Постанова

від 21.10.2019 по справі 904/1380/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1380/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В.

судді: Кузнецов В.О., Вечірко І.О.

Секретар судового засідання Кисельов Є.О.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Товстий К.А., ордер серія ДП №26/000026 від 01.10.2019р., адвокат;

від позивача за первісним позовом: Агаджанов В.А., директор;

представник відповідача за первісним позовом не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2019, повне рішення складено 15.08.2019р., суддя Петренко І.В., у справі №904/1380/19

за первісним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО"

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ"

про стягнення 238832,20грн., з яких 201300,00грн. основної заборгованості; 17906,83грн. пені; 4930,47грн. трьох відсотків річних; 14694,90грн. інфляційних втрат (договір поставки №770309 від 29.03.2017)

та

за зустрічним позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО"

про стягнення 201300,00грн., з яких 50325,00грн. штрафу за ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 2.4 договору, згідно пункту 6.12 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 9.10 договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №105 від 17.05.2018; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 6.5 договору строку повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем, передбаченого пунктом 9.7 договору, строку повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

ТОВ "ДНЕКО" (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду з позовною заявою до АТ "ДНІПРОАЗОТ" (далі - відповідач, відповідач за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом) в якій просить суд стягнути 238832,20грн., з яких 201300,00грн. основної заборгованості; 17906,83грн. пені; 4930,47грн. трьох відсотків річних; 14694,90грн. інфляційних втрат (договір поставки №770309 від 29.03.2017).

Від АТ "ДНІПРОАЗОТ" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору, в якій просить суд стягнути 201300,00грн., з яких 50325,00грн. штрафу за ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 2.4 договору, згідно пункту 6.12 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 9.10 договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №105 від 17.05.2018; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 6.5 договору строку повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем, передбаченого пунктом 9.7 договору, строку повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2019 у справі №904/1380/19:

Первісні позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" про стягнення 238832,20грн., з яких 201300,00грн. основної заборгованості; 17906,83грн. пені; 4930,47грн. трьох відсотків річних; 14694,90грн. інфляційних втрат (договір поставки №770309 від 29.03.2017) задоволено частково.

Стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" 201300,00грн. основної заборгованості; 4930,47грн. трьох відсотків річних; 14694,90грн. інфляційних втрат; 3313,80грн. судового збору.

В решті первісних позовних вимог, а саме в частині стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" 17906,83грн. пені відмовлено.

В задоволенні зустрічних позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОАЗОТ" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНЕКО" про стягнення 201300,00грн., з яких 50325,00грн. штрафу за ненадання позивачем документів, передбачених пунктом 2.4 договору, згідно пункту 6.12 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 9.10 договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №105 від 17.05.2018; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем передбаченого пунктом 6.5 договору строку повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору; 50325,00грн. штрафу за порушення позивачем, передбаченого пунктом 9.7 договору, строку повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження, відмовлено у повному обсязі. Судові витрати покладено на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДНІПРОАЗОТ".

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом умов договору поставки №770309 від 29.03.2017 в частині своєчасної та повної оплати товару отриманого за видатковою накладною №ДН-0000095 від 17.05.2018 у сумі 201300,00 грн. Місцевим господарським судом відхилені заперечення відповідача щодо ненадання постачальником документів, передбачених пунктами 1.3, 2.4 договору, оскільки за приписами пункту 5.4 договору у разі недотримання вимог, передбаченими пунктами 1.1., 1.3, 4.1-4.3, а також при недотримання інших пунктів договору покупець має право відмовитись від отримання продукції повністю або частково. Оскільки покупцем (відповідачем за первісним позовом) товар отримано в повному обсязі без зауважень, місцевий господарський суд погодився із доводами позивача про передачу супровідних документів покупцю під час передачі товару.

Враховуючи наявність прострочення грошового зобов`язання місцевий господарський суд здійснив перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, за результатами якого дійшов до висновку про часткове задоволенні позовних вимог в цій частині.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність порушень відповідачем за зустрічним позовом умов п. 2.4, 6.5, 9.7, 9.10 договору, так як штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

В частині посилань позивача за зустрічними позовом щодо порушення відповідачем за зустрічним позовом строку реєстрації податкових накладних господарський суд дійшов висновку, що відповідач за зустрічним позовом дотримався вимог частин 14, 15, 16 статті 201.10 Податкового кодексу України і підстави для покладення відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань відсутні.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення із постачальника штрафних санкцій за договором поставки №770309 від 29.03.2017.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2019 у справі №904/1380/19 та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги АТ ДНІПРОАЗОТ до ТОВ ДНЕКО про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору поставки у розмірі 201300,00грн. задовольнити в повному обсязі. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ ДНЕКО .

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки, які викладені в рішенні, є необґрунтованими, не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням вимог матеріального та процесуального права, з огляду на що рішення підлягає скасуванню.

Апелянтом зазначено, що відповідно до висновків місцевого суду, господарським зобов`язанням є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто зобов`язанням виконавця є обов`язок виконати роботи, а зобов`язанням замовника - обов`язок оплатити вартість робіт. Штрафні санкції, відповідно до ст. 173, 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань. При цьому, Господарський суд Дніпропетровської області помилково посилається на Договір підряду, адже в договорі йдеться мова про Договір поставки.

Також зазначає, що ані стаття 173, ані стаття 230 ГК України не містить норм, при аналізі яких можливо було зробити висновок про те, що штрафні санкції можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

Апелянт зауважує на тому, що відповідно ч.1 ст. 550 ЦК України, з якої вбачається, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Отже, для отримання неустойки за договором кредиторові не треба доводити наявність збитків, завданих йому невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У поясненнях на апеляційну скаргу ТОВ ДНЕКО вимоги AT ДНІПРОАЗОТ , заперечує проти доводів останньої, вважає їх надуманими, та такими, що не ґрунтуються на фактичних та встановлених Господарським судом Дніпропетровської області обставинах.

Зокрема ТОВ ДНЕКО зазначено наступне:

- рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства, а апеляційна скарга з боку AT ДНІПРОАЗОТ зводиться до надуманої незгоди, не обґрунтованості наявних порушень процесуального та матеріального законодавства з боку суду, що є безумовною підставою для її залишення без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін;

- Господарський суд проаналізував діюче законодавство України щодо порядку та строків реєстрації податкових накладних в повному обсязі та прийняв обґрунтоване, законне та справедливе рішення щодо безпідставності та надуманості вимог з боку AT ДНІПРОАЗОТ та відсутності порушень з боку ТОВ ДНЕКО ;

- Господарський суд дотримався вимог ГПК України та прийняв обґрунтоване, законне та справедливе рішення щодо безпідставності та надуманості вимог з боку AT ДНІПРОАЗОТ та відсутності жодних збитків з боку ТОВ ДНЕКО , що не є підставою для застосування незаконних штрафних санкцій з огляду на той факт, що обв`язок виконання основного зобов`язання сплинув до настання необхідності в повідомленнях про зміну керівників та адреси ТОВ ДНЕКО і наразі використовується з боку AT ДНІПРОАЗОТ як підстава по зменшенню погашення боргу за поставлений товар.

21.10.19 від AT ДНІПРОАЗОТ надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, яке обґрунтоване скрутним економічним становищем, що унеможливило направлення працівників підприємства у відрядження. Крім того, скаржником зазначено, що останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши вказане клопотання Скаржника, колегія судді вважає за необхідне залишити останнє без задоволення враховуючи, що відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; скрутне економічне становище не є підставою для відкладення розгляду справи; наявні в справі матеріали та подані сторонами до суду першої інстанції докази дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2019 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кузнецова В.О., Вечірка І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2019, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд справи призначено на 21.10.2019

21.10.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНЕКО" (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом; постачальник) та Акціонерним товариством "ДНІПРОАЗОТ" (далі - відповідач, відповідач за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом; покупець) укладено договір поставки №770309 від 29.03.2017 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором.

Найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Специфікації на поставку продукції підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід`ємними частинами (додатками) даного договору (пункт 1.2 договору).

Загальна сума договору визначається як загальна вартість продукції, яка передбачена всіма підписаними обома сторонами специфікаціями на поставку продукції до договору (пункт 2.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами і діє протягом 48 (сорок вісім) місяців, а в частині гарантійних зобов`язань постачальника - протягом усього гарантійного строку на продукцію (пункт 9.1 договору, з урахувань змін внесених додатковою угодою №1 від 19.03.2018).

Між сторонами підписано специфікацію №2 на поставку продукції від 07.05.2018 (а.с. 55) на поставку продукції на суму 201 300,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 33 550,00грн.

Постачальник зобов`язаний поставити продукцію покупцю у повному обсязі протягом 10 календарних днів від дати направлення письмової заявки про необхідність поставки продукції (пункт 5 специфікації №2 від 07.05.2018).

На виконання умов договору та специфікації №2 від 07.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНЕКО" здійснено поставку Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ" товару на суму 201 300,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ДН-0000095 від 17.05.2018 (а.с. 56).

Товар отримано економістом Медведецькою І.Ю. яка діяла на підставі довіреності №А3/545 від 11.05.2018р. Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ"(а.с. 57).

Оплата поставленої продукції здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості поставленої продукції на поточний рахунок постачальника по факту завантаження продукції на транспортний засіб покупця, але не раніше моменту отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов`язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 2.4 договору постачальник зобов`язаний протягом 5 календарних днів від дати укладання цього Договору або відповідної специфікації на поставку продукції до Договору надати Покупцю довідку про відсутність у Постачальника податкового боргу, підписану керівником Постачальника, а також про те, що продукція та інше майно Постачальника не перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 3.2 Договору датою поставки продукції вважається дата передачі продукції Позивачем Відповідачу, яка зазначена в підписаному обома Сторонами акті приймання-передачі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНЕКО" посилається на неналежне виконання Акціонерним товариством "ДНІПРОАЗОТ" зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, проти чого заперечує покупець, що є причиною виникнення спору за первісним позовом, Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНЕКО" зобов`язань за договором в частині своєчасного та повного надання документів, передбачених пунктами 2.4, 9.10, 6.5, 9.7 договору, що є причиною виникнення спору за зустрічним позовом.

Предметом спору за первісним позовом є стягнення заборгованості по договору поставки №770309 від 29.03.2017.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

Предметом спору за зустрічним позовом є стягнення штрафних санкцій за своєчасне та повне надання документів, передбачених пунктами 2.4, 9.10, 6.5, 9.7 договору.

Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" у зустрічному позові просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНЕКО" штрафні санкції за порушення зобов`язань за договором поставки №770390 від 29.03.2017 у розмірі 201300,00 грн., з яких:

- штраф за ненадання ТОВ ДНЕКО документів, передбачених п.2.4 Договору, згідно п. 6.12 Договору, в розмірі 50 325,00грн.;

- штраф за порушення ТОВ ДНЕКО , передбаченого п. 9.10 Договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкової накладної № 105 від 17.05.2018, в розмірі 50 325,00грн.;

- штраф за порушення ТОВ ДНЕКО , передбаченого п.6.5 Договору строку повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 Договору, в розмірі 50 325,00 грн.;

- штраф за порушення ТОВ ДНЕКО , передбаченого п.9.7 Договору, строку повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження, в розмірі 50 325,00 грн.

Стосовно порушення строку надання довідки про відсутність у позивача податкового боргу, підписану керівником позивача, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції: зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України). Штрафні санкції, відповідно до статей 173, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

Виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, відповідач за зустрічним позовом належним чином виконав основне зобов`язання шляхом поставки відповідачу товару на загальну суму 201300,00грн., що підтверджується видатковою накладною №ДН-0000095 від 17.05.2018, а позивач за зустрічним позовом основне зобов`язання за договору в частині оплати отриманого від позивача товару не здійснив.

Господарський суд дійшов правильного висновку, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору, як надання довідки про відсутність у позивача податкового боргу, підписану керівником позивача, а також про те, що продукція та інше майно позивача не перебуває у податковій заставі не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Стосовно порушення передбаченого договором строку реєстрації податкових накладних, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ ДНЕКО зареєструвало податкову накладну №105 від 17.05.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.06.2018р. Таким чином, дотримавшись вимог частин 14, 15, 16 статті 201.10 Податкового кодексу України і підстави для покладення відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань відсутні.

Щодо порушення строку надання повідомлення про зміну уповноважених осіб зазначених у пункті 6.3.1 договору, уповноважених на підпис договору та додатків (доповнень) до нього та щодо порушення строку надання повідомлення про зміну юридичної адреси та місцезнаходження, апеляційний господарський суд також погоджується з висновком суду першої інстанції, що неінформування позивача за зустрічним позовом про зміну уповноважених осіб та про зміну поштової адреси відповідача за зустрічним позовом не спричинило жодних несприятливих (негативних) наслідків для покупця. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином підстав для нарахування штрафу відсутні.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача за зустрічним позовом здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Частинами 1 і 2 статті 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на викладене висновок суду першої інстанцій про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову є правомірними.

Аргумент скаржника про те, що висновки суду про відсутність підстав для застосування до ТОВ ДНЕКО штрафних санкцій суперечать нормам статей 216, 217 ГК України, оскільки вимогу про стягнення штрафних санкцій може бути заявлено стороною не лише внаслідок порушення окремого господарського зобов`язання, а й внаслідок порушення стороною установленого порядку здійснення господарської діяльності, не може бути взято до уваги, оскільки вимогу про стягнення штрафу заявлено позивачем саме на підставі положень договору поставки, зокрема пунктами 2.4, 9.10, 6.5, 9.7, і суд першої інстанції розглядав обґрунтованість стягнення штрафу саме на підставі цих пунктів договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Втім жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2019 у справі №904/1380/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2019 у справі №904/1380/19 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 28.10.2019

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов