13/400-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.07.2007 Справа № 13/400-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська зерноторгівельна компанія"
до Селянського (фермерського) господарства "Корріда"
за участі представників сторін:
від позивача –Міхалкіної М.О. (представника за дорученням), Мороза С.В. (директора),
від відповідача –Ярошенко О.П., Ніколенко М.В. (представників за дорученнями), Червоної Л.М. (голови господарства),
про вилучення у відповідача 127 тон 75 кг насіння соняшнику,
в с т а н о в и в:
За змістом позовної заяви вимоги ґрунтуються на невиконанні Селянським (фермерським) господарством „Корріда” взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу від 19 серпня 2005 року, укладеним між селянським (фермерським) господарством „Даяна” та Приватним підприємством „Ин Миллита”, відповідно до якого останнє придбало насіння соняшнику врожаю 2005 року. В подальшому 17 серпня 2006 року СФГ „Даяна” перевело за договором № 1 про перевід боргу заборгованість по поставці вказаної вище кількості насіння соняшнику на Селянське (фермерське) господарство „Корріда”, у зв'язку з чим СФГ „Корріда” стало зобов'язаним на виконання договірних відносин перед ПП „Ин Миллита” по поставці насіння соняшнику. Поряд з цим з позову вбачається, що ПП „Ин Миллита” за договором від 13 жовтня 2006 року уступило право вимоги по зобов'язаннях, які виникли на підставі договору купівлі-продажу від 19 серпня 2005 року, Товариству з обмеженою відповідальністю „Херсонська зерноторгівельна компанія”, а тому останнє набуло право вимоги виконання цього договору з боку відповідача.
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на не підписання названого вище договору № 1 про перевід боргу від 17.08.2006 р. особисто його керівником. При цьому судом отримані усні пояснення від керівника Селянського (фермерського) господарства „Корріда” Червоної Л.М., яка підтвердила факт неналежності наявного на оригіналі договору про перевід боргу від 17.08.2006 р. підпису від її імені. За її твердженнями цей підпис явно не відповідає її підпису, вільні зразки якого нею додані до справи.
Поряд з цим під час розгляду справи судом призначена почеркознавча експертиза, за висновком якої вирішити питання про виконання підпису на вказаному вище договорі про перевід боргу безпосередньо Червоною Л.М. не представилось можливим у зв'язку з тим, що ним встановлено повну розбіжність транскрипції підписів – який аналізувався та довільних.
Безпосередньо розгляд справи розпочато 14 листопада 2006 року з оголошенням перерви до 28 листопада та відкладенням до 7 та 13 грудня. В подальшому провадження у справі було зупинено в період з 13 грудня 2006 р. по 27 червня 2007 р. Після поновлення провадження у справі її розгляд призначено на 10 липня, при цьому явку представників сторін визнано обов'язковою. Проте, відповідач своїх представників в засідання не направив, а тому розгляд справи закінчено без його участі. За результатами розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 19 серпня 2005 року між Приватним підприємством „Ин Миллита” та Фермерським господарством „Даяна” укладено договір № 1/п-к (а.с. 16), відповідно до умов якого фермерське господарство, виступаючи в якості продавця, зобов'язалося реалізувати підприємству насіння соняшнику в кількості 118,95 тон з допустимою різницею в кількості, але не менше 5% від загальної кількості, вартістю 950 грн за 1 тону з ПДВ, а всього на загальну суму 113000 грн. За змістом пункту 4.2.1. договору строк поставки його учасниками визначено до 5 жовтня 2005 року.
З метою виконання умов договору ПП „Ин Миллита” платіжними дорученнями № 84 від 26 серпня 2005 р. та № 87 від 30 серпня 2005 р. перераховано ФГ „Даяна” відповідно 50000 грн та 63000 грн, а всього 113000 грн.
Аналізуючи зазначені умови договору суд приходить до висновку про його належність за своєю юридичною природою до договорів купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України. Зокрема, за змістом статті 655 цього Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим за статтями 662, 663 продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором.
Таким чином судом констатується факт виконання умов договору з боку покупця, тобто ПП „Ин Миллита”, щодо сплати вартості товару –насіння соняшника в кількості 118,95 тон.
В той же час продавцем товару умови договору не виконані. Доказів виконання не надано.
В подальшому 17 серпня 2006 року між ФГ „Даяна” та Селянським (фермерським) господарством „Корріда” укладено договір № 1 про перевід боргу, за умовами якого перше перевело на другого заборгованість по поставці насіння соняшнику в кількості 127,774 тон за договором № 1/п-к від 19 серпня 2005 року на загальну суму 121385,69 грн, у зв'язку з чим СФГ „Корріда” стало зобов'язаним за виконання договірних відносин перед ПП „Ин Миллита” по поставці насіння соняшнику (а.с. 13).
Листом за вихідним № 156/32 від 19 серпня 2006 р. ПП „Ин Миллита” надала своє погодження ФГ „Даяна” та СФГ „Корріда” на укладення договору про перевід боргу (а.с. 14).
Згодом з метою спонукання нового боржника до виконання умов договору про поставку насіння соняшника ПП „Ин Миллита” 26 вересня 2006 р. на адресу СФГ „Корріда” була направлена претензія за вихідним № 32 (а.с. 18), однак вона залишена без реагування.
Приписами статті 520 ЦК України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Приймаючи до уваги викладені обставини, слід дійти до висновку про відсутність заперечень кредитора щодо переведення боргу на іншого боржника, у зв'язку з чим, фактично, на підставі договору переводу боргу була здійснена заміна сторони у зобов'язанні, а саме боржника. Безпосередньо самим зобов'язанням за статтею 509 ЦК України є право відношення. В якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
З приводу укладення договору про перевід боргу судом також констатується той факт, що від імені нового боржника, тобто СФГ „Корріда” він укладався його директором Чепак Л.М. із завірення печаткою господарства. Та обставина, що керівник господарства відмовляється від підписання договору та вказує на обставину не підписання договору особисто, судом до уваги не приймається, оскільки згідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печаткою. В даному випадку підпис особи, яка підписала договір скріплено печаткою господарства, що не поставлено під сумнів самим відповідачем. Більш того, СФГ „Корріда” листом від 18 серпня 2006 р. (а.с. 5), адресованим директору ПП „Ин Миллита”, було підтверджено факт укладення договору про перевід боргу з ФГ „Даяна”.
Також у відповідності до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а за змістом статті 204 того ж Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В даному випадку укладений договір про перевід боргу не визнаний недійсним, а тому він є чинним та підлягає врахуванню при розгляді даного спору.
Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що ПП „Ин Миллита” за договором від 13 жовтня 2006 року уступило право вимоги по зобов'язаннях, які виникли на підставі договору купівлі-продажу від 19 серпня 2005 року, Товариству з обмеженою відповідальністю „Херсонська зерноторгівельна компанія” (а.с. 11).
Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок серед іншого передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 того ж Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином до позивача у даній справі перейшло право вимоги виконання боржником зобов'язань за договором № 1/п-к від 19 серпня 2005 року, а саме передачі насіння соняшнику в кількості 118,95 тон на загальну суму 113000 грн, а не 127 тон 75 кг, як то заявлено позивачем.
Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому не поставка відповідачем зазначеної кількості насіння соняшнику суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим порушені права позивача на підставі статті 20 ГК України підлягають судовому захисту шляхом часткового задоволення позовних вимог, а саме в кількості 118,95 тон насіння соняшнику.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі зазначених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
в и р і ш и в :
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Вилучити у Селянського (фермерського) господарства „Корріда” (розташованого за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Привільне; розрахунковий рахунок невідомий, код 30176091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська зерноторгівельна компанія” (розташованого за адресою: м. Херсон, провулок Козацький, 10; розрахунковий рахунок невідомий, код 31135082) –118,95 тон насіння соняшнику. Видати наказ.
3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Корріда” (розташованого за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Привільне; розрахунковий рахунок невідомий, код 30176091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська зерноторгівельна компанія” (розташованого за адресою: м. Херсон, провулок Козацький, 10; розрахунковий рахунок невідомий, код 31135082) - 1130 грн компенсації по сплаті державного мита та 109,85 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дата підпису рішення –11 липня 2007 року
Суддя М.К. Закурін
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 837068 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Закурін М.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні