Рішення

від 18.10.2018 по справі 309/3137/17

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3137/17

Провадження № 2-а/309/31/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, третя особа - ПрАТ Тара , про визнання відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірною та зобов`язання призначити та виплатити пенсію,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, посилаючись на те, що:

-12 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з метою призначення йому пенсії на пільгових умовах;

-випискою з протоколу №31 від 28 липня 2017 року комісією по розгляду питань, пов`язаних з призначенням /перерахунком/ та виплатою пенсій управління ПФУ в Закарпатській області було встановлено, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж роботи, якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах так як він не надав необхідну довідку з підприємства про пільговий стаж роботи та довідку про атестацію робочих місць за умовами праці, внаслідок чого йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах;

-у своєму рішенні відповідач посилається на те, що згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування : пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;

-до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення ;

-у пункті б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення зазначено, що чоловіки, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - за списком №2 виробництв і професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 55 років та за наявності стажу роботи не менше 26 років /у разі звернення у період з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року/, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам;

-в пункті 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 зазначено, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників;

-у довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка;

-при перевірці документів, які були подані ОСОБА_1 , встановлено, що за даними трудової книжки він працював:

1/з 20.07.1978 року по 04.11.1978 року в ТДВ Хустський завод залізобетонних виробів на посаді електрозварювальника;

2/з 20.01.1981 року по 29.03.1982 року в Хустському заводі технологічного обладнання /в подальшому реорганізований в ПАТ Техномаш / - на посаді зварювальника;

3/з 05.03.1984 року по 05.09.1984 року в Хустському заводі технологічного обладнання /в подальшому реорганізований в ПАТ Техномаш / - на посаді електрогазозварювальника;

4/з 07.09.1984 року по 01.09.1992 року на посаді електрозварника в Хустському

дослідно-експериментальному заводі не стандартизованого обладнання і монтажних заготовок /в подальшому реорганізований в ПрАТ ТАРА /;

-крім записів в трудовій книжці, інформація про періоди роботи в Хустському дослідно-експериментальному заводі нестандартизованого обладнання і монтажних заготовок /в подальшому реорганізований в ПрАТ ТАРА / відображені в довідках, виданих ПрАТ ТАРА /довідки №1 від 09.06.2017 року та №2 від 09.06.2017 року/;

-довідки про пільговий характер роботи, які б відповідали вимогам пункту 20 Порядку

підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637, ОСОБА_1 надано із ТДВ Хустський завод залізобетонних виробів та ПАТ Техномаш , а з ПрАТ ТАРА довідки про пільговий характер роботи не надано;

-пільговий стаж заявника становить 1 рік 11 місяців 26 днів та служба в армії, яка прирівнюється до пільгового стажу роботи - 1 рік 11 місяців 19 днів, що сумарно становить 3 роки 11 місяців 25 днів;

-у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надав довідку про пільговий характер роботи в Хустському дослідно - експериментальному заводі нестандартизованого обладнання і монтажних заготовок /ПрАТ ТАРА / у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993року №637, якою було б підтверджено період зайнятості на пільговій посаді повний робочий день неможливо період з 7 вересня 1984 року по 1 вересня 1992 року врахувати до пільгового стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці;

-по наявним документам пільговий стаж роботи становить тільки 3 роки 11 місяців 25 днів при необхідному 6 років 3 місяці, тобто не виконуються умови п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення ;

-з даним висновком Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України позивач не погоджується з наступних підстав:

1/відповідно до ч.4 ст.24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом;

2/ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Однак, відповідач всупереч вимогам закону, посилається на інші документи, наявність яких при обчисленні стажу роботи не потрібна;

3/відповідно до п.1 Постанови КМУ №637 від 12 серпня 1993 року Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами;

4/п.3 вказаної постанови визначає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи;

-відмова Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, незаконною та необґрунтованою, що порушує його право на належний та гарантований державою рівень пенсійного та соціального забезпечення її як особи, що має право на таке забезпечення, а тому необхідно зобов`язати відповідача здійснити призначення пенсії на пільгових умовах,

звернувся до суду з адміністративним позовом та просить: визнати відмову відповідача щодо відмови у призначені йому пенсії за віком, - неправомірною; зобов`язати відповідача зарахувати йому у пільговий стаж роботи період роботи з 7 вересня 1984 року по 1 вересня 1992 року на посаді електрозварника в Хустському дослідно-експерементальному заводі нестандартизованого обладнання і монтажних заготовок /ПрАТ ТАРА /, згідно трудової книжки; зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дати звернення, тобто з 12 липня 2017 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_2 надав до суду заяву /а.с.57/, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та просив розглянути справу у його відсутність та у відсутність позивача.

Представник відповідача - Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області в судове засідання не з`явилася, надавши до суду відзив на позов /а.с.35-39/, згідно якого позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та просила розглянути справу без участі представника відповідача в порядку письмового провадження.

В наданому до суду відзиву на позов /а.с.35-39/ відповідач зазначив, що заявником не було надано довідки про пільговий характер роботи з ПрАТ ТАРА , документів про наявність атестаційних робочих місць. З наданих довідок про пільговий характер роботи, пільговий стаж заявника становить 1 рік 11 місяців 26 днів та служба в армії, яка прирівнюється до пільгового стажу роботи - 1 рік 11 місяців 19 днів, а загальний 3 роки 11 місяців 25 днів, а тому відповідно до абзацу 2 п.1 ст.8 Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби , передбачено, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі та час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. ОСОБА_1 не надано довідку про пільговий характер роботи в Хустському дослідно-експерементальному заводі нестандартизованого обладнання і монтажних заготовок, якою було підтверджено період зайнятості на пільговій посаді повний робочий день, тому неможливо врахувати період з 7 вересня 1984 року по 1 вересня 1992 року в пільговий стаж роботи з шкідливими та важкими умовами праці, оскільки у нього відсутній необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах та в трудовій книжці ОСОБА_1 не зазначено, що він працював у ПрАТ ТАРА у вказаний період.

В судове засідання представник третьої особи - ПрАТ ТАРА не з`явився, надавши до суду заяву /а.с.58/, згідно якої просив розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України: у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності позивача, представника позивача, представника відповідача, та представника третьої особи, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі трудової книжки позивача судом встановлено, що він працював:

1/з 20.07.1978 року по 04.11.1978 року в ТДВ Хустський завод залізобетонних виробів на посаді електрозварювальника;

2/з 20.01.1981 року по 29.03.1982 року в Хустському заводі технологічного обладнання /в подальшому реорганізований в ПАТ Техномаш / - на посаді зварювальника;

3/з 05.03.1984 року по 05.09.1984 року в Хустському заводі технологічного обладнання /в подальшому реорганізований в ПАТ Техномаш / - на посаді електрогазозварювальника;

4/з 07.09.1984 року по 01.09.1992 року на посаді електрозварника в Хустському дослідно - експериментальному заводі нестандартизованого обладнання і монтажних заготовок /в подальшому реорганізований в ПрАТ ТАРА / /а.с.14-16/.

Крім записів в трудовій книжці інформація про періоди роботи в Хустському дослідно - експериментальному заводі нестандартизованого обладнання і монтажних заготовок /в подальшому реорганізований в ПрАТ ТАРА / відображені в довідках, виданих ПрАТ ТАРА /довідки №1 від 09.06.2017 року та №2 від 09.06.2017 року/, що не заперечується відповідачем в виписці з протоколу №31 /а.с.12/.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожній людині, яка знаходиться під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим. 4.Х1.1950) (Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини) /далі Конвенція/, передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин.

Стаття 1 Першого протоколу (Париж, 20.ІІІ.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.18 Конвенції - обмеження, які дозволяються нею щодо згаданих прав та свобод, можуть застосовуватися тільки з тією метою, з якою вони передбачені.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя : оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі, коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом.

Відповідно до ст.8 Конституції України: в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ст.22 Конституції України: права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення : трудова книжка - є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України: Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII /далі - Закон №1788-XII/, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV /далі - Закон 1058-IV/.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Cписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом б частини 1 статті 13 Закону №1788-XII: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування : чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами статті 62 Закону №1788-XII: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461: згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно розділу XXXIII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, являються:

-газозварники;

-електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки;

-електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах;

-електрозварники ручного зварювання.

Відповідно до п. б ст.13 Закону №1788-XII: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637: у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788-XII /статті 13, 62/, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема ст.13 Закону №1788-XII, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції, як інструменту захисту прав людини, потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними /п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо/.

Відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації: 1.Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статті, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою. 2.Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1.

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою /різне поводження до людей в однаковій ситуації/ та непрямою /однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації/.

Так, у справі Тлімменос проти Греції (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об`єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об`єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, зокрема із записів із трудової книжки /а.с.15/: позивач працював у період з 07.09.1984 року по 01.09.1992 року /саме даний період роботи не визнається та не зарахований відповідачем/, тобто по момент звільнення із займаної посади, в шкідливих умовах праці, повний робочий день.

Враховуючи норми статті 62 Закону №1788-XII - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а відтак суд приходить до переконання, що записами у трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджено спірний трудовий стаж у розмірі 7 років 11 місяців і 24 дні, що дає право позивачу на зарахування такого стажу до спеціального трудового стажу, який дає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах.

Крім того, щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442, та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Згідно з п.4 Порядку проведення атестації та пп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій: періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Атестація має проводитися у передбачені п.4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п.4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідно до п.4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, зазначений у трудовій книжці, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах із шкідливими умовами, а наявність сумніву не може нівелювати відомості трудової книжки, оформленої належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого трудового стажу.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України: виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Як передбачено ч.2 ст.6 КАС України: суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що відмова Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 28.07.2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах прийнята відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та без врахування вищевикладених судом обставин, тому така є неправомірною.

Суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В той же час, беручи до уваги необхідність ефективного захисту прав та інтересів позивача, що ґрунтується на чинному законодавстві України та положення ч.4 ст.245 КАС України, суд вважає необхідним здійснити такий захист шляхом зобов`язання зарахувати у пільговий стаж роботи позивачу період роботи з 7 вересня 1984 року по 1 вересня 1992 року на посаді електрозварника в Хустському дослідно-експериментальному заводі нестандартизованого обладнання і монтажних заготовок /ПрАТ ТАРА /, згідно трудової книжки та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дати його звернення до УПФ, тобто з 12 липня 2017 року.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених вище обставин суд приходить до переконання, що даний позов підлягає до задоволення на підставі наведених судом висновків у даному рішенні суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5-15, 73, 77, 229, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, Конституцією України, ст.48 КЗпП України, Законом України Про пенсійне забезпечення , Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 /, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 /місце знаходження: АДРЕСА_2 , до Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області /місце знаходження: 90400, м.Хуст Закарпатської області, вулиця І.Франка, №149; код в ЄДРПОУ 20449720/, третя особа - ПрАТ Тара /місце знаходження: 90400, м.Хуст Закарпатської області, вулиця Вокзальна, будинок №19; код в ЄДРПОУ 05452793/, про визнання відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірною та зобов`язання призначити та виплатити пенсію, - задовольнити повністю.

Визнати відмову Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , - неправомірною.

Зобов`язати Хустське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати у пільговий стаж роботи ОСОБА_1 період роботи з 7 вересня 1984 року по 1 вересня 1992 року на посаді електрозварника в Хустському дослідно-експериментальному заводі нестандартизованого обладнання і монтажних заготовок /ПрАТ ТАРА /, згідно трудової книжки.

Зобов`язати Хустське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з дати його звернення до Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, тобто з 12 липня 2017 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково - у відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу VIІ Перехідних положень КАС України в новій редакції, - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського окружного адміністративного суду через Хустський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: Лук`янова О.В.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О.В.