТД-ФС від 07.08.2018 Головного управління Держпраці у Запорізькій області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Паритет-безпека накладено штраф у розмірі 111 690,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави апеляційного перегляду колегія суддів дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, в період з 13.07.2018 по 16.07.2018 на підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування від 12.07.2018 № 483 та звернення ОСОБА_1 на гарячу урядову лінію, інспектором Головного управління Держпраці у Запорізькій області було здійснено інспекційне відвідування за місцем провадження господарської діяльності ТОВ Паритет-безпека за адресою м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.96 .

За результатами відвідування складено акт №ЗП1322/648/АН від 16.07.2018 року, відповідно до висновків якого під час інспекційного відвідування зафіксовані порушення ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме до роботи було допущено 1 особу ОСОБА_1 без укладання трудового договору.

16.07.2018 р. винесено Припис про усунення виявлених порушень ЗП1322/648/АВ/П, яким позивача зобов`язано у строк до 16.08.2018 року письмово проінформувати управління з питань праці про усунення порушення, а також надалі вимог законодавства дотримуватись постійно.

08.08.2018 року ГУ Держпраці у Запорізькій області винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № №ЗП1322/648/АВ/П/ТД-ФС, якою на ТОВ Паритет-Безпека (код ЄДРПОУ 36146848) накладено штраф у розмірі 111690 грн., який підлягає сплаті протягом 1 місяця з дня прийняття постанови до Державного бюджету України.

Не погодившись з висновком відповідача щодо допущених ТОВ Паритет-Безпека порушень та накладенням штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96)).

Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

На виконання вимог ст. 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Згідно п. п. 19-21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Вирішуючи питання про обґрунтованість притягнення ТОВ Паритет-Безпека до відповідальності, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. У трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору - кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу.

Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою.

Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначаються після закінчення роботи і оформлюються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в ході провадження своєї господарської діяльності було укладено Договір підряду № 17/11/17 від 01.11.2017 року з гр. ОСОБА_1 . Згідно умов, договору ТОВ "Паритет-Безпека" (Замовник) в особі директора ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 (Підрядник) уклали договір про таке:

Розділ 1. Предмет договору, п.1.1. Відповідно до наданого Договору Підрядник зобов`язується виконати контроль та облік ТМЦ, фіксувати переміщення осіб по охоронюваному об`єкту згідно з інструкцією. Підрядник здійснює контроль працівник в дні та часи, згідно графіку перевірок, який надається йому Замовником , при цьому Підрядник веде облікові журнали перевірок, а Замовник зобов`язується оплатити роботу Підрядника згідно умов Договору.

Згідно пп.2.1.1 п.2.1 Розділу 2 Підрядник зобов`язаний виконувати всі приписи та інструкції, передавати зміни згідно графіку, вести облікову документацію з обліку ТМЦ і переміщеннях на охоронюваному об`єкті на території, яка знаходиться на ввіреному об`єкті Замовника.

Розділ 3. Порядок виконання-приймання робіт та здійснення розрахунків. п.3.1 Замовник оплачує роботу Підрядника згідно умов договору. Загальна вартість робіт за договором складає 215 грн. Загальна сума Договору складає 4000грн.

Згідно з п.3.2 початок виконання робіт 01.11.2017 року, завершення виконання робіт 22.05.2018 року.

Відповідно до п.3.3 Завершення строку дії договору не звільняє Підрядника від виконання обов`язків, передбачені п.п.2.1.-2.1.7 Договору.

Розділ 4. Відповідальність сторін. п.4.3 Замовник має право застосувати по відношенню до Підрядника штрафні санкції, які додаються до даного Договору.

Виходячи зі змісту зазначеного договору колегія суддів вважає, що наведене в ньому умови свідчать про процес праці, а не про його результат. Цей процес праці передбачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, графіку змінності та інструкціям, які діють на підприємстві, що передбачено ст. 21 КЗпП України та притаманно трудовим відносинам.

Крім того, зазначені види робіт в Договорі збігаються з колом обов`язків за посадою - охоронець, яка визначена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327, код професії - 5169.

З аналізу укладеного договору колегія суддів зазначає, що останній перебуває поза межами правового регулювання цивільного законодавства, адже, по-перше, містить фіксований розмір вартості послуг без застереження щодо їх обсягу та змісту, не визначає порядок надання послуг, надання таких є систематичним, без урахування їх якості, кількості та кінцевого результату, отже предметом укладеного договору позивача з фізичною особою є процес праці, а не її кінцевий результат.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, предметом діяльності підприємства, зокрема, є надання охоронних послуг. Проте, виходячи зі змісту наявного у справі штатного розкладу посада охоронець до штату підприємства не включена. Отже, виходячи зі специфіки діяльності підприємства надання охоронних послуг мають виконуватися штатними працівниками ТОВ "Паритет-Безпека" оскільки з урахуванням постійного характеру виконання та наявністю відповідальності майнового за невиконання вимог щодо несення служби.

З урахуванням наведеного, судова колегія ввжає, що правовідносини між ТОВ Паритет-Безпека та ОСОБА_1 мали характер трудових, а не цивільно-правових.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Отже, допуску працівника на роботу обов`язково повинно передувати укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривень.

З урахуванням встановлених вище порушень ТОВ Паритет-Безпека вимог трудового законодавства судова колегія вважає обґрунтованим накладення на останнє Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області штрафу у розмірі 111690,00 грн. (3723 х 30).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, приписи ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі №280/17/19-скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Безпека" - відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко