Рішення

від 09.07.2007 по справі 2/131-пд-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/131-ПД-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09.07.2007                                                                Справа №  2/131-ПД-05

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", м.Херсон

до  відповідача-1: Дочірнього  підприємства  "ДІЄППЕ Україна", м.Херсон  

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Югнафтогазсервіс", м.Херсон

про  визнання угоди недійсною

від позивача: Автонагов І.В, довіреність № 08/31-02 від 04.01.2006р.

від відповідача-1: Снігур А.П., доручення б/н, від 17.07.2006 року.

від відповідача-2: не прибув.  

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" звернулось до суду з позовом до дочірнього підприємства "ДІЄППЕ Україна" (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Югнафтогазсервіс" (відповідач-2) про визнання угоди недійсною. Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні ВАТ "Херсонгаз"  про недійсність угоди про уступку права вимоги № 19-04-У від 19.04.2001 року з моменту її укладання.

У судовому засіданні позивач в особі своїх представників підтримав позов з посиланням на надані матеріали та докази що залучені до справи.

Відповідач-1 (ДП "ДІЄППЕ Україна") позов не визнав з підстав його необґрунтованості, про що зазначив у відзиві на позов та через свого представника у судовому засіданні.

Відповідач-2 (ТзОВ "Югнафтогазсервіс") до суду не прибув, про причини свого неприбуття не повідомив, будь-яких заяв або клопотань по цьому питанню не надав.

Прийнятими судом мірами зроблені всі необхідні процесуальні дії, направлені на повідомлення сторін як про наявність у суді даної справи, так й на забезпечення їх участі у судовому засіданні та вирішенні заявлених позовних вимог по суті. Підтвердженням цьому є ті документи, що знаходяться у матеріалах справи.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть  участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи неодноразово впродовж значного терміну часу, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу-2, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому  засіданні.

Відповідач-2 (ТзОВ "Югнафтогазсервіс") жодного разу до суду не з'явився, наданими йому процесуальними правами не скористався.

Вищезазначені дії суду свідчать про те, що господарський суд у повній мірі виконав свої обов'язки щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій. Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відправлення відповідачу  неодноразово ухвал, як про порушення справи, так і про неодноразове її відкладення через неявку до суду відповідача-2, з урахуванням конкретних обставин справи суд вважає належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Інформаційний лист ВГСУ № 01-8/1228 від 02.06.2006 року).

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача-2 (ТзОВ "Югнафтогазсервіс"), на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши правовідносини  сторін, заслухавши їх представників, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 19 квітня 2001 року між ТзОВ "Югнафтогазсервіс" (відповідач-2)  та ДП "ДІЄППЕ Україна" було укладено угоду № 19-04У про уступку права вимоги з ВАТ "Херсонгаз"   боргу на суму 1 000 586,40 грн. по договорам на постачання природного газу № 96/121 від 05.02.1996 року та № 141/1033 від 27.10.1997р.

27 жовтня 2003 року ДП "ДІЄППЕ Україна" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ВАТ "Херсонгаз" 1925128,21 грн. на підставі вказаної угоди № 19-04-У.

Позивач - ВАТ "Херсонгаз" вважає, що дана угода укладена з порушенням норм діючого на момент її укладення законодавства України, порушує його права, а тому повинна бути визнана  недійсною з моменту її  укладення. Цю позицію ВАТ "Херсонгаз" обґрунтовує наступним.

ТзОВ "Югнафтогазсервіс" укладаючи угоду №19-04-У з ДП "ДІЄППЕ Україна" про уступку права вимоги з ВАТ "Херсонгаз" боргу за договорами поставки природного газу було порушено статті 1 та 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", статті 8, 33, 75 та 77 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі" 1930р.

До цього висновку позивач прийшов на підставі того, що 25 лютого 2000 року в оплату боргу по договорам на постачання природного газу № 96/121 від 05.02.1996р. та № 141/1033 від 27.10.1997р. ВАТ "Херсонгаз" були видані ТзОВ "Югнафтогазсервіс" прості векселі за номерами: 8135263955841 - 8135263955851, на загальну суму -               1 500 000,00 грн.  зі строком сплати 28 грудня 2000р.

Таким чином, з 25 лютого 2000 року припинили існувати цивільно-господарські відносини за договорами поставки природного газу № 96/121 від 05.02.1996 року та № 141/1033 від 27.10.1997 року  і між  сторонами   ТзОВ   "Югнафтогазсервіс"   та   ВАТ   "Херсонгаз"   виникли  зобов'язання, які регламентуються нормами вексельного права, а саме положеннями Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі" 1930р., який набув чинності на Україні 06.01.2000 року та Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 року № 1201-ХП.

Згідно статті 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 року № 1201-XII вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Вексель є суворо формальним документом, не дотримання будь-якої із вимог стосовно  його форми і змісту, тягне за собою визнання його недійсним або таким, що він не має сили простого векселя.

До теперішнього часу вказані прості векселі не були визнані недійсними або такими, що не мають сили простого векселя, і таким чином ТзОВ "Югнафтогазсервіс" не мав законних підстав укладати з ДП "ДІЄППЕ Україна" угоду від 19.04.2001 року № 19-04-У про уступку права вимоги з ВАТ "Херсонгаз" боргу у сумі 1 000586,40 грн. по договорам на постачання природного газу № 96/121 від 05.02.1996 року та № 141/1033 від 27.10.1997р., оскільки ним були отримані в рахунок погашення заборгованості належні цінні папери.

Таке твердження відповідає положенню частини 4 статті 1 Закону України "Про і папери і фондову біржу", де зазначено, що "цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів".

Відповідно до статті 1 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 14.12.1993р. № 01-6/1301 зі змінами і доповненнями від 24.12.1999р. № 02-5/601 та від 31.05.2002 року № 04-5/609 "Про деякі питання уступки вимоги і переводу боргу", уступка права вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону або договору (стаття 197 ЦК УРСР).

Згідно статті 76 ЦК УРСР відлік терміну позовної давності починається з моменту коли особа, права якої порушено, взнала або повинна була взнати про це. Про існування оскаржуваної угоди ВАТ "Херсонгаз" стало відомо 31 жовтня 2003 року, відповідно до відмітки про отримання позовної заяви від ДП "ДІЄППЕ Україна". Таким чином, строк позовної давності для позивача  сплив і він втратив права на подання позову.

Крім того, згідно Роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", частина 3.3. передбачає, що недійсні угоди, як правило, не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються.

З матеріалів справи спливає, що у відповідності із предметом договорів  поставки № 96/121 від 05.02.1996 року та № 141/1033 від 27.01.1997 року ПФК "Єдині  енергетичні системи України" (ЄЕСУ) зобов'язалось поставляти природний газ, а ВАТ "Херсонгаз" в свою чергу, прийняти й оплатити його вартість.

Пунктами 3.7. вищезазначених договорів поставок визначено, що сторони щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним,  складають акти звірок взаєморозрахунків за даними договорами поставок. У цих актах звірок  сторони відображали об'єми поставленого газу за минулий місяць, вартість поставленого природного газу за минулий місяць, суму отриманих оплат за минулий місяць, а також загальну суму заборгованості за кожним з договорів за минулий місяць і в цілому.

У подальшому, між ПФК "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ) - він же "Кредитор" та ТзОВ "Югнафтогазсервіс", який є "Отримувачем", була укладена угода про уступку  права вимоги. Внаслідок укладання  даної угоди уступки права  вимоги ТзОВ "Югнафтогазсервіс" придбало право вимоги по вищезазначеним договорам поставки.

У відповідності з актом  прийому-передачі від 25.02.2000 року ВАТ "Херсонгаз" були передані ТзОВ "Югнафтогазсервіс" прості векселя зі строком сплати 28.12.2000 року.

У зв'язку з невиконанням ВАТ "Херсонгаз" зобов'язань по погашенню векселів, приватним нотаріусом Зоріною Л.М. 02.01.2001 року був здійснений акт протесту векселів і видані виконавчі надписи, на підставі яких державна виконавча служба відкрила виконавчі провадження.

Постановою заступника голови арбітражного суду Херсонської області від 19.04.2001 року рішення суду Херсонської області від 12.03.2001 року, яким було відмовлено ВАТ "Херсонгаз" у визнанні векселів такими, що  не підлягають виконанню, було скасовано. Векселя що видані ВАТ "Херсонгаз" 25.02.2000 року визнані такими, що не підлягають виконанню. Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2001 року постанова заступника голови господарського суду Херсонської області  залишена без змін.

З цього вбачається, що передача ВАТ "Херсонгаз" простих  векселів  ТзОВ "Югнафтогазсервіс", яка відбулась у відповідності з актом  приймання-передачі від 25.02.2000 року не призвела до виникнення зобов'язань за вищезазначеним векселям, і тому ВАТ "Херсонгаз" не можна вважати векселеустримувачем.

Главою 19 Цивільного кодексу УРСР вичерпно та прямо вказаний перелік припинення зобов'язань, а саме:

стаття 216 - зобов'язання припиняється виконанням, здійсненим належним чином;

стаття 217 - припинення зобов'язання заліком;

стаття 219 - припинення зобов'язання   збігом боржника і кредитора у одній особі;

стаття 220 - припинення зобов'язання за згодою сторін;

стаття 221 - припинення або зміна зобов'язання у випадку зміни плану;

стаття 222 - припинення зобов'язання неможливістю виконання;

стаття 223 - припинення зобов'язання смертю громадянина або ліквідацією юридичної особи.

На підставі вищезазначеного, наведених вище постанов заступника господарського суду, Вищого арбітражного суду України, ДВС Дніпровського  району м.Херсона 17.12.2001 року у відповідності з  п.5 ст.37  Закону України "Про виконавче провадження" № 606 від 21.04.1999 року були винесені постанови про закриття виконавчих проваджень по стягненню з ВАТ "Херсонгаз" на користь ТзОВ "Югнафтогазсервс" грошових сум, відкритих на підставі виконавчих надписів  приватного нотаріуса Зоріної Л.М., а саме:

-  № 19 по векселю № 8135263955851 на суму 23 531,60 грн.

-  № 22 по векселю № 8135263955848 на суму 50 000,00 грн.

-  № 18 по векселю № 8135263955847 на суму 50 000,00 грн.

-          № 17 по векселю № 8135263955489 на суму 50 000,00 грн.

-  № 21 по векселю № 8135263955842 на суму 200 000,00 грн.

-  № 20 по векселю № 8135263955841 на суму 800 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 76 ЦК УРСР (в ред.1963) встановлено, що строк позовної  давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналась чи повинна була дізнатися про порушення свого права. У зв'язку з щомісячним складанням актів звірок у постачальника щомісячно виникало право на звернення з позовом про стягнення  суми заборгованості по обом договорам поставки. Таким чином, постачальник ПФК "Єдині енергетичні  системи України" знав чи повинен був знати про суму заборгованості ВАТ "Херсонгаз" перед ним щомісячно  з 10 числа місяця наступного за звітним. Відповідно право на позов у ПФК " ЄЕСУ" по договору № 96/121 від 05.02.1996 року за грудень  місяць 1996 року та за весь 1996 рік у цілому виникло з 11.01.1997  року. За договором поставки № 141/1033 від 27.01.1997 року право  на позов виникало у постачальника щомісячно, а кінцевою датою на подання позовної заяви виникло з 11.01.1998 року.

У відповідності до ст.79 ЦК  УРСР (в ред.1963р.) "Перерва спливу строку позовної давності" сплив строку позовної давності переривається пред'явленням позову у встановленому порядку.

В той же час, статтею 77 ЦК УРСР (в ред.1963р.) передбачено, що переміна осіб у зобов'язанні не тягне за собою зміну строку позовної давності.  Початок строку позовної давності за позовами правоприємників кредитора починається з дня, коли виникло право на позов у кредитора,  правонаступником якого являється позивач.

Враховуючи те, що на підставі положень ст.78 ЦК УРСР (в ред.1963р.) у відносинах між підприємствами та організаціями перебіг строку позовної давності  переривається  з пред'явленням позову у встановленому діючим законодавством порядку, а статтею 71 того ж Кодексу (ЦК УРСР в ред.1963р.) загальний строк для захисту порушених прав - строк позовної давності дорівнює три роки, то тоді  на момент укладення угоди про уступку права вимоги ДП "ДІЄППЕ Україна" не мало право вимагати від ВАТ "Херсонгаз" по зобов'язанням відносно  оплати за природний газ за договорами поставки № 96/121 від 05.02.1996 року та № 141/1033 від 27.01.1997 року у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Крім цього, суд при розгляді позову по даній справі, бере до уваги Постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2003 року за № 21/308 "Використання актів звірки у судовій практиці", у якій вказується, що статтею 161 ЦК УРСР визначено, що зобов'язання  повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону або умов договору. В той же час, акти звірки бухгалтерів є тільки документом по якому бухгалтерії підприємств  звіряють бухгалтерський  облік операцій, а наявність  чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Висновки проведеного по справі експертного дослідження судом враховані поряд з іншими доказами наданими сторонами, які досліджувались у судовому засіданні.

За таких обставин суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних  вимог ВАТ "Херсонгаз", які він задовольняє. Разом з задоволенням позову суд стягує на користь позивача з відповідачів-1, 2 судові витрати по справі.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною угоду про уступку права вимоги № 19-04-У від 19.04.2001 року з моменту її укладання.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "ДІЄППЕ Україна", 73000 м.Херсон, Одеська площа, 6-А, код за ЄДРПОУ 25378226, р/р.26008226470001 в Миколаївській філії  Комерційного банку "Приватбанк", МФО 326610 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", 73036 м.Херсон, вул.Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353, р/р.260081735 в ХОД АППБ "Аваль" МФО 352093 - 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) сплати державного мита та 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югнафтогазсервіс", 73000 м.Херсон, вул.Кременчуцька, 69 к.404, код ЄДРПОУ 22758921, р/р.26002016919 в ХФ "Укрексімбанк" МФО 352639 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", 73036 м.Херсон, вул.Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353, р/р.260081735 в ХОД АППБ "Аваль" МФО 352093 - 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) сплати державного мита та 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише  вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна  і резолютивна частини).

6. Рішення направити сторонам по справі.

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      18.07.2007р.