Ухвала

від 14.08.2019 по справі 904/109/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/109/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок"

про стягнення 94 097,76 грн шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 (повний текст складено 12.07.2019) у справі № 904/109/19, подана 30.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у сумі 94 097,76 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2019 рік - 192 100,00 грн), а тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, справа № 904/109/19 є малозначною.

При цьому у поданій касаційній скарзі не наведено обґрунтування випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у малозначних справах можуть бути переглянуті у касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2019 у справі № 904/109/19.

2. Повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжне доручення від 01.08.2019 № 1644 на суму 3 524,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв