Постанова

від 20.08.2019 по справі 120/71/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  120/71/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.           Суддя-доповідач:  Совгира Д. І. 20 серпня 2019 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:  Совгири Д. І. суддів:  Кузьменко Л.В.  Франовської К.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької обласної державної адміністрації на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року (рішення ухвалено суддею Дмитришиною Р.М. у м. Вінниці, повний текст складено 08.05.2019 року) у справі за адміністративним позовом Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року адміністративний позов задоволено повністю. 10.04.2019 року до суду першої інстанції надійшла заява представника Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області - адвоката Піпко А.М. про винесення додаткового судового рішення, в якій останній просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3524 грн. Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року заяву представника позивача про винесення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької обласної державної адміністрації на користь Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3524 грн. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Вінницька обласна державна адміністрація, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 07.05.2019 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що орган місцевого самоврядування - Великокрушлинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, реалізовуючи публічно-владні управлінські функції щодо прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою, звернулася до суду і діє як суб'єкт владних повноважень. Таким чином, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а витрати на сплату судового збору та професійну допомогу адвоката не входять до переліку судових витрат, які підлягають компенсації, відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України. Позивач, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, інших заяв чи клопотань суду теж не надав. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). Згідно з ч. 5, 7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації виключно стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Розподіл судових витрат у адміністративній справі залежить від статусу сторони, тобто чи є вона суб'єктом владних повноважень. З огляду на завдання адміністративного судочинства розподіл судових витрат відповідно до КАС України не має абсолютного характеру, оскільки у справах за позовами суб'єктів владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб судові витрати з відповідачів у разі задоволення позову не стягуються. При цьому позивачу - суб'єкту владних повноважень, у разі задоволення позову можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Отже, враховуючи те, що суб'єктом владних повноважень, позивачем у даній справі не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, інші витрати відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають. Щодо доводів представника позивача, що у даному випадку позивач звернувся із позовом у цій справі не як суб'єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, суд апеляційної інстанції вважає їх помилковими, оскільки звернення позивачем до суду у даному випадку є виключно способом здійснення повноважень відповідного суб'єкта владних повноважень . За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Вінницької обласної державної адміністрації задовольнити  повністю. Додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області до Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про розподіл судових витрат, - відмовити.   Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі  20 серпня 2019 року. Головуючий Совгира Д. І. Судді Кузьменко Л.В.  Франовська К.С.