Постанова

від 14.08.2019 по справі 362/1089/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 362/1089/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9233/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,

при секретарі Слободяник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

за апеляційною скаргою державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року, постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М.,-

встановила:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Просила: усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками площею 1,5000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України здійснювати на них відповідне оброблення, культивацію сільськогосподарською технікою та заборони здійснювати посів зернових культур та будь-яку іншу діяльність на вищевказаних земельних ділянках.

28 лютого 2019 року представником ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.

Заявник просив заборонити ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України до вирішення справи та вступу в законну силу рішення по даній справі здійснювати будь-які дії, пов`язані із оброблянням сільськогосподарською технікою та здійснювати на земельних ділянках, які належать на праві власності ОСОБА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1) посів зернових культур, а також вчиняти інші дії, які порушують право ОСОБА_1 на здійснення володіння, користування і розпоряджання зазначеними вище земельними ділянками.

Заява мотивована тим, що спірні земельні ділянки самовільно захоплені підприємством. Відповідачем проводиться комплекс весняно-польових робіт, дані дії порушують інтереси третіх осіб, законних орендарів даних земельних ділянок, яким позивач здала свої ділянки в оренду, а також може значно утруднити виконання рішення суду про задоволення позову, оскільки для звільнення земельних ділянок необхідно буде прикласти чимало зусиль із втратою значних коштів.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України здійснювати будь-які дії, пов`язані із оброблянням сільськогосподарською технікою та здійснювати посів зернових культур на належних позивачу земельних ділянках, розташованих за адресою: АДРЕСА_1: площею 2,000 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 1,5000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 .

В апеляційній скарзі ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ДП Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є власником спірних земельних ділянок, між сторонами існує спір, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом заборони відповідачу здійснювати на них відповідне оброблення, культивацію сільськогосподарською технікою та заборони здійснювати посів зернових культур та будь-яку іншу діяльність на вищевказаних земельних ділянках.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які дії, пов`язані із оброблянням сільськогосподарською технікою та здійснювати на земельних ділянках, посів зернових культур, а також вчиняти інші дії.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 лютого 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з 'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів вважає підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки запропонований заявником вид забезпечення позову є тотожним позовним вимогам, та фактично зводиться до вирішення спору по суті, відтак не може бути застосований судом.

Протилежний висновок суду є помилковим.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, ухвала суду від 04 березня 2019 року постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2019 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2019 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.Г. Музичко