Постанова

від 27.11.2019 по справі 904/540/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 року Справа № 904/540/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Грачов А.С.

за участю представників сторін:

від відповідача: Конох Я.В., довіреність №16 від 25.03.2019, головний спеціаліст;

від позивача: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 у справі №904/540/18 (суддя Мілєва І.В., повне рішення складено 22.08.2019)

за позовом Криворізького орендного автопідприємства 14170, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

про визнання права власності та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позовних вимог та рішення суду.

1.1. У лютому 2018 року Криворізьке орендне автопідприємство 14170 (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (надалі відповідач) та просило:

- визнати за позивачем право власності на окремо розташовану нежитлову будівлю (будівля автомийки) під літерою "Л" загальною площею 177,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (Кремлівська), буд. 27/1;

- розірвати договір оренди №1 (цілісного майнового комплексу), укладений між сторонами 26.09.1991.

1.2. Вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі №21/5005/11162/2011 за позивачем було визнано право власності на нерухоме майно, що перебувало в нього в оренді на підставі договору з відповідачем від 26.01.1991. Але позивач в подальшому з`ясував, що при зверненні до суду не було включено окрему нежитлову будівлю будівлю автомийки (яка була побудована господарчим способом) та не була поставлена на баланс і не була включена до майнового комплексу, що знаходиться на балансі АТП 14170.

1.3. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що договором не передбачено перехід права власності на майно до орендаря, для такого переходу необхідно дотримання відповідних процедур викупу державного майна, а право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна.

1.4. Постановою Верховного Суду від 09.04.2019 попередні судові акти у даній справі (рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018) скасовано. Справу №904/540/18 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для нового розгляду.

1.5. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 у справі №904/540/18 позов Криворізького орендного автопідприємства 14170 задоволено частково: визнано за Криворізьким орендним автопідприємством 14170 право власності на окремо розташовану нежитлову будівлю (будівля автомийки) під літерою "Л" загальною площею 177,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (Кремлівська), буд. 27/1. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Криворізького орендного автопідприємства 14170 витрати по сплаті судового збору - 1762,00 грн.

Судове рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що право власності позивача на цілісний майновий комплекс визнано рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі №21/5005/11162/2011. Спірне майно було об`єктом оренди, повністю було перебудовано позивачем і нова його вартість витіснила залишкову вартість, та останній набув право власності на це майно, що оспорюється відповідачем. В частині відмови щодо позовної вимоги про розірвання договору суд зазначив, що вказаним рішенням суду у справі №21/5005/11162/2011 було встановлено факт припинення договору оренди, а припинений договір не може буди розірваним.

2. Доводи апеляційної скарги та відзиву на неї.

2.1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях подало до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог.

2.2. Доводи апеляційної скарги:

- позивач безпідставно стверджує про набуття права власності на орендоване майно, а суд не врахував, що майно за договором оренди передано орендарю не у власність, а лише у користування;

- суд невірно застосував норми матеріального права - ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору, та ті положення Закону, відповідно до яких майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна;

- порядок викупу орендованого майна та його процедура повинні бути прямо передбачені у договорі, та тільки з дотриманням цієї процедури позивач може набути право власності на орендоване майно, а не за рішенням суду, право власності на таке майно може виникнути лише внаслідок приватизації, оцінка такого майна повинна здійснюватися в цілому, а не кожного об`єкту окремо;

- суд не врахував, що позивач не надав до матеріалів справи жодного доказу, який би підтверджував використання власних грошових коштів для збереження чи поліпшення орендованих основних виробничих фондів;

- посилання суду на рішення у справі №21/5005/11162/2011 є недоцільним, оскільки відповідно до ч.2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

2.3. Позивач проти доводів апелянта заперечив, вказуючи, що відповідно до договору майно, що повністю замортизоване є власністю орендаря. Відповідно до діючого на час укладання спірного договору оренди законодавства передбачалася така підстава набуття орендарем права власності на орендоване майно, як заміщення його вартості витратами орендаря на його покращення. Право власності, набуте ним на спірне майно правомірно, що також підтверджено рішенням у справі №21/5005/11162/2011, яке набрало законної сили, та воно не повинно ставитися під сумнів відповідачем.

2.4. Відповідач надав відповідь на відзив від 28.10.2019, в якому виклав доводи аналогічні доводам апеляційної скарги.

3. Процедура розгляду справи в апеляційній інстанції.

3.1. Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2019 для розгляду справи №904/540/18 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду: головуючий Іванов О.Г., судді: Антонік С.Г., Дармін М.О.

26.09.2019 судді Іванов О.Г., Дармін М.О., Антонік С.Г. подали заяву про самовідвід у справі №904/540/18 на підставі ч.1 ст.36 ГПК України, яка ухвалою суду від 26.09.2019 задоволена.

3.2. 26.09.2019 по справі здійснений повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М. Ухвалою від 30.09.2019 справа була прийнята до провадження, судове засідання призначено на 30.10.2019, в судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2019.

3.3. В судовому засіданні 30.10.2019 представники сторін підтримали доводи апеляційної скарги та відзиву, у судове засідання 27.11.2019 представник позивача не з`явився в зв`язку із затримкою в дорозі.

Відповідно до ч. 12 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час, дату і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні.

3.4. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну чаастину постанови.

4. Встановлені судом обставини справи.

4.1. Постановою Верховного Суду від 09.04.2019 касаційну скаргу Криворізького орендного автопідприємства 14170 задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі №904/540/18, якими було відмовлено в задоволенні позову, скасовано. Справу №904/540/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

4.2. Верховний суд вказав, що Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, неодноразово зазначав, що спірне майно - будівля автомийки - перебудована ним за власний кошт внаслідок руйнування первинної будівлі, зазначена будівля автомийки входить до цілісного майнового комплексу, право власності на об`єкти якого вже визнані в судовому порядку відповідно до рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі №21/5005/11162/2011. Також посилався на те, що в акті оцінки вартості основних засобів, що належить до передачі в оренду (додаток №1 до Договору) зазначена споруда мийки, а наведені доводи не були перевірені судами попередніх інстанцій та їм не надана належна правова оцінка.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували походження спірного майна - будівлі автомийки, не встановили, чи належить зазначена будівля до складу цілісного майнового комплексу, переданого в оренду Позивачу на підставі Договору оренди, та право власності на який визнано відповідно до судового рішення у вказаній вище справі. Суди не дослідили та не надали жодної оцінки додатку №1 до Договору - акту оцінки вартості основних засобів, які підлягають передачі в оренду, що міститься в матеріалах справи, не встановили, чи зазначено в цьому акті спірне майно.

4.3. При новому розгляді справи судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі №21/5005/11162/2011 за позовом Криворізького орендного автопідприємства 14170 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно та автотранспорт (залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 10.10.2012, Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 та набрало чинності) позовні вимоги задоволено частково. Визнано за Криворізьким орендним автопідприємством 14170 право власності на нерухоме майно:

- Комплекс будівель та споруд загальною площею 1733,6 кв.м, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська, 27/1 та складається з будівлі профілакторію під літ. "Д-2" загальною площею 1547,9 кв.м, будівлі диспетчерської літ. "Н-1" загальною площею 161,1 кв.м, теплопункт під літ. "П" загальною площею 7,2 кв.м, склад під літ. "Е" загальною площею 17.4 кв.м, забори №1, 2, 5, ворота №3, 4 та замощення І;

- База відпочинку "Біла акація", яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Щорса,38 та складається з будівлі будиночка під літ. "А-2" площею основи 63,7 кв.м, будівлі будиночка під літ. "Б-2" площею основи 72,3 кв.м, будівлі будиночка під літ. "В-2" площею основи 74,5 кв.м, будівлі туалету під літ. "Г" площею основи 4,6 кв.м, забору №1, ворота №2 та замощення І;

- Комплекс будівель та споруд "Автоколона №2", який знаходиться на проммайданчику ВАТ "Північний ГЗК" та складається з будівлі Матеріального складу інвентарний номер 100003, 1982 року вводу в експлуатацію, адміністративно-побутової будівлі інвентарний номер 100004, 1982 року вводу в експлуатацію, будівлі головного корпусу цеху інвентарний номер 100005, 1982 року вводу в експлуатацію, будівлі лісосушки інвентарний номер 100006, 1982 року вводу в експлуатацію, площадки і тротуари інвентарний номер 200001, 1982 року вводу в експлуатацію, автопід`їзд інвентарний номер 200004, 1982 року вводу в експлуатацію, площа жорсткого покриття інвентарний номер 200006, 1966 року вводу в експлуатацію, відкритий склад лісу інвентарний номер 200003, 1982 року вводу в експлуатацію, забору інвентарний номер 200008, 1966 року вводу в експлуатацію;

- Свинокомплекс, який знаходиться в с. Чумаки, П`ятихатський р-н, Дніпропетровська область інвентарний номер 100010, 1989 року вводу в експлуатацію, який складається з будівель кормоцеху та будівлі ферми.

Автотранспорт:

- ГАЗ 5312 пл ГПБ, державний номер 08-31 ДНР; ГАЗ 5312 из, державний номер 61-58ДНО; ГАЗ 5327 платфор, державний номер 89-61 ДНО; ГАЗ 5228 из, державний номер 07-33ДНР; ГАЗ 5327, державний номер 14-69ДНР; ГАЗ 5312 державний номер 27-30ДНО; ГАЗ 5228 пром державний номер 83-99ДНО; ГАЗ 5327 пром державний номер 75-83 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5312 державний номер 36-76 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5312, из державний номер 69-52 ДНО; ГАЗ 5312 платв державний номер 06-79 ДНР; ПАЗ 37421 из, державний номер НОМЕР_3 ; ПАЗ 37421 из, державний номер 98-91ДНО: КАВЗ державний номер 21-67 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5312 хл ГПБ державний номер НОМЕР_4 ; ГАЗ 5228 хл державний номер НОМЕР_5 ; ГАЗ 5228 из, державний номер 85-72 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5228 пром державний номер 98-90 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5228 из, державний номер 85-73 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5201 хл, державний номер 71-26 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5201 хл, державний номер 83-97 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5312 хл ГПБ, державний номер 08-30 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5312 изсГПБ, державний номер 78-27 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5312 пл ГПБ, державний номер 93-22 ДНО; ГАЗ 5312 пл ГПБ, державний номер 62-24 ДНО; ГАЗ 5228 пром державний номер 96-81 ДНО; ГАЗ 5201 хл державний номер 03-38 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 хл державний номер 06-05 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 хл державний номер 06-81 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 хл державний номер 24-18 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 хл державний номер 31-36 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 хл державний номер 33-24 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 хл державний номер 38-85 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 хл державний номер 89-60 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5228 хл державний номер 96-82 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5312 хл державний номер 72-34 НОМЕР_1 ; ГАЗ 5201 хл державний номер 49-43 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5201 хл державний номер 49-61 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5312 хл ГПБ державний номер 58-16 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5312хл ГПБ державний номер 72-83 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5206 хл державний номер 97-49 ДНО; ПАЗ 37421 изот фург державний номер 46-26 НОМЕР_1 ; ПАЗ 3742 рефриж державний номер 78-28 НОМЕР_1 ; КРАЗ 762 В фургон державний номер 43-66 НОМЕР_2 ; ЗИЛ НОМЕР_6 реф. державний номер 23-58 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 пром. державний номер 06-80 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 из. державний номер 12-74 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 пром. державний номер 14-68 НОМЕР_2 ; ГАЗ 5228 пром. державний номер 01-53 НОМЕР_2 ; Пр.ГКБ 818с/св державний номер 73-21 ДО; Пр.ГБК 818 с/св державний номер 73-22 ДО.

Щодо визнання договору припиненим суд відмовив в задоволенні позову, встановивши факт припинення договору оренди цілісного майнового комплексу та пославшись на обрання позивачем способу захисту, який був не передбачений законом, а за своєю суттю є вимогою про встановлення юридичного факту.

4.4. Вказаним рішенням суду було також встановлено, що 26.09.1991 між Криворізьким ТВО "Кривбастранс" (орендодавець) та організацією орендарів, створеною на базі Криворізького АТП 14170 (орендар), було укладено договір оренди №1 цілісного майнового комплексу, що знаходиться на балансі АТП 14170 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду виробничі будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інше майно, яке відноситься до основних фондів і знаходяться на балансі АТП 14170 за первісною вартістю 1 904,1 тис.руб., залишковою вартістю на момент передачі 1 232,2 тис.руб. і оборотні кошти на суму 399,4 тис. руб., а також сукупність пов`язаних з ними обов`язкових відносин. Відомість переданих основних фондів і оборотних коштів із зазначенням їх вартості є невід`ємною частиною цього договору.

Майно, яке передане в оренду, до закінчення технічного строку експлуатації та до погашення його вартості за рахунок амортизаційних відрахувань, залишається вартістю орендодавця (п. 1.2. договору).

Обов`язок по підтримці першочергового виробничо-економічного потенціалу майна цілковито покладається на орендаря, у зв`язку з чим уся сума амортизаційних відрахувань залишається у його розпорядженні. В обсягах відповідної суми зберігається власність орендодавця. Якщо орендар вкладає зароблені кошти для збереження або поліпшення орендованих основних виробничих фондів, придбання нового обладнання понад орендованого, то прирощується власність орендатора і одночасно витісняється власність орендодавця. Орендар самостійно вирішує подальші питання використання прирощеного у власність майна, його списання та продажу (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.4. договору у власності орендаря знаходиться:

- продукція виробництва орендаря;

- його госпрозрахунковий дохід, а також усі фонди, що утворені ним, у тому числі і фонд розвитку виробництва, майно повністю замортизоване балансовою вартістю 560,2 тис. руб.

Пунктом 1.5 Договору визначено, що діяльність орендаря ґрунтується на принципах повного господарського відання.

Відносини між орендарем та орендодавцем регулюються цим договором на орендний строк 10 років (п. 1.7. договору).

Договір діє з моменту його підписання. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору за один місяць до закінчення дії договору, він вважається продовженим на той же строк (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.5. договору статут орендного підприємства, акт приймання-передачі майна є невід`ємними частинами договору.

4.5. Рішенням Виконкому Тернівської районної ради народних депутатів міста Кривого Рогу №253/7 від 27.09.1991 зареєстровано Криворізьке орендне автопідприємство 14170 (Позивач), тобто організація орендарів Криворізького АТП 14170 набула статусу орендного підприємства, яке є орендарем державного майна відповідно до зазначеного Договору.

Відповідно до пункту 4.6 Статуту орендар може повністю або частково викупити об`єкт оренди і розпоряджатися їм на підставі колективної власності. Викуп здійснюється шляхом внесення орендним АТП 14170 у складі орендної плати амортизаційних відрахувань на повне відновлення в сумі всієї залишкової вартості майна, що здається в оренду, та виплати в повному розмірі взятих у орендодавця оборотних коштів та інших матеріальних та фінансових цінностей. При цьому залишкова вартість майна, що передане в оренду, збільшується на суму капітальних вкладень, які здійснюються за рахунок орендаря, в тому числі амортизаційних відрахувань, спрямованих орендарем на ці цілі.

4.6. На виконання Закону України "Про оренду майна державних підприємств" та постанови Верховної Ради України №2270-ХІІ від 10.04.1992 сторонами укладено додаткову угоду №Д-1083 до цього Договору, відповідно до якої Фонд державного майна України прийняв на себе виконання зобов`язань орендодавця за Договором оренди. Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25.09.2001 №1729 "Про передачу повноважень орендодавця" зі змінами і доповненнями згідно з наказом №2005 від 01.11.2001 повноваження орендодавця за Договором оренди передано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, яке в подальшому реорганізовано в Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач).

4.7. Сторони підписали додаток №1 до договору Акт оцінки вартості основних засобів, що підлягають передачі в оренду (т. 1 а.с. 32-34), відповідно до якого передачі в оренду підлягали:

- будівлі: профилакт. по рем.а/м, диспетчерська, матеріальний склад, адмін. побут. будівлю, будівлю головн.корп.цеха, лісосушарка;

- обчислювальна техніка;

- споруди: майданчик і трот., пішохідний міст, склад лісу відкр., автопід`їзд, мийка та інші матеріальні цінності, тобто спірна мийка була зазначена в акті під №5 в розділі споруди, залишкова вартість 9846 тис.руб. (а.с.33 т.1), що не заперечується сторонами.

4.8. У справі №21/5005/11162/2011 також встановлено, що залишкова вартість об`єкту оренди на 01.07.2011 складала 214 028,05 грн. Станом на 01.07.2011 з метою збереження чи поліпшення орендованих основних виробничих фондів, орендатором використано 1 222 370,00 грн власних коштів, що на 1 008 341,95 грн перевищує залишкову вартість об`єкту оренди.

4.9. На балансі Позивача знаходяться транспортні засоби балансовою вартістю 3545,34 грн та нерухоме майно залишковою вартістю 210 482,71 грн, комплекс будівель та споруд загальною площею 1733,6 кв.м, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська 27/1, та складається з: будівлі профілакторію з ремонту автомобілів під літ. "Д-2" загальною площею 1 557 кв.м первісною вартістю 195860,28 грн, залишковою вартістю 0 грн; будівлі диспетчерської під літ. "Н-1" загальною площею 161,1 кв.м первісною вартістю 21859,86 грн, залишковою вартістю 0 грн; площа твердого покриття 500 кв.м первісною вартістю 61 392,54 грн, залишковою вартістю 1 764,87 грн; огорожа первісною вартістю 8 477,37 грн, залишковою вартістю 0 грн; комплекс будівель та споруд, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг,80, та складається з будівлі матеріального складу загальною площею 576 кв.м первісною вартістю 57356,31 грн, залишковою вартістю 14 470,85 грн, будівлі адміністративно-побутового комплексу загальною площею 288 кв.м первісною вартістю 85 370,67 грн, залишковою вартістю 21538,59 грн, будівлі головного корпусу цеху загальною площею 1 440 кв.м первісною вартістю 203 749,26 грн, залишковою вартістю 51405,01 грн, будівлі лісосушилки загальною площею 108 кв.м первісною вартістю 52 766,34 грн, залишковою вартістю 13 312,65 грн, склад лісу відкритий загальною площею 200 кв.м, первісною вартістю 6783,48 грн, залишковою вартістю 1059,35 грн, свинокомплекс за адресою: с. Чумаки П`ятихатського району Дніпропетровської області - загальною площею 960 кв.м первісною вартістю 380 320,00 грн, залишковою вартістю 97 651,06 грн.

4.10. Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Виконкомом Криворізької міської Ради народних депутатів 05.12.1994, земельна ділянка, на якій розташовані комплекси будівель та споруд, належать на праві постійного користування Криворізькому орендному автопідприємству 14170.

4.11. У довідках №26 від 18.10.2017 позивач зазначає, що на його балансі як власний основний засіб обраховується мийка, 1968 року побудови, загальною площею 177,6 кв.м, залишковою вартістю 0,00 грн, ринковою вартістю 64 870,00 грн.

На вказану нежитлову будівлю позивачем надано Технічний паспорт від 03.10.2017 та Звіт про оцінку майна від 06.10.2017, складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Центр експертного дослідження , яким підтверджена вище зазначена ринкова вартість 64 870,00 грн.

4.12. Посилаючись на визнання за ним права власності на цілісний майновий комплекс відповідно до рішення суду та встановлення рішенням суду у справі №21/5005/11162/2011 факту припинення договору, позивач направив відповідачу пропозиію №1 від 22.05.2017 про розірвання договору. Доказів надання відповіді на дану пропозицію матеріали справи не містять.

4.13. Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що при вирішенні спору у справі №21/5005/11162/2011 ним не було включено до позовних вимог вимогу щодо визнання права власності на автомийку, що і є предметом цього позову. Крім того, позивач просив розірвати договір оренди №1 від 26.09.1991 цілісного майнового комплексу.

5. Застосоване законодавство та оцінка аргументів сторін і висновків суду першої інстанції

5.1 . Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України захист цивільних прав та інтересів може бути здійснено шляхом визнання права.

5.2. Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

5.3. Правовідносини сторін у справі виникли з Договору оренди цілісного майнового комплексу.

5.4. Частиною першою статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

5.5. Згідно з частинами першою, четвертою статті 289 Господарського кодексу України орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди. Приватизація цілісних майнових комплексів, нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна, зданих в оренду, здійснюється у випадках і порядку, передбачених законом.

5.6. За положеннями частин першої, третьої статті 28 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій", в редакції від 02.06.1992, орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо це передбачено договором відповідно до законодавства України. Умови викупу (ціна, порядок, строки та засоби платежу) визначаються у договорі оренди відповідно до законодавчих актів України про приватизацію.

5.7. У справі №21/5005/11162/2011 судом було встановлено, що позивач набув право власності на цілісний майновий комплекс, який перебував у нього в оренді, шляхом заміщення залишкової його вартості вкладенням власних коштів та визнано за позивачем право власності на це майно.

5.8. Встановлені у цьому рішенні обставини не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, як передбачено частиною четвертою статті 75 ГПК України.

5.9. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. Згідно з преамбулою та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

5.10. Як встановлено судом вище, спірна автомийка входила до складу цілісного майнового комплексу, що був об`єктом оренди та на який судовим рішенням було визнано право власності. Втім, як вбачається із зазначеного рішення суду, вимога про визнання права власності саме на цю мийку не була включена до позовних вимог. Судом також встановлено, що залишкова вартість автомийки складала 0,00 грн, а ринкова, внаслідок перебудови її позивачем, склала 64 870,00 грн.

5.11. За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання права власності за позивачем на вказану нежитлову споруду.

5.12. Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України). У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).

5.13. Господарський суд вірно зазначив, що в обґрунтування своїх доводів позивачем не наведено жодних підстав для розірвання договору відповідно до вимог чинного законодавства. Поряд з тим, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2012 у справі №21/5005/11162/2011 встановлено, що на підставі положень Договору та Статуту, що підтверджується висновком експертизи, суд прийшов до висновку, що усе майно, яке залишилося на балансі позивача та є об`єктом оренди, перейшло у право власності позивача з того часу, коли сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди, перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди. У зв`язку з тим, що сума використаних коштів для збереження або поліпшення об`єкту оренди перевищила залишкову балансову вартість об`єкта оренди, тобто приріст права власності позивача склав 100% складу об`єкту оренди, а одночасно з цією обставиною в об`єкті оренди не залишилося жодної частки права власності відповідача. Дана обставина встановлює той факт, що зобов`язання позивача за договором виконані шляхом викупу об`єкта оренди, у зв`язку з чим, договір має бути припинений. Отже, у зв`язку із викупом (приватизацією) об`єкта оренди, згідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припинив свою дію .

Відтак, судом було встановлено факт припинення договору оренди, та договір, який вже не діє, не може бути розірвано, як в судовому порядку, так і за згодою сторін.

5.14. Висновок місцевого господарського суду про відмову в позові в частині вимог про розірвання договору відповідає фактичним обставинам справи та наведеним положенням чинного законодавства.

5.15. Щодо доводів апелянта слід зазначити, що вони зводяться саме до оспорювання рішення судів у справі №21/5005/11162/2011 з посиланням на недотримання законодавства про приватизацію майна при ухваленні цього рішення, та як наслідок неможливості набуття права власності позивачем і на спірне майно - будівлю автомийки.

Судом вище зазначено, що рішення у справі №21/5005/11162/2011 набрало чинності, та відповідно до ст.115 ГПК України (в редакції, що діяла на момент його ухвалення) та аналогічних положень статей 18 та 326 ГПК України в нинішній редакції, рішення, що набрали законної сили є обов`язковими на всій території України. А відповідно до принципу правової певності - у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Посилання апелянта на те, що суд не повинен приймати до уваги рішення суду у справі №21/5005/11162/2011 не відповідають положенням процесуального закону.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

6.1. Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

6.2. З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції - як ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права підлягає залишенню без змін.

7. Судові витрати.

7.1. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 у справі №904/540/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 у справі №904/540/18 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 у справі №904/540/18.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 05 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна