Ухвала

від 07.08.2019 по справі 522/21828/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21828/17

Провадження по справі № 1-кс/522/13476/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2019 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_3 ,- адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на наступні факти, у провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017162030000145 від 14.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», що призвело до тяжких наслідків.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 29.05.2018 року клопотання прокурора задоволено. Накладено арешт на наступні об`єкти нерухомості:

-площею 159,1 кв.м., якому присвоєно адресу АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151735251 101);

-площею 99,1 кв.м., якому присвоєна адреса АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151720851101).

Крім того, судом, також, заборонено відчуження, розпорядження та користування зазначеним нерухомим майном, заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів зазначеного вище нерухомого майна.

Адвокат ОСОБА_4 вважає, що на даний час необхідність в накладенні арешту відпала та арешт підлягає скасуванню.

Як зазначаєадвокат ОСОБА_4 ,власник майна ОСОБА_3 є добросовіснимнабувачем спірногомайна,відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна №391 від 07.03.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , приміщення площею 159,1 кв.м. по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу нерухомого майна №390 від 07.03.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , приміщення площею 99,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав вимоги клопотання в повному обсязі.

Прокурор подав до суду письмові заперечення, згідно яких заперечував проти задоволення слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна, зазначивши, щоу провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017162030000145 від 14.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_6 , що призвело до тяжких наслідків.

В ході досудового розслідування встановлено, що 30.12.2016р. державний реєстратор ОСОБА_6 здійснив реєстрацію права власності на нежитлове приміщення площею 258, 2 кв. м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належало ТОВ «Український Промисловий Банк», за громадянином ОСОБА_7 . Підставою виникнення права власності зазначає ухвалу суду, серія та номер 2-5917/09 від 02.04.2009, видавник Приморський районний суд м. Одеси.

В подальшому, зазначені приміщення за заявою ОСОБА_7 поділені на 2 об`єкти нерухомості - площею 159,1 кв.м., якому присвоєно адресу АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151735251101) та площею 99,1 кв.м., якому також присвоєна адреса АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151720851101). Надалі вищезазначені приміщення площею 99,1 кв. м. відчужено згідно договору купівлі продажу №158 від 01.02.2017 та приміщення 159,1 кв.м. відчужено згідно договору купівлі продажу №159 від 01.02.2017, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_8 на користь ТОВ «Алеарс» (ЄДРПОУ 40090964). Після чого приміщення 159, 1 кв.м. відчужено згідно договору купівлі-продажу №391 від 07.03.2017 та приміщення площею 99,1 кв.м. відчужено згідно договору купівлі-продажу №390 від 07.03.2017, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 .

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР) та відповіді Голови Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_10 від 09.11.2017- за вказаним номером значиться ухвала суду про повернення позовної заяви ОСОБА_11 щодо ОСОБА_12 , тобто ухвала, яка ніяким чином не стосується визнання права власності на вищезазначені приміщення за ОСОБА_13 .

Таким чином державний реєстратор ОСОБА_6 , будучи службовою особою публічного права, маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, розуміючи що вказані рішення суду є завідомо неправдивими, умисно здійснив вищезазначені реєстраційні дії, які призвели до незаконного заволодіння майном ТОВ «Український Промисловий Банк»

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином об`єкти нерухомого майна площею 159,1 кв.м., якому присвоєно адресу АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151735251101) та площею 99,1 кв.м., якому також присвоєна адреса м. Одеса, вул. Базарна, 41 (реєстраційний №1151720851101), є об`єктом кримінально протиправних дій, право на яке набуте протиправним шляхом, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 вищезазначене майно з наведених підстав визнано речовим доказом та є предметом злочину.

Враховуючи викладене, на зазначене майно існує необхідність у накладенні арешту, заборонивши відчуження, розпорядженнята користування, підставою якого є те, що існують безспірні підстави та підозра що воно є доказом злочину, було предметом вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В судовому засіданні з пояснень представника власника майна та досліджених матеріалів встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на наступні об`єкти нерухомості:

-площею 159,1 кв.м., якому присвоєно адресу м. Одеса, вул. Базарна, 41 (реєстраційний №1151735251 101);

-площею 99,1 кв.м., якому присвоєна адреса м. Одеса, вул. Базарна, 41 (реєстраційний №1151720851101).

Підставою для прийняття зазначеного рішення слугував той факт, що існували безспірні підстави та підозри що арештоване майно є доказом злочину, було предметом вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту.

Арешт було накладено обгрунтовано, однак, на цей час правові підстави для арешту вказаного майна частково відпали.

Так, слідчий суддя приходить до висновку, що у зв`язку з тим, що постанова про накладення арешту винесена 29.05.2018р. було достатньо часу для проведення необхідних слідчий дій щодо арештованого майна, а тому обмеження особи у користуванні майном не є об`єктивно необхідним.

На момент розгляду клопотання підозру у кримінальному провадженні нікому не пред`явлено.

Крім того, в ухвалі слідчого судді обґрунтовано встановлено, що майно, на яке накладений арешт є предметом злочину та речовим доказом у кримінальному провадженні №42017162030000145,так як відповідає критеріям, визначеним в ст.98 КПК України, у зв`язку з чим, арешт накладений в частині заборони відчуження, розпорядження та здійснення будь-яких реєстраційні дії , прийнято у відповідності до норм КПК України

Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні,- триває. Рішення в порядку ст. 284 КПК України за результатами досудового розслідування кримінального провадженняза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388 КК України, органом досудового розслідування не прийнято. На теперішній час органом досудового розслідування проводяться слідчі дії у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд приймає клопотанняадвоката ОСОБА_4 до розгляду та приходить до висновку що воно підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_3 ,- адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,накладеного ухвалою слідчого суддіПриморського районного суду міста Одеси від 29.05.2018р., - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2018р. в частині заборони користування об`єктами нерухомого майна, а саме:

- площею 159,1 кв.м. якому присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (реєстраційний №1151735251101);

- площею 99,1 кв.м. якому присвоєна адреса: м. Одеса, вул. Базарна, 41 (реєстраційний №1151720851101).

У задоволенні інших вимог, зазначених у клопотанні заявника,- відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Порядок оскарження ухвали слідчого судді передбачений ст.309 КПК України.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1

07.08.2019