Постанова

від 06.08.2020 по справі 362/1089/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 362/1089/19

Провадження №22-ц/824/9102/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Тімуш Д.І.

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2020 року у зв`язку з повторною неявкою до суду належним чином повідомленого позивача позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, постановлення її з неповним з`ясуванням обставин справи та порушенням норм процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що судом невірно зазначені дати неявки позивача в судове засідання, оскільки датою 19.08.2019 року справа знаходилась в апеляційному суді, так як в цей час розглядалася скарга на ухвалу про забезпечення позову, натомість судом вказано, що 19.08.2019 року позивач в судове засідання не з`явився. На засідання 15.11.2019 року судом зазначено про належне повідомлення позивача про час та місце судового розгляду, насправді це не відповідає дійсності, оскільки судова повістка про виклик до позивача та його представника не надходила. На дату 21.04.2020 року позивач та його представник також не були повідомлені належним чином, повістку про виклик в судове засідання не отримали.

Окремо посилався на те, що оскільки станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали в країні введені карантинні обмеження, суд повинен був автоматично перенести судовий розгляд и призначити його підготовче засідання для реалізації позивачем своїх прав, передбачених на такій стадії.

Просив оскаржувану ухвалу з наведених доводів скасувати, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

У відповідності до п.3 ч.1ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позову без розгляду стало те, що позивач не з`явився в три судових засідання по справі, не надав будь-яких заяв і доказів на підтвердження підстав неявки, як і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Зазначене свідчить про втрату позивачем заінтересованості у вирішенні даного спору та дає суду підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки за таких обставин проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечило б наданим йому ЦПК України правом розпоряджатись своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. За таких умов суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду. З наведеною позицією суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

У відповідності до положень цивільно-процесуального закону на суд покладається обов`язок забезпечення усім учасникам процесу рівних можливостей для реалізації наданих їм прав. В той же час суд не може змусити таку сторону використовувати надані їй права та можливості.

Обґрунтовуючи незаконність ухвали про залишення позову без розгляду, апелянт зазначав, що призначене на 19.08.2019 року судове засідання фактично не проводилось у зв`язку з перебуванням справи в суді апеляційної інстанції, а про наступне судове засідання на 15.11.2019 року та 21.04.2020 року не було належним чином повідомлено його представника. Наведені доводи апелянта колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що судове засідання на 19.08.2019 року було призначено ухвалою про відкриття провадження у справі, яка належним чином була вручена всім учасникам процесу. При цьому доводи щодо фактичного непроведення судового засідання через перебування справи в апеляційному суді не відповідають дійсності, оскільки до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову були направлені лише виділені матеріали, що жодним чином не могло перешкодити розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Таким чином суд констатував неявку позивача в судове засідання 19.08.2019 року такою, що не була обумовлена поважними причинами.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи відсутність повідомлення суду позивачем про зміну місця свого перебування та відсутність за своєю адресою, суд першої інстанції обґрунтовано вважав виклики, направлені за зазначеною самим же позивачем адресою її проживання, такими, що були вручені належним чином. Крім того, окремо повідомлення про час та місце розгляду даної справи були відображені на сайті Судова влада України . За таких умов апеляційний суд вважає, що про судові засідання, призначені як на 15.11.2019 року, так і на 21.04.2020 року ,позивач була повідомлена належним чином. При цьому колегія суддів апеляційного суду критично відноситься до посилань апелянта щодо необхідності повідомлення позивача за адресою місця проживання її представника, оскільки жодних вказівок на необхідність повідомлення позивача за такою адресою, а не за місцем її проживання, не містить ні сама позовна заява, ні інші матеріали справи.

Колегія суддів апеляційного суду зважає і на те, що у відповідності до положень чинного процесуального законодавства, зокрема ст.257 ЦПК України, поважна чи неповажна причина повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання значення не має, оскільки положення закону направлене на дотримання розумного строку розгляду справи і недопущення зловживання процесуальними правами як самих таких учасників процесу, так і правами інших осіб. Вказана позиція кореспондується з висновком ВССУ у справі №6-24063/ск15, на яку посилається й суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосереднього, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України .

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тривала відсутність інтересу з боку апелянта свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та зловживання своїм правом.

За таких умов безпідставна неявка позивача навіть не у два (як це передбачено процесуальним законом), а навіть у три судових засідання обумовлює необхідність залишення позовної заяви без розгляду, відтак в свою чергу - визнання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції такою, що в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства. Дана позиція в повній мірі відповідає обставинам справи, з нею погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Таким чиноим доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді та не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько