Постанова

від 04.07.2007 по справі 1/3166

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/3166

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" липня 2007 р.                                                          Справа №  1/3166

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Іоннікової І.А.

                                                                                    Черпака Ю.К.

при секретарі                                                             Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Мороз К.М., голова ППОСП "Білокоровицьке",  

розглянувши апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Білокоровицьке", с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "12" грудня 2006 р.  у справі № 1/3166 (суддя Сичова О.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПоліАгроПром",                                   м. Дніпропетровськ

до Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Білокоровицьке", с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області

про стягнення 8499,13 грн.

(відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.06.2007р. оголошувалась перерва до 11 год. 10 хв. 04. 07. 2007 р. )

                                                               ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.12.2006р. у справі №1/3166 позов ТОВ "ПоліАгроПром" до ППОСП "Білокоровицьке" задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 3529,50 грн. боргу, 3908,85 грн. штрафу, 736,47грн. пені, 91,38 грн. 3% річних, 232,93 грн. інфляційних нарахувань, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти новий - про  відмову в позові.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник, зокрема, зазначає наступне:

- суд не звернув увагу на те, що договір купівлі-продажу від 17.10.2005р. за №129 і додаток №1 до нього були укладені на купівлю 20 тон соняшникового шроту, а позивач в порушення умов договору поставив 23 т 690 кг;

- суд при винесені рішення не врахував, що борг в сумі 3529,50грн. був погашений відповідачем  18.10.2006р.,  до винесення судом рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав  доводи апеляційної

скарги.  

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надав. На адресу Житомирського апеляційного господарського суду 01.06.2007р. від представника позивача надійшло  клопотання  про розгляд апеляційної скарги без його участі                   (а. с. 73).

Зважаючи на те, що про час, дату і місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином та враховуючи положення                            ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2005 року між ТОВ "ПоліАгроПром" (Продавець) та ППОСП "Білокоровицьке" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №129 на придбання шроту соняшникового.

Позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача  шрот соняшниковий (товар), а відповідач - прийняти та оплатити його у кількості, по цінам та у строки, вказані в додатку, що є невід'ємною частиною договору №129                               (п.1.1 договору).

Згідно додатку №1 до договору купівлі-продажу №129 від 17.10.05р. Продавець зобов'язався поставити шрот соняшниковий у кількості 20 тон +/- 20% за ціною 550 грн. за одну тону.

На виконання умов договору 21.10.2005р. позивач передав, а відповідач прийняв  23,69 т шроту соняшникового загальною вартістю 13029,5 грн., що підтверджується накладною  від 18.10.2005р. та актом приймання-здачі від 17.10.2005р.  (а. с. 16-18).

Відповідно до п. 2 додатку №1 Покупець зобов'язується здійснити оплату товару грошовими коштами на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 2-х банківських днів після прийому товару. Граничним  терміном оплати поставленого товару було визначено 25.10.2005 року.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, сплативши  27.10.2005р. 5500 грн. та 06.01.2006р. - 4000грн.

Станом на 05.09.2006р. сума боргу  склала  3529,50 грн.

Відповідно до ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, передбачених п. п. 5.1, 5.2, а також п. 2 додатку №1 до договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 1% від вартості отриманого та не оплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96ВР розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу  України виконання господарських зобов'язань  забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546,548,549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно розрахунку, станом на 05.09.2006р. розмір пені становить 736,47 грн., які суд стягнув з відповідача. (а. с. 6).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до п.7.5 договору правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30% від вартості поставленого та не оплаченого товару, що складає 3908,85 грн.  

З таким висновком погодитись не можна, оскільки суд помилково обраховував розмір штрафу, виходячи з  загальної вартості поставленого товару (13029,5 грн.), тоді як розмір штрафу  слід було обраховувати  від суми фактичної заборгованості   (3529,50грн.). З огляду на викладене,  до стягнення підлягає 1058,85 грн. штрафу. В частині стягнення штрафу в сумі 2849,15 грн.  рішення  суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник  не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань за період з листопада 2005р. по серпень 2006р. становить 232,93 грн.

За змістом п. 7.4 договору нарахування  інфляційних втрат   передбачається в тому випадку, якщо індекс інфляції становить 10%, а  за даними Держкомстату України за вказаний позивачем період він фактично склав  6,6%.

Отже, сума інфляційних нарахувань не підлягає  стягненню.

Сума 3% річних становить 91,38 грн., які суд правомірно стягнув з відповідача.

В силу приписів п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу  України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Позивач звернувся в суд з позовом 11.09.2006р. Відповідач 20.10.2006р. платіжним дорученням №363 перерахував  позивачу борг в сумі 3529,50 грн. Приймаючи рішення   суд мав врахувати, що  в період розгляду справи борг було погашено і на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження в справі у частині стягнення  3529,50 грн. слід було припинити.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ППОСП "Білокоровицьке" підлягає частковому задоволенню, а рішення  господарського суду Житомирської області від 12.12.2006р. у справі №1/3166 - скасуванню в частині стягнення штрафу у розмірі 2849,15 грн.  

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексуУкраїни, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного (приватно-орендне) сільськогосподарського підприємства "Білокоровицьке", с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області  задовольнити  частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 12.12.2006р. у справі №1/3166 скасувати в частині стягнення штрафу в розмірі 2849,15 грн.

Судове рішення викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського  підприємства "Білокоровицьке" (с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 05418684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПоліАгроПром" ( м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд.11, к.293, код  ЄДРПОУ  32510333)

- штраф у розмірі - 1058,85 грн.,

- пеню у розмірі - 736,47 грн.,

- 3% річних - 91,38 грн.,

- витрат по сплаті державного мита - 102 грн.,

- витрат на інформаційно-технічне забезпечення  - 51,24грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПоліАгроПром"               (м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд.11, к.293, код  ЄДРПОУ  32510333) на користь Приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства "Білокоровицьке"(с.Білокоровичі Олевського району Житомирської області,                        код ЄДРПОУ 05418684) 62,70грн. за подачу апеляційної скарги.

В решті позову відмовити.

Провадження у справі про стягнення боргу 3529,50 грн. припинити."

3. Наказ господарського суду Житомирської області №1/3166 від 16.01.2007р. вважати таким, що втратив чинність.

4. Видачу наказів  на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

5. Справу №1/3166 повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                              Щепанська Г.А.

 судді::

                                                                                           Іоннікова І. А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.