Ухвала

від 10.12.2019 по справі 757/3948/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року у кримінальному провадженні № 42016000000003544 від 18.11.2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти ряду товариств в тому числі на грошові кошти на рахунках № НОМЕР_1 (840-долар США); № НОМЕР_1 (978-євро); № НОМЕР_1 (980-українська гривня), відкриті в АТ «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506 МФО 300119), юридична адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; № НОМЕР_2 (980-українська гривня), відкритий в АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280 МФО 320478), юридична адреса: м. Київ вул. Єреванська, 1 та належать ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» (ЄДРПОУ 39368234), у кримінальному провадженні № 42016000000003544 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.5 ст. 191КК України.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини,що майно, відповідає критеріям, визначеним ст.. 98 КПК України є речовим доказом у кримінальному провадженні № № 42016000000003544, а тому наявні достатні підстави для арешту, відповідно до вимог ч.1,2,3 ст.170 та ч.3 ст. 171 КПК України.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_6 , просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що присутніми ні він, ні його довірителі під час розгляду клопотання про накладення арешту не були, ухвалу слідчого судді отримав лише 16.07.2019 року. По суті апеляції просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування в накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016000000003544. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в клопотанні органу досудового розслідування відсутня аргументація накладення арешту на майно. Апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та зазначає, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено наявність підстав,за якими потрібно було накласти арешт на рахунки ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105», ТОВ «Збагачувальна Фабрика» «Вугільний Енергетичний комплекс», ТОВ «Генеральний Резервний Фонд», зокрема, не враховано і те, що службові особи даних товариств не мають жодного процесуального статусу, не є підозрюваними у кримінальному провадженні 42016000000003544 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч.5 ст. 191 КК України. Також апелянт вказує і на те, що слідчий суддя помилково дійшов висновку, що вказані грошові кошти товариств відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тому накладення арешту на рахунки суперечить таким правовим принципам як розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому вказує апелянт, що товариства є реально діючими. В ухвалі слідчого судді невмотивовано яким чином грошові кошти співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується.

В судове засідання прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте причину неявки суду не повідомив. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання директора ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_6 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно товариства ні він, ні його довірителі присутніми не були, про ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження інформації дізнались лише 16.07.2019 року

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, Генеральною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2016 під №42016000000003544 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.191, ч. 5 ст.191 КК України, за фактами розтрати коштів державного бюджету України службовими особами територіальних підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби України вчинене шляхом зловживання своїми службовими обов`язками, а також за фактом привласнення коштів державного бюджету України, в особливо великих розмірах в спосіб поставки товарів та послуг територіальним підрозділам Державної кримінально-виконавчої служби України. В межах зазначеного кримінального провадження заступник начальника відділу ГПУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно вищезазначених товариств. В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування послався на те, що майно, зокрема, грошові кошти ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105», ТОВ «Збагачувальна Фабрика» «Вугільний Енергетичний комплекс», ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» є речовими доказами, оскільки підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Слідчий суддя погодився з доводами клопотання та наклав арешт на грошові кошти товариств.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні органу досудового розслідування та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення на даний час є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, орган досудового розслідування хоч і визнав постановою грошові кошти, які належать ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» речовим доказом, проте не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту рахунків ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином грошові кошти співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. Слідчий суддя не звернув увагу на відсутність у ЄДРДР даних про те, що будь-яким посадовим особам ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» було повідомлено про підозру у вищевказаному кримінальному провадженні, не долучено жодного протоколу допиту свідків, за даними яких можливо було б говорити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2, ч.5 ст. 191КК України службовими особами ТОВ «Генеральний Резервний Фонд».

З урахуванням того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення грошові кошти ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» мають до розслідуваних кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що у даному провадженні органом досудового розслідування не доведено необхідності в частині накладення арешту на кошти даного товариства, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак не було зроблено слідчим суддею.

За наведеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 117, 98, 170, 171, 172 ,173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року у кримінальному провадженні 42016000000003544 від 18.11.2016 року - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року, в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунках № НОМЕР_1 (840-долар США); № НОМЕР_1 (978-євро); № НОМЕР_1 (980-українська гривня), відкриті в АТ «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506 МФО 300119), юридична адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; № НОМЕР_2 (980-українська гривня), відкритий в АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280 МФО 320478), юридична адреса: м. Київ вул. Єреванська, 1 та належать ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» (ЄДРПОУ 39368234) - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_7 про накладення арешту на грошові кошти на рахунках № НОМЕР_1 (840-долар США); № НОМЕР_1 (978-євро); № НОМЕР_1 (980-українська гривня), відкриті в АТ «Банк Альянс» (код ЄДРПОУ 14360506 МФО 300119), юридична адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; № НОМЕР_2 (980-українська гривня), відкритий в АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280 МФО 320478), юридична адреса: м. Київ вул. Єреванська, 1 та належать ТОВ «Генеральний Резервний Фонд» (ЄДРПОУ )

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4955/2019 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1