Рішення

від 08.08.2019 по справі 904/1380/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2019м. ДніпроСправа № 904/1380/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

За первісним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО"

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ"

про стягнення 238832,20грн., з яких 201300,00грн. основної заборгованості; 17906,83грн. пені; 4930,47грн. трьох відсотків річних; 14694,90грн. інфляційних втрат (договір поставки №770309 від 29.03.2017)

та

За зустрічним позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО"

про стягнення 201300,00грн., з яких 50325,00грн. штрафу за ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 2.4 договору, згідно пункту 6.12 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 9.10 договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №105 від 17.05.2018; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 6.5 договору строку повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем, передбаченого пунктом 9.7 договору, строку повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Товстий К.А., представник за довіреністю адвокат;

від відповідача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Журавльов О.С., представник за довіреністю, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду з позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" (далі - відповідач, відповідач за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом) в якій просить суд стягнути 238832,20грн., з яких 201300,00грн. основної заборгованості; 17906,83грн. пені; 4930,47грн. трьох відсотків річних; 14694,90грн. інфляційних втрат (договір поставки №770309 від 29.03.2017).

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 3582,50грн., покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

29.03.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №770309 (далі - договір).

Отримання відповідачем замовленого товару на загальну суму 201300,00грн. підтверджується видатковою накладною №ДН-0000095 від 17.05.2018; товарно-транспортною накладною №170518/1 від 17.05.2018; довіреністю №А3/545 від 11.05.2018 та актом приймання товару №125 від 17.05.2018.

За отриманий від позивача товар відповідач не розрахувався у повному обсязі, у зв`язку з чим заявлено вимогу про стягнення суми основного боргу у розмірі 201300,00грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за період з 07.06.2018 по 07.12.2018 у розмірі 17906,83грн.;

- три відсотки річних за період з 07.06.2018 по 31.03.2019 у розмірі 4930,47грн.;

- інфляційні втрати за період з вересня 2018 року по лютий 2019 року у розмірі 14694,90грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1380/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2019.

Ухвалою від 09.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 10.05.2019.

06.05.2019 від відповідача надійшов відзив в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Короткий зміст заперечень відповідача на первісні позовні вимоги та узагальнення його доводів.

Посилаючись на положення чинного законодавства та умови пунктів 1.3, 2.4, 2.5 договору, відповідач констатує відсутність факту передачі позивачем відповідачу всіх документів, надання яких передбачено умовами договору, а саме довідки про відсутність у позивача податкового боргу, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі.

Відтак, на думку відповідача, у останнього не виникло обов`язку з оплати отриманого товару.

Відповідач наголошує, що договором не передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідач заперечує і проти стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат з огляду на неправильне визначення позивачем ані бази нарахування, ані періоду.

06.05.2019 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява від 30.04.2019 за вих.№016/42/Б про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору в якій просить суд стягнути 201300,00грн., з яких 50325,00грн. штрафу за ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 2.4 договору, згідно пункту 6.12 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 9.10 договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №105 від 17.05.2018; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 6.5 договору строку повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем, передбаченого пунктом 9.7 договору, строку повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження.

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 3019,50грн., покласти на позивача.

Крім того, відповідач просить суд допустити до участі та представництва прав і інтересів відповідача представників (працівників) відповідача, які діють на підставі довіреності, виданої Головою Правління відповідача в порядку та з дотриманням вимог пункту 9.3 Статуту відповідача, зі всіма правами та обов`язками представника, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Короткий зміст зустрічної позовної заяви та узагальнення її доводів.

Позивач за зустрічним позовом визнав факт укладення договору; специфікації №2 від 07.05.2018; передачі товару за видатковою накладною №ДН-0000095 від 17.05.2018 та акт приймання товару №125 від 17.05.2018.

Однак, позивач за зустрічним позовом зазначив, що відповідач за зустрічним позовом взяті на себе зобов`язання виконав з порушенням умов договору з огляду на таке.

1. Порушено строк надання довідки про відсутність у позивача податкового боргу, підписану керівником позивача, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі.

Позивач за зустрічним позовом наголошує, що довідку про відсутність у відповідача за зустрічним позовом податкового боргу, підписану керівником останнього, а також про те, що продукція та інше майно постачальника не перебуває у податковій заставі, відповідно до пункту 2.4 договору, останній зобов`язаний надати протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати укладення даного договору або відповідної специфікації на поставку продукції до договору.

Специфікація №2 від 07.05.2018 укладена 07.05.2018.

Строк для подачі покупцю спірної довідки до 14.07.2018 включно.

Станом на 25.04.2019 довідка позивачу за зустрічним позовом не надана.

Посилаючись на положення пункту 6.16 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом пеню за період прострочення з 15.05.2018 по 24.04.2019 на суму 69449,50грн.

Посилаючись на положення пункту 6.12 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 50325,00грн. (201300,00грн. х 25%).

2. Порушення передбаченого договором строку реєстрації податкових накладних.

Позивач за зустрічним позовом констатує неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом обов`язку протягом трьох календарних днів від дня виникнення у останнього податкових зобов`язань з ПДВ за операціями, які здійснено за цим договором, скласти та надати позивачу за зустрічним позовом податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України у тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних, який закріплено пунктом 9.10 договору.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що на виконання умов специфікації №2 від 07.05.2018 товар відвантажено 23.02.2018, видаткову накладну виписано 17.05.2018.

Відтак, податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з реалізацією продукції, передбаченої видатковою накладною №ДН-0000095 від 17.05.2018 виникли у відповідача за зустрічним позовом 17.05.2018 і відповідно до пункту 9.10 договору останнім днем для реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних є 21.05.2018.

17.05.2018 відповідач за зустрічним позовом склав податкову накладну №105 від 17.05.2018. Однак, на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна надана постачальником з порушенням строку, який встановлено пунктом 9.10 договору, а саме 01.06.2018.

Посилаючись на положення пункту 6.16 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом пеню за період прострочення з 22.05.2018 по 31.05.2018 на суму 2013,00грн.

Посилаючись на положення пункту 6.12 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 50325,00грн. (201300,00грн. х 25%).

3. Порушення строку надання повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору, уповноважених на підпис договору та додатків (доповнень) до нього.

Позивач за зустрічним позовом посилається на обов`язок відповідача за зустрічним позовом не пізніше дня, наступного за днем в якому настали зміни даних, зазначених у пунктах 6.3.1., 6.3.2. договору, письмово повідомити іншу сторону про зміни, що настали.

Відтак, 29.03.2017 при підписанні договору в пункті 6.3.1, як уповноважену особу на підписання договору та додатків (доповнень) до нього зазначено директора ОСОБА_1

Специфікацію №2 від 07.05.2018 до договору зі сторони постачальника підписано директором відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 .

Згідно відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25.04.2019, керівником відповідача за зустрічним позовом є ОСОБА_3 .

Про виявлені зміни відповідачем за зустрічним позовом не було повідомлено позивача за зустрічним позовом ані у визначений договором строк, ані у визначеній договором формі.

Посилаючись на положення пункту 6.12 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 50325,00грн. (201300,00грн. х 25%).

4. Порушення строку надання повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження.

В пункті 9.7 договору сторони погодили, що у разі зміни поштової адреси, банківських або інших реквізитів сторін, включаючи статус платника податку, сторона договору, для якої настали такі зміни, зобов`язується письмово повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту настання відповідних змін.

В розділі 11 договору зазначено, що відповідач за зустрічним позовом знаходиться у місті Дніпрі, вулиця Ясельна, будинок 1, офіс 1.

Згідно відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач за зустрічним позовом змінив свою юридичну адресу та місцезнаходження про що не повідомив позивача за зустрічним позовом.

Посилаючись на положення пункту 6.12 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 50325,00грн. (201300,00грн. х 25%).

Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій складає 272763,50грн., однак позивач за зустрічним позовом вважає за доцільне заявити до стягнення штрафні санкції у загальному розмірі 201300,00грн., з яких 50325,00грн. штрафу за ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 2.4 договору, згідно пункту 6.12 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 9.10 договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №105 від 17.05.2018; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 6.5 договору строку повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем, передбаченого пунктом 9.7 договору, строку повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження.

Ухвалою від 20.05.2019 постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 06.06.2019.

Ухвалою від 20.05.2019 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

04.06.2019 недоліки зустрічної позовної заяви усунуто.

Ухвалою від 06.06.2019 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою від 06.06.2019 у задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про допуск до участі та представництва прав і інтересів останнього представників (працівників) товариства, які діють на підставі довіреності, виданої Головою Правління позивача за зустрічним позовом в порядку та з дотриманням вимог пункту 9.3 Статуту відповідача, зі всіма правами та обов`язками представника, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України відмовлено .

Ухвалою від 06.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, а саме по 10.07.2019; підготовче засідання відкладено на 25.06.2019.

25.06.2019 від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом отримано клопотання від 25.06.2019 за вих.№016/42/Б в якому просить суд відкласти засідання, призначене на 25.06.2019, не менше, ніж на два тижні. Ухвалою від 25.06.2019 клопотання відповідача від 25.06.2019 за вих.№016/42/Б про відкладення розгляду справи задоволено; підготовче засідання відкладено на 09.07.2019.

Ухвалою від 09.07.2019 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 08.08.2019.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.08.2019, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.08.2019 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом; постачальник) та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ДНІПРОАЗОТ" (далі - відповідач, відповідач за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом; покупець) укладено договір поставки №770309 від 29.03.2017 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором (пункт 1.1 договору). Найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Специфікації на поставку продукції підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід`ємними частинами (додатками) даного договору (пункт 1.2 договору).

Ціну договору визначено розділом 2. Загальна сума договору та порядок розрахунків. Загальна сума договору визначається як загальна вартість продукції, яка передбачена всіма підписаними обома сторонами специфікаціями на поставку продукції до договору (пункт 2.2 договору).

Строк. Цей договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами і діє протягом 48 (сорок вісім) місяців, а в частині гарантійних зобов`язань постачальника - протягом усього гарантійного строку на продукцію (пункт 9.1 договору, з урахувань змін внесених додатковою угодою №1 від 19.03.2018).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо первісних позовних вимог.

В якості додатку №2 до договору між сторонами підписано специфікацію №2 на поставку продукції від 07.05.2018.

Загальна вартість продукції, передбаченої даною специфікацію, складає 201300,00грн., у тому числі ПДВ (20%) - 17600,00грн. (пункт 1 специфікації №2 від 07.05.2018).

Постачальник зобов`язаний поставити продукцію покупцю у повному обсязі протягом 10 (десяти) календарних днів від дати направлення письмової заявки про необхідність поставки продукції (пункт 5 специфікації №2 від 07.05.2018).

На виконання специфікації №2 від 07.05.2018 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 201300,00грн., що підтверджується видатковою накладною №ДН-0000095 від 17.05.2018.

Від відповідача товар отримано економістом ОСОБА_4 , повноваження якої підтверджуються довіреністю №АЗ/545 від 11.05.2018.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.3 договору визначено, що оплата поставленої продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості поставленої продукції на поточний рахунок постачальника по факту завантаження продукції на транспортний засіб покупця, але не раніше моменту отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов`язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

Укладений між позивачем та відповідачем договір є оплатним, і обов`язку постачальника поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його.

Враховуючи положення пункту 2.3 договору строк оплати товару - 17.05.2018.

Відтак строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 201300,00грн. відповідач не надав.

Щодо заперечень покупця в частині ненадання постачальником документів, які відповідно до умов пунктів 1.3, 2.4 договору слід передати разом з товаром.

Відповідно до пункту 1.3 договору постачальник разом з продукцією передає покупцеві наступний комплект документації на продукцію:

- видаткову накладну;

- акт приймання-передачі продукції;

- рахунок-фактуру;

- товарно-транспортну накладну за формою №1-ТН, яка наведена у додатку №7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363;

- сертифікат (паспорт) якості заводу-виробника з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК);

- сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом сертифікації України, якщо продукція підлягає обов`язковій сертифікації згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28.

Пунктом 2.4 договору визначено, що постачальник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати укладання цього договору або відповідної специфікації на поставку продукції до договору надати покупцю довідку про відсутність у постачальника податкового боргу, підписану керівником постачальника, а також про те, що продукція та інше майно постачальника не перебуває у податковій заставі.

У відзиві на первісну позовну заяву відповідач за первісним позовом вказує, що станом на час розгляду справи не отримав довідки про відсутність у позивача податкового боргу, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі , у зв`язку з чим, відповідач вважає, що строк оплати не настав.

Оцінивши позиції сторін господарський суд констатує прийняття відповідачем товару без зауважень та заперечень.

Крім того, неотримання довідки про відсутність у позивача податкового боргу, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі не може бути відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України.

Право повністю або частково відмовитися від оплати продукції передбачено пунктом 5.4 договору лише за недотримання вимог передбачених пунктами 1.1., 1.3., 4.1.-4.3 даного договору.

Відтак, недотримання позивачем вимог пункту 2.4 договору не надає відповідачу права повністю або частково відмовитися від оплати отриманого товару.

Частиною 2 статті 666 Цивільного кодексу України визначено, що якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Отже, з огляду на положення статті 666 Цивільного кодексу України, відповідачу надано право відмовитися від договору або повернути товар позивачу, а не затримати оплату отриманого товару.

Господарський суд бере до уваги, що товар за специфікацією №2 від 07.05.2018 поставлено 17.05.2018 і станом на 08.08.2019 не є повернутим позивачу, однак не є і оплаченим відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 201300,00грн. основної заборгованості, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція підтримана в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2019 по справі №904/3627/18.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Господарський суд визнав, що вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню з огляду на положення статтею 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , а саме статтею 1 вказаного Закону чітко визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Тобто, обов`язковою умовою для сплати пені є згода сторін .

Позивач не надав суду належних доказів того, що згода сторін на стягнення пені існує.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено максимальний розмір пені щодо якого сторони можуть досягти згоди.

В даному випадку сторони не надали суду доказів наявності між ними згоди про стягнення пені та про розмір такого стягнення.

Позиція відповідача в частині безпідставності нарахованих штрафних санкцій, якою є пеня господарським судом визнається правильною.

Отже, вимога про стягнення пені є такою, що не підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три відсотки річних за період з 07.06.2018 по 31.03.2019 у розмірі 4930,47грн.

Відповідач не визнав правомірність нарахування трьох відсотків річних через твердження про відсутність обов`язку з оплати товару; неправильність визначення бази нарахування та періоду.

Господарський суд оцінив позиції сторін та дійшов висновку, що період нарахування трьох відсотків річних з 07.06.2018 по 31.03.2019 визначено позивачем правильно. База нарахування, а саме на заборгованість у розмірі 201300,00грн. за отриманий та неоплачений відповідачем товар, визначена позивачем правильно.

Заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування трьох відсотків річних господарським судом відхиляються як необґрунтовані.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував інфляційні втрати за період з вересня 2018 року по лютий 2019 року у розмірі 14694,90грн.

Відповідач не визнав правомірність нарахування інфляційних втрат через твердження про відсутність обов`язку з оплати товару; неправильність визначення бази нарахування та періоду.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 3313,80грн., з урахуванням того, що 92,50% позовних вимог позивача судом задоволено.

Щодо зустрічних позовних вимог.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов даного договору в порядку та на умовах, передбачених даним договором, додатками до даного договору і чинним законодавством України.

За кожне порушення зобов`язань, передбачених пунктами 1.3., 2.4. , 4.2., 6.5. , 6.21., 9.3., 9.4., 9.7. , 9.9., 9.10. , 9.11., 9.12., 9.14., 9.15. договору, а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових накладних чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим договором чи законодавством України, та/або не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також за кожний випадок допущення постачальником будь-якого з порушень, передбачених пунктом 6.7 договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 25% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до договору (пункт 6.12 договору).

За порушення строку (терміну) надання документів , які підлягають переданню постачальником покупцеві у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції , яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції до договору, за кожний день прострочення виконання зобов`язань (пункт 6.16 договору).

1. Щодо порушення строку надання довідки про відсутність у позивача податкового боргу, підписану керівником позивача, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 2.4 договору постачальник зобов`язався протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати укладання договору або відповідної специфікації на поставку продукції до договору надати покупцю довідку про відсутність у постачальника податкового боргу, підписану керівником постачальника, а також про те, що продукція та інше майно постачальника не перебуває у податковій заставі.

Господарський суд встановив, що договір укладено 29.03.2017; специфікація - 07.05.2018.

Відтак , граничним терміном надання відповідачем за зустрічним позовом документів за пунктом 2.4 договору є 12.05.2018.

Позиція позивача. Станом на 25.04.2019 довідка не надана.

Посилаючись на положення пункту 6.16 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом пеню за період прострочення з 15.05.2018 по 24.04.2019 на суму 69449,50грн.

Посилаючись на положення пункту 6.12 договору позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом штраф у розмірі 50325,00грн. (201300,00грн. х 25%).

Позиція відповідача. Заперечення не надано. Докази ненадання відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом довідки про відсутність податкового боргу, а також про те, що продукція та інше майно не перебуває у податковій заставі відсутні . Контррозрахунку зустрічних позовних вимог немає.

Позиція господарського суду .

Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору , тобто зобов`язанням виконавця є обов`язок виконати роботи (надати послуги), а зобов`язанням замовника - обов`язок оплатити вартість цих робіт (послуг). Штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд дійшов висновку, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, відповідач за зустрічним позовом належним чином виконав основне зобов`язання шляхом поставки відповідачу товару на загальну суму 201300,00грн., що підтверджується видатковою накладною №ДН-0000095 від 17.05.2018 , а позивач за зустрічним позовом основне зобов`язання за договору в частині оплати отриманого від позивача товару не здійснив.

Дії позивача за зустрічним позовом в частині нарахування штрафу господарський суд визнає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, аналізуючи положення пункту 2.4 договору господарський суд констатує відсутність чітко визначеного строку для подачі довідки про відсутність у постачальника податкового боргу, підписаної керівником постачальника, а також про те, що продукція а інше майно постачальника не перебуває у податковій заставі, з огляду на те, що достеменно невідомо з якої дати слід рахувати п`ятиденний строк для подачі відповідної довідки, а саме з дати укладання договору або з дати підписання відповідної специфікація. Також договором не конкретизовано з дати підписання якої специфікації слід рахувати п`ятиденний строк.

Господарський суд взяв до уваги, що позивач за зустрічним позовом протягом періоду з 17.05.2018 (дата поставки товару) і до 08.08.2019 (дата постановлення судового рішення) не звертався до відповідача за зустрічним позовом з вимогою про надання довідки про відсутність у позивача податкового боргу, підписану керівником позивача, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі. Отже, логічним є висновок, що отримання від позивача довідки про відсутність у позивача податкового боргу, підписану керівником позивача, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі не є потребою позивача за зустрічним позовом, а є лише можливістю зменшити борг за основним зобов`язанням.

Надаючи юридичну оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами господарський суд дійшов висновку, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору, як надання довідки про відсутність у позивача податкового боргу, підписану керівником позивача, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі не є правопорушенням у сфері господарювання , що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 12.03.2018 у справі №918/216/17, від 13.04.2018 у справі №902/380/17, від 02.05.18 у справі №908/3565/16.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені на підставі пункту 6.16 договору , то господарський суд констатує відсутність конкретизації переліку документів, які підлягають передачі постачальником покупцеві.

Відтак, застосування пункту 6.16 договору господарський суд визнає неправомірним.

2. Щодо порушення передбаченого договором строку реєстрації податкових накладних.

Згідно з пунктом 9.10 договору постачальник зобов`язаний протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями, які здійснені за цим договором, скласти та надати покупцю податкову накладну, у тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 187.1. Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата , відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до частин 14, 15, 16 статті 201.10 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідач за зустрічним позовом зареєстрував податкову накладну №105 від 17.05.2018 (а.с. 109 том 1) в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.06.2018р. (а.с. 111 том 1).

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що відповідач за зустрічним позовом дотримався вимог частин 14, 15, 16 статті 201.10 Податкового кодексу України і підстави для покладення відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань відсутні.

3. Щодо порушення строку надання повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору, уповноважених на підпис договору та додатків (доповнень) до нього.

Пунктом 6.5 договору визначено, що у випадку зміни даних, зазначених у пунктах 6.3.1, 6.3.2 договору, сторона зобов`язується не пізніше наступного за днем, в якому настали відповідні зміни, письмово повідомити іншу сторону про зміни, що настали, а у випадку неповідомлення несе ризик пов`язаних з цим несприятливих (негативних) наслідків. Повідомлення про настання змін повинно бути надано у письмовій формі, підписано керівником сторони або іншою особою, уповноваженою стороною, і скріплено печаткою сторони.

Позиція позивача. Інформація про уповноважених осіб відповідача за зустрічним позовом змінювалася, однак позивача за зустрічним позовом не було проінформовано, у зв`язку з чим нараховано пеню та штраф.

Позиція відповідача. Заперечення не надано.

Позиція господарського суду . Неінформування позивача за зустрічним позовом про зміну уповноважених осіб позивача за зустрічним позовом не спричинило жодних несприятливих (негативних) наслідків для покупця. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Відтак, підстав для нарахування штрафу господарський суд не вбачає.

Проаналізувавши положення пункту 6.16 договору, господарський суд звертає увагу, що інформація про зміну уповноважених осіб відповідача за зустрічним позовом не є документами , у зв`язку з чим застосування пункту 6.16 договору до спірних правовідносин визнається неправомірним.

Крім того, приймаючи рішення у даній справі та аналізуючи пункт 6.16 договору, господарський суд встановив відсутність будь-яких ідентифікуючих ознак документів про які йде мова у пункті 6.16 договору.

4. Щодо порушення строку надання повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження.

В пункті 9.7 договору сторони погодили, що у разі зміни поштової адреси, банківських або інших реквізитів сторін, включаючи статус платника податку, сторона договору, для якої настали такі зміни, зобов`язується письмово повідомити про це іншу сторону протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту настання відповідних змін. У випадку неповідомлення чи несвоєчасного повідомлення винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні збитки, які понесені у зв`язку з таким неповідомленням.

Позиція позивача. Поштова адреса змінювалася, а відповідач за зустрічним позовом не інформував про відповідні зміни позивача за зустрічним позовом, у зв`язку з чим нараховано пеню та штраф.

Позиція відповідача. Заперечення не надано.

Позиція господарського суду . Неінформування позивача за зустрічним позовом про зміну поштової адреси відповідача за зустрічним позовом не спричинило жодних збитків покупця. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Відтак, підстав для нарахування штрафу господарський суд не вбачає.

Проаналізувавши положення пункту 6.16 договору, господарський суд звертає увагу, що інформація про зміну поштової адреси відповідача за зустрічним позовом не є документами , у зв`язку з чим застосування пункту 6.16 договору до спірних правовідносин визнається неправомірним.

Крім того, приймаючи рішення у даній справі та аналізуючи пункт 6.16 договору, господарський суд встановив відсутність будь-яких ідентифікуючих ознак документів про які йде мова у пункті 6.16 договору.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 3019,50грн. покласти на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" (61058, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК ІВАНІВСЬКИЙ, будинок 5, БУДІВЛЯ Г-2, кімната 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39686112) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ С.Х.ГОРОБЦЯ , будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05761620) про стягнення 238832,20грн., з яких 201300,00грн. основної заборгованості; 17906,83грн. пені; 4930,47грн. трьох відсотків річних; 14694,90грн. інфляційних втрат (договір поставки №770309 від 29.03.2017) задовольнити частково.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ С.Х.ГОРОБЦЯ , будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05761620) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" (61058, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК ІВАНІВСЬКИЙ, будинок 5, БУДІВЛЯ Г-2, кімната 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39686112) 201300,00грн. (двісті одна тисяча триста грн. 00 коп.) основної заборгованості; 4930,47грн. (чотири тисячі дев`ятсот тридцять грн. 47 коп.) трьох відсотків річних; 14694,90грн. (чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири грн. 90 коп.) інфляційних втрат; 3313,80грн. (три тисячі триста тринадцять грн. 80 коп.) судового збору.

В решті первісних позовних вимог , а саме в частині стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ С.Х.ГОРОБЦЯ , будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05761620) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" (61058, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК ІВАНІВСЬКИЙ, будинок 5, БУДІВЛЯ Г-2, кімната 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39686112) 17906,83грн. пені відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ С.Х.ГОРОБЦЯ , будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05761620) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" (61058, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК ІВАНІВСЬКИЙ, будинок 5, БУДІВЛЯ Г-2, кімната 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39686112) про стягнення 201300,00грн., з яких 50325,00грн. штрафу за ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 2.4 договору, згідно пункту 6.12 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 9.10 договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №105 від 17.05.2018; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 6.5 договору строку повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем, передбаченого пунктом 9.7 договору, строку повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДНІПРОАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ С.Х.ГОРОБЦЯ , будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05761620).

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 15.08.2019.

Суддя І.В. Петренко