Окрема думка

від 09.08.2019 по справі 607/7432/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/7432/17Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/817/622/19 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 302070000

ОКРЕМА ДУМКА

судді Ткача З.Є.

09 серпня 2019 р. м. Тернопіль

щодо скасування рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2019 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення сесії Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0990 га для обслуговування будівлі адмінкорпусу з вбудованими стоянками автомашини за адресою АДРЕСА_1 ТОВ "Сінваб-Тер" та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Підставою для відмови у позову було те, що що рішення п`ятдесят сьомої сесії Тернопільської міської ради шостого скликання №6/57/1905 від 27.02.2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є реалізованим: земельна ділянка внесена в Реєстр, на вказаній земельній ділянці побудовано багатоквартирний житловий будинок, який прийнято в експлуатацію та заселено, а в наступному земельна ділянка поділена на два самостійні об`єкти і не існує в Реєстрі як самостійний об`єкт нерухомості.

В процесі підготовки та збору документів на виготовлення документації із землеустрою в 2014 році, позивачкою погоджено межі земельних ділянок, при цьому на вказаний період часу земельні ділянки розділялись високою бетонною огорожею, яка була встановлена попереднім власником нежитлової будівлі та орендарем суміжної земельної ділянки. Дана обставина підтверджується і висновком експерта.

Таким чином, станом на 2015 рік в органу місцевого самоврядування були відсутні підстави для відмови у погодженні вищевказаного проекту.

На час постановлення судового рішення відсутній об`єкт цивільного права, який створений в результаті затвердженого оскаржуваним рішенням проекту.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що у випадку порушення прав позивачки як власника земельної ділянки розміром 0,6 га на підставі Державного акту виданого в 1998 році, при відсутності кадастрового номера та при фактичному використанні лишків землі, може бути поновленим в порядку який передбачено частиною 12 статті 79-1 ЗК-"Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."

Вважаю, що ці обставини та висновки не могли бути підставою для відмови у позові ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сесії Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105.

ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 600 кв.м. згідно державного акта про право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого виданого Тернопільською міською радою 16 червня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за НОМЕР_3, межі земельної ділянки встановлені на підставі акту визначення та погодження меж земельної ділянки від 18 травня 1998 року.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

При цьому, пунктом 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом, є дійсними.

Рішенням сесії Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0990 га для обслуговування будівлі адмінкорпусу з вбудованими стоянками автомашини за адресою АДРЕСА_1 затверджено ТОВ "Сінваб-Тер" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0990 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для обслуговування будівлі адмінкорпусу з вбудованими стоянками автомашин за адресою АДРЕСА_1 та надано в оренду терміном на п`ять років вказану земельну ділянку товариству.

Цим же рішенням, вказану земельну ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови.

01 квітня 2015 року між Тернопільською міською радою та ТОВ "Сінваб-Тер" укладено договір оренди землі, відповідно до якого останньому передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0990 га кадастровий номер НОМЕР_2 до 27 лютого 2020 року. Право користування земельною ділянкою за ТОВ "Сінваб-Тер" на підставі договору оренди зареєстровано в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень 13 травня 2015 року.

Відповідно до висновку експертизи від 23 липня 2018 року №94/18-22 земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2 , користувачем якої згідно договору оренди від 01 квітня 2015 року є відповідач ТОВ "Сінваб-Тер", накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 , яка належить їй на підставі державного акта про право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 . Площа накладання - 17 кв.м., із яких 1,2 кв.м. - під забудовою.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що мало місце захоплення частини земельної ділянки, яка належала на праві власності ОСОБА_1 .

З метою захисту порушеного права ОСОБА_1 була заявлена позовна вимога про визнання рішення сесії Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105 незаконним, яку суд першої інстанції задовольнив.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105 Тернопільська міська рада фактично розпорядилася частиною земельної ділянки позивача, яка належить їй на праві приватної власності та не є комунальною власністю, чим вийшла за межі своїх повноважень, оскільки законом не передбачено розпорядження земельними ділянками фізичних осіб та порушила права позивача.

Вважаю, що рішення суду в цій частині є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування не було.

Статтею 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 10 частини другоі? статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання незаконними рішення, діи? чи бездіяльності органу державноі? влади, органу влади Автономноі? Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, і?хніх посадових і службових осіб.

Обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права, як визнання рішення Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105 недійсним, є ефективним способом захисту, оскільки закладає правові підстави для усунення негативних наслідків, що настали в наслідок його прийняття та для застосування інших способів відновлення порушеного права, в тому числі шляхом позасудового вирішення, що передбачені чинним законодавством. Тобто, обраний спосіб захисту забезпечує реальний захист порушеного права.

1. Так, відмова у задоволенні позову в частині скасування рішення Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105 узаконює фактичне вилучення земельної ділянки у позивачки та узаконила орендні відносини між Тернопільською міською радою та ТОВ "Сінваб-Тер" в частині передачі Тернопільською міською радою земельної ділянки, яка їй не належала та отримання орендної плати за чуже майно.

Проте, відновлення права на земельну ділянку надає позивачці можливість самій укласти з фактичним землекористувачем договір оренди на належну їй частину земельної ділянки та отримувати відповідну плату.

2. Рішенням сесії Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105, на підставі якого була сформована земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 , фактично проведено вилучення частини земельної ділянки позивачки.

Погодження позивачкою меж земельної ділянки не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку.

Право особи на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 -149 ЗК України.

Порядок припинення права на землю регулюється главою 22 ЗК України, яка визначає вичерпний перелік підстав для припинення як права власності на земельну ділянку, так і права користування земельною ділянкою.

Статтею 140 ЗК України встановлено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, скасування неправомірного рішення Тернопільської міської ради закладає правову підставу для подальшого вирішення питання про припинення права власності в порядку та з підстав визначених законом України.

При цьому, власник земельної ділянки має право на отримання вартості земельної ділянки у випадку викупу для суспільних потреб (ст. 146 ЗК України); надання іншої земельної ділянки (ч. 4 ст. 147 ЗК України); повернення частини земельної ділянки.

3. Забезпечує право на захист порушеного права, шляхом пред`явлення вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірним вилученням земельної ділянки. Проте, відмова у позові про визнання неправомірним рішення Тернопільської міської ради від 27 лютого 2015 року №6/57/105 позбавляє позивачку в доведенні належними доказами порушення її прав .

Варто взяти до уваги і те, що на час вирішення спору державний акт про право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 16 червня 1998 року є чинним і, таким чином, залишається невирішеною суперечність між правоустановлюючим документом, що належить позивачці та державною реєстрацією земельної ділянки, сформованої за кадастровим номером НОМЕР_2 та надану у користування ТОВ "Сінваб-Тер" (в наступному поділену на дві окремі земельні ділянки).

Суддя Ткач З.Є.