Ухвала

від 16.08.2019 по справі 760/15604/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 760/15604/16-ц

провадження № 61-15297ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Фармак , яка підписана представником Лучкою Ігорем Юрійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року про призначення експертизи у справі за позовом публічного акціонерного товариства Фармак до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_1 , треті особи: Міністерство охорони здоров`я України, публічне акціонерне товариство Вітаміни , про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Фармак , Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - публічне акціонерне товариство Вітаміни , про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року позов публічного акціонерного товариства Фармак (далі - ПАТ Фармак ) задоволено. Визнано недійсним повністю свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1. Зобов`язано Міністерство економічного розвитку та торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року заборонено ОСОБА_1 використання позначення ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого відповідно до свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25 травня 2016 року шляхом нанесення вказаного позначення на упаковку лікарського засобу, етикетку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним позначенням з метою пропонування для продажу, введення в господарський оборот лікарських засобів під торговою назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , продажу, імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), застосування його в діловій документації, в тому числі у назві лікарського засобу, в мережі Інтернет. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його у апеляційному порядку.

Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року клопотання ПАТ Фармак про призначення судової комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності задоволено частково та призначено по справі судову комісійну експертизу об`єктів інтелектуальної власності. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати за проведення судової експертизи покладено на ПАТ Фармак та ОСОБА_1 в рівних частинах. Зупинено провадження у справі.

ПАТ Фармак 08 серпня 2019 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Лучкою І. Ю. на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року про призначення експертизи.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що ПАТ Фармак ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року в частині зупинення провадження у справі не оскаржує.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пунктах 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6 - 8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена ухвала Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року про призначення експертизи не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України.

УХВАЛИВ:

Відмовити публічному акціонерному товариству Фармак у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником Лучкою Ігорем Юрійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року про призначення експертизи у справі за позовом публічного акціонерного товариства Фармак до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_1 , треті особи: Міністерство охорони здоров`я України, публічне акціонерне товариство Вітаміни , про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Фармак , Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - публічне акціонерне товариство Вітаміни , про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат