Рішення

від 16.08.2019 по справі 923/409/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2019 року Справа № 923/409/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства "Лан", код ЄДРПОУ 30924210, вул. Шевченко, 54-а, с. Новоолександрівка Каланчацького району Херсонської області,

до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ідентифікаційний код 39766281, вул. Університетська 136-а, м. Херсон,

про визнання укладеною додаткової угоду про поновлення договору оренди землі, визнання незаконним та скасування наказу № 1496-СГ від 24.04.2019,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Ставрост Р.Ю., ордер серія ХС № 76133 виданий 21.05.2019, договір про надання правничої допомоги б/н від 13.05.2019,

від відповідача: Щербина О.В., довіреність № 32-21-0.62-4/62-19 від 02.01.2019,

в с т а н о в и в:

Ухвалою від 23.05.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено сторонам строки для подачі доказів та заяв по суті справи.

Ухвалою від 17.07.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження, встановив додатково строк позивачу для надання відповіді на відзив до 25.07.2019 року, встановив відповідачеві строк для надання письмових пояснень до справи до 25.07.2019 року.

До суду 19.07.2019 представник позивача надав відповідь на відзив на позовнузаяву. 02.08.2019 представник відповідача надала додаткові письмові пояснення щодо повноважень структурного підрозділу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Ухвалою від 02.08.2019 в судовому засіданні за погодженням сторін судом закрито підготовче провадження та призначено справи для розгляду по суті на 15.08.2019 року о 15 годині 00 хвилин.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошено 16.08.2019 року.

Відповідно до позовної заяви, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, та відповідно до підтриманої представником позивача позиції, позивачем заявлено дві вимоги:

1. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24.04.2019 року №1496-СГ Про припинення договору оренди землі .

2. Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, у редакції запропонованій фермерським господарством Лан , зокрема строком на сім років та з орендною платою (пункт 2.1. Договору) у грошовій формі у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, заявлених у позові, просить їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує. В судовому засіданні представником відповідача заперечення підтримані, вважає, що позов задоволенню не підлягає, свою поведінку при вирішенні питання про укладання додаткової угоди обґрунтовує положеннями Закону України Про звернення громадян , чим обумовлюється місячний строк розгляду та надання відповіді на заяву позивача про поновлення договору оренди землі.

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач стверджує, що 22 березня 2007 року між Каланчацькою районною державною адміністрацією як орендодавцем і Фермерським господарством Лан , як орендарем укладений Договір оренди землі, який зареєстрований цього ж дня у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за №040773300021 та згідно Акта про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, Каланчацька районна державна адміністрація передала, а Фермерське господарство Лан прийняло земельну ділянку площею 46,23 га.

Предметом цього Договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 46,23 га ріллі, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області (п. 1,2).

Пунктом 9 Договору встановлена орендна плата в розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, що становить 5342,58 грн. на рік, або 445,22 грн. в місяць.

Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі, договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п. 43 Договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Законом України №5245-УІ від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Згідно наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №28 від 03.03.2015 року Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Херсонській області повноваження Головного управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Таким чином, з 03.03.2015 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є публічним правонаступником орендодавця і відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

З порушенням термінів понад 4 роки, а саме 08.07.2016 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області наказом №21-3039/18-16-СГ поновило з 22 березня 2012 року строком на 7 років Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, укладений між Каланчацькою районною державною адміністрацією та фермерським господарством Лан , зареєстрований у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК 22 березня 2007 року за №040773300021, загальною площею 46,2299 га, в тому числі ріллі 46,2299 га (кадастровий номер 6523283100:03:004:0047 ), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

Цим наказам встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, пунктом 5 передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

На підставі зазначеного наказу 26.07.2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та фермерським господарством Лан укладено Додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 22 березня 2007 року №040773300021) та внесення змін, згідно якої основний Договір оренди землі поновлено з 22.03.2012 року на 7 років, тобто до 22.03.2019 року, а також до нього внесені зміни, зокрема, в частині збільшення розміру орендної плати до 4% від нормативної грошової оцінки землі.

26.07.2016 року право оренди, що виникло у ФГ Лан на підставі укладеної Додаткової угоди, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 15718445, що вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.08.2016 року №64976380.

Листом від 04.01.2019 року №27-21-0.29-4/112-19 Відділ у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області нагадав про те, що строк дії договору оренди землі закінчується, повідомив процедуру поновлення дії договору, навів перелік необхідних для цього документів та поінформував позицію Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке зазвичай встановлює розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки землі, а строк дії договору - 7 років. Цей лист ФГ Лан отримало 15.01.2019 року, про що свідчить поштовий конверт та інформація про рух поштового відправлення.

Позивач, надаючи юридичну оцінку зазначеного листа Відділ у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 04.01.2019 року, вказує, що плата за землю у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі відповідно до пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України є максимальним розміром орендної плати.

Проте, лист відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області не має юридичного значення у процедурі поновлення договору оренди землі, оскільки він (відділ) не є орендодавцем земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, не має повноважень приймати рішень щодо поновлення або відмови у поновленні дії договору і не є суб`єктом і стороною договірних правовідносин.

Орендодавцем за договором є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке відповідно до підпункту 13) пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Херсонської області.

Строк дії Договору оренди землі на 46,2299 га закінчується 22.03.2019 року.

Позивач стверджує, що Фермерське господарство Лан як орендар належно виконувало свої обов`язки за договором, зокрема, сплачуючи орендну плату, що підтверджується банківськими виписками за період з 01.01.2018 року по 30.04.2019 року та листом Новоолександрівської сільської ради від 13.03.2019 року №90.

Фермерське господарство Лан не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору надіслало Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області лист- повідомлення від 25.01.2019 року про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. У листі-повідомленні фермерське господарство Лан просило поновити договір на той самий строк (7 років) та встановити орендну плату в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі, що в двічі більше попередньої ставки 4%.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі ФГ Лан додало проект додаткової угоди.

Таким чином, ФГ Лан діючи добросовісно, розумно та у повній відповідності до частин 1-3 ст. 33 Закону України Про оренду землі завчасно надіслало Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з доданим проектом додаткової угоди.

Цей лист-повідомлення від 25.01.2019 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області отримало 29.01.2019 року, що підтверджується Рекомендованим повідомленням року, не висловило заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом направлення листа-повідомлення про прийняте рішення.

На адресу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 20.03.2019 вручено від ФГ Лан ще одну заяву, зареєстровану за №2217/0/94-19-СГ, у якій останнє просило поновити договір оренди землі на 7 років та надало безумовну і беззастережну згоду на перегляд орендних умов.

Проте, від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області так само не надійшло заперечень щодо поновлення договору оренди землі до його закінчення.

Позивач вважає, що оскільки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області у встановлений законом місячний строк та до моменту закінчення строку дії договору не вчинило акцептуальної дії (ст. 642 ЦК України), що виражається у не наданні повної і безумовної відповіді на пропозицію ФГ Лан збільшити розмір орендної плати до 8%, ця пропозиція вважається прийнятою відповідачем, а договір має бути поновлений на тих умовах, що запропоновані позивачем.

Згідно ст. 35 Закону України "Про оренду землі" спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Частинами 8 і 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Тобто, в даному випадку, порушені права позивача на поновлення договору можуть бути захищені судом у спосіб визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Таку позицію займає Верховний Суд, зокрема, у постанові у справі №916/600/18.

Враховуючи, що на момент закінчення строку дії договору оренди землі (22.03.2019 року) внаслідок вчинення сторонами договору конклюдентних дій, які полягають з боку орендаря у належному виконанні своїх обов`язків за договором, повідомленні орендодавця не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк з направленням проекту додаткової угоди, а з боку орендодавця відсутності заперечень щодо поновлення договору і не укладення в місячний строк додаткової угоди до договору, цей договір підлягає поновленню в силу закону в порядку передбаченому частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі на запропонованих позивачем умовах шляхом визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області направило 02.04.2019 на адресу ФГ Лан повідомлення № 1653/2-19 про заперечення у поновленні договору оренди землі з причин не досягнення домовленості щодо розміру орендної плати, яке ФГ Лан отримало 04.04.2019 року, що підтверджується поштовим конвертом та інформацією про рух поштового відправлення.

В свою чергу, зважаючи, що рішення про припинення договору оренди ще не прийнято, ФГ Лан 09.04.2019 подало до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області заяву разом з іншими документами, зареєстровану за №27-1215/0/1-19, у якій в котрий раз надало безумовну і беззастережну згоду на перегляд орендних умов, в тому числі встановлення розміру орендної плати до 12%.

Не зважаючи на останній лист-згоду Позивача від 09.04.2019 укласти договір на умовах орендодавця, орендодавець Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області видало наказ №1496-СГ від 24.04.2019 про припинення договору оренди землі.

Позивач вважає, що його право оренди, зокрема, переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк є порушеним з боку Відповідача через порушення умов і порядку укладання додаткової угоди, через недобросовісну поведінку Відповідача як орендодавця, яка не сприяла йому в поновленні договору оренди, а створила умови, через які Позивач може втратити право землекористування.

Позивач, з посиланням на правові висновки Верховного Суду вказує, що зазначені повідомлення Відповідача про заперечення у поновленні договору оренди землі та заява позивача про згоду на перегляд орендних умов не мають значення для розгляду справи судом, а наказ відповідача про припинення договору оренди землі підлягає скасуванню виходячи з того, що ч.1-ч.5 та ч.6 статті 33 Закону України Про оренду землі містять дві окремі правові підстави реалізації орендаря свого переважного права на поновлення договору оренди землі, вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

Якщо орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, ініціював перед орендодавцем питання про таке поновлення, скориставшись правовим механізмом ч.1-ч.5 статті 33 Закону України Про оренду землі , то ч. 6 вказаної статті не може бути застосована до таких правовідносин, оскільки: (1) не передбачає звернення орендаря до орендодавця; (2) переговори сторін щодо зміни (за необхідності) істотних умов не проводяться.

Враховуючи, що позивач застосував правовий механізм поновлення договору під час його дії відповідно до ч.1-ч.5 статті 33 Закону України Про оренду землі , то відповідач не може застосувати правовий механізм, передбачений ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі після закінчення дії договору.

Також сторони не можуть реалізовувати правовий механізм поновлення договору, передбачений ч.1-ч.5 статті 33 Закону України Про оренду землі після закінчення дії договору, оскільки це суперечить самій ідеї правового механізму, яка полягає у встановлені законом строки досягнення або не досягнення між сторонами домовленостей щодо істотних умов договору під час його дії - протягом одного місяця.

Тому, всі прийняті рішення і висловлені пропозиції сторін після закінчення договору (22.03.2019 року) не мають значення для реалізації правового механізму поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому ч.І-ч.5 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки всі процесуальні дії сторін спрямовані на узгодження істотних умов договору мають бути вчинені до моменту закінчення цього договору.

Отже дії відповідача, що полягають у направленні повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, вчинені з порушенням встановленого законом місячного строку і після закінчення строку дії договору, не можна назвати добросовісними.

Так само не можна назвати добросовісним посилання відповідача у своєму повідомленні від 02.04.2019 року №1653/2-19 як на лист від 04.01.2019 року №27-21-0.29- 4/112-19, так і на лист від 27.02.2019 року №27-21-0.61-989/2-19, виходячи з наступного.

Відповідач надає листу від 04.01.2019 року №27-21-0.29-4/112-19 такого правового значення як пропозиції орендодавця щодо внесення змін до договору оренди, а саме - встановити розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому Відповідач вказує, що позивач від цієї пропозиції ніби то відмовився.

Проте, на думку позивача, це не відповідає дійсності так як цей лист Фермерському господарству Лан направляло не Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, а його Відділ у Каланчацькому районі.

При цьому Відділ у Каланчацькому районі діяв не від імені Головного управління, а самостійно від власного імені, що витікає зі змісту листа, у якому Головне управління згадується як третя особа, а не як довіритель чи особа від імені і в інтересах якої надіслано лист. Відділ у Каланчацькому районі не є орендодавцем земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, не має повноважень приймати рішень щодо поновлення або відмови у поновленні дії договору і не є суб`єктом і стороною договірних правовідносин, а тому і не має повноважень висувати перед орендарями умови для поновлення договору.

Сам лист за своїм змістом не є пропозицією, як це зазначає відповідач, він є інформаційним, оскільки роз`яснює процедуру поновлення договору, зазначає які для цього необхідно подати документи та інформує про позицію Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке зазвичай встановлює розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки землі, а строк дії договору - 7 років.

Тому, на думку Позивача, вважати цей інформаційний лист Відділу у Каланчацькому районі за пропозицію Головного управління змінити умови договору в частині збільшення розміру орендної плати до 12% від нормативної грошової оцінки землі немає підстав. Це підтверджується також порядком поновлення договору оренди за процедурою, передбаченою частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , де передбачено, що першим має бути виявлено бажання орендаря поновити договір, а вже потім орендодавець може пропонувати інші умови договору, або заперечити у поновленні договору.

Також Позивач вважає, неправомірним посилання відповідача на лист від 27.02.2019 року №27-21-61-989/2-19, оскільки позивачеві цей лист не вручався, йому про лист не відомо, і позивач цей лист не отримував. Окрім того, вважає, що наданий витяг з реєстру відправлень кореспонденції стосовно цього листа підтверджує факт відправки його з порушення місячного строку - 01.03.2019 і порушення прав орендаря. В той же час, вважає, що витяг з реєстру відправлень кореспонденції є неналежним доказом, просить його не приймати до уваги.

Зважаючи на викладене Позивач вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24.04.2019 року №1496-СГ порушує його право як землекористувача за договором оренди, отже має вирішуватися господарським судом.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24.04.2019 року №1496-СГ суперечить ст. 33 Закону України Про оренду землі та порушує права ФГ Лан на поновлення договору оренди землі, оскільки виданий на підставі листа-повідомлення від 02.04.2019 року №1653/2-19, який у свою чергу надісланий відповідачем з порушенням встановленого ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі місячного терміну і після закінчення строку дії договору оренди землі, який в силу закону з 22.03.2007 року є поновленим, внаслідок застосування сторонами процедури, передбаченої частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Тому він є незаконним та підлягає скасуванню.

ІІ. Позиція відповідача.

Відповідач вважає позовні вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач підтверджує, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності з 01.01.2013 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відповідно до частини 4 затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, є розпорядником та орендодавцем земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Херсонської області.

Між Каланчацькою районною державною адміністрацією та фермерським господарством Лан було укладено договір оренди землі від 22.03.2007, зареєстрований у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 040773300021 (далі - Договір), яким передано земельну ділянку загальною площею 46,23 га з кадастровим номером 6523283100:03:004:0047 , розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області в оренду для ведення фермерського господарства строком на 5 років.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 08.07.2016 № 21-3039/18-16-СГ Договір поновлено з 22.03.2012 строком на 7 років - до 22.03.2019 року.

Відповідач зазначає, що правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону, відповідно до частин 1-5 якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідач обізнаний з тим, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Відповідач наводить умови поновлення договору оренди, вказуючи, що для застосування частини першої статті 33 Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цієї статті, необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2019 по справі №695/990/18.

Так, відповідно до п. 8 Договору орендар після закінчення строку договору має переважне право поновлення його на новий строк та для цього повинен не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідач стверджує, що Листом відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, який є структурним підрозділом Головного управління, від 04.01.2019 № 27-21-0.29-4/112-19 Позивача було повідомлено про закінчення строку дії Договору, запропоновано встановити розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та повідомлено про необхідність надання документів згідно з переліком для вирішення питання щодо пролонгації договірних правовідносин.

Однак, як вважає Відповідач, Позивач не прийняв вказаної пропозиції та листом без дати та без номеру (із вхідною реєстрацією від 31.01.2019 за № 27-388/0/1-19) відхилив цю пропозицію та запропонував встановити орендну плату на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В проекті додаткової угоди, докладеної до листа, також зазначена орендна плата у розмірі 8 %.

Листом від 27.02.2019 № 27-21-0.61-989/2-19 Головне управління повідомило Позивача про недосягнення домовленості про істотні умови Договору, у зв`язку з чим переважне право Орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється, а Договір буде припинено у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Повторно Позивачем заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки було подано 20.03.2019. У заяві він дає згоду на перегляд орендних умов, однак не зазначає чіткий розмір орендної плати, на який погоджується. Не визначений розмір орендної плати і у додатковій угоді, проект якої був долучений до заяви.

У додатковій угоді, фактично, сторона викладає свої зобов`язання, які вона бере на себе у випадку укладення договору та, відповідно, умови, на яких пропонує поновити договір.

Таким чином, як вважає Відповідач, Позивач не взяв на себе жодних конкретних зобов`язань щодо розміру сплати орендної плати за земельну ділянку.

Крім цього, Відповідач зазначає, що на сьогоднішній день підписання Договорів та Додаткових угод здійснює начальник Головного управління відповідно до Положення про Головне управління затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. №308. Начальник відділу у районі таких повноважень не має.

На думку Відповідача, оскільки Позивачем не вказано розміру орендної плати, а відомості щодо сторони - Орендодавця у проекті додаткової угоди зазначені невірно, то законних підстав для укладання (підписання) такої додаткової угоди не було.

Із зазначеного вбачається, що сторони договору не досягли домовленості щодо орендної плати, як однієї із істотних умов договору, тому переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припинилося.

Головним управлінням на виконання вимог частини 5 статті 33 Закону 02.04.2019 було надіслано лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі та про припинення дії Договору у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (отримано Позивачем 04.04.2019).

На підставі вищезазначеного листа-повідомлення виданий наказ Головного управління від 24.04.2019 № 1496-СГ Про припинення договору оренди землі , який, на думку Відповідача є законним та підстав для його скасування немає.

Також Позивач наголошує, що в своїй заяві від 09.04,2019 він у котре дає безумовну і беззастережну згоду на встановлення орендної плати на рівні 12%, проте це твердження є недостовірним, адже в жодній із попередніх заявах згоди ОСОБА_1 на саме підвищення розміру орендної плати не було. Крім цього, єдина заява, де Позивач дає згоду на встановлення плати на рівні 12%, подана вже після отримання ним листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі від 02.04.2019 та закінчення строку дії Договору. Тому його згода була несвоєчасною.

Окрім того, Позивач у своїх позовних вимогах просить суд визнати укладеною додаткову угоду у визначеній редакції, в якій не вказано розмір орендної плати, не внесено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а відомості щодо Орендодавця суперечать вимогам законодавства (звертаємо увагу суду на те, що Позивач, таким чином, сам спростовує твердження про беззастережну згоду на встановлення запропонованого Орендодавцем рівня орендної плати, адже не визначає розмір орендної плати на рівні 12% від нормативно грошової оцінки у редакції додаткової угоди).

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 затверджено форму Типового договору оренди землі. Так, у разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) державної та/або комунальної власності у пункті 7 Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини договору зазначаються дані агрохімічного паспорта земельної ділянки (земельних ділянок). Таким чином, окрім розміру орендної плати із зазначенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, додатковою угодою до Договору мали б бути внесені і відомості агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки. Таким чином, наданий проект додаткової угоди та його істотні умови не приведені до вимог Типового договору оренди землі, що є порушенням чинного законодавства України.

Враховуючи зазначене, Відповідач вважає, що законних підстав для визнання укладеною додаткової угоди немає.

В судовому засіданні представник Відповідача пояснила, що лист Каланчайцького районного відділу Держгеокадастру від 04.01.2019 носить інформаційний характер, надісланий стороні на виконання доручення Відповідача повідомляти завчасно орендарів про наближення строку закінчення строку договору та необхідності вжиття заходів до його поновлення, за умови наявності таких намірів у орендаря.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА частина рішення.

1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Позивач Фермерське господарство Лан є орендарем земельної ділянки державної власності на підставі Договору оренди землі від 22 березня 2007 (а.с. 21-31), який зареєстрований цього ж дня у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за №040773300021, земельна ділянка площею 46,23 га, сільськогосподарського призначення, рілля, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області (п. 1,2 Договору).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 52-55) земельна ділянка має реєстраційний номер як об`єкт нерухомого майна 989715165232, площа земельної ділянки 46,2299 га має цільове призначення - для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 6523283100:03:004:0047 , форма власності - державна, повноваження власника здійснює Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Відповідно до пункту 8 Договору оренди землі, договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У зв`язку із змінами в законодавстві з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України, в даний час з 03.03.2015 року орендодавцем земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке є правонаступником орендодавця і відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

08.07.2016 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області наказом №21-3039/18-16-СГ (а.с. 32) поновило з 22 березня 2012 року строком на 7 років Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, укладений між Каланчацькою районною державною адміністрацією та фермерським господарством Лан , зареєстрований у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК 22 березня 2007 року за №040773300021, загальною площею 46,2299 га, в тому числі ріллі 46,2299 га (кадастровий номер 6523283100:03:004:0047 ), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, а також встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі.

На підставі зазначеного наказу 26.07.2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області та фермерським господарством Лан укладено Додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 22 березня 2007 року №040773300021) та внесення змін, згідно якої основний Договір оренди землі поновлено з 22.03.2012 року на 7 років, тобто до 22.03.2019 року, а також до нього внесені зміни, зокрема, в частині збільшення розміру орендної плати до 4% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 33).

26.07.2017 року право оренди, що виникло у ФГ Лан на підставі укладеної Додаткової угоди, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 15718445, що підтверджується відомостями з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.08.2016 року №64976380 (а.с. 35-37).

Листом від 04.01.2019 року №27-21-0.29-4/112-19 (а.с. 38) Відділ у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області поінформував орендаря, що строк дії договору оренди землі закінчується 22.03.2019 року, повідомив процедуру поновлення дії договору, навів перелік необхідних для цього документів та поінформував позицію Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, яке зазвичай встановлює розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі, а строк дії договору - 7 років. Цей лист ФГ Лан отримано (вручено) 15.01.2019 року, що підтверджено поштовим конвертом та інформацією про рух поштового відправлення (а.с. 39-40).

Сторонами визнається, що Позивач як орендар належно виконував свої обов`язки, що не оспорюється та підтверджується належними доказами у справі, банківськими виписками з рахунку, а.с. 67-82 та листами Новоолександрівської сільської ради від 18.01.2019 № 20 і від 13.03.2019 року №90 (а.с. 41, а.с. 119).

Фермерське господарство Лан надіслало Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області лист-повідомлення від 25.01.2019 року про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. У листі-повідомленні фермерське господарство Лан просило поновити договір на той самий строк (7 років) та збільшити орендну плату, встановивши її в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі, а не 12%, враховуючи найгірший стан родючості земель, а також кліматичні умови району.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі ФГ Лан додало проект додаткової угоди, інші документи, а також клопотання-листи від 18.01.2019 № 20 і від 13.03.2019 року № 90 Новоолександрівської сільської ради, як отримувача коштів орендної плати, про поновлення договору з орендарем та про встановлення йому 8 % орендної плати від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 41, а.с. 119).

Таким чином, суд погоджується з твердженнями Позивача ФГ Лан , що ним дотримано умови і порядок дій щодо поновлення договору відповідно до частин 1-3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , тобто завчасно надіслало Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з доданим проектом додаткової угоди (а.с. 42).

Як встановлено судом, Відповідач, отримавши від Позивача лист-повідомлення і додаткову угоду з додатками у місячний строк не проводив будь-якої роботи по узгодженню розміру орендної плати.

Наявними у справі доказами достовірно встановлено судом, що Відповідач 02.04.2019 надіслав Позивачеві лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (а.с. 46), в якому визначив статус листа Каланчацького районного відділу від 04.01.2019 як пропозицію встановити розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної оцінки земельної ділянки, а також вказав, що листом від 27.02.2019 № 27-21-0.61-989/2-19 (а.с. 120) Головне управління повідомило Позивача про недосягнення домовленості про істотні умови Договору, у зв`язку з чим переважне право Орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припинено, та зроблено висновок що Договір буде припинено у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Отже, як встановлено судом, мотивами заперечення у поновленні договору оренди Відповідач вважає не прийняття Позивачем пропозиції Відповідача щодо 12% орендної плати. Цей висновок Відповідач виводить на підставі листа, який Відповідачем отримано 29.01.2019, а зареєстрований за вхідною реєстрацією 31.01.2019 за № 27-388/0/1-19, яким Позивачем запропоновано 8% орендної плати від нормативної оцінки земельної ділянки.

Дослідивши юридичний зміст вчинених сторонами дій в процедурі поновлення спірного договору оренди земельної ділянки, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Суд підкреслює, що за наведеною нормою єдиною умовою, за якої орендодавець зобов`язаний забезпечити орендарю можливість реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, - є факт належного виконання орендарем своїх обов`язків за умовами договору.

У цій справі факт належного виконання орендарем своїх обов`язків не оспорюється, є підтвердженим з боку Позивача, Відповідача та заінтересованою особою, вигодонабувачем за спірним договором - Новоолександрівською сільською радою.

Отже, суд зазначає, що Відповідач як орендодавець у встановленому законом порядку має вжити достатніх і розумних заходів для забезпечення можливості орендарю укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Такий порядок визначений, зокрема, приписами ч. 2-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а також Цивільним та Господарським кодексами України.

Так, відповідно до приписів ч. 2-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Із юридичного змісту наведених норм права вбачається, що поновлення договору оренди за переважним правом орендаря є процесом (процедурою) живої роботи Орендодавця, метою якої має бути реалізація права орендаря на подальше мирне володіння і користування майном. Належно виконуючи свої обов`язки за договором орендар легітимно (відповідно до закону) очікує на продовження у подальшому господарювати на земельній ділянці, яка є у сільському господарстві основним засобом виробництва. Реалізація переважного права орендаря, як показує судова практика та, зокрема, обставини цієї справи, можлива в процесі переговорів. Саме з цією метою законодавець вживає у тексті (гіпотезі та диспозиції) ст. 33 Закону такі що мають юридичне значення дієслова як розглядає , перевіряє , узгоджує з орендарем . Метою переговорів має стати досягнення відсутності заперечень , або наявності обґрунтованих і мотивованих заперечень з боку орендаря - відмова від договору. Така відмова має бути свідомою і однозначною, а не припущенням орендодавця про відмову орендаря через ніби то непомірні та неприйнятні орендарем умови договору.

Як встановлено судом у цій справі, після звернення орендаря до орендодавця ним протягом одного місяця не вжито жодних дій для узгодження умов договору. При цьому, відповідь на лист-повідомлення Позивача про поновлення договору оренди землі, датовано 27.02.2019, але за даними реєстру відправлень відповідача відправлено на адресу Позивача 01.03.2019 року, тобто з порушенням місячного строку. При цьому листа, як стверджує Відповідач, надіслано простим листом без реєстрації руху цього листа та відомостей про вручення адресату - орендареві. Доказів отримання Позивачем вказаного листа Відповідачем не надано.

За таких обставин суд вважає встановленим факт порушення Відповідачем прав Позивача щодо строків розгляду його листа-повідомлення та порушення строків підписання додаткової угоди про поновлення договору та порушення права Позивача як орендаря знати про те, як вирішується його справа уповноваженим органом.

Суд зазначає, що частиною 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Ця норма у структурі норми права знаходиться після визначених законодавцем порядків регулювання процедур поновлення договору за частинами 5 та 6 ст. 33 Закону. Вказана норма частини 8 ст. 33 Закону є імперативною, однозначно і категорично встановлює для своїх адресатів, зокрема для орендодавця, про обов`язковість укладання додаткової угоди до договору у місячний строк. Ця норма є наказом законодавця укласти додаткову угоду у будь-якому випадку - як при поновленні договору оренди за приписами ч. 5 ст. 33 Закону, так і за приписами ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Суд підкреслює, що частина 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі в системі правових засобів реалізації прав орендаря є юридичною гарантією використання та захисту його права, встановлює межі і умови здійснення своїх повноважень Відповідача як орендодавця. Не зважаючи на цивільний характер спірних правовідносин, Відповідач є органом державної влади, отже має керуватися у своїй діяльності принципом, визначеним ст. 19 Конституції України, відповідно до якого - Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що твердження Відповідача про розгляд листа-повідомлення орендаря та надання відповіді у місячний строк за правилами Закону України Про звернення громадян є помилковим в принципі, оскільки сфера застосування вказаного закону інша - цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

В той же час, якщо припустити, що Відповідач керувався в своїй діяльності Законом України Про звернення громадян , то Відповідачем не було дотримано та порушено умови і порядок розгляду звернення (зокрема щодо права громадянина бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, користуватися послугами адвоката, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги), терміни розгляду звернення тощо. Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Суд зазначає, що правовідносини, що розглядаються, є цивільно-правовими. Порядок укладання та внесення змін до яких регулюється Законом України Про оренду землі , а також, в частині, що не врегульована цим законом, - цивільним та господарським законодавством України.

Так, відповідно до приписів ч. 5 ст. 33 Закону протягом одного місяця органом влади як орендодавцем має бути завершено процедуру укладання додаткової угоди з орендарем, а не лише надана відповідь на листа-повідомлення заінтересованої особи. Орендар у цих правовідносинах не є прохачем послуги, а є рівним учасником відносин, права якого визначені Законом і не залежать від волі орендодавця. Закон України Про оренду землі не передбачає для орендодавця-органу державної влади дискреції у питанні підписання додаткової угоди на свій розсуд. Законом це питання визначено однозначно - якщо виконання обов`язків за договором є належним - орендар має переважне право. Якщо виконання обов`язків за договором не є належним - орендар втрачає таке переважне право. Лише від наведених об`єктивних обставин залежить обов`язок (не право ) орендодавця підписати або не підписати додаткову угоду про поновлення договору, при цьому дотримавшись приписів закону.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що проект додаткової угоди надається орендарем. Тобто, ініціатива і волевиявлення щодо подальшого користування земельною ділянкою за переважним правом залежить лише від волевиявлення орендаря. Орендодавець лише має право запропонувати нові умови договору у встановленому законом порядку. Таким законом є, зокрема, норми Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограмму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Цивільним кодексом України, зокрема ст. 6, встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ст. 654 ЦК України (форма зміни або розірвання договору) зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, до процедури зміни договору, якою є процедура реалізації орендарем земельної ділянки переважного права на поновлення договору, застосовуються норми Глава 53 Цивільного кодексу (УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ), статей 638 - 653.

Відповідно до приписів ст. 641 Цивільного кодексу пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ст. 642 Цивільного кодексу відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно ст. 645 Цивільного кодексу якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов`язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням.

Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією.

За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

За приписами ст. 646 Цивільного кодексу відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

У відповідності до 649 Цивільного кодексу (вирішення переддоговірних спорів) розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 155 ЗК України зазначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. При цьому, згідно норм ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, цивільні права Позивача є порушеними. Позивач надавши пропозицію від 25.01.2019 (отримано відповідачем 29.01.) як сторона за договором мав ПРАВО знати протягом 20 днів про наявність розбіжностей та протягом ще 10 днів усунути ці розбіжності, погодившись з ними (12%), або ж відмовитися від договору.

В той же час, як вбачається з поведінки Відповідача, про розбіжності щодо умов договору надіслано повідомлення Позивачеві не лише з порушенням 20 денного строку, а й з порушенням місячного строку для прийняття рішення і підписання додаткової угоди, що є його обов`язком, а укладання додаткової угоди - обов`язковою.

Таким чином, відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону та ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України укладення додаткової угоди на реалізацію переважного права орендаря земельної ділянки (Позивач) є обов`язковим для сторін на підставі закону, Відповідач не вжив заходів для врегулювання розбіжностей в установлені законом строки, отже суд приходить до висновку, що пропозиції Позивача як другої сторони за договором, про встановлення строку оренди 7 років та орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вважаються прийнятими, а додаткова угода, відповідно до цього закону, - вважається укладеною.

На переконання суду до процедури поновлення договору оренди землі за приписами ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі застосовується принцип мовчазної згоди , так само як і при поновленні договору оренди землі за приписами ч. 6 ст. 33 цього закону, коли протягом одного місяця після закінчення строку договору орендареві не повідомлено про заперечення у поновленні договору оренди землі - такий договір вважається поновленим за принципом мовчазної згоди , але у цьому разі - на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд констатує, що поведінка Відповідача як орендодавця є неправомірною, не орієнтована на реальний розгляд пропозицій орендаря і на сприяння в реалізації його переважного права на поновлення договору оренди, є недобросовісною, вносить деструктивність у правовідносини та порушує принцип верховенства права і, зокрема, принцип правової визначеності як його складової.

При цьому, суд враховує практику застосування норм права, що регулюють подібні відносини, зокрема, постанову Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 912/1984/17.

Так, Верховний Суд вказує, що окрім цього рішення правову позицію щодо розрізнення підстав поновлення договору оренди землі за ст. 33 Закону України Про оренду землі сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Верховним Судом у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Зокрема у пунктах 16-24 постанови Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 912/1984/17 зазначається, що законодавець у частині 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому слід мати на увазі, що у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

У разі встановлення належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець вважатиметься таким, що порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а, отже, і на укладення додаткової угоди до договору.

Суди зобов`язані проаналізувати поведінку Відповідача на предмет її добросовісності.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема, щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Розглядаючи поведінку Відповідача у цій справі, суд констатує, що Відповідачем з доказами про вручення Відповідачеві, повідомлено про заперечення у поновленні договору оренди на умовах Позивача 02.04.2019 року. Тобто, по суті повідомлення про розбіжності надіслано та вручено Позивачеві вперше після спливу двох місяців. Але в цьому ж повідомленні йдеться не лише про розбіжності, але й стверджується поро те, що сторонами не досягнуто домовленості про істотні умови. В контексті цієї справи та фактів твердження про те, що сторонами не досягнуто домовленості не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено, що Відповідач фактично не вступав у переговори з Позивачем стосовно додаткової угоди та її умов, проявив бездіяльність, отже таке твердження Відповідача як заперечення проти укладання додаткової угоди на умовах 12% орендної плати не є правдивим.

За таких обставин, наказ Відповідача від 24.04.2019 року №1496-СГ Про припинення договору оренди землі , як єдиний з видів його рішень як органа державного управління, та як орендодавця у спірних відносинах, - є протиправним. Цим наказом припинено договір оренди з Позивачем, та на його підставі внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення права оренди Позивача (а.с. 52-55).

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 8 Конституції України та ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі Рисовський проти України зазначив, що принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

В той же час, суд зазначає, що отримавши від Відповідача повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, Позивач як орендар подав додаткову заяву орендодавцю про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.03.2019 року. У цій заяві орендар надав згоду на перегляд орендних умов, погоджуючись на 12%, що підтверджує наполегливість та бажання орендаря продовжувати користуватися земельною ділянкою. Враховуючи, що Відповідачем ще не було прийняте рішення у формі наказу про припинення (заперечення) договору та додаткової угоди на умовах Позивача (наказ виданий лише 24.04.2019), він (орендодавець) міг виправити помилки свого урядування та підписати додаткову угоду до договору, не порушуючи переважного права орендаря, оскільки цим листом орендар по суті дав згоду на укладання договору та підписання додаткової угоди на умовах орендодавця. В той же час, при наявних правових підставах підписати додаткову угоду, Відповідач 24.04.2019 року видав наказ №1496-СГ Про припинення договору оренди землі , чим не виправив помилку, а сприяв подальшому порушенню прав орендаря.

Отже, твердження Відповідача, що Позивач не взяв на себе жодних конкретних зобов`язань щодо розміру сплати орендної плати за земельну ділянку спростовується матеріалами справи та змістом відзиву Відповідача.

За таких обставин і правових підстав, права орендаря є порушеними і підлягають судовому захисту, відтак позовні вимоги Позивача задовольняються судом у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до попереднього розрахунку витрат у позовній заяві Позивач зазначив, що ним сплачено судовий збір за 2 вимоги в розмірі 3842,00 гривень та за заяву про забезпечення позову в розмірі 960,50 гривень, а також оплачені послуги адвоката на суму 30000,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги суд покладає судові витрати з судового збору на відповідача, а витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача частково з наступних підстав.

Статтею 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, до якого додано протокол від 13.05.2019 погодження розміру гонорару і умови його виплати, зазначено таке: розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оскільки це не типова справа, а внаслідок недобросовісної поведінки відповідача під час проведення процедури поновлення договору виникла потреба окремо доводити неналежність поданих відповідачем до суду доказів; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а саме 29 години 55 хвилин, а також часом, який буде витрачений адвокатом при розгляді справи по суті.

В судовому засіданні адвокат надав пояснення, що ним відповідно до договору визначено, що розмір гонорару адвоката визначається протоколом його узгодження. Відповідно до наданого до справи Протоколу від 13.05.2019 погодження розміру гонорару і умови його виплати, Позивачем та адвокатом визначено гонорар в сумі 30 000,00грн., який сплачений адвокату, що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру №12 від 13.05.2009 року, за яким адвокат отримав від Фермерського господарства Лан тридцять тисяч гривень.

Представник Відповідача в судовому засіданні, не заперечуючи права сторін на визначення суми гонорару, вважає, що правових підстав для покладання на відповідача усієї суми вартості правничої допомоги, у разі задоволення позову, є неправомірним, оскільки практика розгляду подібних справ у господарських судах показує, що такі справи не є складними, на користь адвокатів судами стягуються до 7 тисяч гривень за надання правничої допомоги у справі.

Перевіривши надані представником позивача докази та враховуючи пояснення представника суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з договору про надання правничої допомоги розмір гонорару визначено фіксованою сумою в 30 000,00грн., яка сплачена клієнтом-Позивачем. При цьому в Акті опису робіт Позивачем описано кількість і види правової допомоги, наданої адвокатом та час, який витрачено на це. В той же час не наведено та не надано доказів понесених витрат адвоката на професійну правничу допомогу. Тобто, гонорар визначено у розмірі 30 000,00грн.

За таких обставин, суд погоджується із запереченнями відповідача, що сторони за вказаним договором мають право встановити вільно розмір гонорару, але відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки представником Відповідача заявлено про недотримання Позивачем та адвокатом приписів ч. 4 ст. 126 ГПК, суд визначає розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які можна розподілити між сторонами.

Суд враховує, що у практиці суду у справах цієї категорії на Відповідачів покладаються витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які покладаються повністю на відповідача, що відповідає розміру від 7 до 12 тисяч гривень.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Суд враховує, що хоча ця справа є немайновим спором, але за своїм змістом і складністю потребувала від адвоката значного часу та зусиль для збору доказів, оформлення та вчинення процесуальних дій і значного обсягу послуг та виконаних робіт, а також те, що для Позивача ця справа, як для фермера, що проживає на селі за місцезнаходженням земельної ділянки (Херсонська область , Каланчацький район, село Новоолександрівка , а.с. 27) та забезпечує себе та інших осіб роботою та доходами за рахунок обробітку цієї земельної ділянки, яка вилучається у нього у протиправний спосіб. Для Позивача і адвоката, як про це зазначено адвокатом в судових засіданнях, ця справа має також публічний інтерес, що полягає у розкритті неналежного урядування публічної адміністрації стосовно захисту інтересів фермерських господарств та відсутності належної роботи щодо сприяння фермерам як добросовісним орендарям у їх правах.

Суд погоджуючись із не простим характером справи, приходить до переконання, що компенсації за рахунок відповідача у цій справі має бути частина сплаченого адвокату гонорару, а саме його половина, оскільки стягнення з Відповідача усієї суми є надмірною, а стягнення суми в 15000,00грн. на користь Позивача, на думку суду, буде співмірною сатисфакцією на покриття витрат Позивача на професійну правничу допомогу адвоката. Така сума відшкодування є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; іншим інтересам сторін та суспільства до справи; розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи.

Отже, судові витрати покладаються на Відповідача частково: на користь позивача Фермерського господарства Лан стягуються 4 802,50грн. (чотири тисячі вісімсот діві гривень 50 копійок) судового збору та 15000,00грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат з надання правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 126, 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24.04.2019 року №1496-СГ Про припинення договору оренди землі .

3. Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, у редакції запропонованій фермерським господарством Лан :

Додаткова угода

про поновлення дії договору оренди землі

(державна реєстрація від 22 березня 2007 р. №040773300021)

Орендодавець - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39766281, місцезнаходження: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а з однієї сторони та орендар - фермерське господарство Лан , ідентифікаційний код: 30924210, місцезнаходження: Херсонська область, Каланчацький район, с. Новоолександрівка, вул. Шевченко, буд. 54А в особі голови Муляра Олександра Боголюбовича, податковий (ідентифікаційний) номер 30924210, що діє на підставі Статуту господарства з іншої сторони, уклали угоду про нижченаведене:

Вважати поновленим з 22.03.2019 договір оренди землі загальною площею 46,2299 га (кадастровий номер 6523283100:03:004:0047, укладений між Каланчацькою районною державною адміністрацією та фермерським господарством Лан (код ЄДРПОУ 30924210), зареєстрований у Каланчацькому районному відділі Херсонської регіональної філії ДП Центр ДЗК 22 березня 2007 року №040773300021, строком на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землях державної власності сільськогосподарського призначення (угіддя - рілля, графа 5 за формою 6-зем) за межами населених пунктів на території Новоолександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області.

Пункт 2.1. Договору викласти в редакції: Встановити орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (нормативна грошова оцінка земельної ділянки щороку підлягає уточненню на коефіцієнт індексації та інші коефіцієнти передбачені законодавством

4. Судові витрати покласти на відповідача.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39766281, місцезнаходження: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Університетська, будинок 136-а на користь позивача фермерського господарства Лан (код ЄДРПОУ 30924210), вул. Шевченко, 54-а, с. Новоолександрівка Каланчацького району Херсонської області, 4 802,50грн. (чотири тисячі вісімсот діві гривень 50 копійок) судового збору та 15 000,00грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат з надання правничої допомоги.

Наказ видати в установленому порядку після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2019 року.

Суддя П.Д. Пригуза