Постанова

від 16.08.2019 по справі 826/10115/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2019 року

Київ

справа №826/10115/17

адміністративне провадження №К/9901/30026/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/10115/17

за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року, постановлену суддею Шрамко Ю.Т.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

УСТАНОВИВ:

Суть спору.

У серпні 2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - позивач) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіальної управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач) про:

- скасування постанови від 13 червня 2016 pоку про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року у справі 2а-2861/11/2670, винесеної головним державним виконавцем відповідача Стельмах Олесею Олександрівною ;

- зобов`язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року у справі 2а-2861/11/2670 та здійснити виконавчі дії з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2011 року у справі 2а-2861/11/2670, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Панта Рей Капітал" до державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком "Надходження до загального фонду державного бюджету" по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106 "Адміністративні штрафи на інші санкції" штраф у розмірі 85000,00 грн.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

20 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Скаржник зазначає, що адміністративний позов подано ним в межах строку, оскільки копію ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа у справі 2а-2861/11/2670 до виконання та заміну сторони виконавчого провадження ним отримано 31 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України 27 лютого 2018 року матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15 серпня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, закінчено підготовчі дії по справі та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзиву не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1, 4 статті 99 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення його прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби врегульовані статтею 181 вказаного Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017), згідно з частиною першою якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною другою цієї ж статті встановлено спеціальні строки оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Так, відповідну позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 цього ж Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017), відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 статті 26 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними і не залежать від волевиявлення і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дії.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2011 року у справі 2а-2861/11/2670 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Панта Рей Капітал до Державного бюджету України штраф у розмірі 85000 гривень.

04 травня 2011 року Окружним адміністративним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2а-2861/11/2670 (а.с. 28).

11 травня 2011 року Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві подала заяву про примусове виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2011 року у справі 2а-2861/11/2670 (а.с. 29).

19 травня 2011 року Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП№ 26488978 (а.с. 31).

19 червня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з правом його повторного пред`явлення до виконання у встановлений законом строк (а.с. 34). Копію зазначеної постанови отримано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 02 серпня 2013 року (а.с. 33).

14 березня 2014 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було повторно подано заяву про примусове виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2011 року у справі 2а-2861/11/2670 (а.с. 35).

19 березня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП№ 42570015 (а.с. 37).

Постановою державного виконавця від 24 червня 2014 року виконавчий документ повернуто стягувачеві з правом його повторного пред`явлення до виконання у встановлений законом строк (а.с. 39). Копію зазначеної постанови державного виконавця отримано боржником 14 липня 2014 року (а.с. 38).

04 вересня 2014 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку втретє було подано заяву про примусове виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2011 року у справі 2а-2861/11/2670.

Державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 44686280 та 11 грудня 2014 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з правом його повторного пред`явлення до виконання у встановлений законом строк (а.с. 42). Копію зазначеної постанови отримано стягувачем 12 травня 2015 року (а.с. 41).

08 липня 2015 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в черговий раз було подано заяву про примусове виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2011 року у справі 2а-2861/11/2670 (а.с.43).

13 червня 2016 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стельмах О.О. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП 51227809, в зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Копія зазначеної постанови надійшла на адресу позивача 29 червня 2016 року (а.с. 45).

07 липня 2016 року позивач звернувся до Начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві зі скаргою, в якій просив, у тому числі скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Стельмах О.О. від 13 червня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-2861/11/2670 (а.с. 16-19), на яку 15 лютого 2017 року отримав відповідь від 01.02.2017 ДВ/З, до якої було додано відповіді на скарги та зазначено, що стягувачем не було надано державному виконавцю підтвердження щодо невчасного отримання постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с. 20).

З даним позовом, позивач звернувся до суду 10 серпня 2017 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого законом (а.с. 47).

Таким чином, позивачем було використано можливість досудового порядку вирішення спору і про його результати він був повідомлений 15 лютого 2017 року, а тому пропустив строк звернення до суду з даним позовом, що вірно було встановлено судами попередніх інстанцій.

Колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими посилання скаржника на те, що 06 березня 2017 року він звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, ним отримано лише 31 липня 2017 року і саме з цієї дати необхідно відраховувати строк звернення до суду, оскільки позивач не навів жодних доводів та не надав суду доказів неможливості звернення до суду з даним позовом у період з 16 лютого 2017 року по 09 серпня 2017 року..

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, правильно застосували до даних правовідносин наслідки статті 100 КАС України (в редакції до 15.12.2017). Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судами попередніх інстанцій було порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України (в чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини 1 статті 341 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу (в чинній редакції) визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суди не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі №826/10115/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду