Постанова

від 12.08.2019 по справі 640/5463/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5463/19 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ганечко О.М., Костюк Л.О.

при секретарі: Рагімовій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "К ІНВЕСТ", Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС" до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю К Інвест , Реєстратор Комунального підприємства Реєстратор Нікітіна Ю.В., ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 15.03.2019 №774/5,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "К Інвест", Реєстратор Комунального підприємства Реєстратор Нікітіна Ю.В., ОСОБА_1 , в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 15.03.2019 №774/5.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач - Міністерство юстиції України та третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "К ІНВЕСТ" звернулися з апеляційним скаргами, в яких просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС".

Свої вимоги апелянти мотивують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та не правильно застосовано норми матеріального права.

Крім того, 26.07.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "К Інвест" про скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року та закриття провадження у справі № 640/5463/19 з підстав неналежності її розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися до суду апеляційної інспекції, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали даної справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "К Інвест", Міністерства юстиції України підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів даної справи убачається, що між Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк (поточне найменування якого на даний момент Публічне акціонерне товариство УКР/ІН/КОМ ) (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К Інвест" (далі - Боржник) був укладений кредитний договір від 14.12.2010 №4725, у відповідності до якого Банк надав Боржнику кредит у розмірі 1 800 000 доларів США терміном по 11.12.2020, зі сплатою 15% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Товариством з обмеженою відповідальністю К Інвест та Публічним акціонерним товариством УКР/ІН/КОМ було укладено іпотечний договір від 14.12.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. за реєстровим №1556.

У зв`язку з невиконанням Боржником зобов`язання за кредитним договором, 25.11.2015 Банком на адресу Боржника засобами поштового зв`язку рекомендованим листом вих.№5025/0/2-15 було направлено повідомлення про порушення основного зобов`язання.

Між Публічним акціонерним товариством УКР/ІН/КОМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕНТ ФІНАНС 12.09.2017 було укладено договір про відступлення права вимоги №1/09, відповідно до якого первісний кредитор - Публічне акціонерне товариство УКР/ІН/КОМ передало новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕНТ ФІНАНС право вимоги первісного кредитора за кредитним договором від 14.12.2010 №4725.

Надалі, між Публічним акціонерним товариством УКР/ІН/КОМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕНТ ФІНАНС у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від 12.09.2017 р. №1/09, було укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором 25.10.2018 за реєстровим № 11224.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕНТ ФІНАНС та ОСОБА_1 22.01.2019 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого останньому було відступлено 1/10 частина зобов`язання за кредитним договором.

Зокрема, між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕНТ ФІНАНС та ОСОБА_1 25.02.2019 було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою JI.M., відповідно до якого ОСОБА_1 25.02.2019 було відступлено 1/10 частину за іпотечним договором.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25.02.2019 індексний номер:45686576, відповідно до якого зареєстровано іпотеку на об`єкт нерухомого майна - інші нежитлові приміщення ( в літ Г) загальною площею 1742,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, РНОНМ: 1773080180000 (РПВН:31298966) за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕНТ ФІНАНС (ЄДРПОУ :41042141) 9/10 часток та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1/10 часток.

Таким чином, станом на 25.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕНТ ФІНАНС та ОСОБА_1 належним чином набули прав іпотекодержателів - предмету іпотеки, у 9/10 та 1\10 частинах відповідно.

У зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю К Інвест зобов`язань за кредитним договором, державним реєстратором комунального підприємства Реєстратор Нікітіною Ю.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 01.03.2019 за індексовим №45768115, відповідно до якого було зареєстровано частку права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Інвент Фінанс в розмірі 9/10 частин та за ОСОБА_1 у розмірі 1/10 частини.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю К Інвест 07.03.2019 до Міністерства юстиції України було подано скаргу на дії державного реєстратора, яка була зареєстрована 11.03.2019 за №8094-33-19, і за наслідками такого оскарження було прийнято рішення щодо задоволення скарги.

Позивач, не погоджуючись з діями Міністерства юстиції України щодо задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю К Інвест від 07.03.2019, звернувся до суду з даним позовом.

Так, за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю К Інвест від 07.03.2019, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу від 15.03.2019 №774/5, зокрема, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.03.2019 №45768115, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Реєстратор Нікітіною Ю.В.

Незгода з вказаним наказом відповідача стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій), згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, (…), їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, (…), якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають саме спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 15 травня 2019 року у справі №815/993/18 (провадження № 11-22апп19).

Як свідчать матеріали даної справи, виникнення спірних правовідносин зумовлено насамперед незгодою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС" з наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2019 №774/5, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.03.2019 №45768115, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Реєстратор Нікітіною Ю.В., відповідно до якого було зареєстровано частку права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Інвент Фінанс в розмірі 9/10 частин та за ОСОБА_1 у розмірі 1/10 частини.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на вищевказане нерухоме майно.

Про наявність цивільно-правового спору в своїй заяві зазначає також і третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "К Інвест", вказуючи на набуття позивачем речового права на об`єкт нерухомого майна та наявності приватноправового характеру спірних правовідносин.

Оскільки спірні правовідносини виникли між юридичними особами, пов`язані саме з необхідністю захисту права власності на нерухоме майно, тому позов у справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно із частиною першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, зважаючи на суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у цій справі мають вирішуватися не в порядку адміністративного судочинства, а в порядку господарського судочинства.

Що стосується посилань суду першої інстанції на процедурні порушення розгляду скарги, то колегія суддів зазначає, що дослідження в межах цього адміністративного позову порушення процедури розгляду скарги має наслідком скасування або залишення в силі наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна).

Отже, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог суд втручається у спір про право цивільне, що виходить за межі адміністративного спору.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 30 липня 2019 року по справі №826/6980/18.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 238 КАС України (ст. 319 КАС України).

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 315, 319,321, 322,325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "К ІНВЕСТ", Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року - скасувати.

Провадження у справі закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Ганечко О.М.

Суддя Костюк Л.О.

Повний текст постанови виготовлено - 15.08.2019 року.