Постанова

від 14.08.2019 по справі 522/17054/14-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 522/17054/14-а

адміністративне провадження № К/9901/5820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-92 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2015р. (суддя - Свячена Ю.Б.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015р. (судді - Косцова І.П., Градовський Ю.М., Лук`янчук О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-92 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Житлове управління фірми Ренесанс ЛТД-92 (дочірнє підприємство), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У вересні 2014 року ТОВ Ренесанс-92 звернулось до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №487 від 30.12.2013р. Про втрату чинності рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2013р. №323 Про проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг у житловому та нежитловому фонді, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси, розташованому у Приморському районі зі змінами .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач не мав жодних правових підстав, передбачених законом, для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки міська рада не має жодних договірних відносин із товариством, не є стороною у договорі. Спірне рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушило цивільні права та інтереси позивача.

Крім того, посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідач позбавив підприємство конкурентної спроможності на ринку надання житлово-комунальних послуг, в тому числі щодо надання якісних послуг по утриманню будинків та прибудинкової території з метою задоволення потреб і створення комфортних умов для проживання мешканців даних будинків.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2015р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015р., в задоволенні позову відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування необхідності його прийняття з посиланням лише на статтю 40 Закону України Про місцеве самоврядування , чим в свою чергу порушується норма пункту 2.2. Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради та порушуються права скаржника на участь у даному конкурсі.

Крім того, посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не затверджено відповідні тарифи, за якими КП ЖКС Порто-Франківський повинен надавати послуги споживачам з утримання будинків, споруд та прибудинкової території на об`єктах житлового та нежитлового фондів. При цьому зазначає, що такі тарифи затверджені рішенням відповідача щодо вказаних об`єктів саме для Житлового управління фірми Ренесанс ЛТД-92 на підставі відповідних економічних розрахунків.

Посилається на те, що оскільки спірне рішення є регуляторним актом в розумінні Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , то його проект мав бути оприлюднений, що відповідачем зроблено не було, а тому рішення міської ради прийнято з порушенням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , що є підставою для його скасування.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.09.1994р. згідно протоколу №3 Загальних зборів засновників фірми Ренесанс ЛТД-92 у вигляді ТОВ фірма Ренесанс ЛТД-92 стала переможцем конкурсу на підставі рішення Виконавчого комітету одеської міської ради від 07.07.1994р. №922, який проводила Одеська міська рада, на управління одного з ЖЕД міста (ЖЕД-32 центрального району), та у зв`язку з доцільністю створення дочірнього підприємства, на яке будуть покладені функції по управлінню майном ЖЕД створено дочірнє підприємство - Житлове управління фірму Ренесанс ЛТД-92.

Розпорядженням голови Одеської міської ради від 16.02.2000р. №93-01р. надано вказівку ЖЕО Центрального району укласти договір з фірмою Ренесанс-ЛТД на управління житлового фонду ЖЕД-32 центрального району на умовах згідно діючого законодавства.

11.03.2004р. між Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради та малим підприємством фірма Ренесанс-92 ЛТД (далі - МПФ Ренесанс-92 ЛТД) укладений договір на управління жилим та нежилим фондом, що належить до комунальної власності м. Одеси.

Згідно пункту 1.1. цього Договору Одеська МР передала, а підприємство прийняло в управління, експлуатацію жилий та нежилий фонд (будинки, будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Одеси та розташований у Приморському районі м. Одеси у межах вулиць згідно переліку - дислокації будинків (додаток №1) та характеристикою споруд (додаток №2), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що цей Договір укладено на 10 років з 01.01.2004р. по 01.01.2014р.

Відповідно до пунктів 7.3. та 7.6. у разі відмови однієї сторони від цього Договору вона повинна повідомити другу сторону про це за шість місяців до припинення Договору. Реорганізація сторін Договору не може бути підставою для зміни умов цього Договору чи припинення його дії. У такому випадку права та обов`язки переходять до правонаступників.

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що договір вважається продовженим на той самий строк та тих самих умовах, якщо ні одна із сторін не оголосила та не довела до відома іншої сторони про закінчення строку дії цього договору за місяць до його закінчення.

12.08.2010р. на Загальних зборах учасників ТОВ Ренесанс-92 прийнято рішення про створення ТОВ Ренесанс-92 шляхом виділу з МПФ Ренесанс-92 ЛТД шляхом правонаступництва в частині майнових прав та зобов`язань, в тому числі корпоративних прав на Житлове управління фірми Ренесанс ЛТД-92 (дочірнє підприємство), переданих МПФ Ренесанс ЛТД-92 Товариству з обмеженою відповідальністю Ренесанс-92 , згідно розподільчого балансу та внесення грошових коштів учасником ТОВ Ренесанс-92 .

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №233945 ТОВ Ренесанс-92 зареєстровано у реєстрі 13.08.2010р.. та цього ж дня зареєстровано Статут підприємства.

