Рішення

від 14.08.2019 по справі 243/11729/18

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/243/888/2019

Справа № 243/11729/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М.О.,

при секретарях Мірошниченко В.В., Моїсеєвої О.І.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Буяновського В.В., Шалата С.С.,

представника третьої особи Вірченко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 у м. Слов`янську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна за представництвом: Прокуратура Донецької області, Державна казначейська служба України, треті особи без самостійних вимог: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Держави Україна за представництвом: Прокуратура Донецької області, Державна казначейська служба України, треті особи без самостійних вимог: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України про встановлення фактів, що мають юридичне значення, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 29.05.2019 року позивач звернувся до процесуального керівника по кримінальному провадженню № 12014050390002670 від 06.12.2014 року прокурора Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області Василенка Олександра Вікторовича із заявою-повідомленням № 1 про вчинення кримінального правопорушення та про притягнення до кримінальної відповідальності генерального директора ТОВ Украгропромстрой , код ЄДРПОУ 23113540, ОСОБА_2 , за розтрату в особливо великих розмірах у липні 2011 року. Зі звернення ОСОБА_1 вбачається, що позивач порушує перед органом прокуратури питання про вчинення кримінального правопорушення, та заява-повідомлення № 1 від 29.05.2018 року містить усі необхідні відомості, відповідно до вимог частини 5 статті 214 КПК України, а саме:

Прошу притягнути до кримінальної відповідальності генерального директора ТОВ Украгропромстрой , код ЄДРПОУ 23113540, ОСОБА_2 , за розтрату в особливо великих розмірах в липні 201 1 року 1 041 990.93 гривень, отриманих ТОВ Украгропромстрой на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ БМ Банк , МФО 380913, від TOB Партнер М як покупна плата за договорами на відчуження рухомого за нерухомого майна ТОВ Украгропромстрой . Попередня кваліфікація частина 4 статті 191 КК України .

Цей факт підтверджується заявою-повідомленням ОСОБА_3 № 1 від 29.05.2018 року.

Прокурор Краматорської місцевої прокуратури Донецької області Василенко Олександр Вікторович не пізніше 24 годин після подання заяви-повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вніс, розслідування обставин, викладених в заяві-повідомленні № 1 від 29.05.2018 року не розпочав, витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування заявнику ОСОБА_1 не надав, чим порушив присягу прокурора в частині прийнятого на себе зобов`язання неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави.

Цей факт підтверджується ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 07.06.2018 року № 1-кс/234/2884/18 по справі № 234/7942/18.

Держава Україна, за представництвом Прокуратури Донецької області, в особі прокурора Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області Василенко Олександра Вікторовича порушила право ОСОБА_1 , гарантоване статтею 40 Конституції України, що його звернення до державного органу буде розглянуте, що йому буде надано обґрунтовану відповідь у встановлений статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України строк, а також тими ж діяннями Держава Україна порушила право ОСОБА_1 , гарантоване статтею 3 Конституції України, статтями 1, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (РИМ, 4.X1.1950) на ефективний засіб юридичного, правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Спричинена позивачу ОСОБА_1 , бездіяльністю відповідача, моральна шкода полягає у глибоких душевних стражданнях, яких він як фізична особа зазнав, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього та у зв`язку із порушенням його прав людини, гарантованих Конституцією України та чинним міжнародними договорами, що викликало у нього сильні негативні почуття, які змінюються одне одним, а саме: почуття обурення, почуття невпевненості в майбутньому, почуття відчаю, почуття гніву.

Протиправною, незаконною, неправомірною є бездіяльність Прокуратури Донецької області, яка полягала в невиконанні обов`язку відповідних прокурорів внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві-повідомленню позивача № 1 від 29.05.2018 року, якою йому спричинено моральну шкоду в сумі 134 028,00 гривень.

Просив суд: 1) визнати протиправною, незаконною, неправомірною бездіяльність Прокуратури Донецької області, яка полягала в невиконанні процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури прокурором Василенко Олександром Вікторовичем його службових обов`язків внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 1 від 29.05.2018 року; 2) встановити факт порушення процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області прокурором Василенко Олександром Вікторовичем присяги прокурора, викладеної в статті 36 Закону України Про прокуратуру , а саме: ... неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави, - при розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 1 від 29.05.2018 року (як умова відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди); 3) встановити факт порушення права ОСОБА_1 на розгляд його звернення та на отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк відповідно до норм статті 40 Конституції України та частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (як умова відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди); 4) встановити факт порушення права ОСОБА_1 на ефективний правовий засіб захисту прав людини відповідно до статей 1,13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (як умова відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди); 5) стягнути з Держави Україна за представництвом Прокуратури Донецької області, ЄДРПОУ 08592158, за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , моральну шкоду, спричинену протиправними діяннями, які порушили права позивача, в сумі 134 028,00 грн.; 6) визначити порядок виконання прийнятого судового рішення та вжити заходів для забезпечення його виконання; 7) постановити окрему ухвалу про виявлені при вирішенні спору порушення законодавства та недоліки в діяльності прокуратури Донецької області.

18 квітня 2019 року до провадження судді Гусинського М.О. прийнята цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна за представництвом: Прокуратура Донецької області, Державна казначейська служба України, треті особи без самостійних вимог: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України про встановлення фактів, що мають юридичне значення, призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

04 червня 2019 року, ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, підготовче засідання у вищевказаній цивільній справі - закрито, призначено до судового розгляду в частині наступних позовних вимог: 1) встановлення факту порушення процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області присяги прокурора, при розгляді заяви-повідомлення ОСОБА_1 ; 2) встановлення факту порушення права ОСОБА_1 на розгляд його звернення та на отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк; 3) встановлення факту порушення права ОСОБА_1 на ефективний правовий засіб захисту людини відповідно до статей 1,13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Провадження по цивільній справі в частині інших позовних - закрито, у зв`язку із тим, що зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Замінено первісного відповідача Краматорську місцеву прокуратуру Прокуратури Донецької області на належного відповідача (співвідповідача) Державну казначейську службу України.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Прокуратури Донецької області у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Також, надав відзив на позовну заяву, з якої вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на наступне:

-По-перше, щодо розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 від 29.05.2018 року № 1 ОСОБА_1 , 29.05.2018 року звернувся до Краматорської місцевої прокуратури з заявою-повідомленням про притягнення до кримінальної відповідальності генерального директора ТОВ Украгропромстрой ОСОБА_2 за ст. 191 КК України. 30.05.2018 року, заяву спрямовано до Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області для перевірки доводів заявника. Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 07.06.2018 року, прокурора Краматорської місцевої прокуратури зобов`язано внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою ОСОБА_1 . До Краматорської місцевої прокуратури така ухвала надійшла 13.06.2018 року. Разом з цим, Краматорським ВП ГУНП в Донецькій області 27.06.2018 року вже розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014050390002670 (№ 14) за заявою ОСОБА_1 щодо притягнення до кримінальної відповідальності генерального директора ТОВ Украгропромстрой ОСОБА_2 за ст. 191 КК України. Наразі зазначене досудове розслідування триває.

-По-друге, щодо доказів, якими може бути підтверджено неправомірність дій

слідчого або прокурора у кримінальному провадженні.

Виходячи зі ст.ст. 2, 303 КПК України, п. 1-1 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури в суду , факт протиправних дій у кримінальному провадженні підлягає встановленню у кримінально-процесуальному порядку відповідним рішенням. На теперішній час такі рішення не приймалися, зокрема рішення, дії або бездіяльність прокуратури протиправними не визнавалися.

-По-третє, щодо значення ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді є формою судового контролю на стадії досудового розслідування. Вона не свідчить про протиправність дій відповідача. Вказаною ухвалою дії чи бездіяльність прокурора протиправними не визнавалися, ними лише зобов`язано вчинити певні дії. Також, саме по собі задоволення під час досудового розслідування скарг щодо невнесення відомостей до ЄРДР або не розгляд клопотань, не створює підстав для відшкодування. Факт задоволення скарги та зобов`язання внести відомості до ЄРДР вже є достатньою справедливою сатисфакцією та не вимагає додаткової грошової компенсації, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

-По-четверте, щодо відшкодування моральної шкоди.

Позивачем не доведено належними доказами факт вчинення протиправних дій відповідачем. Аналогічно позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди, не наведено конкретні негативні явища, які з ним сталися внаслідок дій відповідача, не надано їх доказів. Зокрема, не визначено та не надано доказів того, яким чином порушився життєвий уклад ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що його заяву одразу не внесено до ЄРДР. Не надано оцінку тому факту, що заяву вже внесено до ЄРДР та з цього приводу здійснюється досудове розслідування. Оскільки позивачем не доведено факт протиправних дій або бездіяльності відповідача, а також конкретні негативні наслідки від них, підстави для відшкодування йому шкоди відсутні.

-По-п`яте, щодо визнання незаконною бездіяльності.

Позивач просить суд, а порядку цивільного судочинства, надати оцінку кримінально-процесуальним діям прокурора щодо розгляду кримінально-процесуальної скарги та виконання кримінально-процесуальної ухвали на предмет відповідності вимогам кримінально-процесуального законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Правовими нормами КПК України прямо передбачено порядок розгляду вимог щодо незаконності оскарження дій, а тому викладене свідчить, що вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку кримінального, а не цивільного судочинства.

-По-шосте, щодо встановлення фактів порушень.

Позивач просить встановити факти певних порушень, однак такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Заявлені позивачем вимоги не підпадають під способи захисту, вказані у ч. 2 ст. 16 ЦК України. Також, позивачем не наведено закон або договір, який би дозволяв застосувати інші способи захисту. У всіх вимогах про встановлення фактів порушень, ОСОБА_1 не вказує з боку кого допущено таке порушення, у зв`язку з цим, такі вимоги є не конкретними та підлягають відхиленню. Крім того, позивачем наведено лише абстрактні положення норм та не конкретизовано й не доведено, у чому саме сталося порушення Присяги або невиконання службових обов`язків відповідачем.

Представник відповідача Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив суд справу розглянути за відсутності представника відповідача, заявлені вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи Міністерства фінансів України, у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення судового розгляду справи або про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Представник третьої особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення судового розгляду справи або про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Представник третьої особи Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення судового розгляду справи або про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 3 ЦПК України, частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені в пунктах 2, 3 постанови від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Тобто, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Однією із позовних вимог ОСОБА_1 є вимога щодо встановлення факту порушення процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури Донецької області прокурором Василенко О.В. присяги прокурора, викладеної в статті 36 Закону України Про прокуратуру .

Згідно із ч. 2 ст. 46 Закону України Про прокуратуру , особи, вперше призначені на посади старших прокурорів та прокурорів прокуратур, слідчих прокуратури, складають Присягу працівника прокуратури . Прокурор і слідчий підписують текст присяги, яка додається до особової справи.

Відповідно до ч.2 ст.46 2 Закону, прокурори та слідчі підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, зокрема у випадку порушення Присяги працівника прокуратури чи відмови від її прийняття.

У силу ст.8 Дисциплінарного статуту прокуратури, дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Згідно зі ст.9 Статуту, дисциплінарними стягненнями є:

1) догана;

2) пониження в класному чині;

3) пониження в посаді;

4) позбавлення нагрудного знака Почесний працівник прокуратури України ;

5) звільнення;

6) звільнення з позбавленням класного чину.

Згідно зі ст. 222 КЗпП України, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить встановити факт порушення прокурором присяги, тобто фактично звертається до суду у порядку цивільного судочинства із вимогами, які можуть бути предметом розгляду в порядку дисциплінарного провадження, що в подальшому може бути предметом трудового спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана вимога не може бути розглянута судом в порядку цивільного судочинства, оскільки має інший порядок розгляду, наслідки якого можуть бути предметом розгляду в судах.

Щодо вимог ОСОБА_1 в частині встановлення факту порушення його права на розгляд його звернення та на отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк, відповідно до норм статті 40 Конституції України та частини 1 статті 214 КПК України, та встановлення факту порушення права ОСОБА_1 на ефективний правовий засіб захисту прав людини відповідно до статей 1,13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, суд зазначає наступне:

Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у Законах України право на судовий захист слід застосовувати, враховуючи принцип дружнього ставлення до міжнародного права (див. абзац 3 пункту 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016, абзац 4 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення цього суду від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016), у світлі пункту 1 статті 6 Конвенції та його інтерпретації Європейським судом з прав людини (далі також - Суд).

Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання Держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи не применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (див. mutatis mutandis рішення у справі Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини ( Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany ) від 12 липня 2001 року, заява № 42527/98, § 44).

У підготовчому судовому засіданні провадження в частині вимог позивача про визнання протиправною, незаконною, неправомірною бездіяльність Прокуратури Донецької області, яка полягала в невиконанні процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури Василенко Олександром Вікторовичем його службових обов`язків внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 1 від 29.05.2018 року, - закрите, у зв`язку з тим що зазначені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховано правову норму абзацу другого частини першої статті 45 Закону України Про прокуратуру з якої вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.

Приймаючи це до уваги, суд вважає, що вони є похідними та нерозривно пов`язані з першочерговою позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності прокурора та фактично дублюють цю вимогу, але шляхом встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частина 2 ст. 315 ЦПК України передбачає, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Сам по собі факт звернення до суду означає, що існування того чи іншого факту, що має юридичне значення, не є очевидним та потребує судового встановлення. Процедура такого встановлення передбачає залучення заінтересованих осіб, дослідження та оцінку доказів та вчинення інших дій, за результатом яких суд має впевнитись у беззаперечності, дійсності факту, що встановлюється. Усунення всіх сумнівів щодо факту, що має юридичне значення, тягне за собою ухвалення рішення про його встановлення.

У контексті встановлення фактів, що мають юридичне значення, йдеться про конкретні обставини, такі, що існують, а не виникнуть у майбутньому. У порядку окремого провадження можуть встановлюватися факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Свободи, як можливості особи, гарантовані міжнародними актами та національним законодавством України, не можуть виникати, змінюватися або припинятися у залежності від встановлення судом того чи іншого факту. Встановлення факту, що має юридичне значення, здійснює вплив на особисті чи майнові права особи, однак вільний вибір того як саме їх реалізувати (чи не реалізувати) і є проявом свободи особи, її можливостей діяти будь-яким, не забороненим законом чином, однак у межах, визначених суб`єктивним правом.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи та норми закону, враховуючи той факт, що законодавством передбачений окремий порядок оскарження дій прокурора у кримінальному судочинстві та не передбачено такої можливості у цивільному судочинстві, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення зазначених у позовній заяві фактів необхідно залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави Україна за представництвом: Прокуратура Донецької області, Державна казначейська служба України, треті особи без самостійних вимог: Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України:

?встановити факт порушення процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області прокурором Василенко Олександром Вікторовичем присяги прокурора, викладеної в статті 36 Закону України Про прокуратуру , а саме: …неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави, - при розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 1 від 29.05.2018 року (як умова відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди);

?встановити факт порушення права ОСОБА_1 на розгляд його звернення та на отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк відповідно до норм статті 40 Конституції України та частини 1 статті 214 Кримінального процесуального Кодексу України (як умова відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди);

?встановити факт порушення права ОСОБА_1 на ефективний правовий засіб захисту людини відповідно до статтей 1,13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (як умова відповідальності за заподіяння моральної шкоди) - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2019 року.

Суддя Слов`янського міськрайонного суду М.О. Гусинський