Рішення

від 12.08.2019 по справі 266/2636/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 266/2636/17

Провадженя№ 2/266/58/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Федотової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Шишханової К.Р.

з участю позивача - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Нестюріна М.І., представника відповідача КЗ Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33 Маріупольської міської ради Донецької області - адвоката Корольовой О.В., представника третьої особи Маріупольської міської ради Департамент освіти - Крохмальовой О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33 Маріупольської міської ради Донецької області , третя особа Маріупольська міська рада, Департамент освіти про визнання незаконним наказу про звільнення за прогули, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення судових витрат -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КЗ Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33 Маріупольської міської ради Донецької області , третя особа Маріупольська міська рада, Департамент освіти про визнання незаконним наказу про звільнення за прогули, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення судових витрат.

Вточнивши позовні вимоги посилався на те, що він працював сторожем у ЗОШ № 33 з 15.05.2014р. по 05.07.2017р., за цей час дисциплінарні стягнення на нього не накладались. Він є працюючим пенсіонером, отримує мінімальну пенсію. Його безпосереднім керівником була завгосп школи ОСОБА_2 , яка як в.о. директора школи, видала та підписала наказ про його звільнення. Копію наказу про звільнення йому не надали, він був звільнений за ініціативою адміністрації. 05.07.2017р. йому зі слів ОСОБА_2 стало відомо за те, що його звільнено за прогул 28.06.2017р. Згідно з графіком він повинен був працювати з 19год. до 07год. ранку 29.06.2017р. У зв`язку з тим, що 28.06.2017р. було святковим днем, ОСОБА_2 внесла зміни до графіку і поставила його на чергування у денний час 28.06.2017р. з 07год ранку до 19год. Графіки чергувань ОСОБА_2 вивішувала на дошку, під розпис не надавала. Про зміну у графіку йому не було відомо, оскільки не довели до його відома. Він прийшов 28.06.2017р. у свою зміну в 19годин і побачив, що працює інший сторож ОСОБА_3 , від якої він дізнався, що повинен був працювати з 07години ранку, але оскільки він не вийшов на роботу, замість нього чергував сторож ОСОБА_4 . Він відпрацював дві зміни 01.07.2017р. з 07год. до 19год. та 02.07.2017р. з 19год. до 07години 03.07.2017р.

ОСОБА_2 05.07.2017р. в усній формі сповістила його про звільнення за прогул 28.06.2017р., про що зробила відповідний запис у трудовій книжці. Однак ніякого прогулу він не скоював, про зміни у графіку йому не було відомо, його звільнили з грубими порушеннями законодавства про працю, від нього не вимагали пояснень, не видали копії наказу про звільнення.. У зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду і просить визнати незаконним наказ від 28 червня 2017року про звільнення його за прогули за ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпП України, поновити його на посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2017року по 12 серпня 2019року у сумі 93 106гривень 05копійок, стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 04 липня 2017року по 31 липня 2017року у сумі 3 169гривень 74копійки, та стягнути витрати пов`язані з наданням правової допомоги.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 , що діє на підставі договору про надання юридичної допомоги, у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити. ОСОБА_1 пояснив, що він працював сторожем у відповідача, про те, що 28.06.2017р. святковий день, він забув, графіка чергувань нового не бачив. 04.07.2017р. він прийшов у школу вранці, йому запропонували розписатися про те, що його звільнено, він відмовився, сказав, що проконсультується. Його усно ознайомили з наказом про звільнення. ОСОБА_2 сказала, що він повинен розписатися та отримати трудову книжку. Про графік роботи він знав, його показували йому , але дати роботи не записав, потім графік роботи зник і він орієнтувався по старому графіку навмання. Стосовно прогулу за 28 червня 2017року від нього пояснень не відбирали, вважає, що новий графік сфальсифіковано і, як і те, що він скоїв прогул 28 червня 2017року.

Представник позивача ОСОБА_5 зауважив, що директором школи на час звільнення ОСОБА_1 була ОСОБА_6 , яка з 03 липня 2017року знаходилась в плановій відпустці і виконуючої обов`язки директора була з 03 липня 2017року ОСОБА_2 . Незважаючи на знаходження у відпустці - директором Жижкіной Е. ОСОБА_7 було підписано документи, в тому числі і наказ про звільнення ОСОБА_1 представник позивача вважає, що у ОСОБА_6 не було повноважень на видання наказу про звільнення та права підпису на зазначеному документі, оскільки остання знаходилась у плановій відпустці. Оскільки наказ підписано не уповноваженою на те особою, просив скасувати спірний наказ про звільнення ОСОБА_1 за прогули . Також у наказі про звільнення ОСОБА_1 № 60/К за прогули не вказані причини. Позивач зазначає, що 05.06.2017р. графіку чергувань не було, він з`явився пізніше. 28.06.2017р. позивач прийшов на роботу о 19.00год. на що йому ОСОБА_2 повідомила, що він повинен був працювати зранку, а на його місці інший сторож. Позивач не є членом профспілки. 29.06.2017р. ОСОБА_1 , наголошує, що не підписував акт. Ніяких повідомлень від адміністрації школи позивач не отримував. Просив не брати до уваги ствердження представників відповідача та третьої особи, що знаходження директора в плановій відпустці не позбавляло її права підпису на документах, оскільки ОСОБА_2 номінально виконувала обов`язки директора , а право підпису не передавалось. Також представник позивача зазначив, що з боку адміністрації школи відбулось порушення в порядку видачі трудової книжки ОСОБА_1 - трудова книжка була видана позивачу лише 31 липня 2017року, а не в день звільнення. В зв`язку з наведеними порушеннями просив позовні вимоги задовольнити, наказ про звільнення ОСОБА_1 скасувати, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2017року по 12 серпня 2019року у сумі 93 106гривень 05копійок (дев`яносто три тисячі сто шість гривень 05 копійок) , середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 04 липня 2017року по 31 липня 2017року у сумі 3 169гривень 74копійки(три тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 74копійки) , а також судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача Корольова О.В., що діє на підставі ордеру, позовні вимоги не визнала в повному обсязі, заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Порядок складання та ознайомлення з графіком чергувань сторожів з 2014 року був стабільний. Зміни у графік чергувань за червень 2017р. не вносилися та доповнень не було. Крім того пояснила, що ОСОБА_1 систематично порушував трудову дисципліну, адміністрація школи жаліла його, з повагою відносилась до його віку, а тому до дисциплінарних стягнень не притягувала. З боку адміністрації школи було дотримано всі вимоги трудового законодавства при звільненні позивача, порушень КЗпП України не відбулось. Позивач не бажав знайомитися та отримувати наказ про звільнення, про що було складено відповідний акт. Неодноразово позивач повідомлявся про необхідність забрати свою трудову книжку. Незважаючи на те, що ОСОБА_8 не є членом профспілкового комітету - питання щодо його звільнення обговорювалось на засіданні профспілки. Стосовно повноважень директора ОСОБА_6 пояснила, що директор дійсно за наказом була у відпустці, але ОСОБА_9 Виконувала її обов`язки номінально , право підпису ОСОБА_2 не передавалось. Також адвокат надала до суду копію журналу ознайомлення сторожів з графіком чергувань.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 , позов не визнала, вважає його необгрунтованим та таким , що не підлягає задоволенню суду пояснила наступне. ОСОБА_1 погано чув, а весною 2017р. почав забувати дати виходу на роботу. На питання чому він не прийшов на роботу відповідав, що забув , чи вигадував якісь несунітиці. Коли ОСОБА_1 вперше скоїв прогул - його пожаліли через вік. Був випадок, під час чергування ОСОБА_1 , вночі в шкільній їдальні було вкрадено продукти, але позивач не чув даного пограбування не викликав поліцію. Рішення щодо звільнення ОСОБА_1 було вимушеним, оскільки останній перестав належним чином виконувати свої обов`язки сторожа, під час його чергувань постійно траплялись якісь випадки, які несли лише шкоду закладу. Права її підпису, як директора на час відпустки не передавалося, що передбачено відповідними інструкціями Департаменту освіти. 02.07.2017р. був її останній день роботи перед відпусткою, 04.07.2017р. вона підписала трудову книжку позивача, оскільки такий документ повинен бути підписаний директором школи, а в.о. директора ОСОБА_2 не мала такого права. Позивач відмовлявся від отримання копій документів пов`язаних із звільненням, про що було складено акт, вважає, що з боку адміністрації не було порушень КЗпП . Позивачу було повідомлено про те, що він повинен забрати трудову книжку, було надіслано поштове повідомлення , що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції. Тому вважає, що підстав для стягнення з закладу на користь позивача середнього заробітку за час затримки трудової книжки не має. Також вважає, що оскільки прогул з боку позивача був, він доведений письмовими матеріалами справи , то у суду не має підстав вважати, що звільнення відбулось з порушенням діючого законодавства. Стосовно графіків чергувань - завгосп повідомляла всіх під підпис про графік чергувань, є підписи про ознайомлення з графіками. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, заперечувала проти задоволення позову, пояснила, що стосовно даного спору вона дізналася з матеріалів справи. Позивач нікуди не звертався, не скаржився. Посадові повноваження ОСОБА_6 нікому не передавала. Позивачу було запропоновано отримати трудову книжку, було повідомлено про це також листом. ОСОБА_1 не був членом профспілки, але адміністрація школи про всяк випадок звернулася до неї. ОСОБА_6 перебуваючи у відпустці не була позбавлена права підпису, а ОСОБА_2 мала право вчиняти організаційно-розпорядчі функції без права підпису документів.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює вчителем початкових класів ЗОШ № 33 з 2005р., є головою профспілки. Дізналася про дану ситуацію у червні 2017р. від завгоспа ОСОБА_2 , яка повідомила, що ОСОБА_1 не вийшов на роботу, він далеко мешкає від школи, і до нього не могли додзвонитися. Підтверджує, що вона підписала акт про те, що позивач відмовився підписати та отримати розпорядження про накладання дисциплінарного стягнення. Вона знає зі слів обслуговуючого персоналу, що позивач недбало ставився до своїх обов`язків сторожа, проблеми зі змінами були саме в день чергувань ОСОБА_1 , який вже забував дні чергувань, плутав їх. Вона входила у склад дисциплінарної комісії, за результатами роботи якої було рекомендовано звільнити ОСОБА_1 Знає, що завгосп під підпис повідомляє сторожів про графік чергувань.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 працював у ЗОШ № 33 сторожем, а вона завгоспом. Наприкінці 2016р. у позивача почалися проблеми зі слухом,були випадки коли працівники школи у вихідні дні, під час чергування позивача не могли потрапити до школи. Весною 2017р. зателефонував сторож ОСОБА_12 , і повідомив , що його не змінив сторож ОСОБА_1 ,вона намагалась йому додзвонитись, але марно . ОСОБА_1 прийшов на зміну лише через 3 години від початку зміни. 06.06.2017р. їй подзвонила ОСОБА_13 доповіла, що ОСОБА_1 не прибув на роботу і ОСОБА_14 відчергувала замість нього. Вона написала доповідну директору 06.06.2017р., склали акт про відсутність позивача на робочому місці у присутності працівників школи. 08.06.2017р. прийшов позивач і вона попросила відібрати від нього пояснення, від чого ОСОБА_1 відмовився, про що було складено акт в присутності сторожа Купп О. та секретаря Котик. Розпорядженням директора про дисциплінарне стягнення за прогули 05-06 червня 2017р. позивача позбавлено премії, яке він не оскаржував. З 28 на 29 червня 2017р. позивач також не вийшов на чергування та вона попросила відпрацювати сторожа ОСОБА_4 01.07.2017р. вона написала доповідну директору про відсутність на робочому місці позивача, склали акт. ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення стосовно прогулу, тільки сказав, що забув про роботу. В школі була утворена дисциплінарна комісія на підставі її доповідної щодо другого прогулу позивача. На засідання комісії позивача було запрошено телефонограмою, на засідання комісії 03.07.2017р. позивач не з`явився. На засіданні було прийнято рішення рекомендувати директору звільнити ОСОБА_1 за прогули. 03.07.2017р. було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з 04.07.2017р., а 05.07.2017р. ОСОБА_1 прийшов у школу, але відмовився забирати трудову книжку. 12.07.2017р. вона пішла на пошту та відправила позивачу за адресою реєстрації рекомендований лист з наказом про звільнення. 15.07.2017р. ОСОБА_1 прийшов до школи, однак відмовився отримати трудову книжку, сказав, що буде звертатись до суду із позовом. Графіки чергувань сторожів завжди вивішувались в черговій, а другий екземпляр вклеєний до журналу, де сторожа розписувалися кожного дня про чергування. Позивач був ознайомлений з графіком чергувань за червень 2017р., про що наявний підпис, з зазначенням дати ознайомлення. З 03 липня 2017р. вона була в.о. директора, без права підпису на документах, з наказом, який видає департамент освіти ознайомилась в школі. Штатним заступником директора вона не являється . З іншими сторожами проблем не було, ніхто не плутав дні чергувань - ОСОБА_1 це єдиний проблемний сторож.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона працює прибиральницею в ЗОШ № 33 з 2011р., інколи підміняла сторожів. Після чергувань ОСОБА_1 , при огляді приміщень школи знаходила відкриті вікна, сліди пошкоджень Коли позивача звільняли за прогули , він у її присутності відмовлявся отримувати трудову книжку. Також ОСОБА_1 в її присутності відмовлявся від підпису та ознайомлення з графіком праці за червень 2017р.. Графік роботи був у вільному доступі. Вона не чула щоб до позивача хтось погано ставився. Була свідком того, що ОСОБА_2 пропонувала позивачу забрати трудову книжку.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона працює секретарем в ЗОШ № 33 , знає, що в початку червня 2017року позивач не вийшов на роботу, про що склали акт. ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення, за що його позбавили премії. Вдруге позивач не вийшов на роботу в кінці червня 2017р. , про що також було складено акт. Вона знає, що у черговій висить графік роботи, з яким знайомляться сторожа. В її присутності позивач відмовився надавати письмі пояснення, усно пояснив, що забув вийти на роботу. Вона підписувала акт щодо не виходу на роботу позивача.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя (під головуванням судді Сараєва І.А.) від 08.08.2017р. по справі відкрито провадження, призначено попереднє судове засідання.

01.09.2017р. позивачем до суду надано уточнену позовну заяву.

01.10.2017р. представник відповідача до суду надав письмові заперечення по справі, в яких просив позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 20.11.2017р. підготовку справи до судового розгляду визнано закінченою, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 23.01.2018р. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено до участі у справі Департамент освіти Маріупольської міської ради.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 23.01.2018р. частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

05.02.2018р. представником відповідача на виконання ухвали суду від 23.01.2018р. надані витребувані документи.

07.02.2018р. позивач надав до суду заяву, якою просив стягнути з відповідача компенсацію за витрати пов`язані з наданням юридичної допомоги.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019р., дану справу передано під головування судді Федотової В.М.

13.02.2019р. представником третьої особи на виконання ухвали суду від 23.01.2018р. надані витребувані документи.

01.03.2019р. позивачем до суду надано уточнену позовну заяву.

06.08.2019р. позивачем до суду надане клопотання, яким уточнений розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді сторожу з 15.05.2014р. по 04.07.2017р. (а.с. 164-164а).

Відповідно до наказу ЗОШ № 33 № 45/К від 14.05.2014р. ОСОБА_1 прийнято сторожем школи на випробний термін строком на 1 місяць з 15.05.2014р. (а.с. 102).

Згідно з актом ЗОШ № 33 від 06.06.2017р. сторож ОСОБА_1 не вийшов на роботу 05.06.2017р. з 19.00год. до 07.00год. - 06.06.2017р. за графіком роботи і був відсутнім на робочому місці 12 годин (а.с. 68).

Відповідно до доповідної ОСОБА_2 від 06.06.2017р., 05.06.2017р. на її мобільний телефон зателефонував сторож ОСОБА_12 о 19.10год. та повідомив, що його не змінив сторож ОСОБА_1 , до якого додзвонитися вона не змогла (а.с. 69).

Відповідно до доповідної ОСОБА_12 від 05.06.2017р., 05.06.2017р. о 19.00год. його не змінив сторож ОСОБА_1 , до якого додзвонитися він не змін і про що він повідомив ОСОБА_2 (а.с. 70).

Згідно з доповідною ОСОБА_17 за дзвінком ОСОБА_2 вона вийшла на роботу 05.06.2017р. о 19.00год. (а.с. 71).

Відповідно до доповідної ОСОБА_2 від 29.06.2017р., 28.06.2017р. на її мобільний телефон зателефонував сторож ОСОБА_4 о 19.30год. та повідомив, що його не змінив сторож ОСОБА_1 , до якого додзвонитися вона не змогла (а.с. 66).

Відповідно до доповідної ОСОБА_4 від 29.06.2017р., 28.06.2017р. о 19.00год. його не змінив сторож ОСОБА_1 , до якого додзвонитися він не змін і про що він повідомив ОСОБА_2 (а.с. 67).

