Постанова

від 12.08.2019 по справі 300/930/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/6138/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

представник позивача: Шимін Н. М.

представник відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі № 300/930/19 за адміністративним позовом керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області до Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії Радчанської сільської ради від 15.11.2018 року Про передачу в оренду філії ПрАТ Зернопродукт МХП Перспектив земель сільськогосподарського призначення із земель запасу ,-

суддя в 1-й інстанції - Главач І.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

В С Т А Н О В И В:

25.04.2019 року керівник Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом до Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії Радчанської сільської ради від 15.11.2018 Про передачу в оренду філії ПрАТ Зернопродукт МХП Перспектив земель сільськогосподарського призначення із земель запасу .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року відмовлено керівнику Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою до Радчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії Радчанської сільської ради від 15.11.2018 року Про передачу в оренду філії ПрАТ Зернопродукт МХП Перспектив земель сільськогосподарського призначення із земель запасу .

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, керівник Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що спір, який є предметом даного розгляду, не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом винесення оскаржуваного рішення.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення сесії Радчанської сільської ради від 15.11.2018 року Про передачу в оренду філії ПрАТ Зернопродукт МХП Перспектив земель сільськогосподарського призначення із земель запасу , не є публічно-правовими, оскільки предметом такого спору є оспорювання правомірності передачі юридичній особі у користування земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності,що в свою чергу виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Однак встановлено, що рішення Радчанської сільської ради Тисменицького району від 15.11.2018 року Про передачу в оренду філії ПрАТ Зернопродукт МХП Перспектив земель сільськогосподарського призначення із земель запасу прийнято і без наявності проекту землеустрою так і без реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, рішення Радчанської сільської ради Тисменицького району від 15.11.2018 року Про передачу в оренду філії ПрАТ Зернопродукт МХП Перспектив земель сільськогосподарського призначення із земель запасу , яке є актом індивідуальної дії не може бути підставою для передачі земельних ділянок в оренду та відповідно не реалізоване.

Частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, філія ПрАТ Зернопродукт МХП Перспектив не одержала документів, що посвідчують право користування на земельні ділянки. Тобто такі земельні ділянки залишилися у користуванні територіальної громади с.Радча.

Враховуючи, що в результаті прийняття рішення речове право на земельні ділянки не набуте, апеляційний суд констатує про відсутність у даному спорі приватноправових відносин, оскільки такі є публічно-правового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2016 року № 820/3507/15 та від 13 грудня 2016 року № 815/5987/14, постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року № 401/2400/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року № 922/864/17.

Крім цього, суд першої інстанції вирішуючи питання про відсутність підстав для відкриття провадження, помилково стверджував, що рішення органу місцевого самоврядування стало підставою для укладання в подальшому договору оренди землі та здійснено посилання на постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 року №554/4857/16-а та від 08.05.2018 року у справі № 341/551/16-ц, які виключно стосуються відносин в яких здійснюється захист приватних інтересів та наявності речового права.

Так, згідно з статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 18 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ст. 20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Поряд з цим, пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Відтак, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Однак, згідно вимог ст.210 Цивільного кодексу України та ст. 125 Земельного кодексу України, право оренди земельних ділянок площею 27,9056 га площею 18,5 га, які знаходяться в межах населеного пункту Радчанської сільської ради у філії ПрАТ Зернопродукт МХП Перспектив не настало. А тому, у зв`язку із відсутністю укладення договору оренди у встановленому законом порядку між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договірні відносини не виникли, в результаті чого адміністративні відносини між цими суб`єктами не припинилися.

Аналогічні правові позиції було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 539/1957/16-а та у постанові від 30.05.2018 року у справі № 150/928/14-а, у яких зазначено, що з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

Крім того, до адміністративної юрисдикції належать спори про скасування рішень уповноважених органів про протиправне надання земельних ділянок в оренду чи власність у разі, якщо речове право на таку ділянку на момент звернення до суду фактично не виникло через відсутність доказів реалізації згаданого рішення.

Так, Велика Палата Верховного суду у постанові від 29.01.2019 року (справа №910/20323/17) вказала, що в порядку цивільного або господарського судочинства може бути оскаржене таке рішення органу місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, і за результатами його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникає право цивільне. З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами, та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки не притаманні адміністративним правовідносинам, натомість - притаманні цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі, оскільки даний спір має в основі публічно-правовий характер, тобто випливає із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів, тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали було порушено норми процесуального права, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ч. 3 ст.312, ст.320 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі № 300/930/19 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк В. В. Святецький Повне судове рішення складено 16.08.2019 року.