Рішення

від 14.08.2019 по справі 922/1364/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.08.2019 м.Харків Справа № 922/1364/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор`євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагротек» , м.Переяслав-Хмельницький, Київська область

до відповідача: Приватного підприємства «Кінний завод «Мілленніум» , с.Ключове, Нікольський район, Донецька область

про стягнення 1324570,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гичко О.А., довіреність №24 від 24.06.19р., свідоцтво про право на заняття

адвокатською діяльністю № 4895/10 від 31.05.12р.

Вітер М.С., керівник;

від відповідача: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроагротек» , м.Переяслав-Хмельницький, Київська область, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Кінний завод «Мілленніум» , с.Ключове, Нікольський район, Донецька область про стягнення 1324570,00 грн., у тому числі: основна заборгованість у розмірі 1087303,00 грн., неустойка у сумі 217460,00 грн. та 3% річних у сумі 19807,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №22/02/18 від 22.02.2018р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

В якості правових підстав подання позову позивач зазначив, зокрема, положення статей 524, 533, 546-552, 610-612, 626-632, 638, 655, 656, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.175, 179, 180, 189 Господарського кодексу України.

11.05.19р. господарським судом Харківської області винесено ухвалу про передачу справи №922/1364/19 за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

28.05.19р. матеріали справи №922/1364/19 надійшли до господарського суду Донецької області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.19р. автоматизованою системою документообігу суду визначений склад суду для розгляду справи №922/1364/19: головуючий суддя - Лейба М.О.

Ухвалою господарського суду від 31.05.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1364/19; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.06.19р.

Ухвалою суду від 25.06.19р. підготовче засідання відкладено на 16.07.19р.

Ухвалою суду від 16.07.19р. закрито підготовче провадження у справі №922/1364/19, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.08.2019р.

25.07.19р. від відповідача надійшло клопотання №401 від 11.07.19р., в якому він просить суд продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання з метою мирното врегулювання спору.

Вказане клопотання надійшло після закриття підготовчого провадження у справі, що виключає процесуальну можливість розгляду такого клопотання судом на стадії розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу, що відповідач протягом розгляду справи у підготовчому провадженні належним чином та своєчасно повідомлявся про місце, час та дату підготовчого засідання, тому не був позбавлений можливості за наявності відповідних підстав звернутися до суду з відповідним клопотанням в межах, визначених ГПК України, процесуальних строків проведення підготовчого провадження та з урахуванням нормативів та нормативних строків пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку.

Представники позивача у судове засідання 14.08.2019р. з`явились та наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 14.08.2019р. не з`явився.

Відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову відповідачем до суду не надані.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідач в судові засідання не з`явився, відзив суду не надав, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроагротек» (продавець) та Приватним підприємством «Кінний завод «МІЛЛЕННІУМ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №22/02/18, згідно п.1.1 якого продавець зобов`язався продати та передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити бувший у використанні трактор Deutz-Fahr Agrotron X 720, 2008 року випуску, серійний номер WSXJ340400LD10116 та новий розкидач добрив Quivogne D-903, іменовані надалі товар.

Комплектація товару, строки і умови постачання обумовлені в додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною. Відвантаження товару покупцеві здійснюється за наступною адресою: Україна, 08335, Київська область, Бориспільський район, с.Іванків, вул.Харківська, 1В. Товар буде поставлений покупцеві у термін та на умовах вказаних в додатку №1 до договору, право власності на товар переходить до покупця після проведення повної оплати (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 договору повна оплата товару вноситься покупцем на розрахунковий рахунок продавця у відповідності з п.4.1 і графіком платежу, вказаним в додатку №1 до договору.

Ціна товару сформована на 22.02.2018р. і складає 53000,00 євро. При цьому оплата здійснюється в національній валюті України, у відповідності до формули:

S = (Z1 x A1/A2) + (Z2 x A1/A2) + (ZN x A1/A2), де

S - загальна ціна товару (максимальна сума), що складається із сум часткових оплат, визначених за формулою (грн.);

Z1, Z2, ZN - узгоджена сторонами сума часткових оплат за товар, визначених у додатку №1 до договору та графік яких визначений у п.4.1 договору;

А1 - курс купівлі євро за гривні, на Українській міжбанківській валютні біржі (УМВБ) встановлений, після дня зарахування коштів на р/р продавця, на третій операційний день на момент закриття торгів;

А2 - курс гривні до євро, що встановлений на рівні 33,26 грн. за 1 євро, станом на 22.02.2018р. (п.3.2 договору).

Загальна орієнтовна сума договору складає 1762780,00 грн., у тому числі ПДВ 20% становить 293796,67 грн. (п.3.3 договору).

Відповідно п.4.1 договору платежі за товар перераховуються покупцем на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в розділі 9 договору, на умовах, передбачених п.2.2, 3.2 цього договору. Платежі здійснюються у відповідності з графіком, вказаним в додатку №1 до цього договору.

Згідно п.8.2 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018р., а в частині розрахунків і поставки до повного їх проведення. Термін дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Сторонами підписано додаток №1 до договору №22/02/18 від 22.02.2018р., у якому погоджено поставку товару - бувший у використанні трактор Deutz-Fahr Agrotron X 720, 2008 року випуску, серійний номер WSXJ340400LD10116, ціною 37500,00 євро (1247250,00 грн.), та новий розкидач добрив Quivogne D-903, ціною 6666,67 євро (221733,33 грн.), загалом у сумі 1762780,00 грн.

Графік оплати: перший платіж - 16550,00 євро (550453,00 грн.) - до 23.02.2018р., другий платіж - 18225,00 євро (606163,50 грн.) - до 30.07.2018р., третій платіж - 18225,00 євро (606163,50 грн.) - до 09.11.2018р.

23.02.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроагротек» (поклажодавець) та Приватним підприємством «Кінний завод «МІЛЛЕННІУМ» (зберігач) укладено договір відповідального зберігання, за умов п.1.1 якого поклажодавець передає зберігачу, а зберігач приймає на відповідальне безоплатне зберігання та зобов`язується повернути поклажодавцеві у схоронності наступне майно: бувший у використанні трактор Deutz-Fahr Agrotron X 720, 2008 року випуску, серійний номер НОМЕР_1 та новий розкидач добрив Quivogne D-903.

Поклажодавець передає майно зберігачу згідно акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору відповідального зберігання).

Право власності на майно до зберігача не переходить (п.1.3 договору відповідального зберігання).

За змістом п.2.1.8 договору відповідального зберігання зберігач має право користуватись майном, переданим на зберігання для своїх промислових потреб за умови використання майна за його призначенням, або передавати майно у користування третім особам за умови згоди поклажодавця, а також викупити майно, сплативши його вартість згідно з п.п.2.2 договору купівлі-продажу №22/02/18 від 22.02.2018р., що укладається сторонами окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2018р. позивачем на виконання умов договору відповідального зберігання №б/н від 23.02.2018р. передано відповідачу товар на відповідальне зберігання на загальну суму 1762780,00 грн., про що складено акт здачі-прийняття товару №б/н від 23.02.2018р. та протоколи передачі №23/02/18 від 23.02.2018р., підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Як зазначає позивач, відповідач здійснив часткову оплату товару за договором купівлі-продажу №22/02/18 від 22.02.2018р. у розмірі 550453,00 грн., що відповідає 16550,00 євро, залишок боргу за вказаним договором становить 36450,00 євро (1087303,00 грн.).

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору №22/02/18 від 22.02.2018р. зобов`язання щодо оплати поставленого товару виконав не своєчасно та не в повному обсязі.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором купівлі-продажу в розмірі 1087303,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховані та пред`явлені до стягнення на підставі п.5.2 договору неустойка у розмірі 217460,00 грн., а також на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 19807,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Внаслідок укладення договору купівлі-продажу №22/02/18 від 22.02.2018р. між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Як визначено в ст.655 Господарського кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, відповідно до п.4.1 договору купівлі-продажу платежі за товар перераховуються покупцем на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в розділі 9 договору, на умовах, передбачених п.2.2, 3.2 цього договору. Платежі здійснюються у відповідності з графіком, вказаним в додатку №1 до цього договору.

Умовами додатку №1 до договору №22/02/18 від 22.02.2018р. сторонами узгоджено графік оплати товару: перший платіж - 16550,00 євро (550453,00 грн.) - до 23.02.2018р., другий платіж - 18225,00 євро (606163,50 грн.) - до 30.07.2018р., третій платіж - 18225,00 євро (606163,50 грн.) - до 09.11.2018р.

З огляду на викладене, відповідач мав сплатити вартість товару, отриманого від позивача згідно акту здачі-прийняття товару №б/н від 23.02.2018р. та протоколів передачі №23/02/18 від 23.02.2018р. на загальну суму 53000,00 євро (1762780,00 грн.) в наступному порядку: перший платіж - 16550,00 євро (550453,00 грн.) - до 23.02.2018р., другий платіж - 18225,00 євро (606163,50 грн.) - до 30.07.2018р., третій платіж - 18225,00 євро (606163,50 грн.) - до 09.11.2018р.

Відповідно до банківської виписки за 23.02.2018р. відповідачем здійснено оплату у розмірі 550453,00 грн. з призначенням платежу: Частково за с/г техніку зг.рах. №Е-2202/01 від 22.02.2018р. , тобто здійснено перший платіж за договором №22/02/18 від 22.02.2018р., що еквівалентно 16530,00 євро.

За умов п.3.2 договору ціна товару сформована на 22.02.2018р. і складає 53000,00 євро. При цьому оплата здійснюється в національній валюті України, у відповідності до формули:

S = (Z1 x A1/A2) + (Z2 x A1/A2) + (ZN x A1/A2), де

S - загальна ціна товару (максимальна сума), що складається із сум часткових оплат, визначених за формулою (грн.);

Z1, Z2, ZN - узгоджена сторонами сума часткових оплат за товар, визначених у додатку №1 до договору та графік яких визначений у п.4.1 договору;

А1 - курс купівлі євро за гривні, на Українській міжбанківській валютні біржі (УМВБ) встановлений, після дня зарахування коштів на р/р продавця, на третій операційний день на момент закриття торгів;

А2 - курс гривні до євро, що встановлений на рівні 33,26 грн. за 1 євро, станом на 22.02.2018р.

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Положення чинного законодавства передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містить заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Відповідно до п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011р. у разі подання позову про стягнення національної валюти України еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

Враховуючи вищевикладене, позивач неправомірно визначив розмір основного боргу, виходячи із курсу купівлі євро за гривні, встановлений станом на 02.05.2019р. у розмірі 29,8300 грн./євро на веб-сайті https://kurs.com.ua/mezhbank/.

Як встановлено судом, станом на 02.05.2019р. офіційний курс НБУ складав 2949,4364 грн. за 100 євро.

Отже, станом на 02.05.2019р. заборгованість за договором №22/02/18 від 22.02.2018р. складає 1075069,57 грн. (36450,00 євро х 29,494364 грн./євро).

Враховуючи наведені вище норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару за договором купівлі-продажу №22/02/18 від 22.02.2018р. у останнього виникло зобов`язання з його оплати.

Сплату вищевказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором №22/02/18 від 22.02.2018р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару у строки обумовлені сторонами договору не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення основного боргу підлягає задоволенню частково в сумі 1075069,57 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення 3% річних (нарахування здійснено на суму боргу 18225,00 євро за період з 01.08.2018р. по 01.05.2019р., на суму боргу 18225,00 євро за період з 10.11.2018р. по 01.05.2019р.) в розмірі 19807,00 грн. (664,00 євро х 29,83 грн./євро).

Провівши перерахунок 3% річних на суму боргу 18225,00 євро за період з 01.08.2018р. по 01.05.2019р., 18225,00 євро за період з 10.11.2018р. по 01.05.2019р., судом встановлено, що розмір таких нарахувань складає 19748,84 грн. (669,58 євро х 29,494364 грн./євро).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 19748,84 грн.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу передбачено, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення термінів платежу виплачує продавцеві неустойку у розмірі 0,8% від суми за кожен день прострочення, проте загальна сума не може перевищувати 20% від суми, не сплаченої в строк.

Позивачем на підставі п.5.2 договору нараховано та пред`явлено до стягнення неустойку у сумі 217460,00 грн. (7290,00 євро х 29,83) (нарахування здійснено на суму боргу 18225,00 євро за період з 01.08.2018р. по 01.05.2019р., на суму боргу 18225,00 євро за період з 10.11.2018р. по 01.05.2019р., та обмежено 20% від суми 36450,00 євро).

За висновками суду, вказаний розрахунок пені є арифметично невірним, враховуючи, що позивачем при нарахуванні порушено вимоги п.6 ст.232 та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням приписів п.6 ст.232, ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, на суму боргу 18225,00 євро за період з 01.08.2018р. по 31.01.2019р., на суму боргу 18225,00 євро за період з 10.11.2018р. по 01.05.2019р., судом встановлено, що розмір таких нарахувань складає 188637,99 грн. (6395,73 євро х 29,494364 грн./євро).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені, підлягають задоволенню частково в сумі 188637,99 грн.

Розрахунок 3% річних та пені судом здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон» .

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагротек» , м.Переяслав-Хмельницький, Київська область, до Приватного підприємства «Кінний завод «Мілленніум» , с.Ключове, Нікольський район, Донецька область про стягнення 1324570,00 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 1087303,00 грн., неустойка у сумі 217460,00 грн. та 3% річних у сумі 19807,00 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Кінний завод «МІЛЛЕННІУМ» (87030, Донецька область, Нікольський район, с.Ключове, вул.Гагаріна, буд.62, ЄДРПОУ 32898827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагротек» (08400, Київська область, м.Переяслав-Хмельницький, вул.Паризької Комуни, буд.101, код ЄДРПОУ 36544591) суму основного боргу у розмірі 1075069,57 грн., 3% річних у розмірі 19748,84 грн., пеню у сумі 188637,99 грн. та судовий збір в розмірі 19251,85 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

У судовому засіданні 14.08.19р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.19р.

Суддя М.О. Лейба