Ухвала

від 30.08.2018 по справі 752/17357/16-к

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17357/16-к

Провадження по справі № 1-кс/752/6465/18

У Х В А Л А

30.08.2018року слідчийсуддя Голосіївськогорайонного судум.Києва ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №32016100010000106 від 04.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ст.. 218-1 КК України, про накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

до провадженняслідчого суддіГолосіївського районногосуду м.Києванадійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №32016100010000106 від 04.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ст.. 218-1 КК України, про накладення арешту.

В обгрунтуваннязаявлених вимог прокурор Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 зазначив,що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києів знаходяться матеріали кримінального провадження №32016100010000106 від 04.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ст.. 218-1 КК України.

Просив накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м.Київ, про-т. Степана бандери, 26 Б, що на правві власності належить ТОВ «ІнвестБуд Гарант». Власники майна на яке просить накласти арешт слідчий у судовому засіданні відсутні.

Прокурор Київської місцевої прокуратури №1 у судовому засіданні відсутній, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

За правилами ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання про накладенн арешту, фіксування технічними засобами судового засідання не здійснювалось у зв`язку з відсутністю у судовому засіданні осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та додані до нього додатки, приходжу до висновку, що в задоволенні заявлених вимог про накладення арешту необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту зазначив, що його метою є збереження речового доказу, а саме: об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м.Київ, про-т. Степана бандери, 26 Б.

За змістом частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості ,які були використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч.3 ст.110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що накладення арешту на майно з метою збереження речового доказу, без відповідної постанови слідчого про майно не може набути статусу речового доказу, а відтак задоволеню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №32016100010000106 від 04.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ст.. 218-1 КК України, про накладення арешту залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1