Ухвала

від 14.08.2019 по справі 757/3948/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2019 року Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача ОСОБА_1 , отримавши апеляційні скарги директорів ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вугілний Енергетичний Комплекс» ОСОБА_2 , ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» ОСОБА_3 , і ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_4 , кожного окремо, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та накладено арешт на кошти, які належать ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вугільний Енергетичний Комплекс», ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» і ТОВ «Генеральний Резервний Фонд», в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на рахунки коштів, що надходять.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про необхідність накладення арешту на згадане майно, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченимст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, набуте кримінально протиправним шляхом, отримане юридичними особами внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням, директори ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вугільний Енергетичний Комплекс» ОСОБА_2 , ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» ОСОБА_3 і ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_4 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт грошових коштів згаданих товариств.

Перевіривши матеріали судового провадження, зміст поданих апеляційних скарг, суддя-доповідач приходить до висновку про необхідність повернення апеляційних скарг представникам власників майна, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів провадження, 29 січня 2019 року заступник начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти, які належать ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вугільний Енергетичний Комплекс», ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» і ТОВ «Генеральний Резервний Фонд».

Того ж дня, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зазначене клопотання прокурора задоволено частково.

18 липня 2019 року директори ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вугільний Енергетичний Комплекс» ОСОБА_2 , ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» ОСОБА_3 , і ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_4 , кожен окремо, направили на адресу Київського апеляційного суду апеляційні скарги.

При цьому, зі змісту апеляційних скарг вбачається, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження автори апеляційних скарг не ставлять, а зазначають про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись при цьому на те, що клопотання прокурора розглядалося слідчим суддею за відсутності представників власників майна, а копію прийнятого рішення вони отримали, 16 та 17 липня 2019 року, відповідно.

Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Тобто, аналіз вищевказаної норми закону дає учасникам провадження можливість звернення з апеляційною скаргою у двох випадках, а саме: для осіб які були присутні в судовому засіданні - протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, за відсутності яких було постановлено рішення протягом п`яти днів з дня отримання ними копії судового рішення.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Як убачається з матеріалів провадження, в них відсутні належні докази, які б підтверджували доводи представників власників майна про тримання ними у встановленому законом порядку копії оскаржуваного рішення саме 16 та 17 липня 2019 року. Проте, в матеріалах провадження наявний супровідний лист про направлення 11 червня 2019 року на адресу раніше згаданих товариств копій ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, суд повертає апеляційну скаргу якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

З огляду на викладене та те, що автори апеляційних скарг не ставлять питання про поновлення строку на апеляційне оскарження і не підтверджують обставини про подання апеляційної скарги в межах 5-денного строку з дня отримання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, суддя-доповідач приходить до висновку, що апеляційні скарги директорів ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вугілний Енергетичний Комплекс» ОСОБА_2 , ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» ОСОБА_3 , і ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_4 , кожного окремо, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року, необхідно повернути авторам апеляційних скарг, як такі, що подані після закінчення строку апеляційного оскарження, а саме з дня оголошення оскаржуваної ухвали, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

При цьому, суддя-доповідач враховує і те, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, а також у межах строку на апеляційне оскарження, з дня отримання у встановленому законом порядку копії оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 399, 405 КПК України,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги директорів ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вугілний Енергетичний Комплекс» ОСОБА_2 , ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» ОСОБА_3 , і ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_4 , кожного окремо, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2019 року, якою частково задоволено клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та накладено арешт на кошти, які належать ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вугільний Енергетичний Комплекс», ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» і ТОВ «Генеральний Резервний Фонд», повернути авторам апеляційних скарг, як такі, що подані після закінчення строку апеляційного оскарження і особи, які їх подали, не порушують питання про поновлення цього строку.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , разом з їх апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1

Справа №11-сс/824/4493/2019 Категорія: ст. 309 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_6 Доповідач: ОСОБА_1