Рішення

від 08.08.2019 по справі 910/7161/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 08.08.2019Справа №  910/7161/19 Суддя Плотницька Н.Б., розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про  визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору Представники сторін: від позивача: Самілик М.В. – представник за довіреністю; від відповідача: Мединський М.М. – представник за довіреністю, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 03.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" з вимогами до  Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору про відкриття та ведення банківського рахунку в національній валюті від 18.03.2013 № 03-70. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовляється від договірних відносин з позивачем та від проведення фінансових операцій з підстав встановлення позивачу неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, що порушує права позивача. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7161/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2019. 26.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов. 27.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання. У підготовчому засіданні 01.07.2019 судом оголошено перерву до 08.08.2019.   В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 № 910/7161/19 суд викликав Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" у судове засідання на 08.08.2019. 12.07.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. У судове засідання 08.08.2019 з'явилися представники сторін та подали клопотання в порядку частини 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого не заперечили проти закінчення підготовчого провадження та переходу до судового розгляду справи по суті в цьому самому засіданні. Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у повному обсязі. У судовому засіданні 08.08.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд УСТАНОВИВ: 18.03.2013 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі – банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (далі – клієнт) укладений договір про відкриття та ведення поточного рахунку в національній валюті № 03-70, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26002432 в національній валюті (далі – рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. Згідно з пунктом 9.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до моменту розірвання договору. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку. Відповідно до частин 1 та 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Згідно з частин 1 та 2 статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. Частинами 1 та 2 статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Як зазначає позивач, у червні 2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" надійшов телефонний дзвінок від співробітників Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з повідомленням про те, що банк відмовляється в односторонньому порядку від подальшого обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" без повідомлення підстав для даної відмови. Листом від 22.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" звернулося до начальника відділення Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" "Рц північно-східний" з проханням письмово повідомити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про стан правовідносин між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та про підстави відмови від підтримання ділових відносин, якщо такі наявні. У відповідь на вищевказаний лист, Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" повідомило, що відмовляється від підтримання ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та від проведення фінансових операцій, що здійснюються клієнтом чи на його користь, у зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. З огляду на вищенаведене, банк повідомив, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" необхідно звернутись до відділення № 1 Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" у місті Харкові для надання заяви на закриття рахунків, а також реквізитів банківського рахунку для перерахування залишків коштів протягом 5 днів з дня отримання даного повідомлення та зазначив, що у разі не надання заяви на закриття рахунків, Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" здійснить закриття рахунку у порядку, передбаченому внутрішньобанківськими правилами. Спір між сторонами у справі виник, у зв'язку з незаконною, на думку позивача, відмовою Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" від підтримання ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та від проведення фінансових операцій, що здійснюються клієнтом чи на його користь, у зв'язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. До того ж позивач зазначає, у банка відсутнє право на односторонню відмову від договору. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, за період з 2017 року по 2018 рік позивач фігурує у понад 36 (тридцяти шести) кримінальних справах, у яких здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, пов'язаних з проведенням незаконних фінансово-господарських операцій, формування податкового кредиту з метою мінімізації податкових зобов'язань, незаконної діяльності, яка направлена на конвертацію безготівкових коштів в готівку тощо. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17.12.2015 на адресу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшла ухвала Київського районного суду міста Харкова від 11.12.2015 № 640/15110/14-к, відповідно до якої клопотання старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції Ярошенка Сергія Володимировича про арешт майна по кримінальному провадженню № 32014220000000134 від 20.06.2014, за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України задоволено частково, у зв'язку з чим накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № 26002432 (українська гривня, долар США, російський рубль, євро), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", відкритому в Акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк". Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 16.02.2016 № 640/15110/14-к у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 11.12.2015 по справі № 640/15110/14-к (1-кс/640/8703/15) у кримінальному провадженні № 32014220000000134 - відмовлено. Станом на час розгляду даної справи арешт не скасовано. Окрім того, банком отримано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 757/43184/17-к якою клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Густякова Ю.В. про накладення арешту на банківські рахунки – задоволено, у зв'язку з чим накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкаут центр" (код ЄДРПОУ 40723780) №2605214009; Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (код ЄДРПОУ 36226451) № 26002432, 2600931345; Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" (код ЄДРПОУ 35073748) №2600634424, №2605217123, які відкриті в Акціонерному товаристві "Перший український міжнародний банк" Зазначене стало підставою для здійснення банком перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", за результатами якої за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, за період лише 2017-2018 років позивач фігурує у 36 (тридцяти шести) кримінальних справах, у яких здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, пов'язаних з проведенням незаконних фінансово-господарських операцій, формування податкового кредиту з метою мінімізації податкових зобов'язань, незаконної діяльності, яка направлена на конвертацію безготівкових коштів в готівку тощо. На підтвердження вказаних обставин відповідачем долучено до матеріалів справи копії ухвал слідчих суддів. Зважаючи на отриману інформацію Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" було проведено аналіз операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та встановлено, що з 01.01.2017 загальний оборот Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" по одному з двох рахунків склав - 4 717   564 грн 64 коп., з яких перекидання з одного рахунку клієнта на інший становлять 56% (2 650   282 грн 00 коп.), а господарська діяльність представлена одним контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" і становить 43% (2 031   800 грн 00 коп.). Всі надходження від даного контрагента оформлені з однаковим призначенням платежу: "50 000 грн 00 коп. плата за товар зг. ВН № 356 від 26.05.2017 в т. ч. ПДВ 20% 8   333 грн 33 коп." З 01.01.2017 загальний оборот по другому з двох рахунків склав 1 734   410 грн 74 коп., з яких господарська діяльність в обсязі 98% (1 705 410 грн 74 коп.) також представлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" і всі кошти надходять з Акціонерного банку "Південний". При аналізі виписки з Акціонерного банку "Південний" встановлено, що більшість надходжень пов'язана із поверненням коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" за непоставлений товар". Вказані обставини позивачем не спростовані, до матеріалів справи доказів іншого позивачем не надано. 10.07.2018 Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" на адресу Державної служби фінансового моніторингу України направлено повідомлення № КНО-09.1.6/178 про відмову від підтримання ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", підставою відмови від підтримання ділових відносин з клієнтом є встановлення неприйнятно високого рівня ризику за результатами аналізу клієнтських операцій. Статтею  627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частинами 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 1075 Цивільного кодексу України, банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Частиною 1 статті 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду. Частиною 5 статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. Відповідно до норм статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки зобов'язані проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів та/або для виконання суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що чинне законодавством України надає банку як суб'єкту первинного фінансового моніторингу право у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку. При цьому, суд відхиляє доводи позивача, що Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" не вживало заходів направлених на зменшення виявлених ризиків та не повідомляло позивача про необхідність уточнити інформацію або здійснити перевірку, оскільки частина 1 статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачає самостійну підставу відмови банку від підтримання ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції - це встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. І в даному випадку банк не має звертатися до клієнта з вимогою надати додаткові документи чи відомості. Натомість, сам позивач не був позбавлений права і можливості звернутись до банку і надати усі документи і відомості, які вважав би за потрібне надати. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" високий ризик - результат оцінки ризику суб'єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності визначених критеріїв, який свідчить про високу ймовірність використання суб'єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму. Згідно з пунктом 12 частини 1 зазначеної статті Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" ділові відносини - відносини між клієнтом та суб'єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання фінансових або інших послуг; Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до приписів наведених норм законодавства Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" після отримання ухвали суду про накладення арештів на грошові кошти на рахунках позивача було проведено оцінку ризиків позивача, за результатами якої прийнято рішення про припинення ділових відносин і розірвання договору, про що повідомлено позивача листом з посиланням на статтю 10 зазначеного Закону. Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Оцінювання ризиків клієнтів суб'єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків. Наказом Міністерства фінансів України №584 від 08.07.2017 "Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, що ці Критерії використовують у своїй діяльності зокрема банки. У пункті 4 розділу 1 зазначеного наказу визначено, що критерій ризику - ознака, характеристика, параметри або їх сукупність, за якими здійснюється оцінка ризику. Оцінка ризику - аналіз ідентифікаційних даних клієнта, інших наявних відомостей та інформації про клієнта та його діяльність, результатом якого є визначення рівня ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Пунктом 2 розділу 2 передбачено, що суб'єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб'єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб'єкта. Суд зазначає, що вказані внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом. Тобто, банк не ознайомлює клієнтів із внутрішніми документами, у даному випадку критеріями ризику, з метою уникнення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №910/11471/17. Згідно з частиною 12 статті 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання таємниці фінансового моніторингу. Таким чином, суд відхиляє доводи позивача, що банк не надав доказів на підтвердження обставин, покладених в основу встановлення неприйнятно високого рівня ризику за результатами аналізу клієнтських операцій. Проте, позивачем таких дій вчинено не було, викладених банком обставин не спростовано, доказів іншого, заперечень до матеріалів справи не надано. З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" припинив договірні відносини з позивачем шляхом одностороннього розірвання договору, здійснюючи свої функції суб'єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", та вказані дії не суперечать вимогам чинного законодавства України. Доводи позивача, що 22.04.2019 Київським районним судом міста Харкова ухвалено вирок та визнано невинним директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" Котенка Л.В. в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, як і доводи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" не має жодного відношення до кримінальних проваджень не спростовують обставин, за якими Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" встановив неприйнятно високий рівень ризику позивачу; отримання банком ухвали Київського районного суду міста Харкова від 11.12.2015 у кримінальній справі № 640/15110/14-к та ухвали слідчого судді  Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2017 у кримінальній справі №757/43184/17-к було підставою для перевірки позивача, внаслідок здійснення якої банком було встановлено, що з 01.01.2017 загальний оборот Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" по одному з двох рахунків склав - 4 717   564 грн 64 коп., з яких перекидання з одного рахунку клієнта на інший становлять 56% (2 650   282 грн 00 коп.), а господарська діяльність представлена одним контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" і становить 43% (2 031   800 грн 00 коп.). Всі надходження від даного контрагента оформлені з однаковим призначенням платежу: "50 000 грн 00 коп. плата за товар зг. ВН № 356 від 26.05.2017 в т. ч. ПДВ 20% 8   333 грн 33 коп." З 01.01.2017 загальний оборот по другому з двох рахунків склав 1 734   410 грн 74 коп., з яких господарська діяльність в обсязі 98% (1 705 410 грн 74 коп.) також представлена Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" і всі кошти надходять з Акціонерного банку "Південний". При аналізі виписки з Акціонерного банку "Південний" встановлено, що більшість надходжень пов'язана із поверненням коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" за непоставлений товар". До того ж, вирок Київського районного суду міста Харкова від 22.04.2019 у справі № 640/3526/16-к (н/п 1-кп/640/61/19) не набрав законної сили. Таким чином, банком було правомірно відмовлено позивачу у підтриманні ділових відносин з підстави встановлення неприйнятно високого рівня ризику за результатами аналізу клієнтських операцій. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору про відкриття та ведення банківського рахунку в національній валюті від 18.03.2013 № 03-70. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" з вимогами до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору про відкриття та ведення банківського рахунку в національній валюті від 18.03.2013 № 03-70 відмовити повністю. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). Повне рішення складено: 19.08.2019 Суддя                                                                                                    Н.Б.Плотницька