Згідно з актом від 29.06.2017р., складеним ОСОБА_2 , ОСОБА_18 та ОСОБА_4 , сторож ОСОБА_1 не вийшов на роботу 28.06.2017р. з 19.00год. до 07.00год. - 29.06.2017р. за графіком роботи і був відсутнім на робочому місці (а.с. 65).

Відповідно до акту ЗОШ № 33 від 01.07.2017р., з яким під підпис ознайомлений сторож ОСОБА_1 , останній відмовився надати письмове пояснення стосовно відсутності його на робочому місці 28.06.2017р. з 19.00. до 07.00год. - 29.06.2017р., в усній формі повідомив, що забув вийти на роботу (а.с. 72).

Відповідно до доповідної ОСОБА_2 від 01.07.2017р., сторож ОСОБА_1 вийшов на роботу 01.07.2017р. о 07.00год., ніяких доказів на підтвердження поважної причини відсутності на робочому місці 28.06.2017р. та 29.06.2017р. не надав, письмове пояснення відмовився надати (а.с. 73).

Відповідно до розпорядження ЗОШ № 33 № 16 від 03.07.2017р., створено комісію по застосування дисциплінарного стягнення за прогул сторожа ОСОБА_1 , (а.с. 74).

Згідно з поданням ЗОШ № 33 від 03.07.2017р. до голови профспілки звернулися з проханням надати згоду на звільнення за прогули сторожа ОСОБА_1 (а.с. 107).

Відповідно до виписки з протоколу спільного засідання профспілки та адміністрації ЗОШ № 33 від 03.07.2017р. № 7, узгоджено звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа з 04.07.2017р. за систематичне порушення трудової дисципліни, який не є членом профспілки, і який не з`явився на робочому місці з 19.00год. до 24.00год. - 05.06.2017р. та з 00.00год. до 07.00год. - 06.06.2017р., з 19.00год. до 24.00год. - 28.06.2017р. та 24.00год. до 07.00год. - 29.06.2017р. (а.с. 48, 104).

Згідно з наказом № 147 від 03.07.2017р. Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №33 , сторож школи ОСОБА_1 не вийшов на роботу з19.00год. до 24.00год. - 28.06.2017р. та з 00.00год. до 07.00год. - 29.06.2017р. без поважної причини, з його усного пояснення він забув вийти на своє чергування. Наказано застосувати до ОСОБА_1 таке стягнення, як звільнення з роботи (а.с. 49).

Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної комісії по ЗОШ № 33 від 03.07.2017р., у зв`язку з систематичними прогулами сторожем ОСОБА_1 , комісія рекомендувала застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 60-61, 100-101).

Згідно з наказом № 60/К від 03.07.2017р. Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №33 , сторожа школи ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 04.07.2017р. з прогул, п. 4 ст. 40 КЗпП України, на підставі акту від 29.06.2017р. Про відсутність на робочому місці , табелю обліку робочого часу за червень 2017р., акту про відмову надати письмові пояснення від 01.07.2017р., акту комісії з дисциплінарного стягнення від 03.07.2017р. (а.с. 25).

Згідно з актом від 05.07.2017р., складеним ОСОБА_2 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , сторож ОСОБА_1 відмовився знайомитися та ставити підпис про ознайомлення з наказом № 60/К від 03.07.2017р. про його звільнення та отримати трудову книжку (а.с. 59).

Згідно з актом від 14.07.2017р., складеним ОСОБА_2 , ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , сторож ОСОБА_1 відмовився знайомитися та ставити підпис про ознайомлення з наказом № 60/К від 03.07.2017р. про його звільнення та отримати трудову книжку (а.с. 58).

Згідно з листом та журналом обліку вихідної документації ЗОШ № 33 ОСОБА_1 на адресу: м. Маріуполь, вул. АДРЕСА_1 буд АДРЕСА_2 5, направлений лист з повідомленням про звільнення та проханням прибути до відповідача для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки (а.с. 62-63).

Відповідно до конверту та опису 12.07.2017р. ОСОБА_1 цінним листом на адресу: АДРЕСА_1 , направлена копія наказу № 60/К від 03.07.2017р. (а.с. 51, 52).

Згідно з листом ЗОШ № 33 № 266 від 14.07.2017р., на адвокатський запит повідомлено, що копія наказу 60/К від 03.07.2017р. про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади направлена ОСОБА_1 листом з повідомленням на адресу: АДРЕСА_1 , 12.07.2017р. ОСОБА_1 відмовляється знайомитися з документи та ставити свій підпис про їх отримання (а.с. 24).

Відповідно до розписки та книгу обліку трудових книжок ЗОШ № 33 , ОСОБА_1 отримав свою трудову книжку 26.07.2017р. (а.с. 57, 105-106, 108).

Згідно з наказом директору департаменту освіти ММР № 175К від 06.06.2017р., директору комунального закладу Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33 Маріупольської міської ради Донецької області Жижкіній Е.В. з 03.07.2017р. надано відпустку, до роботи стати 23.08.2017р. На період відпустки ОСОБА_6 покласти виконання обов`язку директора з 03.07.2017р. по 13.08.2017р. на ОСОБА_2 , завідуюча господарством тієї ж установи (а.с. 103).

Згідно з графіками робочого часу за червень - липень 2017р. ЗОШ № 33 ОСОБА_1 встановлений графік роботи, в тому числі 28.06.2017р. з 19.00год. до 07.00год. (а.с. 109-111).

Згідно з табелями обліку робочого часу за червень - липень 2017р. ЗОШ № 33 28.06.2017р. та 29.06.2017р. ОСОБА_1 встановлений прогул (а.с. 110-112).

Відповідно до довідки про доходи № 210 від 12.02.2019р. ЗОШ № 33 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 174,03грн. (а.с. 161).

Згідно з журналом прийому-передання чергування та ознайомлення с графіком чергувань ЗОШ № 33, який почато 20.10.2014р. та закінчений 19.02.2018р., 04.06.2017р. - 05.06.2017р. працював ОСОБА_17 , 05.06.2017р. ОСОБА_12 , та 05.06.2017р.- 06.06.2017р. ОСОБА_17 (а.с. 200-219).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: передбачено прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб,звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Частиною 2 ст. 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення може не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст.149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Отже, умовою стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є доведення позивачем незаконності формулювання причини звільнення, а також поновлення її на попередній роботі.

Позивач не надав доказів незаконності звільнення його з роботи, тому підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вбачається. Також позивачем не доведено підстав вважати, що адміністрація своєчасно не видала трудову книжку позивачу. Поясненнями свідків встановлено, що позивачу декілька разів пропонували забрати трудову книжку, в подальшому повідомлення було направлено письмово , що підтверджено реєстром . В зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог, що стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що наказ про звільнення є незаконним, оскільки його було підписано директором Жижкіною Е ОСОБА_20 , яка перебувала у відпустці, то суд, з урахуванням роз`яснень, які містяться у листі Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва № 8361 від 17.10.2014р., а саме того, що факт надання відпустки керівнику, крім випадку коли його повноваження передаються іншому працівникові у порядку тимчасового заміщення, не припиняє його посадових повноважень, не бере їх до уваги.

Враховуючи вищевикладене і те, що дисциплінарний проступок, який полягав у прогулі ОСОБА_1 мав місце, вина позивача у його вчинені доведена, дослідженими матеріалами, поясненнями свідків, а зміни у графік роботи за червень 2017р. не вносились, та передбачена законом процедура притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з роботи дотримана, порушення вимог ст. ст. 147, 149 КЗпП при його застосуванні не встановлені, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд відмовляє в задоволенні вимог, щодо стягнення витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги , оскільки позивачу було відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 130, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до комунального закладу Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33 Маріупольської міської ради Донецької області , третя особа Маріупольська міська рада, Департамент освіти про визнання незаконним наказу від 28 червня 2017року про звільнення за прогули за ст.40 ч.1 п.4 КЗпП України, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2017року по 12 серпня 2019року у сумі 93 106гривень 05копійок (дев`яносто три тисячі сто шість гривень 05 копійок) , стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки за період з 04 липня 2017року по 31 липня 2017року у сумі 3 169гривень 74копійки(три тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 74копійки) , стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-дений строк з дня проголошення рішення .

Сторони по справі.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач - комунальний заклад Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №33 Маріупольської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ 23031530, юридична адреса: 87521, м. Маріуполь, Донецька область, вул.. Маріупольська б.18-а)

Повний текст рішення складено 22 серпня 2019року.

Суддя: Федотова В. М.