Ухвала

від 20.08.2019 по справі 910/8969/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 20.08.2019Справа №  910/8969/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ВУЛИК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА"   про стягнення збитків у розмірі 122 060,22 грн. у справі № 910/8969/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА"  (03134, м.Київ, вул.Сім'ї Сосніних, буд.7, літера Д, код ЄДРПОУ 38857571) до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ВУЛИК" (02217, м.Київ, проспект Володимира Маяковського, буд.2В, кв. 39, код ЄДРПОУ 41226736) про  стягнення 292 855,24 грн. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ВУЛИК" про стягнення 190 600,00 грн. основного боргу - заборгованості по договору № SCMD8019583 від 21.11.2018, 7540,86 грн. інфляційних втрат, 34 619,83 грн. пені,  2914,55 грн. 3% річних, 57 180,00 грн. штрафу та покладення на відповідача 50 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 910/8969/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано сторонам строк для реалізації процесуальних прав, у т.ч. для подачі відповідачу заперечень в строк до 20.08.2019. 19.08.2019 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, зустрічну позовну заяву та заперечення проти спрощеного позовного провадження. У зустрічній позовній заяві, відповідач, посилаючись на неналежне надання послуг транспортного експедирування по договору від 11.10.2018, просить стягнути 122 060,22 грн. збитків. Дослідивши вказані вимоги та матеріали зустрічного позову, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з  п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, за розгляд заявленої вимоги майнового характеру у сумі 122 060,22 грн. відповідачу належить сплатити 1921,00 грн. Відповідачем не надано жодних доказів сплати судового збору за зустрічний позов. У зустрічному позові відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на скрутне фінансове становище та неможливість сплати судового збору. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору. Суд, дослідивши норми статті 8 Закону України «Про судовий збір» дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки сплати судового збору заявнику, оскільки в даному випадку відсутні умови, передбачені чинним законодавством України для вчинення судом даної процесуальної дії, зокрема, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану заявника. Тобто, передбачена законодавчо можливість звільнення від сплати судового збору  не є безумовною підставою для її застосування судом у разі самого лише заявлення відповідного клопотання без підтвердження викладених доводів належними доказами. Пунктом 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" роз'яснено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади). Відтак, відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, це право суду закон пов'язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням. Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону. Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочки сплати судового збору. Дослідивши подане клопотання про звільнення від  сплати судового збору, враховуючи положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про те, що зазначені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для звільнення товариства сплати судового збору. Тобто, Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ВУЛИК" належить сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1921,00 грн. Також відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до змісту та оформлення позовної заяви, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Всупереч вказаним вимог зустрічна позовна заява не містить посилань заявника на конретні норми матеріального права в обгрунтування стягнення збитків, доказів їх понесення у заявленому розмірі та ін. Внаслідок вказаного зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ВУЛИК"  по справі № 910/8969/19 підлягає залишенню без руху. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю  "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ВУЛИК" на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Враховуючи залишення зустрічного позову без руху, судом відкладено розгляд заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до вирішення питань про прийняття до розгляду/повернення зустрічного позову по справі. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 180, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: 1.  У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю  "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ВУЛИК" про звільнення від сплати судового збору відмовити. 2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю  "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "ВУЛИК" по справі № 910/8969/19 залишити без руху. 3. Встановити  спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: - подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати оригінали доказів оплати у встановленому законом порядку судового збору на суму 1830,90 грн., письмові пояснення щодо підстав позову з посиланням на конкретні норми матеріального права; - надання доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами позивачу. 4. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви: 7 днів з дня вручення цієї ухвали. 5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.                                                                                                Дата підписання ухвали 20.08.2019          Суддя                                                                                                   О.М.Ярмак