Постанова

від 30.10.2019 по справі 640/15278/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15278/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Хмельницькобленерго на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Хмельницькобленерго до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Хмельницькобленерго (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Фонду державного майна України (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №795 від 05.08.2019 про заміну членів наглядової ради АТ Хмельницькобленерго .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства Хмельницькобленерго до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 15 серпня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що наказ Фонду державного майна України є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень - центрального органу виконавчої влади та у відповідності до п. 6 статті 9 Закону України Про Фонд державного майна України накази Фонду державного майна України або окремі їх частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Вказує, що проект оскаржуваного наказу не був погоджений (завізований) в порядку, встановленого Інструкцією з діловодства у Фонді державного майна України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, АТ Хмельницькобленерго є невід`ємною частиною об`єднаної енергетичної системи України та відноситься до стратегічно важливих підприємств держави, статутний капітал якого поділений на прості іменні акції, 70,01% з яких належить державі Україна в особі Фонду державного майна України.

Наказом Фонду державного майна України №795 від 05.08.2019 у зв`язку з припиненням з 31 липня 2019 року повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства Хмельницькобленерго ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . замінено представників акціонера - Держава України в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства Хмельницькобленерго , а саме на ОСОБА_4. - директора юридичного департаменту Фонду державного майна України та ОСОБА_5. - заступника директора Департаменту внутрішнього аудиту та контролю Фонду державного майна України.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в основу обґрунтування протиправного характеру оскаржуваного рішення відповідача щодо зміни членів наглядової ради Акціонерного товариства Хмельницькобленерго , було поставлено не публічні дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а протиправні, на думку позивача, дії акціонера, вказане свідчить про існування спору про корпоративне право, а не публічне, тому даний спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У той же час, при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Наведене нормативне регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб`єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб`єктами.

Як свідчать матеріали справи, Фонд державного майна України в даній справі виступає, як акціонер товариства, як уповноважена особа держави, якій належить 70,01% статутного капіталу Акціонерного товариства Хмельницькобленерго .

Наказом Фонду державного майна України №795 від 05.08.2019 у зв`язку з припиненням повноважень членів наглядової ради Акціонерного товариства Хмельницькобленерго ОСОБА_1 та ОСОБА_2. здійснено заміну представників акціонера - Держава України в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства Хмельницькобленерго , а саме на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з абзацом 9 п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Частиною 12 статті 11 Закону України Про управління об`єктами державної власності у разі якщо корпоративні права держави перевищують 25 відсотків статутного капіталу господарської організації, до складу наглядової ради та ревізійної комісії обов`язково включається представник Фонду державного майна України або уповноваженого органу управління.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 51 Закону України Про акціонерні товариства №514-VI наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Член наглядової ради повинен виконувати свої обов`язки особисто і не може передавати власні повноваження іншій особі, крім члена наглядової ради - юридичної особи - акціонера.

Частиною 7 статті 53 вказаного Закону визначено, що повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами. У разі заміни члена наглядової ради - представника акціонера повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член наглядової ради.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Фонд державного майна України здійснює не тільки владні управлінські функції, а й такі, що не містять владної складової, та спрямовані на врегулювання організаційних відносин.

З аналізу поданого позову вбачається, що Акціонерне товариство Хмельницькобленерго не погоджується з оскаржуваним рішенням щодо зміни членів наглядової ради Акціонерного товариства Хмельницькобленерго , прийнятим Фондом державного майна України не як суб`єктом владних повноважень під час здійснення публічно-владних управлінських функцій, а як акціонером Акціонерного товариства Хмельницькобленерго .

У відповідності до п. 3 та 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Відтак, спірні правовідносини стосуються захисту прав та інтересів позивача, акціонером якого виступає Фонд державного майна України, пов`язаних із управлінням юридичної особи, що належить до юрисдикції господарських судів.

Тобто, у справі, що розглядається, виник корпоративний спір, який з урахуванням особливості справи не може бути вирішений в адміністративному суді, що обмежений при вирішенні таких спорів вимогами процесуального закону.

Намагання сторони вирішити корпоративний спір, використовуючи систему адміністративних судів, або розгляд адміністративними судами такого спору в порядку КАС України є помилковим.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, ухвала суду від 15 серпня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Хмельницькобленерго залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: