Ухвала

від 13.08.2019 по справі 917/1638/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.08.2019 Справа № 917/1638/18

м. Полтава

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С. , при секретарі судового засідання Лепій О.В., розглянувши в судовому засіданні

заяву Комунального підприємства "Теплоенерго"

про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1638/18

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до Комунального підприємства "Теплоенерго", вул. Софіївська, буд. 68, м. Кременчук, Полтавська обл., 39617

про стягнення 5081502,51 грн.,

Представники сторін:

від заявника: Бєлік В.О. (довіреність № 05-2462 від 19.11.18);

від позивача : Андрійко Є.Л. (довіреність № 14-182 від 13.05.19).

ВСТАНОВИВ:

04.04.2019 Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення по справі № 917/1638/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - стягувач/ ПАТ "НАК "Нафтогаз України") до Комунального підприємства "Теплоенерго" (далі - боржник/ заявник/ КП "Теплоенерго") про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу № 3769/1617-БО-24 від 27.10.2016. Зазначеним рішенням з КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було стягнуто 3500049,15 грн. основного боргу, 283080,81 грн. пені, 179309,97 грн. 3 % річних, 649484,77 грн. інфляційних втрат та 73425,08 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову судом відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 у справі № 917/1638/18 залишено без змін.

05.08.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Комунального підприємства "Теплоенерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1638/18 на один рік з дня його ухвалення.

Ухвалою від 05.08.2019 суд прийняв вказану заяву та призначив її до розгляду на 13.08.2019.

Представник боржника в судовому засіданні 13.08.2019 заяву про відстрочку виконання рішення суду підтримав.

Представник стягувача в судовому засіданні виступив проти надання відстрочки виконання рішення суду, посилаючись на необґрунтованість заяви.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, боржник посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Зокрема, заявник зазначає наступне.

Згідно Статуту КП Теплоенерго підприємство створене з метою задоволення потреб населення, підприємств, установ та організації незалежно від форми власності по постачанню гарячої води та теплопостачанню, а також обслуговуванню всіх інженерних мереж, споруд, вузлів тепломереж.

Своєчасність проведення розрахунків КП Теплоенерго з AT НАК Нафтогаз України напряму залежить від своєчасних розрахунків населення та інших споживачів за надані послуги.

Вказана сума, яка підлягає стягненню за рішенням є занадто великою для разової оплати та її сплата не можлива в силу недостатності грошових надходжень на підприємство, та відсутності грошових резервів .

Господарська діяльність КП Теплоенерго з надання послуг теплопостачання споживачам має сезонний характер та частково сезонний характер з надання послуг постачання гарячої води споживачам.

Основні надходження грошових коштів припадають на опалювальний період (що також відслідковується з банківських виписок за березень місяць 2019 року, що припадає на опалювальний період). Так, наприкінці IV кварталу 2019 року, в І кварталі 2020 року та на початку II кварталу 2020 року, підприємство очікує на значні надходження коштів від споживачів, у зв`язку з початком опалювального сезону.

Для порівняння КП Теплоенерго надано копії банківських виписок за березень 2019 року та червень 2019 року. Відповідно до банківських виписок за березень 2019 року надходження на банківський рахунок склало 66325628,76 грн., при витратній частині 66441 532,05 грн., у червні 2019 року надходження на банківський рахунок склали 4 806216,49 грн., при витратній частині 5779790,28 грн. Тобто, надходження грошових коштів до підприємства у неопалювальний період менш ніж в опалювальний в 11 разів.

На підприємстві на сьогодні існує дефіцит надходження грошових коштів, який покриває обов`язкові витрати на виробництво.

Підтвердженням нестачі обігових коштів слугує регулярне звернення підприємства до міського голови з проханням надати фінансову підтримку на поворотній основі міського бюджету (копії листів № 02/891 від 21.05.2019; № 02/891 від 31.05.2019; № 02/946 від 06.06.2019; № 02/859 від 10.06.2019; № 02/980 від 12.06.2019; № 08-07/1122 від 04.07.2019 - додано до заяву).

Станом на 01.07.2019 КП Теплоенерго має надвелику кредиторську заборгованість в сумі 63244880,70 грн. на підтвердження вказаного заявником надано бухгалтерську довідку.

За результатами господарської діяльності за перше півріччя 2019 року КП Теплоенерго є збитковим, так відповідно до звіту про фінансові результати за І півріччя 2019 року збитки склали 9 039 тис. грн., що також убачається з балансу на 30.06.2019, та додатково підтверджує неспроможність підприємства негайно виконати рішення суду.

Крім того, в період з 2018 року по теперішній час за судовими рішеннями з КП Теплоенерго було стягнуто 34568310,10 грн.

Тому одномоментне виконання рішень може привезти до стійкої неплатоспроможності підприємства і як наслідок до можливого банкрутства.

Враховуючи викладене боржник зазначає, що відстрочення виконання рішення щонайменш до початку опалювального періоду, який в повній мірі починає свій перебіг з листопада місяця, дозволить КП Теплоенерго не порушувати виконання поточних зобов`язань по оплаті послуг/товарів, а також надасть можливість виконати рішення з уникненням примусового стягнення.

Стягувач у своїх поясненнях від 12.08.2019 (вх. № 8536) зазначає, що наведений відповідачем у заяві про відстрочку виконання рішення перелік обставин, а саме: складне фінансове становище, недостатність тарифів, неможливість здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, значну заборгованість контрагентів та населення не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. В зв`язку з цим стягувач просить суд відмовити боржнику у відстроченні виконання рішення.

При вирішенні заяви про відстрочку суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 1 Конституції України, Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 160 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, між іншим, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

В заяві боржник посилається на важкий фінансовий стан та сезонний характер надання ним послуг з постачання гарячої води, прибуток від яких є основним прибутком підприємства.

Згідно наданих заявником копій звіту про фінансові результати за І півріччя 2019 року та балансу на 30.06.2019 судом встановлено, що КП "Теплоенерго" є збитковим підприємством.

Також судом встановлено, що надходження на рахунки боржника у опалювальний період значно перевищують розмір надходжень у інші місяці.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення суду належить встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, адже невиконання судового рішення порушує та впливає, насамперед, на права та інтереси позивача, за захистом яких він змушений був звернутись до суду.

За визначенням ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частина 2 ст. 218 ГК України, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, тобто відсутність у боржника грошових коштів не є обставиною, яка може служити підставою для невиконання зобов`язання по оплаті.

Боржник є самостійним господарюючим суб`єктом, який вільний у виборі контрагентів, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, тому грошові зобов`язання виникли внаслідок його власної господарської діяльності.

Ризик несприятливих наслідків ведення господарської діяльності відповідача, не може бути перекладений на позивача (стягувача), яким була фактично передана відповідачу власна продукція (товар).

Отже, невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає йому матеріальної шкоди.

Верховний Суд України у п. 10 Постанови "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003. № 14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 за № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні Європейського суду (п. 37 рішення у справі Деркач та Палек проти України (заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21.12.2004.) наголошується, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося не виконаним на шкоду однієї зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004. по справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005. у справі Чижов проти України, зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконання рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В зв`язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все, у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права , гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

При прийнятті рішення суд враховує специфіку роботи заявника - підприємство створене з метою задоволення потреб населення, підприємств, установ та організації незалежно від форми власності по постачанню гарячої води та теплопостачанню, а також обслуговуванню всіх інженерних мереж, споруд, вузлів тепломереж. А також те, що надання послуг теплопостачання споживачам має сезонний характер та частково сезонний характер з надання послуг постачання гарячої води споживачам та, як наслідок, надходження грошових коштів в опалювальний період значно більше, що надасть реальную можливість виконати рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні боргу, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд вважає за можливість відстрочити виконання рішення на три місяці з дня постановлення даної ухвали.

В зв`язку з цим, заява КП "Теплоенерго" про відстрочку виконання рішення по справі № 917/1638/18 від 04.04.2019 задовольняється судом частково.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" про відстрочку виконання рішення по справі № 917/1638/18 від 04.04.2019 частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2019 по справі № 917/1638/18 на три місяці з дня постановлення даної ухвали.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 19.08.2019.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ст.ст. 235, 255, ч. 7 ст. 331 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук