Постанова

від 11.12.2019 по справі 400/1392/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1392/19

Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 19 серпня 2019 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Запорожана Д.В, Осіпова Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, В.о. начальника Миколаївського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області Купчишиної Ольги Анатоліївни про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, В.о. начальника Миколаївського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області Купчишиної Ольги Анатоліївни про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010635005 від 14 лютого 2019 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" зазначило, що відповідачі допустили помилкове тлумачення пунктів 120 1 .1 та 120 1 .2 статті 120 1 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного накладення на позивача штрафу. На думку товариства, податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію пропорційності. Крім того, позивач зазначив, що В.о. начальника Миколаївського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області Купчишина Ольга Анатоліївна не є керівником органу влади та контролюючого органу, а також не є уповноваженою особою в контексті положень підпункту 21.1.8 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, тому не мала права підписувати податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0010635005 від 14 лютого 2019 року в частині накладення штрафу в сумі 14,96 грн. (чотирнадцять гривень дев`яносто шість копійок).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У своїх доводах апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позивних вимог є помилковим, так як для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України, достатнього того, що податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю).

Крім того, апелянт зазначає, що жодних негативних наслідків несвоєчасна реєстрація податкових накладних не спричиняє.

Судова колегія вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадова особа Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області здійснила камеральну перевірку щодо своєчасної реєстрації товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) податкових накладних за січень-травень 2017 року, липень - жовтень 2017 року, результати якої оформила актом від 23.01.2019 року № 231/14-29-50-05-06/40847007 (надалі - Акт, т. спр. 1, арк. 13-15).

Згідно з Актом, товариство протягом 2017 року допустило порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, для реєстрації 109 податкових накладних.

Факти, що викладені в Акті, товариство не заперечило, про наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали своєчасній реєстрації податкових накладних, не повідомило.

14.02.2019 року В.о. начальника Миколаївського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області Купчишина Ольга Анатоліївна, з посиланням на висновки Акта, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, статтю 1201 Податкового кодексу України, підписала податкове повідомлення-рішення № 0010635005, яким на позивача був накладений штраф в сумі 255 594,64 грн.

Не погоджуючись з отриманим податковим повідомленням-рішенням товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що товариство не звільнено від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надавались отримувачу (покупцю), але не були накладними, складеними на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких полдаткових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних податкових/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз статті 201, пункту 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року по справі №816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року по справі №820/2298/18.

За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що штраф не застосовується у випадку несвоєчасної реєстрації трьох окремих видів податкових накладних: 1) податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю); 2) складених за операціями, які звільненні від оподаткування; 3) складних за операціями, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з чинною у 2017 році редакцією пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (надалі - Порядок), у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податків складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У таких зведених податкових накладних у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку, в тому числі 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, вказані у пунктах 1-4, 11, 25 наведеного в Акті переліку: № 1 від 31.01.2017 року, № 25 від 28.02.2017 року, № 23 від 31.03.2017 року, № 28 від 30.04.2017 року, № 15 від 31.05.2017 року, № 20 від 31.08.2017 року містять код ставки податку на додану вартість 09 .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для накладення штрафу за їх несвоєчасну реєстрацію.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим накладення контролюючим органом штрафу в сумі 14,96 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: № 1 від 31.01.2017 на суму ПДВ 10,58 грн. (штраф - 3,17 грн.); № 25 від 28.02.2017 на суму ПДВ 15,97 грн. (штраф - 1,60 грн.); № 23 від 31.03.2017 на суму ПДВ 17,66 грн. (штраф - 1,77 грн.); № 28 від 30.04.2017 на суму ПДВ 14,73 грн. (штраф - 1,47 грн.); № 15 від 31.05.2017 на суму ПДВ 15,41 грн. (штраф - 1,54 грн.); № 20 від 31.08.2017 на суму ПДВ 54,06 грн. (штраф - 5,41 грн.).

В свою чергу, відповідно до чинної у 2017 році редакцією пункту 12 Порядку, у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 . На такій податковій накладній, згідно з пунктом 8 Порядку, у верхній лівій частині у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка Х та зазначається тип причини 02 - Складена на постачання неплатнику податку.

Вказаним вище ознакам відповідає решта податкових накладних - вказані у пунктах 5-10, 12-24, 26-109 наведеного в Акті переліку. У графі 8 табличної частини цих накладних зазначений код ставки - 20, що застосовується у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою (пункт 16 Порядку).

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що в.о. начальника Миколаївського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області Купчишина Ольга Анатоліївна не мала права підписувати податкове повідомлення-рішення, оскільки такі повноваження їй було надано відповідно до наказу Управління від 27.12.2018 року № 511-0 (т. спр. 2, арк. 61), з 27.12.2018 року.

При цьому, критерій пропорційності підлягає застосуванню в адміністративному судочинстві у тому випадку, якщо предметом судового розгляду є рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, прийняті (вчинені, допущені) при реалізації дискреційних повноважень, внаслідок чого колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення не відповідає критерію пропорційності.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЗОРІ ТЕХНОЛОГІЇ" залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Запорожан Д.В. Осіпов Ю.В.