Справа №:755/9179/19
Провадження №: 2/755/4266/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" серпня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -
у с т а н о в и л а:
07.06.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
06.08.2019 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у якій позивач просить суд:
- накласти арешт на належне відповідачу нерухоме майно, а саме: кв. АДРЕСА_1 (100% об`єкту житлової нерухомості) та кв. АДРЕСА_2 (50% об`єкту житлової нерухомості);
- накласти арешт на 100% корпоративних прав відповідача у ТОВ Ласком ;
- накласти арешт на грошові кошти в межах позовних вимог, що розміщені на банківських (розрахункових) рахунках відкритих ТОВ ЛАСКОМ ;
- накласти арешт на грошові кошти в межах позовних вимог, що розміщені на р/р НОМЕР_1 (ПАТ КБ Приватбанк ), відкритому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2;
- накласти арешт на грошові кошти в межах позовних вимог, що розміщені на всіх інших розрахункових рахунках в банківських установах, відкритих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ;
- накласти арешт на грошові кошти в межах позовних вимог, що розміщені на відкритому ОСОБА_2 картковому рахунку в ПАТ КБ Приватбанк (номер картки НОМЕР_2);
- накласти арешт на грошові кошти в межах позовних вимог, що розміщені на всіх інших рахунках в банківських установах, відкритих ОСОБА_2 .
Вимоги заяви мотивовано тим, що позивач у період з 29.06.2016 року по 01.10.2018 року перерахував відповідачу кошти в сумі 238101,75 грн. Позивач своїм листом від 10.05.2019 року просив відповідача повернути безпідставно набуті кошти, однак відповідач відмовився добровільно повернути кошти, тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення зазначеної суми коштів. Позивач вважає, що за час розгляду справи у суді відповідач здійснить всі заходи з метою утруднення виконання судового рішення або ж неможливості його виконання взагалі. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Перед зверненням до суду позивач намагався врегулювати ситуацію щодо повернення йому коштів, проте жодної відповіді не отримав, оскільки від спілкування з позивачем відповідач ухиляється, на зв`язок не виходить. Позивач вважає, що єдиним способом отримати задоволення своїх вимог про стягнення грошових коштів з відповідача є стягнення боргу за рахунок належного йому нерухомого майна або ж за рахунок коштів, які обліковуються на рахунках. Після отримання ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками відповідач вчинить всі можливі дії для відчуження майна чи виведення грошових коштів з рахунків, що призведе до утруднення та неможливості виконання судового рішення, що буде винесено у даній справі. Обґрунтованість ризиків полягає в тому, що в разі відчуження нерухомого майна відповідачем виконання майбутнього судового рішення, у випадку задоволення позову, буде істотно ускладненим з огляду на відсутність іншого нерухомого майна відповідача. Крім того, у відповідача існують інші боргові зобов`язання, що також можуть негативно вплинути на фінансовий стан відповідача. Оскільки починаючи з 18.05.2019 року відповідач привласнив кошти позивача та безпідставно ними користується на власний розсуд, ігноруючи права власника цих коштів, у позивача є всі підстави побоюватись, що така позиція відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про те, що вказана заява підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 безпідставно набутих коштів у розмірі 238101,75 грн.
У забезпечення позовних вимог позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно відповідача, його корпоративні права в ТОВ ЛАСКОМ , а також на грошові кошти розміщені у банківських установах.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому, позивач жодним доказом не довів, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить відповідачу, також відсутні будь-які дані на підтвердження належності відповідачу 50% квартири АДРЕСА_2 . За таких умов відсутні правові підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, у зв`язку з відсутністю належних даних про право власності відповідача на вказане майно.
Стосовно вимог позивача про накладення арешту на 100% корпоративних прав відповідача у ТОВ ЛАСКОМ суд зазначає наступне.
На підтвердження наявності у відповідача корпоративних прав у ТОВ ЛАСКОМ позивачем додано до заяви про забезпечення позову витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зі змісту якого вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є єдиним засновником та директором ТОВ ЛАСКОМ з розміром внеску до статутного фонду у сумі 3000000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до положень ст.ст. 21, 22 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи.
Таким чином, у випадку відчуження відповідачем своєї частки у статутному капіталі товариства або переходу до іншої особи права власності на майно товариства пропорційну частці учасника товариства, буде неможливо звернути стягнення на нього у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу та його виконання.
При цьому, суд приходить до висновку, що обраний в цій частині позивачем вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, адже розмір статутного фонду товариства складає 3000000,00 грн., натомість ціна позову визначена позивачем у сумі 238101,75 грн., що складає 8% статутного капіталу. За таких умов саме у вказаному розмірі має бути накладений арешт на корпоративні права відповідача у забезпечення позовних вимог.
При цьому, слід зазначити, що накладення арешту на частку у статутному капіталі не перешкоджає господарській діяльності товариства і не порушує права та інтереси інших осіб.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на корпоративні права без наміру власників його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні інтереси власника частки у статутному капіталі товариства.
Тому, зважаючи на характер спірних правовідносин та суть заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на корпоративні права відповідача у ТОВ ЛАСКОМ .
Стосовно вимог позивача про накладення арешту на грошові кошти розміщені у банківських установах на рахунках відкритих ТОВ ЛАСКОМ , суд приходить до висновку, що такі вимоги не підлягають до задоволення, оскільки такий арешт є безпідставним та призведе до необґрунтованого втручання у господарську діяльність товариства, адже товариство не є відповідачем у справі, а порядок звернення стягнення на частку учасника товариства врегульований Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та здійснюється в межах виконавчого провадження при виконанні рішення суду щодо стягнення боргу з учасника товариства.
Також суд не вбачає правових підстав для накладення арешту на грошові кошти ФОП ОСОБА_2 , що розміщені на р/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ Приватбанк , та грошові кошти на картковому рахунку ОСОБА_2 у ПАТ КБ Приватбанк (номер картки НОМЕР_2), адже відсутні будь-які докази дійсної належності вказаного розрахункового рахунку та карткового рахунку відповідачу.
Вимоги про накладення арешту на всі інші розрахункові рахунки в банківських установах ФОП ОСОБА_2 та всі інші рахунки в банківських установах ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, враховуючи, що такі вимоги не містять належної конкретизації, а саме номерів рахунків, назв банківських установ та доказів належності цих рахунків саме відповідачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 353-355 ЦПК України, -
п о с т а н о в и л а :
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.
В межах ціни позову у сумі 238101 (двісті тридцять вісім тисяч сто одна) грн. 75 коп. накласти арешт на внесок ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАСКОМ у розмірі 8 (вісім) відсотків статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАСКОМ (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 5а, офіс 15, код ЄДРПОУ 41213439), який у загальному розмірі становить 3000000 (три мільйони) грн. 00 коп.
В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складено 15.08.2019 року.
Суддя -
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2019 |
Оприлюднено | 21.08.2019 |
Номер документу | 83746771 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні