Рішення

від 14.08.2019 по справі 927/492/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/492/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., при секретарі Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком

бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01601,

в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком

проспект Миру, 28, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 21560766

до відповідача: Управління соціального захисту населення Менської районної

державної адміністрації, вул. Сіверський шлях, 26, м. Мена, 15600,

код ЄДРПОУ 03196073

про стягнення 222 363,72 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Полегенько К.А.,

від відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Чернігівської філії ПАТ Укртелеком подано позов до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації з вимогою про стягнення 222 363,72 грн заборгованості по компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян, за період з 01 січня по 31 грудня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як оператором телекомунікацій, надаються телекомунікаційні послуги споживачам, які користуються пільгами з оплати їх вартості згідно із Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Законом України Про жертви нацистських переслідувань , Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Законом України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Законом України Про охорону дитинства , а відповідно до чинного законодавства на відповідача як розпорядника коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення покладено обов`язок здійснювати розрахунки з постачальниками послуг пільговим категоріям громадян. В порушення вимог чинного законодавства кошти на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, на рахунок позивача від відповідача не надійшли, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 222 363,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2019 (суддя-Демидова М.О.).

Відповідно до розпорядження від 08.07.2019 №02-01/25/19 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/492/19 , витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 справа № 927/492/19 передана на розгляд судді Фесюри М.В.

Ухвалою суду від 10.07.2019 справу прийнято до провадження підготовче засідання суду призначено на 24.07.2019.

19.07.2019 позивачем подано заяву №14-11/214 про уточнення найменування відповідача. Заяву прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 24.07.2019 не з`явився. В свою чергу, відповідачем на адресу суду було надіслано клопотання (№03-04/1067 від 12.07.2019) в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та здійснити розгляд справи без участі представника в судовому засіданні.

Суд задовольнив клопотання відповідача в частині розгляду справи у відсутності представника останнього.

В підготовчому засіданні 24.07.2019 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.08.2019.

В судове засідання 14.08.2019 відповідач не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400044867992 від 25.07.2019.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Укртелеком є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.

Оскільки послуга зв`язку є предметом публічного договору, Публічне акціонерне товариство Укртелеком , як постачальник послуги зв`язку, в силу ст.633 Цивільного кодексу України, надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звертається.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв`язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

У відповідності до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії № 2017-ІП від 05.10.2000, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу №3551-ХІІ від 22.10.1993, Законом України Про жертви нацистських переслідувань №1584-ІІІ від 23.03.2000, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-ХІІ від 28.02.1991, Законом України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист №203/98-ВР від 24.03.1998, Законом України Про охорону дитинства №2402-III від 26.04.2001, Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей №2443-19 від 25.07.2018, Законом України Про охорону дитинства , Законом України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку , та Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для категорій осіб, визначених цими законами.

Чернігівська філія ПАТ Укртелеком надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів, визначених вище переліченими законами з урахуванням пільг, що встановлені цими законами.

За період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Позивач надавав послуги пільговим категоріям абонентів, які проживають в Менському районі Чернігівської області на загальну суму 222 363,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за вказаний період. Заперечень проти факту надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян в період з 01.01.2018 по 31.12.2018 відповідачем не надано. Відповідач не відшкодував за вказаний період витрати, понесені позивачем на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, доказів іншого суду не надано.

Судом встановлено, що ПАТ Укртелеком в особі Чернігівської філії відповідачу направляло щомісячні розрахунки за формою 2-пільга щодо вартості послуг протягом січня - грудня 2018 року (а.с. 114-125), які Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації не підписувало та не повертало позивачу.

Окрім того, позивач звернувся до відповідача з претензією №14-12/142 від 22.05.2019 (а.с. 138-140) з вимогою в строк до 03.06.2019 оплатити суму заборгованості у розмірі 222 363,72 грн.

Відповіді на претензію позивачем не отримано.

Відповідно до наданих розрахунків сума заборгованості (січень 2018 року - грудень 2018 року) становить 222 363,72 грн, які не сплачені Відповідачем, що і стало підставою позову.

Згідно із ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).Відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 102 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29 січня 2003 року Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

При цьому, згідно з п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Пунктом 5 Порядку №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг з послуг зв`язку, зокрема бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Пунктом 6 Порядку №256 визначено, що органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг з послуг зв`язку, зокрема бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Відповідно до п. 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг населенню, в тому числі на оплату пільг з послуг зв`язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Таким чином, відповідно до п. 3 Порядку №256 головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у м. Мена, Чернігівської області є Управління соціального захисту населення Менської районної держаної адміністрації, а отже на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку №256, відшкодування витрат, понесених Позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється Відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, з пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Згідно з ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція щодо стягнення грошових коштів з бюджетних установ за аналогічними обставинами справи викладена в постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2013 у справі № 902/612/13, від 12.06.2017 р. у справі № 916/3124/16, від 11.10.2017 у справі № 912/587/17, Верховного суду від 17.04.2018 у справі 906/621/17. Аналогічну позицію з цього приводу висловив і Європейський Суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 в справі Терем ЛТД , Чечеткін та Оліус проти України , Верховний Суд України в постанові від 15.05.2012 р. № 11/446, Вищий господарський суд України в постанові від 23.08.2012, в п.5 оглядового листа від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним нормам обґрунтованого заперечення, контррозрахунку заявленої до стягнення суми, тощо, відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 222 363,72 грн заборгованості по компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян, за період з 01 січня по 31 грудня 2018 року, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору по справі у розмірі 3 335,46 грн покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 335,46 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації (15600, Чернігівська область, Менський район, м. Мена, вул. Сіверський шлях, 26, код ЄДРПОУ 03196073) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Альфа - Банк м. Київ, МФО 300346, ІПН 215607626656) заборгованість у розмірі 222 363,72 грн та 3 335,46 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 серпня 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/