Постанова

від 08.08.2019 по справі 724/979/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2019 року м. Чернівці

Справа № 724/979/18

Провадження №22-ц/822/643/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар - Собчук І.Ю.

за участю - представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про накладання стягнення на майно, головуючий у І-й інстанції - Єфтеньєв О.Г.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в червні 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про накладання стягнення на майно.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 18 листопада 2013 року між ним та ОСОБА_5 укладено договір позики, відповідно до п. 1 якого позикодавець передав, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 405 000 грн, що еквівалентно 50 000 доларам США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 18 листопада 2013 року становило 405 000 грн, які зобов`язався повернути в строк до 18 листопада 2014 року.

Згідно з п. 2 Договору факт передачі та відповідно одержання грошей відповідачем, підтверджується розпискою від 18 листопада 2013 року, написаною позичальником в момент передачі суми позики.

Зазначав, що позивач свій обов`язок по договору позики щодо надання відповідачу позики виконав в повному обсязі, а саме, надав грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, однак відповідач, отримавши вказану суму коштів, передбачені умовами договору позики зобов`язання не виконав.

Вказував на те, що наприкінці серпня 2015 року йому стало відомо про смерть відповідача ОСОБА_5 , після чого 04 вересня 2015 року він звернувся до Хотинської державної нотаріальної контори з претензією кредитора спадкодавця.

Просив в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_5 в розмірі 93 077,96 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 червня 2018 року становить 2 440 466,80 грн, на користь ОСОБА_3 накласти стягнення на спадкове майно спадкоємця ОСОБА_4 , а саме на: земельну ділянку, площею 0,2555 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,11га., кадастровий номер НОМЕР_2 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,25га., кадастровий номер НОМЕР_3 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, загальною площею 48,2 м. кв., житловою - 21,2 м.кв., літня кухня, сарай літ. Б, сарай літ. В, сарай літ. Г, вбиральня, огорожа, криниця, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами загальною площею 43,7 м.кв., житловою - 36,6 м.кв., літня кухня літ. Б, літня кухня літ. В, літня кухня літ. Г, сарай літ. Д, гараж літ. Ж, навіс літ. 3, навіс літ. І, навіс літ. К вбиральня, огорожа, криниця, замощення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

На зазначене рішення представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим, таким, що винесене внаслідок неповного та неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи.

Зазначає, що про ймовірну смерть позичальника позивач ОСОБА_3 дізнався у травні 2015 року від знайомих. Жодних достовірних чи належних доказів, зокрема, документального підтвердження, факту смерті ОСОБА_5 він на той час не мав. 04 вересня 2015 року ОСОБА_3 звернувся з претензією до Хотинської державної нотаріальної контори. За сукупністю всіх фактів, показань свідків та інших доказів позивачем доведено, що він не міг достовірно дізнатися про смерть ОСОБА_5 раніше, ніж ознайомлення із його спадковою справою в рамках розгляду справи №724/1862/15.

На апеляційну скаргу відзив не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спадщина відкрилась в день смерті позичальника ОСОБА_5 , тобто 28 лютого 2015 року, а претензію представником позивача, який є кредитором боржника, було подано до Хотинської державної нотаріальної контори 04 вересня 2015 року, а тому ОСОБА_3 пропущено встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до спадкоємців померлого позичальника та відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України втрачено право на пред`явлення такої вимоги.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 18 листопада 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір позики.

Відповідно до п. 1 вказаного договору позикодавець ОСОБА_3 передав, а позичальник ОСОБА_5 прийняв грошові кошти в сумі 405 000 грн, що еквівалентно 50 000 доларам США згідно з офіційним курсом НБУ станом на 18 листопада 2013 року, які зобов`язався повернути в строк до 18 листопада 2014 року, що підтверджено наявною в матеріалах справи розпискою.

Проте всупереч умовам договору позичальник ОСОБА_5 у встановлений строк зобов`язань за договором позики не виконав, борг позивачу не повернув.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 02 березня 02 березня 2015 року.

Отже, позивачем підтверджено належними і допустимими доказами, що між ним та померлим ОСОБА_5 було укладено договір позики.

Відповідно до статті 1216, частини 1 статті 1218 ЦК України спадкування є перехід права та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, зі смертю боржника зобов`язання щодо повернення позики не припиняються, а включаються до складу спадщини, тому спірні правовідносини мають регулюватися статтями 1281,1282 ЦК України.

Відповідно до пунктів 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 Цивільного кодексу України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

З матеріалів справи видно, що 04 вересня 2015 року представником позивача ОСОБА_2 , в порядку ст. 1281 ЦК України, направлено до Хотинської державної нотаріальної контори претензію про обов`язок спадкодавця, в якій представник кредитора спадкодавця просив прийняти вказану претензію та довести її до відома спадкоємців, які прийняли спадщину.

З відповіді Хотинської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа № 5740989; спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його донька ОСОБА_4 , дружина померлого - ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовилась.

23 серпня 2016 року за р. № 486 Хотинською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_2 , на ім`я доньки померлого ОСОБА_4 .

23 серпня 2016 року за р. № 487 Хотинською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_1 на ім`я доньки померлого ОСОБА_4 .

13 жовтня 2016 року за р. № 635 Хотинською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2500 га. в АДРЕСА_1 на ім`я доньки померлого ОСОБА_4 .

13 жовтня 2016 року за р.№ 636 Хотинською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1100 га. В АДРЕСА_1 на ім`я доньки померлого ОСОБА_4 .

13 жовтня 2016 року за р. № 637 Хотинською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2555 га. в АДРЕСА_1 на ім`я доньки померлого ОСОБА_4 .

Даний факт підтверджується інформаційними довідками № 66619205 та № 66616601 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно.

Листом Хотинської державної нотаріальної контори від 14 вересня 2018 року №375/02-14 підтверджено, що 30 вересня 2015 року до Хотинської державної нотаріальної контори надійшла претензія про обов`язок спадкодавця від кредитора спадкодавця ОСОБА_3 (дана претензія надійшла поштою після півроку з дня смерті спадкодавця) (т.1. а.с.191).

В позовній заяві ОСОБА_3 зазначав, що про смерть ОСОБА_5 йому стало відомо лише в серпні 2015 року, в апеляційній ж скарзі стверджує, що йому стало відомо про ймовірну смерть боржника у травні 2015 року. В суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що чутки про смерть ОСОБА_5 були у квітні 2015 року.

З матеріалів справи видно, що з претензією до Хотинської державної нотаріальної контори позивач звернувся 04 вересня 2015 року (т.1 а.с.10). Зазначена претензія отримана Хотинською державною нотаріальною конторою 30 вересня 2015 року (т.1 а.с.113).

Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_7 з лютого 2015 року знав про смерть ОСОБА_5 , однак пропустив встановлений статтею 1281 ЦК України строк пред`явлення вимоги.

Про те, що позивач був обізнаний про смерть ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , одразу, підтверджується показаннями допитаного в суді першої інстанції свідка ОСОБА_8 ..

Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що свідок ОСОБА_8 підтвердив факт обізнаності позивача про смерть ОСОБА_5 саме в день смерті, є безпідставними, оскільки з допиту вказаного свідка видно, що він одразу подзвонив позивачу. При цьому, він зазначив, що йому невідомо, чи був ОСОБА_7 на похоронах.

Оскільки позивач ОСОБА_7 пред`явив вимоги до спадкоємця ОСОБА_4 з порушенням строків, встановлених статтею 1281 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину, є обгрунтованими.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги про невідповідність вказаних висновків суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права, є безпідставними, а тому рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 375 ЦПК України, слід залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 серпня 2019 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: А.І. Владичан

І.Н. Лисак