Рішення

від 19.08.2019 по справі 400/1392/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2019 р. № 400/1392/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ ", вул. Правди, 4, кв. 10, м. Миколаїв, 54019 до відповідачів:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 В.о. начальника Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області Купчишиної Ольги Анатоліївни, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 про:скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2019 року № 0010635005,

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010635005 від 14.02.2019, прийняте в.о. начальника Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області Купчишиною О.А.

Відповідачами за позовом Товариство визначило Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач 1) і в.о. начальника Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області Купчишину Ольгу Анатоліївну (надалі - відповідач 2).

В обґрунтування позовний вимог Товариство вказало, що відповідачі допустили помилкове тлумачення пунктів 120 1 .1 та 120 1 .2 статті 120 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного накладення на позивача штрафу. На думку Товариства, податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію пропорційності. Крім того, позивач зазначив, що відповідач 2 не є керівником органу влади та контролюючого органу, а також не є уповноваженою особою в контексті положень підпункту 21.1.8 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, тому не мала права підписувати податкове повідомлення-рішення.

У відзиві (т. спр. 2, арк. 55-57) Управління заперечило доводи Товариства, вказавши на доведеність фактів порушення позивачем граничних строків для реєстрації податкових накладних та на правомірність накладення штрафу. На підтвердження правильності тлумачення та застосування статті 120 1 Податкового кодексу України Управління послалося на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17. До відзиву Управління додало копії документів на підтвердження права відповідача 2 підписувати податкові повідомлення-рішення.

Позивач подав відповідь на відзив (т. спр. 2, арк. 64-68).

Відповідач 2 відзив не подала.

Правом подання заперечень на відповідь на відзив відповідач 2 не скористався.

Товариство подало додаткові письмові пояснення (т. спр. 2, арк. 72-77), в яких, зокрема, виклав свої міркування щодо синтаксичного та граматичного тлумачення статті 120 1 Податкового кодексу України та зазначило на необхідності застосування підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу).

Відповідно частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

На підставі наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що посадова особа Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області здійснила камеральну перевірку щодо своєчасної реєстрації Товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) податкових накладних за січень-травень 2017 року, липень - жовтень 2017 року, результати якої оформила актом від 23.01.2019 № 231/14-29-50-05-06/40847007 (надалі - Акт, т. спр. 1, арк. 13-15).

Згідно з Актом, Товариство протягом 2017 року допустило порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, для реєстрації 109 податкових накладних.

Факти, що викладені в Акті, Товариство не заперечило, про наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали своєчасній реєстрації податкових накладних, не повідомило.

14.02.2019 відповідач 2, з посиланням на висновки Акта, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, статтю 120 1 Податкового кодексу України, підписала податкове повідомлення-рішення № 0010635005 (надалі - Рішення, т. спр. 1, арк. 16-18), яким на позивача був накладений штраф в сумі 255 594,64 грн.

Доводів про неправильне визначення суми штрафу позовна заява не містить.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких полдаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних податкових/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно з чинною у 2017 році редакцією пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (надалі - Порядок), у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податків складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У таких зведених податкових накладних у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку, в тому числі 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Такими податковими накладними (складеними на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування) є податкові накладні, вказані у пунктах 1-4, 11, 25 наведеного в Акті переліку: № 1 від 31.01.2017, № 25 від 28.02.2017, № 23 від 31.03.2017, № 28 від 30.04.2017, № 15 від 31.05.2017, № 20 від 31.08.2017.

За таких обставин, суд визнав відсутність підстав для накладення штрафу за їх несвоєчасну реєстрацію.

Відповідно до чинної у 2017 році редакцією пункту 12 Порядку, у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 . На такій податковій накладній, згідно з пунктом 8 Порядку, у верхній лівій частині у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка Х та зазначається тип причини 02 - Складена на постачання неплатнику податку.

Вказаним вище ознакам відповідає решта податкових накладних - вказані у пунктах 5-10, 12-24, 26-109 наведеного в Акті переліку. У графі 8 табличної частини цих накладних зазначений код ставки - 20, що застосовується у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою (пункт 16 Порядку).

Товариство вважає, що воно не повинно сплачувати штраф за несвоєчасну реєстрацію цих накладних також, оскільки, на думку позивача, пункт 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України слід розуміти так, що від відповідальності звільняється платник податку, який несвоєчасно зареєстрував податкову накладну:

1) що не надається отримувачу (покупцю); або

2) складену на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17 (касаційне провадження №К/9901/152/17) Верховний Суд, зокрема, зазначив: … для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120 1 . 1 статті 120 1 Податкового кодексу України … необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою … .

З урахуванням висновків Верховного Суду, суд визнав, що Товариство не було звільнено від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надавались отримувачу (покупцю), але не були накладними, складеними на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

На підставі викладеного, суд визнав обґрунтованими доводи Товариства щодо безпідставності накладення контролюючим органом штрафу в сумі 14,96 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: № 1 від 31.01.2017 на суму ПДВ 10,58 грн. (штраф - 3,17 грн.); № 25 від 28.02.2017 на суму ПДВ 15,97 грн. (штраф - 1,60 грн.); № 23 від 31.03.2017 на суму ПДВ 17,66 грн. (штраф - 1,77 грн.); № 28 від 30.04.2017 на суму ПДВ 14,73 грн. (штраф - 1,47 грн.); № 15 від 31.05.2017 на суму ПДВ 15,41 грн. (штраф - 1,54 грн.); № 20 від 31.08.2017 на суму ПДВ 54,06 грн. (штраф - 5,41 грн.).

Стосовно доводів позивача про відсутність у відповідача 2 права підпису Рішення, суд зазначив таке.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу .

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Уповноваженою особою контролюючого органу, згідно з підпунктом 14.1.137 1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Миколаївське управління Головного управління ДФС у Миколаївській області є відокремленим підрозділом Управління (т. спр. 2, арк. 58).

Наказом від 19.11.2018 № 2551 Про надання посадовим (службовим) особам ГУ ДФС у Миколаївській області повноважень на виконання функцій, передбачених Податковим кодексом України (т. спр. 2, арк. 59-60) начальнику Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області були, зокрема, надані повноваження … на виконання функцій, передбачених ПКУ, законодавством з питань сплати єдиного соціального внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме: … п.58.1 ст.58 Податкове повідомлення-рішення … за результатами камеральних перевірок, крім перевірок з питань відшкодування ПДВ … .

Виконання обов`язків начальника Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідно до наказу Управління від 27.12.2018 № 511-0 (т. спр. 2, арк. 61), з 27.12.2018 було покладено на відповідача 2.

Викладені вище обставини спростовують доводи позивача про відсутність у відповідача 2 права прийняти Рішення.

Суд відхилив доводи позивача про те, що Рішення не відповідає критерію пропорційності. На думку суду, цей критерій підлягає застосуванню в адміністративному судочинстві у тому випадку, якщо предметом судового розгляду є рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, прийняті (вчинені, допущені) при реалізації дискреційних повноважень. В даному випадку застосування відповідальності, передбаченої відповідними нормами Податкового кодексу України, є обов`язком контролюючого органу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - про визнання протиправним та скасування Рішення в частині накладення штрафу в сумі 14,96 грн.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У відсотковому відношенні розмір задоволених позовних вимог дорівнює 0,0058%.

Сума сплаченого Товариством судового збору - 3 840 грн.

Відповідно, судові витрати, що мають бути покладені на відповідача 1, - 0,22 грн.

З огляду на незначність суми, суд визнав за недоцільне стягувати її на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 139, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" (вул. Правди, 4, кв. 10, м. Миколаїв, 54019, ідентифікаційний код 40847007) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277), В.о. начальника Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області Купчишиної Ольги Анатоліївни (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 , код не відомий), задовольнити частково .

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 14.02.2019 Миколаївським управлінням Головного управління ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 0010635005 в частині накладення штрафу в сумі 14,96 грн. (чотирнадцять гривень дев`яносто шість копійок).

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна