Постанова

від 28.03.2019 по справі 804/3541/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2019 року м. Дніпросправа № 804/3541/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №25" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року

у адміністративній справі № 804/3541/18 за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 25" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року відмовлено у задоволені адміністративного позову Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне підприємство №25 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 07.11.2017 року №0019771416 та від 22.03.2018 року № 0007142200.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем по справі з підстав його незаконності і необґрунтованості, що сталося внаслідок порушення судом норм матеріального права, зокрема, положень п.196.1.6 ст.196 ПК України, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити інше про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована безпідставним не врахуванням судом у даних спірних правовідносинах специфіки оподаткування цільових коштів, що надходили у перевіряємий період на підприємство позивача з міського бюджету на проведення поточних ремонтів житлового фонду згідно з Програмою реформування та розвитку житлового господарства міста Дніпропетровська, затвердженою рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 року № 18/5.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач по справі вказує на безпідставність доводів апелянта, а рішення суду першої інстанції вважає таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність правової оцінки спірних правовідносин, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 зареєстровано 07.10.2003 р. Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради та перебуває з 16.10.2003р. на податковому обліку в контролюючих органах і згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200101134 є платником ПДВ.

Оскаржуване у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення №0019771416 від 07.11.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (міста або району) на загальну суму 1031731,25 грн., (з яких за основним платежем - 825385,00 грн. та за штрафними санкціями - 206346,25 грн.) та №0007142200 від 22.03.2018 року, що виносилося замість скасованого в адміністративному порядку №0019781416 від 07.11.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання на частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на загальну суму 400051,25 грн. (з яких за основним платежем - 320041,00 грн. та за штрафними санкціями - 80010,25 грн.) - були прийняті ГУ ДФС України у Дніпропетровській області на підставі висновків акту №12472/04-36-14-16/32616672 від 19.09.2017 року, оформленого за результатами проведеної працівниками відповідача згідно направлень від 25.08.2017р. №112414 та від 29.08.2017р. №11257, винесених відповідно до наказу ГУ ДФС України у Дніпропетровській області №4549-п від 23.08.2017 р., документальної позапланової виїзної перевірки КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 (код ЄДРПОУ 32616672) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по теперішній час (вересень 2017 року).

Відповідно до висновків акту №12472/04-36-14-16/32616672 від 19.09.2017 року, які покладено в основу оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень рішень, в ході перевірки контролюючис органом було встановлено порушення позивачем: п.5.2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року №141, п.7 П(С)БО №16 Витрати , п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 825385,00 грн., у тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 261449,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 273171,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 290765,00 грн.; Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138; п.30 П(С)БО №17 Податок на прибуток ; п.5.7, п.5.9 ст.5 ПСБО №25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за 2016 рік на загальну суму 320041,00 грн., в тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 91335,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 145538,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 83168,00 грн.;та п.201.10 ст.201 ПК України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки заперечення КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 за вих.№196 від 25.10.2017 року на акт перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не було прийнято до уваги, а за результатом оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України було скасовано податкове повідомлення-рішення №0019781416 від 07.11.2017 року в частині штрафної санкції та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0007142200 від 22.03.2018 року, з залишенням без змін податкового повідомлення-рішення №0019771416 від 07.11.2017 року, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Суд першої інстанції під час вирішення спору у цій справі виходив з того, що КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 отримував послуги з поточного ремонту за період з травня-грудень 2016 року від підрядників: ТОВ ВКФ Радіус ЛТД (код ЄДРПОУ 20200379), ТОВ Солар Продакшн (код ЄДРПОУ 30260900), ВКП Укрпромзабезпечення (код ЄДРПОУ 31154765), ТОВ Фірма Никс-М (код ЄДРПОУ 31816298), ТОВ Дайкбуд (код ЄДРПОУ 31911527), ТОВ Берг (код ЄДРПОУ 32794270), ТОВ ЗМПО Прогрес (код ЄДРПОУ 34825022), ТОВ Підприємство`Монтажстрой (код ЄДРПОУ 34984320), ТОВ БК Еталон-2010 (код ЄДРПОУ 37383135), ТОВ Дніпро Агротехніка Плюс (код ЄДРПОУ 38835008), ТОВ Комунальник (код ЄДРПОУ 39068134), ТОВ Будмакс-Компані (код ЄДРПОУ 39091713), ТОВ Аліас-Компані (код ЄДРПОУ 39323999), ТОВ Вавілон Строй (код ЄДРПОУ 40089016), ТОВ Дніпробудстрой (код ЄДРПОУ 40095805), ТОВ Лідер-Інжиніринг (код ЄДРПОУ 40097137), ТОВ Ольвікс (код ЄДРПОУ 40250422), з якими було укладено типові договори, саме на виконання яких постачальниками були виписані податкові накладні та акти виконаних робіт, а позивачем по справі в свою чергу отримані послуги з поточного ремонту від означених підприємств відображалися в бухгалтерському обліку.

При цьому, спираючись на положення пп.14.1.178 пп.14.1.181 пп.14.1.266 п.14.1 ст.14, п.44.2 ст.44, п.50.1 ст.50, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.187.1 п.187.10 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а також на п.5.2, п.5.3 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року №141, - суд першої інстанції визнав, що позивач по справі безпідставно не включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за відповідними податковими накладними, незважаючи на те, що ПДВ, включений КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 до складу собівартості у періоді їх оплати на підставі податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН без порушення термінів реєстрації - підлягали включенню до складу податкового кредиту, з відповідним відображенням по субрахункам: 641 "Розрахунки за податками", 643 "Податкові зобов`язання", 644 "Податковий кредит" і у рядку 250 Інші оборотні активи Балансу .

А посилаючись на положення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5,7, п.9.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N318 і п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N290, суд першої інстанції зазначив, що позивач повинен був визначати прибуток шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), відобразити в бухгалтерському обліку витрати одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань і визначити витрати певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, але з урахуванням того, що при визнанні витрат одночасно з визнанням доходу сума ПДВ не може визнавася доходом та як наслідок цього не може бути визнана витратами.

Мотивуючи правомірність оскаржуваних позивачем у цій справі податкових повідомлень рішень, суд першої інстанції зазначив, що КП Житлово-експлуатаційне підприємство №25 отримавши з місцевого бюджету фінансування за кодом бюджетної класифікації 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) на підставі Програми реформування та розвитку житлового господарства міста Дніпропетровська, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 року №18/5, зобов`язаний був отримані на виконання програми суми включити до бази оподаткування вартості виконаних платником робіт/послуг, оскільки для цілей оподаткування ПДВ такі кошти вважаються оплатою (компенсацією) виконаних ним робіт в межах таких програм, а суми ПДВ, що були сплачені за рахунок бюджетних коштів, які надійшли у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, позивач повинен був віднести до податкового кредиту на підставі складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками податкових накладних, оскільки у цьому випадку товари, основні фонди вважаються придбаними безпосередньо позивачем

Перевіряючи розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягав сплаті до державного бюджету позивачем по цій справі, суд першої інстанції виходячи з положень п.5.7 ст.5 п.5.9 П(С)БО №25 Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року N39 та п.2, п.3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. №138 визнав обґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що позивач заниження позивачем задекларувавши за період з 01.01.2014 року по 30.07.2017 року розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями у сумі 224368,00 грн., припустився його заниження на суму 320041,00 грн. (в тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 91335,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 145538,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 83168,00 грн.), а також про заниження фінансового результату до оподаткування, зазначеного у рядку 2290 Звіту про фінансові результати за 2016 рік на 3703182,00 грн. (у тому числі в тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 1351447,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 1394211,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 957524,00 грн.) внаслідок чого було занижено прибуток чистого фінансового результату по рядку 2350 Звіту про фінансові результати за 2016 рік на суму 2133605,00 грн. (у тому числі у IІ кварталі 2016 року у сумі 608902,00 грн., у III кварталі 2016 року у сумі 970248,00 грн., у IV кварталі 2016 року у сумі 554455,00 грн.), що відбулося в результаті відображення у складі витрат сум ПДВ у розмірі 4585472,00 грн., тобто, віднесення до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд.2050) суми ПДВ.

Судова колегія вважає викладені вище висновки суду першої інстанцій такими, що суперечать приписам пп.196.1.6 ст. 196 ПК України, в якому чітко зазначено, що не є об`єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов`язкового соціального страхування (крім тих, що, надаються у майновій формі).

Тобто, за приписами пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПК України будь-які субсидії, які надаються за кодом бюджетної класифікації 2600 не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таке твердження кореспондує з тим, що законодавчо визначений термін субсидія взагалі не передбачає платності, у вигляді компенсації вартості товарів/послуг, що придбавалися у суб`єктів господарювання, у тому числі платників податку на додану вартість, та є фінансуванням поточних бюджетних видатків, облік яких в податковому обліку здійснюється у складі доходів платника податку в повному обсязі.

Наведена у попередньому абзаці позиція підтверджена також листом ДФС від 29.12.2016 року № 22758/5/99-99-15-02-02-16, яким роз`яснюються випадки надання платнику податку - одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) субсидії і трансфертних платежів, що не є компенсацією вартості товарів/послуг і що постачаються таким платником податку. Суть вказаного роз`яснення полягає у тому, що при отриманні вказаних субсидій і трансфертних платежів, платник не визначає податкові зобов`язання з ПДВ, оскільки відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість. І лише в тому випадку, якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програм розвитку комунального господарства та благоустрою населених пунктів чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

У даному ж випадку, виниклі між позивачем і органом місцевого самоврядування відносини в частині надання субсидій є бюджетними а не цивільно-правовими та взагалі не є об`єктом оподаткування ПДВ, що прямо виходить з положень п. 185.1 ст. 185 ПК України, яким визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Тобто, з метою визначення об`єкта оподаткування ПДВ контролюючий орган у даному випадку зобов`язаний був перш за все встановити, чи є правовідносини між позивачем та органом місцевого самоврядування в частині надання субсидій постачанням товарів або послуг з урахуванням наведеного у пп.14.1.185 пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, ст.188, ст.189 ПК України розуміння постачання товарів/послуг та приписами п.1.1 ст.1 Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, та відповідальність за порушення податкового законодавства, правил співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, що встановлені ст.5 ПК України, а також положень Бюджетного Кодексу України, яким саме і врегульовано функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Беззаперечно встановленим у цій справі є той факт, що КП ЖЕП № 25 ДМР виділялися грошові кошти з міського бюджету на проведення поточних ремонтів житлового фонду згідно з Програмою реформування та розвитку житлового господарства міста Дніпропетровська, затвердженою рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 року № 18/5, відповідно до якої в 2016 році мало бути здійснене фінансування поточного ремонту житлового фонду в 2016 році на суму 95,8 млн. грн., розпорядником бюджетних коштів визначено Управління житлового господарства Дніпровської міської ради, а одержувачем - КП ЖЕП № 25 ДМР.

При цьому, згідно п.12 Програми визначено, що джерелами фінансового забезпечення виконання програми є кошти державного та місцевих бюджетів, а обсяги видатків на фінансування заходів Програми, наведені у додатках є орієнтовними та щорічно визначаються при формуванні показників міського бюджету на наступний бюджетний рік.

Саме в рамках згаданої вище Програми, в додатку № 7 рішення Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 року № 3/5 Про міський бюджет на 2016 рік були закладені до загального фонду за КТКВКМБ 100101 та КФКВКБ 0610 Житлово-експлуатаційне господарство грошові кошти у сумі 234 млн. 964 тис. 420 грн., і частина з вказаних коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2610 Субсидії та поточні трансфери підприємствам (установам, організаціям) згідно розподілу розпорядника бюджетних коштів, титулу поточних ремонтів, планів використання та планів асигнування бюджетних коштів надходила на розрахунковий рахунок комунального підприємства та використовувалась на статті витрат, що прописані у відповідній документації, що складалася у повній відповідності до вимог п.1.5 та п.1.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі - Інструкція № 333).

Відповідач не заперечував в суді першої та апеляційної інстанцій проти вищенаведених обставин, а судом першої та апеляційної інстанції під час судового розгляду спору у цій справі не встановлено іншому способу використання позивачем бюджетних коштів, ніж це встановлено Програмою реформування та розвитку житлового господарства міста Дніпропетровська та місцевим бюджетом на 2016 рік.

Не викликає сумніву у відповідача по цій справі та у суду той факт, що КП ЖЕП № 25 ДМР - є одержувачем бюджетних коштів у розумінні п.38 ст.1 Бюджетного Кодексу України як організація, яка не має статусу бюджетної установи і уповноважена розпорядником бюджетних коштів (Дніпропетровською міськрадою) на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, а також використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів (п.5,6 ст. 22 БК України).

Обговорюючи доводи апеляційної скарги позивача у цій справі, судова колегія бере до уваги, що у даному спірному випадку відносини позивача як з розпорядником бюджетних коштів так і з постачальниками послуг/товарів існували в рамках виконання бюджетної Програми реформування та розвитку житлового господарства міста Дніпропетровська, а отримані позивачем з міського бюджету грошові коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) передбачалися їх використанням виключно на цілі обумовлені цією Програмою, тобто, мають ознаки невідплатності і безповоротності у розумінні вимог Інструкції № 333, і за своїм характером для позивача по цій справі не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачався, судова колегія підкреслює, що по спірним у цій справі операціям, які були предметом перевірки контролюючого органу, у позивача не виникало об`єкта оподаткування та обов`язку відображення у податковій декларації з ПДВ отримання бюджетних коштів, які не передбачають компенсації вартості поставлених товарів/послуг, відповідно, позивач не мав правових підстав у цьому випадку для визначення податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з відсутністю об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

Помилковість правової позиції суду першої інстанції у цій справі на думку судової колегії фактично виникла з підстав не розуміння судом існування двох випадків отримання бюджетних коштів на виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, а саме: шляхом компенсації вартості наданих (виконаних) послуг (робіт); та шляхом цільового фінансування, що суттєво розрізняється між собою.

Так, у першому випадку для цілей оподаткування ПДВ отримані кошти вважаються оплатою (компенсацією) наданих (виконаних) послуг (робіт) одержувачем бюджетних коштів в межах таких програм, а тому їх сума має бути включена таким платником до бази оподаткування вартості виконаних ним робіт/послуг на дату їх отримання (п.187.7 ст.187 ПКУ). А у другому випадку, отримання бюджетних коштів цільового фінансуванням в рамках певної програми, коли кошти за необоротні активи надходять до Постачальника з бюджетного рахунку Підприємства (одержувача бюджетних коштів), то при їх отриманні останнім об`єкта оподаткування ПДВ не виникає, оскільки в такому випадку у нього навіть відсутній факт постачання товарів, робіт, послуг, а отримані в рамках певної програми бюджетні кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг для одержувача бюджетних коштів.

Узагальнюючи вище викладене, судова колегія наголошує на тому, що твердження контролюючого органу, які підтвердив суд першої інстанції, стосовно обов`язку позивача, як одержувача бюджетних коштів від Дніпропетровської міськради (розпорядника коштів), на дату зарахування коштів на банківський рахунок визначити податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з вартості таких товарів/послуг - суперечить діючому податковому законодавству, оскільки позивач у цій справі підпадає під другий вищеописаний випадок з огляду на те, що КП ЖЕП № 25 ДМР отримавши з міського бюджету грошові коштів за кодом бюджетної класифікації 2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) , здійснив фінансування товарів/послуг постачальниками та не мав при цьому будь-якої компенсації для себе особисто.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи позивача, які знайшли своє підтвердження долученими до матеріалів справи письмовими доказами та встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами, повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з підстав помилкового застосування норм матеріального права, та з прийняттям у цій справі іншого рішення про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 25" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 25".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 07.11.2017 року № 0019771416 та від 22.03.2018 року № 0007142200.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 25" (код ЄДРПОУ 32616672) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати загальною сумою 42 953,48 грн.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов