Постанова

від 12.08.2019 по справі 904/5100/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2019 м.Дніпро Справа № 904/5100/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів : Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Фартух О.О., протокол №66/П від 12.04.2019, директор;

від відповідача : Селюк М.Я., довіреність №01 від 11.01.2019, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 у справі №904/5100/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова", м. Дніпро

про стягнення 601 441 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" на свою користь 609 441 грн. грошових коштів за втрачений товар.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 у справі №904/5100/18 позов задоволено; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" стягнуто 609 441 грн. грошових коштів за втрачений товар та 9 141 грн. 61 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю факту втрати відповідачем переданого на зберігання товару ("Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 1620 л; "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 370 л) на загальну суму 609 441,61 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товару на відповідальне зберігання та відомістю по інвентаризації.

Місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача про повернення виявленого за результатами інвентаризації втраченого товару позивачу у зв`язку з недоведенням цього факту належними та допустимими доказами, оскільки відповідно до пункту 4.6 договору зберігання від 22.06.2017 видача товару зі зберігання оформлюється актом видачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін, який відповідачем не надано. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що подані відповідачем копія електронної заявки на отримання товару, докази реєстрації автомобіля водія ОСОБА_1 на території відповідача та звернення до правоохоронних органів безпосередньо не доводять того, що спірний товар був переданий зі зберігання поклажедавцю.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 у справі №904/5100/18 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги, що спірний товар - "Кратос" каністра 20л в кількості 1620 л; "Оперкот Акро" флакон 1л у кількості 2000л було відвантажено позивачу на підставі заявки №АП-04-0154 від 23.04.2018, яка була оформлена на фірмовому бланку та містила печатку відповідача. Апелянт зазначає, що наданих водієм ОСОБА_1 документів було достатньо для видачі працівником складу товару, що зафіксовано у книзі складського обліку на оприбуткування та видачу товару 23.04.2018 та реєстрації в журналі обліку в`їзду та виїзду транспортних засобів на території складу.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом помилково прийнято до уваги інвентаризаційний акт, яким виявлено за результатами інвентаризації нестачу товару, оскільки неможливо встановити, що це саме той товар, який відвантажено відповідачем позивачу на підставі заявки №АП-04-0154 від 23.04.2018.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що акт приймання-передачі товару з відповідального зберігання ніколи не підписувався сторонами в день відвантаження товару, оскільки готувався позивачем та в подальшому протягом тижня надавався відповідачу для підписання. Оскільки позивач не визнає отримання товару на підставі заявки №АП-04-0154 від 23.04.2018, відповідач звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою, триває розслідування.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 у справі №904/5100/18, розгляд скарги призначений у судове засідання на 24.06.2019.

24.06.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, посилаючись на доведеність факту понесення збитків у сумі 609 441,00 грн. та безпідставність доводів апелянта.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Кузнецової І.Л. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019 визначено для розгляду справи №904/5100/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2019 справу №904/5100/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Подобєд І.М.

У судовому засіданні 24.06.2019 розгляд справи був відкладений на 12.08.2019.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 визначено для розгляду справи №904/5100/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 справу №904/5100/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

Заслухавши суддю-доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 22.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" (зберігач) укладений договір зберігання №б/н, відповідно до умов якого зберігач зобов`язався надати поклажодавцю послуги по прийманню, відповідальному зберіганню та видачі засобів захисту рослин та/або посівного матеріалу (товар), а поклажодавець прийняв на себе зобов`язання прийняти свій товар назад та сплатити послуги зберігання.

Зберігання товару буде здійснюватись зберігачем в складській секції загальною площею 100 м 2 . Місцезнаходження складської секції: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе, вул. Токова, 2а (пункт 2.1 договору).

Загальний строк зберігання товару на складі: з 22.06.2017 по 31.12.2017 (пункт 2.3 договору).

Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017. Після закінчення строку дії договору сторони можуть продовжити строк його дії шляхом підписання додаткової угоди за один місяць до закінчення строку дії цього договору (пункт 10.6 договору).

Додатковою угодою №2 від 24.10.2017 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору зберігання до 31.12.2018 (пункт 1 додаткової угоди).

Відповідно до пункту 2.4 договору зберігач не має права користуватися переданим йому на зберігання товаром, а також передавати його у використання іншій особі.

Товар має бути прийнятий та виданий зберігачем на першу вимогу поклажодавця в строки та об`ємі, які зазначені в заявці-вимозі поклажодавця. В заявці-вимозі можуть бути зазначені кінцеві вантажоодержувачі товару (пункту 2.5 договору).

Факт прийняття товару на зберігання по кількості та якості сторони оформлюють актом приймання-передачі на складі, підписаним уповноваженими представниками сторін, в якому зазначається фактична кількість товару (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пунктів 4.5, 4.6 договору відвантаження товару зі зберігання здійснюється на підставі заявки-вимоги поклажодавця та оформлюється актом видачі товару, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Товар відвантажується зі складу зберігачем згідно заявки-вимоги поклажодавця, направленої з електронного поштової скриньки - zayawkahimagro@ukr.net на електрону поштову скриньку зберігача - stepova.wh@gmail.com (пункт 4.7 договору у редакції додаткової угоди №1 від 23.07.2017).

У випадку виявлення недостачі або псування товару зберігач відшкодовує втрачений (або зіпсований) товар шляхом відшкодування вартості товару по цінам згідно бухгалтерської довідки поклажодавця. У випадку механічного пошкодження товару зберігач відповідає у розмірі суми, на яку знизилась його вартість (пункт 7.1 договору).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання договору сторонами підписані акти приймання-передачі товару на відповідальне зберігання від 16.11.2017 та від 18.04.2018, за переліком і у кількості, обумовленій в актах, серед яких, в тому числі, є товар - "Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 4800л; товар - "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 600л.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" прийнято товар на відповідальне зберігання та без зауважень стосовно кількісних характеристик товару, що передавався йому на відповідальне зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" відповідно до умов договору зберігання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" зазначає, що 25.04.2018 йому стало відомо про недостачу товару на складі відповідача, який було прийнято на відповідальне зберігання по договору відповідно актів.

26.04.2018 року комісією, до складу якої входили як представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова", так і Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", було проведено інвентаризацію на складі відповідача, в процесі якої виявлено недостачу товару: "Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 1620л; "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 370л, про що складено інвентаризаційну відомість №АП-04-0007 від 26.04.2018, яка була підписана всіма членами інвентаризаційної комісії та скріплено печатками.

Відповідно до бухгалтерської довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" від 06.11.2018 загальна вартість втрачених препаратів (Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 1620л; "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 370л) становить 609 441,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" посилається на недостачу товару, переданого на зберігання відповідно до договору зберігання від 22.06.2017 та просить стягнути кошти за втрачений товар, проти чого заперечує Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова", що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення вартості втраченого товару (Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 1620л; "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 370л), переданого на відповідальне зберігання відповідно до договору зберігання від 22.06.2017 у сумі 809 441,00 грн.

Відповідно до статті 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За приписами статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво (стаття 961 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Згідно з приписами пункту 3.1 договору зберігач зобов`язаний: забезпечити своєчасне приймання та видачу товару, з підписанням відповідних актів приймання-передачі; створити необхідні умови та забезпечити належне зберігання товару, його схоронність, виключаючи втрату, недостачу та псування, на протязі всього строку зберігання; компенсувати поклажодавцеві втрату або недостачу товару, а також погіршення його якостей, грошовими коштами або еквівалентним товаром належної якості на вибір поклажодавця; не передавати третім особам печатку поклажодавця "Для документів №12", а у випадку втрати такої печатки відшкодувати поклажодавцю пов`язані з такою втратою збитки; не використовувати товар в своїх цілях та інтересах.

Як вже зазначено вище, 26.04.2018 року комісією, до складу якої входили як представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова", так і Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", було проведено інвентаризацію на складі відповідача, в процесі якої виявлено недостачу товару: "Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 1620л; "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 370л, про що складено інвентаризаційну відомість №АП-04-0007 від 26.04.2018, яка була підписана всіма членами інвентаризаційної комісії та скріплена печатками.

Відповідно до пункту 5 розділу 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 (далі - Положення про інвентаризацію), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Проведення інвентаризації, відповідно до пункту 7 розділу 1 Положення про інвентаризацію є обов`язковим, зокрема, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Положення про інвентаризацію, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Таким чином, інвентаризацію проведено з дотриманням установленого законом порядку, інвентаризаційна відомість №АП-04-0007 від 26.04.2018 підписана всіма членами інвентаризаційної комісії та скріплена печатками.

У відомості по інвентаризації №АП-04-0007 від 26.04.2018 щодо товару "Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 1620л, 81 шт. та "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 370л міститься примітка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" про видачу товару згідно заявки №АП-04-0154.

В матеріалах справи міститься копія заявки на склад №АП-04-0154 від 23.04.2018 на отримання товару - "Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 1620л, 81 шт.; товар - "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 370л, 37 шт. (а.с. 87).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" зазначає, що 23.04.2018 ним на підставі заявки на склад №АП-04-0154 від 23.04.2018 водію ОСОБА_1 був виданий товар "Кратос" каністра 20л, партія - 22.11.16 (SRC20161122BN) в кількості 1620л, 81 шт.; товар - "Оперкот Акро" флакон 1л, партія - 16.01.18 (SRC20170420НТY) в кількості 370л, що зафіксовано у книзі складського обліку на оприходування та видачу товару 23.04.2018 та реєстрації в журналі обліку в`їзду та виїзду транспортних засобів на території складу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" заперечує факт отримання товару на підставі заявки на склад №АП-04-0154 від 23.04.2018.

Відповідно до статті 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцю річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

У договорі зберігання сторонами встановлено, що товар відвантажується зі складу зберігачем згідно заявки-вимоги поклажодавця, направленої з електронного поштової скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_1 на електрону поштову скриньку зберігача - stepova.wh@gmail.com (пункт 4.7 договору у редакції додаткової угоди №1 від 23.07.2017).

Матеріалами справи не підтверджується отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" заявки на склад №АП-04-0154 від 23.04.2018 у порядку встановленому договором, а саме: з електронного поштової скриньки - zayawkahimagro@ukr.net на електрону поштову скриньку зберігача - stepova.wh@gmail.com.

Відповідно до статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Позивач розрахував суму збитків у сумі 609 441,00 грн. із розрахунку: "Кратос" каністра 20л в кількості 1620л у сумі 263 898,00 грн., "Оперкот Акро" флакон 1л в кількості 370л у сумі 345 543,00 грн.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною, матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Апеляційний господарський суд вважає доведеним наявність усіх елементів цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки відповідача (неналежне виконання послуг по зберіганню, що призвело до втрати (нестачі) товару, шкода (виявлена різниця між обсягом товару за складськими накладними та фактичною наявністю), а також існування безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і завданими позивачу збитками (шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача, через невиконання умов зберігання).

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що наданих водієм ОСОБА_1 документів було достатньо для видачі працівником складу товару, що зафіксовано у книзі складського обліку на оприходування та видачу товару 23.04.2018 та реєстрації в журналі обліку в`їзду та виїзду транспортних засобів на території складу, оскільки за приписами пункту 4.7 договору товар відвантажується зі складу зберігачем згідно заявки-вимоги поклажодавця, направленої з електронного поштової скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_1 на електрону поштову скриньку зберігача - stepova.wh@gmail.com, однак матеріалами справи не підтверджується отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" заявки на склад №АП-04-0154 від 23.04.2018 у порядку, встановленому договором.

Щодо фіксації факту видачі товару відповідачем у книзі складського обліку на оприходування та видачу товару 23.04.2018 та реєстрації в журналі обліку в`їзду та виїзду транспортних засобів на території складу апеляційний господарський суд зазначає, що між сторонами виникли договірні зобов`язання щодо зберігання, тому належним доказом видачі товару зі зберігання є акт видачі товару, підписаний уповноваженими представниками сторін, як встановлено у пункті 4.6 договору. Підтвердження видачі товару в інший спосіб умови договору зберігання від 22.06.2017 не містять.

Доводи апелянта про те, що акт приймання-передачі товару з відповідального зберігання ніколи не підписувався сторонами в день відвантаження товару (готувався позивачем та в подальшому протягом тижня надавався відповідачу для підписання) не спростовує відсутність належних доказів видачі товару позивачу на підставі заявки №АП-04-0154 від 23.04.2018.

Також відхиляються апеляційним господарським судом і доводи апелянта щодо звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою, оскільки факт звернення із такою заявою не доводить, що спірний товар був переданий зі зберігання поклажедавцю.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову правильним, а доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги - такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 у справі №904/5100/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 у справі №904/5100/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича агрокорпорація "Степова".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 15.08.2019).