14.08.2010р. між ТОВ Ренесанс-92 та Житловим управлінням фірмою Ренесанс ЛТД-92 (дочірнє підприємство) укладений договір на утримання та експлуатацію жилого та нежилого фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Згідно пункту 1.1. цього Договору ТОВ Ренесанс-92 передає, а ЖУФ Ренесанс ЛТД-92 (дочірнє підприємство) приймає в утримання та експлуатацію жилий та нежилий фонд (будівлі, споруди, приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси та розташовані у Приморському районі м. Одеси у межах вулиць, згідно переліку - дислокації домів (додаток №1).

Відповідно до пункту 7.1 цей Договір набув чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013р. з можливістю пролонгації терміну його дії, але в будь-якому випадку не більше строку дії договору на управління майном, укладеного між Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради та МПФ Ренесанс-92 ЛТД .

Судами встановлено, що 14.05.2013р. ЖУФ Ренесанс ЛТД-92 (дочірнє підприємство) звернулось до голови Одеської міської ради з проханням надати доручення Департаменту міського господарства Одеської міської ради на укладення договору на утримання та експлуатацію житлового та нежитлового фонду, який затвердити на черговому засіданні виконавчого комітету ради. При цьому судами встановлено, що зазначені дії зумовлені змінами у законодавстві, виходячи з яких договори на управління та експлуатацію житлового та нежитлового фонду повинні укладатись тепер з Департаментом міського господарства Одеської міської ради.

15.08.2013р. виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення за №323 Про проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг у житловому та нежитловому фонді, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси, розташованому у Приморському районі зі змінами .

Прийнятим рішенням відповідно до ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 27, 28 Закону України Про житлово-комунальні послуги , Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №631, Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. № 60, з метою підвищення якості надання житлово-комунальних послуг населенню м. Одеси, посилення відповідальності виконавців цих послуг перед споживачами, Виконавчий комітет Одеської міської ради вирішив провести конкурс на надання житлово-комунальних послуг у житловому та нежитловому фонді, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, розташованому у Приморському районі, в тому числі у будинках, які у 2004 році передавались в управління МПФ Ренесанс-92 ЛТД у вигляді ТОВ.

Також судами встановлено, що у зв`язку із численними скаргами мешканців будинків по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 на незадовільну роботу по обслуговуванню житлових будинків ЖУФ Ренесанс ЛТД (дочірнє підприємство), на нараді відділу житлового господарства Департаменту міського господарства Одеської міської ради 04.11.2013р. посадовим особам Департаменту та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради надано доручення попередити відповідного постачальника послуг про те, що укладений з ним договір продовжуватись не буде.

Крім того, судами встановлено, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради у телефонному режимі повідомила керівництво ЖУФ Ренесанс ЛТД (дочірнє підприємство) та МПФ Ренесанс ЛТД-92 про намір закінчити дію договору від 11.03.2004р., у зв`язку із спливом строку, на який його було укладено. При цьому встановлено, що посадовими особами зазначених підприємств проігноровано вимогу особисто з`явитися до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради для вирішення питання передачі документації з обслуговування будинків, що перебувають у них в обслуговуванні.

30.12.2013р. виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення №487 Про втрату чинності рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2013р. №323 Про проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг у житловому та нежитловому фонді, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси, розташованому у Приморському районі зі змінами .

Прийнятим рішенням відповідач вирішив визнати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2013р. №323 Про проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг у житловому та нежитловому фонді, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси, розташованому у Приморському районі зі змінами ; у зв`язку із закінченням строку дії договору від 11.03.2004р. Про управління жилим та нежилим фондом, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси Приморській районній адміністрації Одеської міської ради спільно з КП ЖКС Порто-Франківський вжити відповідні заходи щодо повернення майна у стані з урахуванням його нормального зношення та відтворення згідно з додатком; закріпити за КП ЖКС Порто-Франківський на праві господарського відання майно, зазначене в додатку до цього рішення та забезпечити якісне надання послуг споживачам з утримання будинків, споруд та прибудинкової території за відповідними тарифами, встановленими рішенням Одеської МР.

Судами встановлено, що в процесі роботи конкурсної комісії з урахуванням покращення діяльності КП ЖКС Порто-Франківський , на балансі якого знаходяться житлові будинки, що обслуговуються ЖУФ Ренесанс ЛТД-92, постало питання щодо недоцільності на даний час проведення конкурсу. При цьому на рішення щодо передачі функцій по наданню житлово-комунальних послуг КП ЖКС Порто-Франківський вплинув аналіз негативної роботи ЖУФ Ренесанс ЛТД-92, що підтверджується значною кількістю скарг мешканців будинків, які обслуговувались цим підприємством.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.04.2015р., яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р., відмовлено в задоволенні позову TOB Ренесанс-92 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про зобов`язання продовжити строк дії договору від 11.03.2004р., на умовах та у строк, визначених у договорі, шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином сповістив позивача про відсутність наміру продовжувати дію договору, на момент закінчення строку дії договору Приморська районна адміністрація Одеської міської ради не мала прав та повноважень вирішувати питання щодо управління об`єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності, в тому числі укладати чи продовжувати дію договору з позивачем.

Крім того, суди виходили з того, що проведення конкурсу на надання житлово-комунальних послуг у житловому та нежитловому фонді не носить обов`язкового характеру. Приймаючи оскаржуване рішення виконавчий орган Одеської міської ради реалізував своє управлінське право самостійно вирішувати питання місцевого значення, яке пов`язане з принциповим рішенням покладення функцій надання житлово-комунальних послуг на комунальні підприємства житлово-комунального сервісу, а не на юридичні особи приватного права.

Також суди виходили з того, що рішеннями Господарського суду Одеської області у інших справах встановлено нікчемність договору від 11.03.2004р., оскільки він не був нотаріально посвідчений та зареєстрований у передбаченому законом порядку, та встановлено, що на момент прийняття відповідачем спірного рішення надання відповідних послуг ДП ЖУФ Ренесанс ЛТД-92 здійснювалось без правових підстав. Таким чином, оскільки питання правомірності та законності рішення відповідача від 30.12.2003р. №487 вже було предметом розгляду в іншій справі, в якій встановлені обставини щодо правовідносин між відповідачем та ТОВ Ренесанс-92 , то такі обставини при розгляді даної справи в силу положень частини 1 статті 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Щодо посилань позивача на те, що скасувавши рішення, яким встановлювались конкурсні засади визначення виконавця житлово-комунальних послуг, відповідач позбавив підприємство конкурентної спроможності на ринку надання житлово-комунальних послуг, а також недостатньо обґрунтував необхідність прийняття такого рішення, суди виходили з того, що необхідність проведення конкурсу відсутня, а відповідно до статті 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями самостійно визначати право здійснення на які житлово-комунальні послуги для об`єктів комунальної власності повинно виборюватись на конкурсних засадах.

При цьому суди виходили з того, що законодавець не ставить це право у залежність від необхідності дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, адже, орган місцевого самоврядування, наділений повноваженнями самостійно вирішувати питання місцевого значення, має право самостійно визначити, чи реалізовувати покладену на нього функцію утримання житлового та нежитлового фонду із використанням ресурсів спеціально утворених комунальних підприємств житлово-комунального сервісу, чи передати частину відповідних функцій у приватний сектор, що й визначає потребу у проведенні конкурсу з метою обрання найбільш ефективного та економічно вигідного для мешканців міста виконавця послуг.

Суди виходили з безпідставності посилань позивача на Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , оскільки зазначений Закон прийнятий після винесення відповідачем оскаржуваного рішення, а тому відповідач не міг керуватися вимогами цього Закону при прийнятті рішення.

Крім того, суди виходили із встановлених та доведених обставин у інших справах - у постанові Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2015р., справа №522/623/14-а, якою відмовлено в задоволенні позову ЖУФ Ренесанс ЛТД-92 про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 30.12.2013р. №487, та у рішенні Господарського суду Одеської області від 10.04.2015р., залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015р., якими відмовлено в задоволенні позову ТОВ Ренесанс-92 про зобов`язання Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради продовжити строк дії договору на управління об`єктами житлового та нежитлового фонду від 11.03.2004р. на тих же умовах та на той же строк, зазначених у договорі, шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності суди виходили з того, що рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.08.2014р. №323 не є регуляторним актом в розумінні цього Закону, оскільки йому не притаманні ані передбаченість законом, ані стабільність, ані збереження його юридичної сили незалежно від виконання приписів у часі, ані багаторазове використання всіх передбачених законом випадків, а тому оскаржуване рішення є правомірним, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача на Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , оскільки цей Закон був прийнятий вже після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, що свідчить про те, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не міг керуватися вимогами цього Закону.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах наданих законом повноважень, ознакам регуляторного акту оскаржуване рішення не відповідає, прийняття такого рішення прав позивача, пов`язаних з управлінням об`єктами комунальної власності, не порушило, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову в задоволенні позову.

Крім того, незатвердження, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, тарифів на комунальні послуги для КП ЖКС Порто-Франківський не виключає можливість їх затвердження в подальшому і не може бути підставою для скасування цього рішення.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що оскаржуваним рішенням відповідач позбавив його права на участь в наданні послуг у сфері управління об`єктами комунальної власності також є безпідставним і не спростовує висновки судів попередніх інстанцій, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що строк дії, укладеного з відповідачем в 2004 році договору на управління об`єктами комунальної власності, закінчився, позивач повідомлявся про закінчення його дії, і на наступний період його дію продовжено не було.

Такі обставини, крім іншого, встановлені судовими рішеннями у інших справах №522/623/14-а та №916/448-15-г, висновки яких були враховані судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-92 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.07.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук