Постанова

від 05.03.2020 по справі 910/7161/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7161/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Мединський М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"

до акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (далі - ТОВ "Компані "Плазма", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ", відповідач) про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору про відкриття та ведення банківського рахунку в національній валюті від 18.03.2013 № 03-70.

2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовляється від договірних відносин з позивачем та від проведення фінансових операцій з підстав встановлення позивачу неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, що порушує права позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2019 (суддя Плотницька Н.Б.) в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 (колегія суддів: Руденко М.А., Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Компані "Плазма" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Скарга мотивована тим, що АТ "ПУМБ" в порушення встановленого пунктом 60 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу та статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" не звертався для уточнення інформації у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, чим порушив права ТОВ "Компані "Плазма" на надання аргументованих пояснень щодо обставин, які на думку АТ "ПУМБ" були достатніми для встановлення ТОВ "Компані "Плазма" неприйнятно високого ризику.

7. Також, позивач зазначає, що право банку, як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, відмовитися від договірних відносин шляхом односторонньої відмови від договору банківського рахунку з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим.

8. Судами необхідно в кожному випадку, виходячи із встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

9. Крім того, позивач зазначає, що внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом, однак це не позбавляє АТ "ПУМБ" можливості надати до суду відповідні внутрішні документи без приєднання до матеріалів справи, виключно для встановлення судом обставин та законності рішення банку, чого не було зроблено відповідачем.

Доводи інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає та погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, а також просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, наступне.

12. Між АТ "ПУМБ" та ТОВ "Компані "Плазма" 18.03.2013 укладено договір про відкриття та ведення поточного рахунку в національній валюті № 03-70 (далі - договір), відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті (далі - рахунок) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

13. Згідно з пунктом 9.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до моменту розірвання договору.

14. Суди попередніх інстанцій, дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, дійшли висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

15. Як встановлено судами, в червні 2018 року ТОВ "Компані "Плазма" засобами телефонного зв`язку повідомлено про те, що банк відмовляється в односторонньому порядку від подальшого обслуговування ТОВ "Компані "Плазма" без повідомлення підстав для даної відмови.

16. Листом від 22.06.2018 ТОВ "Компані "Плазма" звернулося до начальника відділення АТ "ПУМБ" "Рц північно-східний" з проханням письмово повідомити ТОВ "Компані "Плазма" про стан правовідносин між АТ "ПУМБ" та ТОВ "Компані "Плазма", а також про підстави відмови від підтримання ділових відносин, якщо такі наявні.

17. У відповідь на вищевказаний лист АТ "ПУМБ" повідомило, що відмовляється від підтримання ділових відносин з ТОВ "Компані "Плазма" та від проведення фінансових операцій, що здійснюються клієнтом чи на його користь, у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику. З огляду на вищенаведене, банк повідомив, що ТОВ "Компані "Плазма" необхідно звернутись до відділення № 1 АТ "ПУМБ" у місті Харкові для надання заяви на закриття рахунків, а також реквізитів банківського рахунку для перерахування залишків коштів протягом п`яти днів з дня отримання даного повідомлення та зазначив, що у разі не надання заяви на закриття рахунків АТ"ПУМБ" здійснить закриття рахунку у порядку, передбаченому внутрішньобанківськими правилами.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ "ПУМБ" отримано ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 11.12.2015 № 640/15110/14-к, відповідно до якої клопотання старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області майора податкової міліції Ярошенка Сергія Володимировича про арешт майна по кримінальному провадженню від 20.06.2014 № 32014220000000134, за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України задоволено частково, у зв`язку з чим накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, що належить ТОВ "Компані "Плазма", відкритому в АТ "ПУМБ".

19. Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 16.02.2016 №640/15110/14-к у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 11.12.2015 по справі № 640/15110/14 к (1-кс/640/8703/15) у кримінальному провадженні № 32014220000000134 - відмовлено.

20. Окрім того, банком отримано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 757/43184/17-к, якою клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Густякова Ю.В. про накладення арешту на банківські рахунки - задоволено, у зв`язку з чим накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Мейкаут центр"; ТОВ "Компані "Плазма"; ТОВ "Гроут", які відкриті в АТ "ПУМБ".

21. Зазначене стало підставою для здійснення АТ "ПУМБ" перевірки ТОВ "Компані "Плазма", за результатами якої виявлено, що ТОВ Компані "Плазма" за період 2017-2018 роки фігурує у 36 кримінальних справах, у яких здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, пов`язаних з проведенням незаконних фінансово-господарських операцій.

22. Суди попередніх інстанцій посилаються на здійснену АТ "ПУМБ" перевірку, якою встановлено, що з 01.01.2017 загальний оборот ТОВ "Гроут" по одному з двох рахунків склав - 4 717 564, 64 грн., з яких перекидання з одного рахунку клієнта на інший становлять 56% (2 650 282, 00 грн.), а господарська діяльність представлена одним контрагентом - ТОВ "Компані "Плазма" і становить 43% (2 031 800, 00 грн.). Всі надходження від даного контрагента оформлені з однаковим призначенням платежу: "50 000, 00 грн. плата за товар зг. ВН № 356 від 26.05.2017 в т. ч. ПДВ 20% 8 333, 33 грн."

23. Загальний оборот по другому з двох рахунків з 01.01.2017 склав 1 734 410, 74 грн., з яких господарська діяльність в обсязі 98% (1 705 410, 74 грн.) також представлена ТОВ "Компані "Плазма" і всі кошти надходять з акціонерного банку "Південний". При аналізі виписки з акціонерного банку "Південний" встановлено, що більшість надходжень пов`язана із поверненням коштів від ТОВ "Компані "Плазма" за непоставлений товар".

24. Крім того, суди встановили, що 10.07.2018 АТ "ПУМБ" на адресу Державної служби фінансового моніторингу України направлено повідомлення № КНО-09.1.6/178 про відмову від підтримання ділових відносин з ТОВ "Компані "Плазма", підставою відмови від підтримання ділових відносин з клієнтом є встановлення неприйнятно високого рівня ризику за результатами аналізу клієнтських операцій.

25. Вважаючи, що у АТ "ПУМБ" відсутнє право на односторонню відмову від договору, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV

26. Стаття 651

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

27. Частина перша та третя статті 1066

за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

28. Частина перша та друга статті 1067

договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

29. Частина перша статті 1074

обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

30. Частина друга статті 1075

банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III

31. Частина п`ята статті 64

банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14 жовтня 2014 року N 1702-VII

32. Абзац 2 частина третя статті 9

ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі, зокрема, виникнення підозри.

33. Частина перша статті 10

суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

34. Стаття 11

суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

35. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення управління ризиками враховує рекомендації, визначені чи надані відповідними суб`єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

36. Оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

37. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.

Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затверджені Міністерством фінансів України від 08.07.2016 №584

38. Пункт 2 розділу I

ці Критерії використовують у своїй діяльності суб`єкти первинного фінансового моніторингу, зокрема банки.

39. Пункті 4 розділу I

критерій ризику - ознака, характеристика, параметри або їх сукупність, за якими здійснюється оцінка ризику;

оцінка ризику - аналіз ідентифікаційних даних клієнта, інших наявних відомостей та інформації про клієнта та його діяльність, результатом якого є визначення рівня ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

40. Пункт 2 та 3 розділу ІІ

суб`єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу , що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

Суб`єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб`єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

41. Розділ VI

суб`єкт самостійно може визначати додаткові критерії ризику для фінансових операцій з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу , що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

42. У разі виявлення суб`єктом фінансової операції, яка може мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суб`єкт вживає всіх необхідних заходів для з`ясування, чи підпадає така фінансова операція внутрішньому фінансовому моніторингу.

43. Суб`єкт самостійно визначає, які критерії ризику (крім критеріїв, передбачених Законом, нормативно-правовими актами відповідного суб`єкта державного фінансового моніторингу) використовуються ним під час встановлення ділових (договірних) відносин, а які - у процесі подальшого обслуговування клієнтів з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

44. Фінансова операція має ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у разі, якщо вона має заплутаний або незвичний характер, або це сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети.

45. Фінансова операція має ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового зниження у разі виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов`язкового фінансового моніторингу або ідентифікації (верифікації), передбачених Законом.

46. Пункт 2 Додатку №2 Критеріїв передбачає, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для суб`єктів, крім банків, при наданні клієнту будь-яких послуг, зокрема у випадках очевидної невідповідності вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу

Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 № 1798 - XII

47. Частина перша статті 73

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

48. Стаття 74

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

49. Стаття 86 (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

50. Стаття 86 (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

51. Частина друга статті 300 (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги)

суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Пункт 1 частини першої статті 308 (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги)

суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

53. Частина перша статті 309 (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги)

суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

54. Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

55. Враховуючи положення статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), норми яких є спеціальними в регулюванні спірних правовідносин, банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів. Норми зазначених законів не обмежують право банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин.

56. Право банку, як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, не є необмеженим.

57. Судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

58. Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 910/14158/17, від 16.10.2018 у справі № 910/21320/17 та від 20.02.2018 у справі №910/11471/17.

59. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, АТ "ПУМБ" після отримання ухвали суду про накладення арештів на грошові кошти на рахунках позивача було проведено оцінку ризиків позивача, за результатами якої прийнято рішення про припинення ділових відносин, про що повідомлено позивача листом з посиланням на статтю 10 Закону.

60. Касаційна інстанція не може прийняти до уваги аргументи заявника про незаконність прийнятого АТ "ПУМБ" рішення щодо встановлення позивачу неприйнятно високого ризику без посилання на відповідні критерії такого ризику, оскільки матеріалами справи це спростовується, відповідачем у прийнятті рішення застосовувалися Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затверджені Міністерством фінансів України від 08.07.2016 № 584 (далі - Критерії).

61. Так, пункт 2 Додатку №2 Критеріїв передбачає, що критерії ризику для фінансових операцій, які можуть мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для суб`єктів, крім банків, при наданні клієнту будь-яких послуг, зокрема у випадках очевидної невідповідності вхідних/вихідних платежів дійсному призначенню платежу.

62. Як встановлено судами попередніх інстанцій, АТ "ПУМБ" здійснено перевірку, за результатом якої виявлено, що ТОВ "Компані "Плазма" за період 2017-2018 роки фігурує у 36 кримінальних справах.

63. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, у вказаних кримінальних справах здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, пов`язаних з проведенням незаконних фінансово-господарських операцій, формування податкового кредиту з метою мінімізації податкових зобов`язань, незаконної діяльності, яка направлена на конвертацію безготівкових коштів в готівку тощо.

64. Крім того, АТ "ПУМБ" під час перевірки виявлено, що загальний оборот ТОВ"Гроут" по одному з двох рахунків склав - 4 717 564, 64 грн., з яких перекидання з одного рахунку клієнта на інший становлять 56% (2 650 282, 00 грн.), а господарська діяльність представлена одним контрагентом - ТОВ"Компані "Плазма" і становить 43% (2 031 800, 00 грн.). Всі надходження від даного контрагента оформлені з однаковим призначенням платежу: "50 000, 00 грн. плата за товар зг. ВН № 356 від 26.05.2017 в т. ч. ПДВ 20% 8 333, 33 грн."

65. Загальний оборот по другому з двох рахунків з 01.01.2017 склав 1 734 410, 74 грн., з яких господарська діяльність в обсязі 98% (1 705 410, 74 грн.) також представлена ТОВ "Компані "Плазма" і всі кошти надходять з акціонерного банку "Південний". При аналізі виписки з акціонерного банку "Південний" встановлено, що більшість надходжень пов`язана із поверненням коштів від ТОВ "Компані "Плазма" за "непоставлений товар".

Зазначені обставини досліджувалися в межах розгляду господарської справи № 922/2224/18.

66. Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

67. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

68. Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

69. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

70. Тобто, судами попередніх інстанцій перевірені обставини, за яких АТ "ПУМБ" встановив неприйнятно високий рівень ризику позивачеві, що стало підставою для відмови АТ "ПУМБ" від підтримання відносин і відмови банку від обслуговування банківського рахунку за договором та обґрунтованість таких рішень банку.

71. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 № 922/2224/18.

72. Враховуючи вищевикладене, твердження скаржника про недотримання судами попередніх інстанцій вимог процесуального законодавства, а саме неналежне дослідження доказів, відхиляються як такі, які не знайшли свого підтвердження.

73. Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог.

74. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, наведеними у його відзиві, щодо права банку відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

75. ТОВ "Компані "Плазма" в касаційній скарзі посилається на те, що АТ "ПУМБ" повинен був уточнити інформацію у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, чим порушив права ТОВ "Компані "Плазма" на надання аргументованих пояснень.

76. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не обґрунтував та не надав до матеріалів справи належних доказів щодо здійснення ним фінансово-господарської діяльності з метою спростування інформації про операції, що досліджувалися АТ "ПУМБ" при перевірці, та оцінка яких, відповідно до Критеріїв, призвела до встановлення клієнта з неприйнятно високим ризиком.

77. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Компані "Плазма" не спростувало висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, та не довело неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

79. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Компані "Плазма" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

80. Понесені ТОВ "Компані "Плазма" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ "Компані "Плазма", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 зі справи № 910/7161/19 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова