ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
15 серпня 2019 року м. Київ № 640/15278/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,
розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовомАкціонерного товариства Хмельницькобленерго доФонду державного майна України провизнання протиправним та скасування рішення встановив:
Акціонерне товариство Хмельницькобленерго звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, у якому просило суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Фонду державного майна України №795 від 05 серпня 2019 року про заміну членів наглядової роди АТ Хмельницькобленерго .
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Однак, заявлений Акціонерним товариством Хмельницькобленерго позов не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У той же час, згідно з частиною першою статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом , національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, оцінивши їх з урахуванням наведених вище норм права, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, які оскаржуються позивачем у даній позовній заяві - є корпоративними, а тому не можуть бути розглянуті у порядку адміністративного судочинства, виходячи з того, що у даних правовідносинах відсутній публічно-правовий спір.
Повноваження Фонду державного майна України визначено статтею 5 Закону України Про Фонд державного майна України .
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України у сфері управління корпоративними правами держави:
здійснює управління корпоративними правами держави, що перебувають у сфері його управління;
проводить аналіз ефективності управління корпоративними правами держави, що перебувають у сфері його управління;
бере участь у методологічному забезпеченні управління корпоративними правами держави;
забезпечує погодження договорів застави та фінансових запозичень господарських товариств, що належать до сфери його управління;
проводить моніторинг сплати дивідендів до Державного бюджету України господарськими товариствами, що належать до сфери його управління;
проводить моніторинг фінансово-економічних показників діяльності господарських товариств, які належать до сфери його управління;
здійснює реструктуризацію господарських товариств, у статутних капіталах яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків і які належать до сфери його управління;
погоджує мирові угоди, плани санації і переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу, які перебувають у процесі приватизації;
бере участь у провадженні справ про банкрутство господарських товариств з корпоративними правами держави;
подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії;
передачі повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;
за погодженням з Кабінетом Міністрів України приймає рішення про утворення державних холдингових компаній у процесі приватизації;
утворює державні холдингові компанії;
виступає засновником державних холдингових компаній у процесі приватизації державних підприємств;
організовує ведення реєстру корпоративних прав держави відповідно до Закону України Про управління об`єктами державної власності ;
сприяє стабільному функціонуванню фондового ринку.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, АТ Хмельницькобленерго є невід`ємною частиною об`єднаної енергетичної системи України та відноситься до стратегічно важливих підприємств держави, статутний капітал якого поділений на прості іменні акції, 70,01% з яких належить державі Україна в особі Фонду державного майна України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про акціонерні товариства акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Тобто, Фонд державного майна України в даній справі виступає, як акціонер товариства, як уповноважена особа держави, якій належить 70,01% статутного капіталу Акціонерного товариства Хмельницькобленерго .
Відповідно до статті 25 Закону України Про акціонерні товариства кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:
1) участь в управлінні акціонерним товариством;
2) отримання дивідендів;
3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;
4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України Про акціонерні товариства загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Відповідно до пункту 17 частини другої статті 33 Закону України Про акціонерні товариства до виключної компетенції загальних зборів належить обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради.
Тобто, в основу обґрунтування протиправного характеру оскаржуваного рішення відповідача щодо зміни членів наглядової ради Акціонерного товариства Хмельницькобленерго , поставлено не публічні дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а протиправні, на думку позивача, дії акціонера.
Наведені аргументи та висновки суду безумовно свідчать про існування спору про право корпоративне, а не публічне.
Відповідно до статті 20 Господарсько-процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
З врахуванням наведеного суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9885 від 07 серпня 2019 року.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку про необхідність повернення Акціонерному товариству Хмельницькобленерго судового збору у розмірі 1921,00 грн., сплаченого платіжним дорученням №9885 від 07 серпня 2019 року.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства Хмельницькобленерго до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування рішення.
Повернути Акціонерному товариству Хмельницькобленерго (код ЄДРПОУ 22767506, м. Хмельницький, вулиця Храновського, будинок 11-А) судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений платіжним дорученням №9885 від 07 серпня 2019 року
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .
Суддя Т.І. Шейко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2019 |
Оприлюднено | 19.08.2019 |
Номер документу | 83681370 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шейко Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні