Постанова

від 15.08.2019 по справі 922/1937/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2019 р. Справа № 922/1937/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В. , суддя Зубченко І.В. , суддя Радіонова О.О. ,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників сторін:

позивача - Веприцький Ю.М. - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 703 від 12.11.19; ордер серія ХВ 586 від 14.08.2019,

відповідача - Халіна М.В. - довіреність № 32-20-0.14-37/62-19 від 12.03.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (вх. №2171 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2019 (ухвалу підписано 03.07.2019; суддя Шатерніков М.І.) у справі № 922/1937/19

за позовом Фермерського господарства "Меридіан-77", с. Олексіївка Близнюківського району Харківської області

до Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

про визнання недійсними наказів, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2019 року Фермерське господарства "Меридіан-77" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просило суд визнати недійсними:

- наказ серія і номер: 2485-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 15.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 18,7734 га;

- наказ серія і номер: 2491-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 12.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 5,5952 га;

- наказ серія і номер: 2475-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 15.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 11,1684 га;

- наказ серія і номер: 2488-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 12.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 6,3188 га;

- наказ серія і номер: 2477-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 12.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 4,1153 га;

- наказ серія і номер: 2468-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 12.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 7,2290 га;

- наказ (серія, номер та дата не зазначені), на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 20,9732 га, зареєстрований 12.04.19;

- наказ серія і номер: 2479-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 12.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 24,8306 га;

- наказ, серія і номер: 2473-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 12.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 30,4049 га;

- наказ серія і номер: 2470-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 15.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 38,1559 га;

- наказ серія і номер: 2480-СГ, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 29.03.2019, зареєстрований 12.04.19, на підставі якого припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_11 , площею 17,8206 га.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що:

- право користування земельними ділянками загальною площею 185,3858 га, розташованими на територіях Уплатнівської та Олексіївської сільських рад Близнюківського району Харківської області ще у вересні 2015 року перейшло від громадянина України ОСОБА_1 до створеного ним ФГ "Меридіан-77",

- помилковими є твердження про припинення права користування спірними земельними ділянками у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 , оскільки з дня державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи відбулась заміна орендаря у відносинах, щодо яких виник спір, а саме фізична особа - фермер вибув з спірних правовідносин оренди земельних ділянок, натомість його місце у спірних договірних правовідносинах в силу вимог статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» зайняло створене ним фермерське господарство як орендар по вказаним договорам оренди землі;

- оскільки право оренди зазначених земельних ділянок загальною площею 185,3858 га належить ФГ "Меридіан-77", то правових підстав для його припинення у зв`язку зі смертю фізичної особи ОСОБА_1 у відповідача не було, а тому і накази, на підставі яких право оренди було припинено, є незаконними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2019 було прийнято позовну заяву ФГ "Меридіан-77" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1937/19, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

25.06.2019 ФГ "Меридіан-77" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, у відповідності до якої просило: заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти будь-які дії (у тому числі приймати рішення), які стосуються оформлення права власності або права користування наступними земельними ділянками:

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 4,1153 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 5,5952 га (сіножаті);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 24,8306 га (сіножаті);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_11 , площею 17,8206 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 11,1684 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 7,2290 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 18,7734 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 20,9732 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 38,1559 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 6,3188 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 30,4049 га (рілля);

В обґрунтування заяви ФГ "Меридіан-77" вказував, що:

- з метою визнання права оренди спірних земельних ділянок, які були передані в орендне користування ФО ОСОБА_1 , що у подальшому заснував ФГ "Меридіан-77", останній у лютому 2019 р. звернувся до господарського суду Харківської області із відповідною позовною заявою;

- Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в період з 12.04.2019 по 15.04.2019, тобто до набрання рішенням законної сили, припинив речові права на оренду спірних земельних ділянок, звернувшись до державного реєстратора з відповідними оскаржуваними наказами, тобто, дії відповідача свідчать про те, що він має намір та можливість і далі проводити дії, які стосуються набуття речових прав (власності або користування) іншими особами, які не мають жодного відношення до ФГ "Меридіан-77", адже припинення права користування позивачем вже зареєстроване і ніщо не заважає відповідачу зареєструвати право користування за будь-якою особою;

- зазначене призведе до того, що виконання рішення суду у випадку задоволення позову вкрай ускладниться, а відновлення прав позивача, можливе, й взагалі стане неможливим;

- позивач, як законний користувач земельних ділянок, обробляв їх, вирощував культури та збирав врожай, зокрема, у найближчий час (влітку та на початку осені) настане період збору врожаю, тобто, у разі переоформлення прав на земельні ділянки на інших осіб буде порушено право позивача на отримання плодів від речей, які належать позивачеві як власникові речі (зернових культур), а також як користувачеві земельних ділянок.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у справі № 922/1937/19 задоволено заяву ФГ "Меридіан-77" про забезпечення позову. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти будь-які (у тому числі приймати рішення), які стосуються оформлення права власності або права користування наступними земельними ділянками:

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_5 , площею 4,1153 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 5,5952 га (сіножаті);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_8 , площею 24,8306 га (сіножаті);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_11 , площею 17,8206 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 11,1684 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_6 , площею 7,2290 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 18,7734 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_7 , площею 20,9732 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_10 , площею 38,1559 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_4 , площею 6,3188 га (рілля);

- земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_9 , площею 30,4049 га (рілля),

до набранням рішення законної сили.

Ухвала обґрунтована тим, що:

- у випадку припинення існування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав або у випадку передачі земельної ділянки у власність чи користування третім особам, позивач буде змушений захищати своє порушене право шляхом подання інших позовів до судів різних юрисдикцій, а тому невжиття заходів до забезпечення позову, заявлених позивачем у клопотанні, не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельної ділянки;

- у даному випадку у разі поділу земельних ділянок щодо яких існує спір між сторонами спору - відбудеться зміна її межі та площі, припиниться її існування в дійсних межах;

- Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийнято оскаржувані позивачем накази щодо припинення права оренди земельних ділянок, та у подальшому не позбавлена права та можливості (протягом існування спору між сторонами у даній справі) здійснювати розпорядчі дії щодо спірних земельних ділянок, зокрема щодо поділу та передачі земельних ділянок на земельні торги, тому, у випадку прийняття рішення на користь заявника (ФГ "Меридіан-77"), можуть утруднити виконання рішення суду, оскільки таке право знову потребуватиме захисту шляхом подання позову до осіб, яким ймовірно буде передано право на спірні земельні ділянки.

Відповідач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у справі № 922/1937/19 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ФГ "Меридіан-77" про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- оскаржувана ухвала в частині забезпечення позову виходить за межі змісту позовних вимог, а вжиті заходи не пов`язані з суб`єктивними правами позивача на предмет спору;

- ухвала не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову та які докази, на підтвердження цих обставин надано до суду позивачем;

- жодних доказів того, що Головним управлінням здійснені дії з надання у власність чи користування вказаних земельних ділянок іншим особам або наявність у Головного управління очевидного наміру здійснити такі дії на підтвердження обґрунтування своєї позиції до суду позивачем разом із заявою про забезпечення позову надано не було;

- до повноважень Головного управління не належить здійснення реєстрації права власності або користування земельними ділянками, оскільки здійснення реєстрації речових прав на об`єкти нерухомого майна здійснюється органами державної реєстрації з урахуванням положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- позивачем по зазначеній справі є ФГ "Меридіан-77", а тому не має жодного відношення до прийнятих наказів Головного управління та на час подання позову, оскільки не є ані власником, ані законним користувачем цих земельних ділянок, у зв`язку з чим його права та інтереси не порушені, а заява про забезпечення позову подана безпідставно.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.19 року у справі № 922/1937/19. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Призначено справу до розгляду на "15" серпня 2019 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2019 у зв`язку з відпусткою судді Медуниці О.Є. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.

14.08.2019 від позивача - Фермерського господарства "Меридіан-77", с. Олексіївка Близнюківського району Харківської області, - на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення (вх. № 7670), в яких позивач вважає ухвалу господарського суду першої інстанції у даній справі законною та обґрунтованою, такою, що прийнята при всебічному та об`єктивному встановленні обставин справи, при вірному застосуванні матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скаргу, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, а саме про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у справі № 922/1937/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2019 ФГ "Меридіан-77" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, у відповідності до якої просило заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти будь-які дії (у тому числі приймати рішення), які стосуються оформлення права власності або права користування зазначеними в заяві земельними ділянками.

Заява про забезпечення позову ґрунтується на таких обставинах:

- у період часу з 18.11,2014 до 21.07.2015 між ОСОБА_1 та відповідачем були укладені договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Олексіївської сільської ради на території Близнюківського району Харківської області, які в подальшому були внесені до реєстру речових прав на нерухоме майно.

- даними договорами передбачалось, що земельні ділянки надаються ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

- 02.09.2015 ОСОБА_1 , заснував Фермерське господарство Меридіан-77 ; у Статуті також визначені члени господарства. Дане ФГ було зареєстровано як юридична особа у порядку, передбаченому законодавством Відповідно, з цього моменту позивач почав користуватись згаданими земельними ділянками, сплачувати орендну плату, податки та фактично набув статус орендаря.

- ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 помер, у зв`язку з чим 04.02.2019 Фермерське господарство звернулось до відповідача з вимогою про визнання права оренди на зазначені земельні ділянки, аргументуючи її тим, що з моменту реєстрації та набуття статусу юридичної особи обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює ФГ, а не громадянин, якому вона надавалась.

- 05 березня 2019 року відповідач надав позивачеві відповідь, у якій зазначив, що ФГ Меридіан-77 звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просило визнати право оренди земельних ділянок за ФГ Меридіан-77 , тому вирішення питання щодо визнання права оренди земельних ділянок за останнім можливо виключно після прийняття відповідного судового рішення.

- в період з 12.04.2019 до 15,04.2019 відповідач припинив речові права на оренду спірних земельних ділянок, звернувшись до державного реєстратора з відповідними оскаржуваними наказами.

- такі дії відповідача свідчать про те, що він має намір, має можливість і далі проводити дії, які стосуються набуття речових прав (власності або користування) іншими особами, які не мають жодного відношення до Фермерського господарства Меридіан-77 , адже припинення права користування позивачем вже зареєстроване і ніщо не заважає йому зареєструвати право користування за будь-якою особою.

- все це призведе до того, що виконання рішення суду у випадку задоволення позовної заяви вкрай ускладниться, а відновлення прав позивача взагалі стане не можливим, бо існує обґрунтована вірогідність того, що права на земельні ділянки будуть переоформлені, що у свою чергу, призведе до нескінченних судових тяганин та відсутності поновлення та захисту прав позивача.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Передбачивши різні види забезпечення позову, закон не встановлює конкретно, який вид в яких судових справах застосовується. Це питання вирішується судом за заявою заявника (особи, яка бере участь у справі), враховуючи причини, у зв`язку з якими необхідно забезпечити позов, характер спірних правовідносин тощо.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування ухилення відповідної особи від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як було встановлено вище, предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру - про скасування наказів Держгеокадастру без вимог про поновлення його речових прав щодо земельної ділянки.

Оскільки в даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі № 911/1551/18.

В даному випадку місцевий господарський суд задовольнив заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії (у тому числі приймати рішення), які стосуються оформлення права власності або права користування спірними земельними ділянками.

При цьому, позивачем подано позов саме про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про припинення права оренди земельними ділянками. Тобто, предмет позову у даній справі, фактично не є спором щодо права користування земельними ділянками позивачем, оскільки в даному випадку позовні вимоги не спрямовані на захист майнового права позивача, ані як власника, ані як користувача земельної ділянки, права оренди якою припинено оскаржуваними у справі наказами, оскільки позивачем по справі фактично оскаржується лише законність наказів, які стосуються майнового права померлої фізичної особи, а не позивача по справі, як юридичної особи.

Судова колегія зазначає, що оскільки існує спір щодо законності самих наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про припинення права оренди земельними ділянками і спір переданий на вирішення в судовому порядку, то у разі задоволення заяви про забезпечення, сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу, тому судом першої інстанції взагалі не здійснена оцінка адекватності заходу до забезпечення позову, що ним застосований, до відповідності вимогам, на забезпечення яких він вжитий.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 234 Господарського процесуального кодексу України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд мотивував своє рішення лише посиланням на неможливість відновлення порушених прав фермерського господарства у разі поділу та передачі на земельні торги земельних ділянок третім особам, при цьому суд першої інстанції не взяв до уваги предмет та підстави позову, не пересвідчився, чи дійсно між сторонами виник спір саме з приводу вчинення або невчинення дій особами, які вказані в заяві, і саме з цього приводу поданий позов до суду, та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; застосовані заходи забезпечення позову є вочевидь неспівмірними з позовними вимогами, предметом яких не є питання поновлення речових прав позивача тощо.

Крім того, жодних доказів того, що Головним управлінням здійснені дії з надання у власність чи користування вказаних земельних ділянок іншим особам або наявність у Головного управління очевидного наміру здійснити такі дії на підтвердження обґрунтування своєї позиції суду позивачем разом із заявою про забезпечення позову надано не було.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, судова колегія дійшла висновку, що заява Фермерського господарства "Меридіан-77", с. Олексіївка Близнюківського району Харківської області про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення саме такого позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття забезпечувальних заходів.

Місцевий господарський суд, задовольнивши вимогу позивача про заборону Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти будь-які дії (у тому числі приймати рішення), які стосуються оформлення права власності або права користування спірними земельними ділянками, порушив принцип збалансованості інтересів сторін, оскільки задовольнив вимогу, не пов`язану з предметом та підставою спору взагалі (позивачем не заявлено позовні вимоги щодо речового права), що є порушенням норм чинного процесуального законодавства України.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у справі № 922/1937/19 не відповідає вимогам процесуального законодавства і є достатні правові підстави для її скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, ч. 2 ст. 273, п. 6 ч. 1 ст. 275, пп. 3, 4 ч. 1 ст. 280, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у справі № 922/1937/19 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у справі № 922/1937/19 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "Меридіан-77", с. Олексіївка Близнюківського району Харківської області про забезпечення позову.

Стягнути з Фермерського господарства "Меридіан-77" (64845, Харківська область, Близнюківський район, с. Олексіївка, вул. Миру, 65; ідент. код 39984744) на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх; ідент. код 39792822) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1921,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.08.2019.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова