ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2019м. ДніпроСправа № 904/540/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С.
за позовом Криворізького орендного автопідприємства 14170, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
про визнання права власності та розірвання договору
Представники:
від позивача: Ковш Д.В., довіреність № 1 від 17.01.2018;
від відповідача: Іванченко І.С., довіреність № 10 від 25.03.2019
СУТЬ СПОРУ:
Криворізьке орендне автопідприємство 14170 звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, у якій просить суд :
- визнати за позивачем право власності на окремо розташовану нежитлову будівлю (будівля автомийки) під літерою "Л" загальною площею 177,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (Кремлівська), буд. 27/1 ;
- розірвати договір оренди № 1 (цілісного майнового комплексу), укладеного між сторонами від 26.09.1991.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 (суддя Воронько В.Д.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 524,00 грн. покладено на позивача.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018 апеляційну скаргу Криворізького орендного автопідприємства 14170 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі № 904/540/18 - залишено без задоволення. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі № 904/540/18 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 09.04.2019 касаційну скаргу Криворізького орендного автопідприємства 14170 задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 904/540/18 скасовано. Справу № 904/540/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 08.05.2019 справу № 904/540/18 передано на розгляд судді Мілєвій І.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2019 прийнято справу № 904/540/18 до свого провадження та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.05.2019.
28.05.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 28.05.2019 відкладено підготовче засідання на 01.07.2019.
01.07.2019 позивач подав до суду заперечення на відзив на позовну заяву відповідача.
Ухвалою суду від 01.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 07.08.2019 включно та відкладено підготовче судове засідання на 29.07.2019.
Ухвалою суду від 29.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 20.08.2019.
У судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
26.09.1991 між Криворізьким ТВО "Кривбастранс" (орендодавець) та організацією орендарів, створеною на базі Криворізького АТП 14170 (орендар) було укладено договір оренди № 1 цілісного майнового комплексу, що знаходиться на балансі АТП 14170 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у оренду виробничі будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інше майно, яке відноситься до основних фондів і знаходяться на балансі АТП 14170 за первісною вартістю 1 904,1 т. руб., залишковою вартістю на момент передачі 1 232,2 т. руб. і оборотні кошти на суму 399,4 т. руб., а також сукупність пов`язаних з ними обов`язкових відносин. Відомість переданих основних фондів і оборотних коштів із зазначенням їх вартості є невід`ємною частиною цього договору.
Майно, яке передане в оренду, до закінчення технічного строку експлуатації та до погашення його вартості за рахунок амортизаційних відрахувань, залишається вартістю орендодавця (п. 1.2. договору).
Обов`язок по підтримці першочергового виробничо-економічного потенціалу майна цілковито покладається на орендаря, у зв`язку з чим уся сума амортизаційних відрахувань залишається у його розпорядженні. В обсягах відповідної суми зберігається власність орендодавця. Якщо орендар вкладає зароблені кошти для збереження або поліпшення орендованих основних виробничих фондів, придбання нового обладнання понад орендованого, то прирощується власність орендатора і одночасно витісняється власність орендодавця. Орендар самостійно вирішує подальші питання використання прирощеного у власність майна, його списання та продажу (п. 1.3. договору).
Відповідно до п. 1.4. договору у власності орендаря знаходиться:
- продукція виробництва орендаря;
- його госпрозрахунковий дохід, а також усі фонди, що утворені ним, у тому числі і фонд розвитку виробництва, майно повністю замортизоване балансовою вартістю 560,2 тис. руб.
Згідно з п. 1.5. договору діяльність орендаря ґрунтується на принципах повного господарського відання.
Відносини між орендарем та орендодавцем регулюються цим договором на орендний строк 10 років (п. 1.7. договору).
Орендатор зобов`язується здійснювати у встановленні терміни поточний і кап. ремонти основних фондів, здійснювати необхідну реконструкцію виробництва і будівництва житла, об`єктів соцкультпобуту за рахунок власних і позикових коштів (п. 3.5. договору).
Договір діє з моменту його підписання до. При відсутності заяви однієї із сторін за договором про припинення дії договору за один місяць до закінчення дії договору, він вважається продовженим на той же строк (п. 6.1. договору).
Відповідно до п. 6.5. договору статут орендного підприємства, акт приймання-передачі майна є невід`ємними частинами договору.
Сторони підписали додаток № 1 до договору Акт оцінки вартості основних засобів, що підлягають передачі в оренду (т. 1 а.с. 32-34), відповідно до якого передачі в оренду підлягають:
- будівлі: профилакт. по рем.а/м, диспетчерська, матеріальний склад, адмін. побут. будівлю, будівлю головн.корп.цеха, лісосушарка;
- обчислювальна техніка;
- споруди: майданчик і трот., пішохідний міст, склад лісу відкр., автопід`їзд, мийка та інші матеріальні цінності.
Рішенням Виконкому Тернівської районної ради народних депутатів міста Кривого Рогу № 253/7 від 27.09.1991 зареєстровано Криворізьке орендне автопідприємство 14170, тобто організація орендарів Криворізького АТП 14170 набула статусу орендного підприємства, яке є орендарем державного майна згідно вищевказаного договору.
На виконання Закону України "Про оренду майна державних підприємств" та Постанови Верховної Ради України № 2270-ХІІ від 10.04.1992 сторонами договору 18.08.1992 було укладено додаткову угоду № Д-1083 до цього договору (т. 1 а.с. 30), відповідно до якої Фонд державного майна України прийняв на себе виконання зобов`язань орендодавця за договором оренди.
Відповідно до п. 4.6. статуту орендар може повністю або частково викупити об`єкт оренди і розпоряджатися ним на підставі колективної власності. Викуп здійснюється шляхом внесення орендним АТП 14170 у складі орендної плати амортизаційних відрахувань на повне відновлення в сумі всієї залишкової вартості майна, що здається в оренду, та виплати в повному розмірі взятих у орендодавця оборотних коштів та інших матеріальних та фінансових цінностей. При цьому залишкова вартість майна, що передане в оренду, збільшується на суму капітальних вкладень, які здійснюються за рахунок орендаря, в тому числі амортизаційних відрахувань, спрямованих орендарем на ці цілі.
Позивач стверджує, що за період дії договору оренди з 26.09.1991 до цього часу орендарем здійснювались усі залежні від нього заходи по раціональному використанню, збереженню, здійсненню поточного та капітального ремонту об`єкта оренди - залишкова вартість об`єкту оренди на 01.07.2011 складає 214 028,05 грн. Станом на 01.07.2011 з метою збереження чи поліпшення орендованих основних виробничих фондів, орендатором використано 1 222 370,00 грн. власних коштів, що на 1 008 341,95 грн. перевищує залишкову вартість об`єкту оренди. Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Виконкомом Криворізької міської Ради народних депутатів 05.12.1994, земельна ділянка, на якій розташовані комплекси будівель та споруд, належать на праві постійного користування Криворізькому орендному автопідприємству 14170. Отже, за твердженнями позивача, з метою збереження чи поліпшення орендованих основних виробничих фондів використано власних грошових коштів на суму 1 222 370,00 грн., що перевищує вартість орендованого майна на суму 1 008 341,95 грн., тобто в 5 раз. Тож, позивач зазначає, що доля орендодавця в цілісному майновому комплексі, що знаходився на балансі АТП 14170 витіснена.
У зв`язку із викладеним Криворізьке орендне автопідприємство 14170 звернулося до господарського суду з позовною заявою у якій просило суд, з урахуванням уточнень (справа №21/5005/11162/2011): визнати договір оренди №1 від 26.09.1991р. укладений між Криворізьким орендним автопідприємством 14170 та Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області припиненим; визнати за Криворізьким орендним автопідприємством 14170 право власності на нерухоме майно:- комплекс будівель та споруд загальною площею 1733,6 кв. м, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 27/1 та складається з будівлі профілакторію під літ. "Д-2" загальною площею 1547,9 кв.м, будівлі диспетчерської літ. "Н-1" загальною площею 161,1 кв. м, теплопункт під літ. "П" загальною площею 7,2 кв. м, склад під літ. "Е" загальною площею 17.4 кв. м, забори № 1, 2, 5, ворота № 3, 4 та замощення І; - база відпочинку "Біла акація", яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Щорса, 38 та складається з будівлі будиночка під літ. "А-2" площею основи 63,7 кв. м, будівлі будиночка під літ. "Б-2" площею основи 72,3 кв. м, будівлі будиночка під літ. "В-2" площею основи 74,5 кв. м, будівлі туалету під літ. "Г" площею основи 4,6 кв. м, забору №1, ворота №2 та замощення І; - комплекс будівель та споруд "Автоколона №2", який знаходиться на проммайданчику ВАТ "Північний ГЗК" та складається з будівлі Матеріального складу інвентарний номер 100003 1982 року вводу в експлуатацію, адміністративно-побутової будівлі інвентарний номер 100004 1982 року вводу в експлуатацію, будівлі головного корпусу цеху інвентарний номер 100005 1982 року вводу в експлуатацію, будівлі лісосушки інвентарний номер 100006 1982 року вводу в експлуатацію, площадки і тротуари інвентарний номер 200001 1982 року вводу в експлуатацію, автопід`їзд інвентарний номер 200004 1982 року вводу в експлуатацію, площа жорсткого покриття інвентарний номер 200006 1966 року вводу в експлуатацію, відкритий склад лісу інвентарний номер 200003 1982 року вводу в експлуатацію, забору інвентарний номер 200008 1966 року вводу в експлуатацію; - свинокомплекс, який знаходиться в с . Чумаки , П`ятихатський р-н, Дніпропетровська область інвентарний номер 100010 1989 року вводу в експлуатацію який складається з будівель кормоцеху та будівлі ферми. Автотранспорт: ГАЗ 5312 пл ГПБ державний номер НОМЕР_37, ГАЗ 5312 из державний номер НОМЕР_38, ГАЗ 5327 платфор державний номер НОМЕР_39, ГАЗ 5228 из державний номер НОМЕР_40, ГАЗ 5327 державний номер НОМЕР_41, ГАЗ 5312 державний номер НОМЕР_42, ГАЗ 5228 пром державний номер НОМЕР_3 , ГАЗ 5327 пром державний номер НОМЕР_4 , ГАЗ 5312 державний номер НОМЕР_43, ГАЗ 5312 из державний номер НОМЕР_5 , ГАЗ 5312 платв державний номер НОМЕР_44, ПАЗ 37421 из державний номер НОМЕР_6 , ПАЗ 37421 из державний номер НОМЕР_7 , КАВЗ державний номер НОМЕР_45, ГАЗ 5312 хл ГПБ державний номер НОМЕР_9 , ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_10 , ГАЗ 5228 из державний номер НОМЕР_11 , ГАЗ 5228 пром державний номер НОМЕР_12 , ГАЗ 5228 из державний номер НОМЕР_46 , ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_14 , ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_15 , ГАЗ 5312 хл ГПБ державний номер НОМЕР_47, ГАЗ 5312 изсГПБ державний номер НОМЕР_48, ГАЗ 5312 пл ГПБ державний номер НОМЕР_49, ГАЗ 5312 пл ГПБ державний номер НОМЕР_50, ГАЗ 5228 пром державний номер НОМЕР_51, ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_52, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_53, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_54, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_55, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_56, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_57, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_58, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_26 , ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_27 , ГАЗ 5312 хл державний номер НОМЕР_28 , ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_59, ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_60, ГАЗ 5312 хл ГПБ державний номер НОМЕР_61, ГАЗ 5312хл ГПБ державний номер НОМЕР_62, ГАЗ 5206 хл державний номер НОМЕР_63, ПАЗ 37421 изот фург державний номер НОМЕР_33 , ПАЗ 3742 рефриж державний номер НОМЕР_34 , КРАЗ 762 В фургон державний номер НОМЕР_35 , ЗИЛ 431412 реф. державний номер НОМЕР_64, ГАЗ 5228 пром. державний номер НОМЕР_65, ГАЗ 5228 из. державний номер НОМЕР_66, ГАЗ 5228 пром. державний номер НОМЕР_67, ГАЗ 5228 пром. державний номер НОМЕР_68, Пр.Господарського кодексу Б 818с/св державний номер НОМЕР_69 Пр.ГБК 818 с/св державний номер НОМЕР_70, передане згідно з договором оренди № 1 цілісного майнового комплексу від 26.09.1991 року, укладеного між Криворізьким ТВО "Кривбастранс" і організацією орендарів, створеною на базі Криворізького АТП 14170.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 21/5005/11162/2011 за позовом Криворізького орендного автопідприємства 14170 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно та автотранспорт позовні вимоги задоволено частково. Визнано за Криворізьким орендним автопідприємством 14170 (юридична адреса: 50080, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; поштова адреса: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 27/1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03373776) право власності на нерухоме майно:
- Комплекс будівель та споруд загальною площею 1733,6 кв. м, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 27/1 та складається з будівлі профілакторію під літ. "Д-2" загальною площею 1547,9 кв.м, будівлі диспетчерської літ. "Н-1" загальною площею 161,1 кв.м, теплопункт під літ. "П" загальною площею 7,2 кв.м, склад під літ. "Е" загальною площею 17.4 кв.м, забори № 1, 2, 5, ворота № 3, 4 та замощення І;
- База відпочинку "Біла акація", яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Щорса, 38 та складається з будівлі будиночка під літ. "А-2" площею основи 63,7 кв.м, будівлі будиночка під літ. "Б-2" площею основи 72,3 кв.м, будівлі будиночка під літ. "В-2" площею основи 74,5 кв.м, будівлі туалету під літ. "Г" площею основи 4,6 кв.м, забору №1, ворота №2 та замощення І;
- Комплекс будівель та споруд "Автоколона №2", який знаходиться на проммайданчику ВАТ "Північний ГЗК" та складається з будівлі Матеріального складу інвентарний номер 100003 1982 року вводу в експлуатацію, адміністративно-побутової будівлі інвентарний номер 100004 1982 року вводу в експлуатацію, будівлі головного корпусу цеху інвентарний номер 100005 1982 року вводу в експлуатацію, будівлі лісосушки інвентарний номер 100006 1982 року вводу в експлуатацію, площадки і тротуари інвентарний номер 200001 1982 року вводу в експлуатацію, автопід`їзд інвентарний номер 200004 1982 року вводу в експлуатацію, площа жорсткого покриття інвентарний номер 200006 1966 року вводу в експлуатацію, відкритий склад лісу інвентарний номер 200003 1982 року вводу в експлуатацію, забору інвентарний номер 200008 1966 року вводу в експлуатацію;
- Свинокомплекс, який знаходиться в с . Чумаки, П`ятихатський р-н, Дніпропетровська область інвентарний номер 100010 1989 року вводу в експлуатацію який складається з будівель кормоцеху та будівлі ферми.
Автотранспорт:
- ГАЗ 5312 пл ГПБ державний номер НОМЕР_37, ГАЗ 5312 из державний номер НОМЕР_38, ГАЗ 5327 платфор державний номер НОМЕР_36 , ГАЗ 5228 из державний номер НОМЕР_40, ГАЗ 5327 державний номер НОМЕР_41, ГАЗ 5312 державний номер НОМЕР_42, ГАЗ 5228 пром державний номер НОМЕР_3 , ГАЗ 5327 пром державний номер НОМЕР_4 , ГАЗ 5312 державний номер НОМЕР_43, ГАЗ 5312 из державний номер НОМЕР_5 , ГАЗ 5312 платв державний номер НОМЕР_44, ПАЗ 37421 из державний номер НОМЕР_6 , ПАЗ 37421 из державний номер НОМЕР_7 , КАВЗ державний номер НОМЕР_45, ГАЗ 5312 хл ГПБ державний номер НОМЕР_9 , ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_10 , ГАЗ 5228 из державний номер НОМЕР_11 , ГАЗ 5228 пром державний номер НОМЕР_12 , ГАЗ 5228 из державний номер НОМЕР_46 , ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_14 , ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_15 , ГАЗ 5312 хл ГПБ державний номер НОМЕР_47, ГАЗ 5312 изсГПБ державний номер НОМЕР_48, ГАЗ 5312 пл ГПБ державний номер НОМЕР_49, ГАЗ 5312 пл ГПБ державний номер НОМЕР_50, ГАЗ 5228 пром державний ном81 ДНО,ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_52, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_53, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_54, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_55, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_56, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_57, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_58, ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_26 , ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_27 , ГАЗ 5312 хл державний номер НОМЕР_28 , ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_59, ГАЗ 5201 хл державний номер НОМЕР_60,ГАЗ 5312 хл ГПБ державний номер НОМЕР_61, ГАЗ 5312хл ГПБ державний номер НОМЕР_62, ГАЗ 5206 хл державний номер НОМЕР_63, ПАЗ 37421 изот фург державний номер НОМЕР_33 , ПАЗ 3742 рефриж державний номер НОМЕР_34 , КРАЗ 762 В фургон державний номер НОМЕР_35 , ЗИЛ 431412 реф. державний номер НОМЕР_64, ГАЗ 5228 пром. державний номер НОМЕР_65, ГАЗ 5228 из. державний номер НОМЕР_66, ГАЗ 5228 пром. державний номер НОМЕР_67, ГАЗ 5228 пром. державний номер НОМЕР_68, Пр.Господарського кодексу Б 818с/св державний номер НОМЕР_69 Пр.ГБК 818 с/св державний номер НОМЕР_70.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 10.10.2012 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012р. у справі №21/5005/11162/2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 у справі №21/5005/11162/2011 залишено без змін.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 21/5005/11162/2011 встановлено, що на підставі положень Договору та Статуту, що підтверджується висновком експертизи, суд прийшов до висновку, що усе майно, яке залишилося на балансі позивача та є об`єктом оренди, перейшло у право власності позивача з того часу, коли сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди, перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди . У зв`язку з тим, що сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди, тобто приріст права власності позивача склав 100 % складу об`єкту оренди, а одночасно з цією обставиною в об`єкті оренди не залишилося жодної частки права власності відповідача. Дана обставина встановлює той факт, що зобов`язання позивача за договором виконані шляхом викупу об`єкта оренди, у зв`язку з чим, договір має бути припинений. Отже, у зв`язку із викупом (приватизацією) об`єкта оренди, згідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припинив свою дію .
Позивач зазначає, що ним при звернені до суду з позовною заявою, вимоги якої були предметом розгляду спору у справі № 21/5005/11162/2011, не було заявлено вимог щодо окремої нежитлової будівлі "будівля автомийки", яка не була поставлена на баланс та не включена до майнового комплексу, що знаходиться на балансі АТП 14170.
У 2017 році позивач поставив вказану будівлю на баланс та включив її до майнового комплексу будівель та споруд загальною площею 1 733,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (Кремлівська) 27/1 , що підтверджується технічним паспортом на громадський будинок нежитлову будівлю "будівля автомийки", виготовленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро технічної інвентаризації та експертизи" від 03.10.2017 (т. 1 а.с. 42-46).
Відповідно до Звіту про оцінку майна від 2017 року (т. 1 а.с. 48-87) вартість окремо розташованої нежитлової будівлі (будівля автомийки) становить 64 870,00 грн.
24.05.2017 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди № 1 від 22.05.2017 (т. 1 а.с. 100), пославшись на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 21/5005/11162/2011 щодо визнання за Криворізьким орендним автопідприємством 14170 права власності на нерухоме майно та автотранспорт.
Однак, як зазначає позивач відповідь на пропозицію не отримав.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом, предметом якого є визнання права власності на нерухоме майно (будівлю автомийки) та розірвання договору оренди.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).
Орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди (ч. 1 ст. 289 Господарського кодексу України).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. (ч. 2 ст. 41 Конституції України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).
Майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання (ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України).
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).
Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу або викупу.
Майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом (п.3 ч.1 ст. 144 Господарського кодексу України).
Приватизація цілісних майнових комплексів нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, зданих в оренду, здійснюється у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 4 ст. 289 Господарського кодексу України).
Орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо це передбачено договором відповідно до законодавства України. Організація орендарів (орендар) має право на укладення договору оренди з викупом орендованого майна не пізніше трьох років з дня укладення (приведення у відповідність з цим Законом) договору оренди, якщо орендоване майно не віднесено до об`єктів, приватизацію яких заборонено законодавчими актами України, та якщо це не суперечить Державній програмі приватизації. Ціна зданого в оренду з викупом майна, що приватизується, визначається на умовах, передбачених статтею 20 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", і включається до договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок, строки та засоби платежу) визначаються у договорі оренди відповідно до законодавчих актів України про приватизацію (ч. 1-3 ст. 28 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій", в редакції від 10.04.1992).
Згідно з п. 2.1. Постанови ВР України від 07.07.1992 № 2545-XII "Про Державну програму приватизації майна державних підприємств" у процесі приватизації застосовуються такі способи приватизації:
- викуп об`єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об`єктів;
- викуп державного майна підприємства за альтернативним планом приватизації;
- викуп державного майна, зданого в оренду з викупом;
- викуп державного майна зданого в оренду;
- продаж на аукціоні;
- продаж за некомерційним конкурсом;
- продаж за комерційним конкурсом;
- продаж з відстрочкою платежу;
Відповідно до п. 2.4. Постанови ВР України від 07.07.1992 № 2545-XII викуп державного майна, зданого в оренду з викупом - спосіб приватизації, за яким власником об`єкта стає орендар, відповідно до договору оренди.
Як вказано вище, відповідно до п. 1.2. договору майно, передане в оренду, до закінчення технічного строку експлуатації та до погашення його вартості за рахунок амортизаційних відрахувань , залишається вартістю орендодавця.
Обов`язок по підтримці першочергового виробничо-економічного потенціалу майна цілковито покладається на орендаря, у зв`язку з чим уся сума амортизаційних відрахувань залишається у його розпорядженні. В обсягах відповідної суми зберігається власність орендодавця. Якщо орендар вкладає зароблені кошти для збереження або поліпшення орендованих основних виробничих фондів, придбання нового обладнання понад орендованого, то прирощується власність орендатора і одночасно витісняється власність орендодавця. Орендар самостійно вирішує подальші питання використання прирощеного у власність майна, його списання та продажу (п. 1.3. договору).
Відповідно до п. 4.6. статуту орендар може повністю або частково викупити об`єкт оренди і розпоряджатися ним на підставі колективної власності. Викуп здійснюється шляхом внесення орендним АТП 14170 у складі орендної плати амортизаційних відрахувань на повне відновлення в сумі всієї залишкової вартості майна, що здається в оренду, та виплати в повному розмірі взятих у орендодавця оборотних коштів та інших матеріальних та фінансових цінностей. При цьому залишкова вартість майна, що передане в оренду, збільшується на суму капітальних вкладень, які здійснюються за рахунок орендаря, в тому числі амортизаційних відрахувань, спрямованих орендарем на ці цілі.
З огляду на викладене, сторони в договорі встановили право орендаря на викуп об`єкту оренди та встановили умови викупу, а саме: погашення його вартості за рахунок амортизаційних відрахувань (витіснення власності орендодавця в обсягах відповідної суми амортизаційних відрахувань).
Відповідно до п. 3.5. договору орендатор зобов`язується здійснювати в становленні терміни поточний і кап. ремонти основних фондів, здійснювати необхідну реконструкцію виробництва і будівництва житла, об`єктів соцкультпобуту за рахунок власних і позикових коштів.
Укладеним сторонами договором не передбачений обов`язок орендаря будь-яким чином погоджувати з орендодавцем будівництво, поточні і капітальні ремонти, реконструкцію чи будь-які інші поліпшення об`єкту оренди.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України).
Спірний договір не було визнано недійсним у встановленому законом порядку, а тому, в силу вимог ст. 204 Цивільного кодексу України договір оренди є дійсним та обов`язковим для виконання, що в свою чергу свідчить про правомірність виникнення права власності на спірний об`єкт у позивача.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 21/5005/11162/2011 визнано право власності позивача на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, переданий йому в оренду на підставі договору оренди №! Від 26.09.1991р..
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 21/5005/11162/2011 залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 10.10.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013, отже набрало законної сили та є обов`язковим на всій території України.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Згідно з преамбулою та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до п.п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", пункт 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 21/5005/11162/2011 встановлено наступне.
На підставі положень договору та Статуту, що підтверджується висновком експертизи, суд прийшов до висновку, що усе майно , яке залишилося на балансі позивача та є об`єктом оренди, перейшло у право власності позивача з того часу, коли сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди, перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди . У зв`язку з тим, що сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди, тобто приріст права власності позивача склав 100 % складу об`єкту оренди , а одночасно з цією обставиною в об`єкті оренди не залишилося жодної частки права власності відповідача . Дана обставина встановлює той факт, що зобов`язання позивача за договором виконані шляхом викупу об`єкта оренди, у зв`язку з чим, договір має бути припинений. Отже, у зв`язку із викупом (приватизацією) об`єкта оренди, згідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України Договір оренди припинив свою дію .
Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зазначає, що спірне майно - будівля автомийки - перебудована ним за власний кошт внаслідок руйнування первинної будівлі, зазначена будівля автомийки входить до цілісного майнового комплексу.
Відповідно до підписаного сторонами додатку № 1 до договору Акту оцінки вартості основних засобів, що підлягають передачі в оренду до складу об`єкту оренди входить споруда мийки.
Позивач набув право власності на об`єкти оренди за договором в судовому порядку відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 21/5005/11162/2011, оскільки сума використаних позивачем коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди, тобто приріст права власності позивача склав 100 % складу об`єкту оренди, а в об`єкті оренди не залишилося жодної частки права власності відповідача,
Таким чином, оскільки відповідно до Акту оцінки вартості основних засобів, що підлягають передачі в оренду до складу об`єкту оренди входить споруда мийки, вона також на підставі положень договору та чинного законодавства перейшла у власність позивача з того часу, коли сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на окремо розташовану нежитлову будівлю (будівля автомийки) під літерою "Л" загальною площею 177,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (Кремлівська), буд. 27/1 обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про розірвання договору оренди від 26.06.1991 року № 1, господарський суд зазначає наступне.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).
У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
2) наймодавець не виконує свого обов`язку щодо проведення капітального ремонту речі (ч. 1 ст. 784 Цивільного кодексу України).
Отже, чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.
Відповідно до п. 6.3.2. договору орендар має право вимагати зміни або дострокового розірвання договору за таких обставин:
- орендодавець не забезпечує необхідних умов діяльності для орендного колективу;
- майно в силу обставин, що не залежать від орендаря виявиться в стані, непридатному для використання;
- частина орендованого майна виявиться зайвою для здійснення цілей, які передбачені договором.
Господарський суд вважає за доцільне зазначити, що в обґрунтування своїх доводів позивачем не наведено жодних підстав для розірвання договору відповідно до вимог чинного законодавства.
В той же час рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі № 21/5005/11162/2011 встановлено, що усе майно, яке є об`єктом оренди, перейшло у право власності позивача з того часу, коли сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди, перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди. У зв`язку з тим, що сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди, тобто приріст права власності позивача склав 100 % складу об`єкту оренди, а одночасно з цією обставиною в об`єкті оренди не залишилося жодної частки права власності відповідача. Дана обставина встановлює той факт, що зобов`язання позивача за договором виконані шляхом викупу об`єкта оренди, у зв`язку з чим, договір має бути припинений. Отже, у зв`язку із викупом (приватизацією) об`єкта оренди, згідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припинив свою дію.
Договір оренди припиняється у разі викупу (приватизації) об`єкта оренди (ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України).
Враховуючи викладене, оскільки усе майно, яке є об`єктом оренди, перейшло у право власності позивача, у зв`язку з тим, що сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди, перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди, тобто приріст права власності позивача склав 100 % складу об`єкту оренди, а в об`єкті оренди не залишилося жодної частки права власності відповідача, договір оренди № 1 від 26.09.1991 припинив свою дію відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки договір оренди № 1 від 26.09.1991 припинено - він не може бути розірваний.
Таким чином, позовні вимоги щодо розірвання договору оренди № 1 (цілісного майнового комплексу), укладеного між сторонами від 26.09.1991 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762,00 грн.
При зверненні з позовом до суду у 2018 році позивач сплатив судовий збір в розмір 4000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №212 від 31.10.2017, замість 3524,00грн.
Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 476,00рн. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було.
Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 476,00рн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 1762,00 грн. (50 %), на відповідача - 1762,00 грн. (50 %).
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати за Криворізьким орендним автопідприємством 14170 (50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 27/1, ідентифікаційний код 03373776) право власності на окремо розташовану нежитлову будівлю (будівля автомийки) під літерою "Л" загальною площею 177,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (Кремлівська), буд. 27/1 .
В решті позову відмовити.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, ідентифікаційний код 13467337) на користь Криворізького орендного автопідприємства 14170 (50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 27/1, ідентифікаційний код 03373776) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 22.08.2019
Суддя І.В. Мілєва
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2019 |
Оприлюднено | 22.08.2019 |
Номер документу | 83789778 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мілєва Ірина Вікторівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мілєва Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні