Рішення

від 19.08.2019 по справі 640/21619/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2019 року № 640/21619/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 встановленого, як відсоткове співвідношення до сум грошового забезпечення відповідної посади, при її призначенні з 80 (вісімдесят) відсотків до 70 (сімдесят) відсотків при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві обчислювати пенсію ОСОБА_1 , визначену у відсотках на момент п призначення, виходячи з 80 (вісімдесят) відсотків сум грошового забезпечення посади, з якої звільнено з військової служби, здійснити відповідні перерахунки і виплати її з урахуванням виплаченого з 01.01.2018 року загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він є пенсіонером, учасником бойових дій, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

Відповідачем зменшено розмір призначеної пенсії, у зв`язку з чим позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про поновлення раніше призначеної пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення за відповідною посадою.

Відповідь на вказану заяву до позивача не надходила.

З такими діями відповідача позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у письмовому відзиві на позов представник відповідача послався на те, що відсутні правові підстави для включення виплат, які є одноразовими, а не щомісячними видами грошового забезпечення.

Крім того, представник відповідача послався й на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб , також зазначено, що відповідачем проведено позивачу перерахунок його пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення.

На думку представника відповідача, перерахунок пенсії позивача проведено у відповідності до вимог діючого законодавства України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 05.07.1996 року позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, пенсія йому призначена за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

Так, у відповідності до наявного в матеріалах справи розрахунку станом на 01.12.2017 року пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 2601012669 для ОСОБА_1 , розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача становить: посадовий оклад - 1030,00 грн; оклад за військове звання - 125,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 40% - 462,00 грн; надбавка за особливо важливі завдання 50% - 808,50 грн; - премія 10% - 103,00 грн (всього - 2528,50 грн).

Основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення (вислуга років 30) у розмірі - 2022,80 грн, вид підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах учасника бойових дій (ст.6) - 363,00 грн; учасник бойових дій - 40,00 грн; підвищення за постановою Кабінету Міністрів України №355 від 2012 року (35% від 2022,80=707,98 грн, максимальний розмір = 659,20 грн) (з 1 по 31) - 659,20 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) становить 3085,00 грн.

Також, з наданої до суду копії другого розрахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 4370,00 грн; оклад за військове звання - 1340,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 2855,00 грн (всього - 8565,00 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 8565,00 грн).

Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 30) у розмірі 5995,50 грн, вид підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в країнах учасник бойових дій (ст.6) - 363,00 грн, учасник бойових дій - 40,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) 6398,50 грн з урахуванням попередньої суми пенсії 3085,00 грн та підвищення 1656,75 грн (50% від 3313,50 грн) становить 4741,75 грн.

Також, у вказаному розрахунку зазначено, що згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року підвищення складає 3313,50 грн, з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення 1656,75 грн; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення 2485,13 грн; з 01.01.2020 року 100% щомісячно 100% від підвищення 3313,50 грн.

08.11.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про поновлення раніше призначеної пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення за відповідною посадою.

Відповідь на вказану заяву до позивача не надходила.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру пенсійної виплати у відсотковому відношенні з 80% до 70% протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачала, що Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Позивачу, як було встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, пенсія призначена виходячи із 80% сум грошового забезпечення з 05.07.1996 року.

У статтю 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII вносились зміни, зокрема, Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 07.07.2011 року № 3668-VI та Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 року № 1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 90% до 80%, а з 01 травня 2014 року до 70%.

Тобто, зміна встановленого максимального розміру пенсії здійснювалась вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині 2 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.

Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Статтею 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з частинами 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

У відповідності до частини 1 статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII, в редакції, що діяла станом на 01.01.2018 року, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною 4 статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII, в редакції, яка була чинною станом на момент здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

13.02.2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (надалі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Порядком №45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 07.07.2011 року № 3668-VI та Законом України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 року № 1166-VII зміни до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 07.07.2011 року № 3668-VI та Закону України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 року № 1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до частин 1,2 статті 51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи той факт, що перерахунок пенсії з 01.01.2018 року позивачу був проведений у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством з вини відповідача, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивачу з урахуванням 80% від сум грошового забезпечення слід провести саме з 01.01.2018 року, тобто, з дня виникнення права на такий перерахунок.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного суду від 05.03.2018 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79199205,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80454350#), а тому при вирішенні даної справи по суті та зобов`язанні відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії, судом не застосовуються положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Також, суд зазначає, що 04.02.2019 року Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі № 240/5401/18, в якому Верховний Суд вказав ознаки типових справ, зокрема, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України № 704 відповідно до статті 63 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

Такий самий суб`єктний склад сторін та предмет спору й в даній адміністративній справі № 640/21619/18.

Враховуючи обставини даної адміністративної справи та не визнаючи її типовою, судом, при ухваленні рішення, враховуються правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18.

За таких підстав суд вважає, що позивачем доведено та підтверджується матеріалами справи протиправні дії відповідача в частині зменшення розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії з 80% до 70% від сум грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Згідно з частиною 1 статті 9, статтею 72, частинами 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме:

- про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в частині зменшення розміру пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року;

- про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04 1992 року № 2262-XII, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням виплачених сум.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 263, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в частині зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262-XII, виходячи із загального відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням виплачених сум.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Суддя Н.А. Добрівська