Постанова

від 14.08.2019 по справі 2-623-12

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-623-12

Провадження № 22-ц/810/322/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2019 року, серпня місяця, 14-го дня, Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Яреська А.В. (судді - доповідача), суддів: Гаврилюка В.К.,Єрмакова Ю.В.; за участю секретаря судового засідання Вовчанської С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 21 березня 2019 року у цивільній справі (№ 2-623/12 суддя І інстанції Суський О.І.) за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 11 червня 2018 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства Державний експортно - імпортний банк України , заінтересована особа ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Троїцького районного суду Луганської області із заявою про перегляд ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 11 червня 2018 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства Державний експортно - імпортний банк України , заінтересована особа ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа. Просив суд задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; скасувати ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 11.06.2018 року (справа № 2-623-12, провадження № 6/433/33/18); постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Державний експортно - імпортний банк України про видачу дубліката виконавчого листа за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 10.05.2012 року, згідно якого суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ Державний експортно - імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк м. Маріуполі заборгованість за кредитним договором № 77708С39 від 10.10.2008 року в сумі 294181 грн. 39 коп., судові витрати у сумі 2119 грн. 77 коп., а всього 296301 грн. 16 коп. та у поновленні стягувачу пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа - відмовити; визнати виконавчий лист за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 10.05.2012 року таким, що не підлягає виконанню повністю; зупинити виконання за виконавчим листом за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 10.05.2012 року по справі № 2-623-12. Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 21 березня 2019 року було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 11 червня 2018 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства Державний експортно - імпортний банк України , заінтересована особа ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа.

Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зупинити виконання за виконавчим листом за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 10.05.2012 року по справі № 2-623-12 до розгляду цієї заяви; скасувати ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 21.03.2019 року; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; скасувати ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 11.06.2018 року; постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ПАТ Державний експортно - імпортний банк України про видачу дубліката виконавчого листа за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 10.05.2012 року - відмовити; визнати виконавчий лист за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 10.05.2012 року таким, що не підлягає виконанню повністю.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, судова колегія приходить до наступних висновків.

Так, статтею ст. 367 ЦПК України є передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтями 263, 264 ЦПК України є визначеним про те, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, відповідно до ч. 1ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 11 червня 2018 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, судячи з тексту ухвали виходив із того, що дублікат виконавчого листа був виданий за рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 10.05.2012 року, відповідно до якого були задоволені позовні вимоги ПАТ Державний експортно-імпортний банк України , стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 294 181,39 грн, судові витрати в сумі 2119,77 грн, а всього 296 301,16 грн. При цьому суд першої інстанції зазначив, що скасоване було у апеляційному порядку не рішення Жовтневого районного суду м. Луганськ, яке стало підставою для видачі виконавчого листа, а рішення Троїцького районного суду Луганської області, яким було відновлене втрачене судове провадження - і зробив висновок про те, що між зазначеними рішеннями у даному випадку відсутній матеріально-правовий зв`язок.

Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, адже до них він дійшов поспішно та із певними порушеннями застосування норм процесуального права. Так, дійсно згідно постанови Луганського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року, рішення Троїцького районного суду Луганської області від 15 серпня 2017 року, яким було відновлене втрачене судове провадження у цивільній справі за позовом ПАТ Державний експортно-імпортний банк України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було скасоване, справа направлена для продовження розгляду до Троїцького районного суду Луганської області і по цей час рішення по суті судом не було ухвалене. Проте, відповідно до змісту п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами від 30.03.2012 вирішуючи питання про скасування судового рішення із підстав скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи. Між тим, суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що невідновлення втраченого судового провадження у цивільній справі по суті унеможливлює можливість здійснення виконання такого судового рішення. Так, стаття 494 ЦПК чітко зазначає, що в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів . Отже, у випадку невідновлення втраченого судового провадження залишається спірним сам фактичний зміст судового рішення. Суд не дав оцінки зазначеним обставинам, висновок про відсутність тут матеріально-правового зв`язку не є належним чином обґрунтованим, адже вирішення процесуальних питань про вчинення процесуальних дій, пов`язаних з втраченим судовим провадженням можливо лише одночасно із відновленням втраченого судового провадження, це зазначалось і у роз`ясненнях, що були викладені у пункті 18 постанови пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року № 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами . ВССУ у цій постанові зазначив, що заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягає розгляду в одному провадженні зі справою, в якій ухвалено судове рішення, а якщо справа не збереглася, заяву може бути розглянуто лише після відновлення судового провадження в порядку, визначеному розділом IX ЦПК. І що такий підхід має застосовуватись судами не лише за необхідності відновлення втраченого судового провадження для розгляду заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, а й інших процесуальних питань, пов`язаних з втраченим провадженням. Тобто відкрите за заявою особи провадження у справі, зокрема, про виправлення описки у судовому рішенні, про скасування заходів забезпечення позову, видачі дубліката виконавчого документа тощо, має бути зупинене до вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження, адже неприпустимим є вирішення зазначених процесуальних питань та питання про відновлення втраченого судового провадження одним процесуальним документом. Крім того, колегія суддів звертає тут увагу на те, що судом першої інстанції фактично було розглянуто по суті заяву про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, але замість винесення передбаченого ч. 3 ст. 429 ЦПК процесуального рішення суд відмовив у відкритті у передбаченому ч. 3 ст. 427 ЦПК порядку.

За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із поверненням вирішення питання на новий розгляд.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 374, 376, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 21 березня 2019 року у цивільній справі задовольнити.

Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 21 березня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 19.08.2019

Головуючий Судді: