Постанова

від 26.10.2020 по справі 640/5463/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2020 року

м.Київ

справа №640/5463/19

провадження №К/9901/16159/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "К ІНВЕСТ"

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді Літвіна Н.М., Сорочко Є.О.)

у справі №640/5463/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ ФІНАНС"

до Міністерства юстиції України,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "К Інвест", реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіна Юлія Володимирівна

про визнання протиправним та скасування наказу

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕНТ ФІНАНС" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "К Інвест", реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" - Нікітіна Ю.В. про визнання протиправним та скасування наказу від 15.03.2019 №774/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

2. Разом з адміністративним позовом позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 15.03.2019 №774/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень" та шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:

- інші нежитлові приміщення (в літ. "Г'" (штрих)) загальною площею 1753,60 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1773080180000), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з: приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв.м., а також дві сходині клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м.; приміщення другого поверху номери 1-35 (групи приміщень № 3), загальною площею 417,3 кв.м., а також дві сходині клітини загальною площею 59,8 кв.м.; приміщення третього поверху номери 1-27 (групи приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв.м., а також дві сходині клітини загальною площею 66,5 кв.м.; приміщення четвертого поверху номери 1-32 (групи приміщень № 5), загальною площею 329,5 кв.м., а також дві сходині клітини загальною площею 65,8 кв.м.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №640/5463/19, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕНТ ФІНАНС" про забезпечення позову задоволено частково, заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна:

- інші нежитлові приміщення (в літ. "Г'" (штрих)) загальною площею 1753,60 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1773080180000), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з: приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв.м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м.; приміщення другого поверху номери 1-35 (групи приміщень № 3), загальною площею 417,3 кв.м., а також дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв.м.; приміщення третього поверху номери 1-27 (групи приміщень №4), загальною площею 420,6 кв.м., а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв.м.; приміщення четвертого поверху номери 1-32 (групи приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв.м., а також дві сходові клітини звальною площею 65,8 кв.м. В іншій частині заяви - відмовлено.

4. 06.06.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "К ІНВЕСТ", в якій третя особа просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №640/5463/19 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 04.12.2010 між Публічним акціонерним товариством "Український Інноваційний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "К Інвест" було укладено Кредитний договір №4725, у відповідності до якого Банк надав Боржнику кредит у розмірі 1 800 000 доларів США.

6. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та Боржником укладено договір іпотеки від 14.12.2010 №1556, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "К Інвест" передало в іпотеку Банку наступне майно: інші нежитлові приміщення (в літ. "Г" (штрих)) загальною площею 1753,60 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1773080180000), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з: приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв.м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м.; приміщення другого поверху номери 1-35 (групи приміщень № 3), загальною площею 417,3 кв.м., а також дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв.м.; приміщення третього поверху номери 1-27 (групи приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв.м., а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв.м.; приміщення четвертого поверху номери 1-32 (групи приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв.м., а також дві сходові клітини загальною площею 65,8 кв.м.

7. У подальшому між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕНТ ФІНАНС" було укладено договір про відступлення прав вимоги №1/09, відповідно до якого Первісний кредитор (публічне акціонерне товариство "Український Інноваційний Банк") передав Новому Кредитору (товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕНТ ФІНАНС") право вимоги Первісного кредитора за Кредитним договором.

8. 22.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕНТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого останньому було відступлено 1/10 частина зобов`язання за кредитним договором.

9. 25.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:45686576 від 25.02.2019, згідно з яким зареєстровано іпотеку на об`єкт нерухомого майна-інші нежитлові приміщення (в літ Г') загальною площею 1742,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1773080180000 (РПВН:31298966) за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ФІНАНС" (ЄДРПОУ :41042141) 9/10 часток та ОСОБА_1 1/10 часток.

Станом на 25.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕНТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 належним чином набули прав іпотекодержателів - предмету іпотеки у 9/10 та 1/10 частинах відповідно.

10. 01.03.2019 реєстратором комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Ю.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45766815, відповідно до якого було зареєстровано право власності на нерухоме майно: приміщення першого поверху номери 1-24 (група приміщень № 2), загальною площею 257,6 кв.м., а також дві сходові клітини та ліфтова загальною площею 73,5 кв.м.; приміщення другого поверху номери 1-35 (групи приміщень № 3), загальною площею 417,3 кв.м., а також дві сходові клітини загальною площею 59,8 кв.м.; приміщення третього поверху номери 1-27 (групи приміщень № 4), загальною площею 420,6 кв.м., а також дві сходові клітини загальною площею 66,5 кв.м.; приміщення четвертого поверху номери 1-32 (групи приміщень № 5), загальною площею 392,5 кв.м., а також дві сходові клітини загальною площею 65,8 кв.м.

11. Дії реєстратора Нікітіної Ю.В. та нотаріуса Журавльової Л.М. були оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю "К Інвест" до Міністерства юстиції України і за наслідками такого оскарження було прийнято рішення щодо задоволення скарги у формі наказу від 15.03.2019 №774/5, зокрема, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.03.2019 №45768115, прийняте державним реєстратором комунального підприємства Реєстратор Нікітіною Ю.В.

12. Незгода з наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2019 №774/5 стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

13. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що виконання оскаржуваного наказу призведе до припинення права власності позивача на нерухоме майно, а отже призведе до неможливості поновлення порушених прав позивача.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що невжиття заходів забезпечення позову у частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів стосовно відповідного нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

15. Суди попередніх інстанцій зробили висновок про те, що вимоги позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 15.03.2019 №774/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень" не підлягають задоволенню, оскільки вказане рішення є предметом оскарження і відповідні обставини підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Касаційна скарга мотивована тим, що, суд першої інстанції не навів обґрунтованих мотивів для забезпечення позову, зокрема, не вказав, у чому саме полягає ризик незастосування заходів забезпечення позову.

17. На думку скаржника, засіб забезпечення позову шляхом блокування можливості вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно оспорюваного нерухомого майна, фактично є тотожним забезпеченню позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу відповідача №774/5, в якому суд першої інстанції відмовив, пославшись на те, що це буде означати вирішення справи по суті.

18. За посиланням скаржника, при розгляді клопотання позивача судом першої інстанції не було враховано той факт, що станом на 01.04.2019 позивач, зловживаючи свої правом, подав аналогічне клопотання про забезпечення позову до Окружного адміністративного суду м.Києва по справі № 640/4625/19, де предметом оскарження є так само наказ Міністерства юстиції України № 774/5.

Крім того, станом на дату подачі заяви про забезпечення позову позивачем було приховано, що 05.03.2019 Ржищівським міським судом Київської області у справі № 374/71/19 було накладено арешт на оспорюване майно, а також вирішено заборонити будь-які реєстраційні дії відносно оспорюваного майна; 11.03.2019 на підставі постанови приватного виконавця Павлюка Н.В. було накладено арешт на оспорюване майно (індексний номер 45895741).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

20. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

21. Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

22. За умовами ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

23. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

24. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

25. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

26. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

27. У заяві про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову була обумовлена захистом права власності на нерухоме майно.

28. Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову у цій справі дійсно було направлено на захист права власності та було єдиним дієвим засобом для збереження майна до вирішення в судовому порядку питання щодо законного власника такого майна.

29. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи заяви про забезпечення адміністративного позову, суди дійшли до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивачів до ухвалення рішення в цій адміністративній справі. Разом з тим, необхідність вжиття заходів забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій мотивували тим, що це буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивачів, на захист яких подано адміністративні позови, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

30. У цій справі суди не обґрунтували, у чому полягатиме таке порушення прав та інтересів позивачів та не зазначили, чим ускладниться можливість їх захисту у разі невжиття заходів забезпечення позову, не навели належних мотивів на підтримку своїх висновків в розрізі предмету цього спору, який стосується визнання протиправними і скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

31. На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заявах про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам ч. 2 ст. 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

32. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вжиті у цій справі заходи забезпечення позову не були співмірними із заявленими позивачем вимогами, виходили за межі предмету спору, а також не забезпечували тимчасовий захист саме тих прав, щодо яких спрямоване звернення до суду.

33. Враховуючи викладене, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що, у даному випадку, відсутні передбачені процесуальним законом підстави для забезпечення даного позову.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

35. При цьому, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 закрито провадження у справі №640/5463/19 через непідсудність спору адміністративним судам та роз`яснено право позивача на звернення з відповідним позовом в порядку господарського судочинства.

Іншою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 у справі №640/5463/19 було скасовано заходи забезпечення позову, запроваджені ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019. Безпосередньою підставою для скасування заходів забезпечення позову було закриття провадження у справі №640/5463/19.

36. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №640/5463/19 слід скасувати. При цьому відмовляти у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕНТ ФІНАНС" про забезпечення позову є недоцільним через скасування цього ж забезпечення позову Шостим апеляційним адміністративним судом після закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "К ІНВЕСТ" - задовольнити частково .

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №640/5463/19 - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя І.В. Желєзний