Ухвала

від 22.08.2019 по справі 640/15708/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22 серпня 2019 року м. Київ № 640/15708/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Вєкуа Н.Г., розглянувши клопотання представників позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Національного агенства з питань запобігання корупції

третя особа ОСОБА_2

про про скасування рішення від 19 липня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) із позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, вул. Дружби Народів, 28, код ЄДРПО 40381452), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання від 19.07.2019 р. № 2127.

Ухвалою суду від 22.08.2019 року відкрито провадження по справі.

Разом із позовною заявою, від представників позивача (в інтересах ОСОБА_1 ) надійшло клопотання про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 19 липня 2019 року № 2127 Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначено, що якщо не зупинити дію оскаржуваного рішення відповідача на період розгляду адміністративної справи до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, це матиме юридичним наслідком відкриття адміністративної, що зробить неможливим виконання рішення у даній адміністративній справі та ускладнить ефективних захист прав та інтересів позивача від передчасних і безпідставних дій з боку органів державної влади.

Крім того, на думку позивача, очевидні ознаки протиправності рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2127, можуть завдати шкоди діловій репутації ОСОБА_1 , а також принизити її честь і гідність.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк

В даному випадку, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику осіб, які подали заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених в її обґрунтування, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Доводи позивача зводяться до того, що у разі неприйняття заходів забезпечення позову, її наслідком стане відкриття адміністративної, відібрання пояснень, складання адміністративного протоколу, що, в свою чергу, зробить неможливим виконання рішення, винесеного у даній справі.

Суд звертає увагу, що предметом розгляду вказаної адміністративної справи є саме обґрунтованість, законність та правомірність рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 19 липня 2019 року, винесеного за результатами перевірки декларації позивача, тому встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суд може тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

У випадку, якщо особа має намір звернутися до суду з немайновою вимогою, судам необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, об`єднана палата дійшла висновку, що в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів наведених позивачем на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, тому не вбачає підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа