Постанова

від 10.07.2007 по справі 34/88-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/88-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2007                                                                                   Справа № 34/88-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:   судді Науменко І.М. –доповідач

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.          

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

За участю представників сторін:

від скаржника:  Оршлет Сергій Вікторович, представник, довіреність №б/н  від 01.03.07;

від відповідача:  Гусак Ольга Леонідівна, представник, довіреність №б/н  від 30.01.07;

від відповідача:  Яровий Ігор Вячеславович, представник, довіреність №б/н  від 18.06.07;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Євроайс”,  Дніпропетровська область на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.07р.   у справі № 34/88-07

за позовом            товариства з обмеженою відповідальністю „Євроайс”, Дніпропетровська область

до              товариства з обмеженою відповідальністю „Корса”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 97963,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.07р. у справі № 34/88-07 (суддя Примак С.А.) в первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ „Корса” мало спотворене уявлення щодо умов про предмет договору –властивості та якості постачає мого ТОВ „Євроайс” за договором №09/09/1 від 09.09.05р. товару.

          Не погодившись з рішенням господарського суду від 24.04.07р., позивач за первісним позовом звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував всі обставини справи.

          В своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі надуманими та такими, що не відповідають обставинам справи, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, 09.09.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Евроайс”(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корса”(Покупець) був укладений договір № 09/09/1 купівлі-продажу на умовах поставки.

Згідно з цим договором постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець  зобов'язався прийняти та оплатити цей товар (п. 1.1. договору). Додатком № 1 до договору №09/09/1 від 09.09.2005 р. були визначені найменування товару (баклажані цілі заморожені), його кількість (70 000 кг), ціна (4,40 грн. з ПДВ) та загальна сума (308000,00 грн. з ПДВ). Графік, терміни та умови постачання товару сторонами договору визначені не були, про що свідчить відсутність додатку № 2 до договору, оформленого належним чином.

Пунктом 8.1. договору №09/09/1 від 09.09.2005 р. строк дії договору встановлений до 31.05.2006 р. Пунктом 8.3. договору передбачалась пролонгація строку дії договору на один рік за умови, якщо жодна зі сторін не заявить про розірвання договору до закінчення строку його дії.

15.06.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Евроайс”(Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Корса”(Покупець) уклали до договору № 09/09/1 від 09.09.2005 р. додаткову угоду № 1, якою внесли зміни до пункту 3.1. договору, який передбачав умови розрахунку за поставлений товар. Згідно додаткової угоди № 1 покупець повинен був оплатити поставлений товар на наступних умовах: до 30.11.2006 р. – 20% загальної вартості отриманого товару, що складає 63000,00 грн.; до 31.12.2006 р. –20% загальної вартості отриманого товару, що складає 63000,00 грн.; до 31.12.2007 р. –20% загальної вартості отриманого товару, що складає 63000,00 грн.; до 28.02.2007 р. –20% загальної вартості отриманого товару, що складає 63000,00 грн.; до 31.03.2007 р. –20% загальної вартості отриманого товару, що складає 63000,00 грн.

15.06.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Евроайс”(Зберігачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корса”(Поклажодавцем) було укладено договір зберігання товару, згідно якого зберігач зобов'язався зберігати та повернути у схоронності  майно –баклажани заморожені цілі у кількості 70 тон, яке було передано на зберігання поклажодавцем. Строк зберігання був встановлений з 15.06.2006 р. по 01.11.2007 р. (п.п. 3.3.1., 3.3.2 договору). З 01.11.2006 р. по 31.03.2007 р. зберігач  здійснює безоплатне зберігання майна поклажодавця (згідно п. 3.3.3. договору).

На виконання умов договору № 09/09/1 від 09.09.2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Евроайс” поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Корса” товар (баклажани заморожені) у загальній кількості 70 000 кг на загальну суму 315 000, 00 грн. за видатковими накладними № Б-DNP15/06/001 від 15.06.2006 р. на суму 45 000, 00 грн.; № Б-DNP22/06/001 від 22.06.2006 р. на суму 45 000, 00 грн.; № Б-DNP29/06/001 від 29.06.2006 р. на суму 45 000, 00 грн.; № Б-DNP01/07/001 від 01.07.2006 р. на суму 90 000, 00 грн.; № Б-DNP03/07/002 від 03.07.2006 р. на суму 90 000, 00 грн.

Разом з  товаром ТОВ “Евроайс” передало ТОВ “Корса”посвідчення про якість товару № 15062006 від 15.06.2006 р. на кількість 10 000 кг; № 22062006 від 22.06.2006 р. на кількість 10 000 кг; № 29062006 від 29.06.2006 р. на кількість 10 000 кг; № 01072006 від 01.07.2006 р. на кількість 40 000 кг. В посвідченнях про якість Товариством з обмеженою відповідальністю “Евроайс” було зазначено, що постачаємий товар був виготовлений у червні 2006 р., термін його зберігання складає два роки, товар вироблявся згідно технічних умов ТУ У 15.3-32010596-001:2006. Інших документів разом з товаром передано не було.

Товар, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю “Евроайс”  Товариству з обмеженою відповідальністю “Корса” за договором № 09/09/1 від 09.09.2005 р., був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю “Евроайс” на зберігання згідно договору зберігання від 15.06.2006 р., що підтверджується актами прийому-передачі товару на зберігання, підписаними сторонами. Загальна кількість товару, переданого на зберігання, складає 70 000 кг на загальну суму 315 000, 00 грн.

За період з 13.10.2006 р. по 22.01.2007 р. ТОВ “Корса” забрало зі зберігання товару у кількості 11 100 кг на суму 49 950, 00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі товару зі зберігання, підписаними сторонами.

За товар, поставлений за договором № 09/09/1 від 09.09.2005 р., ТОВ “Корса” розрахувалось частково, сплативши ТОВ “Евроайс” суму 53 500, 00 грн., що підтверджується   виписками  банку  та , що не  заперечується ТОВ “Евроайс”.

У лютому 2007 року ТОВ “Корса”отримало копію технічних умов ТУ У 15.3-32010596-001:2006 “Продукти овочеві, грибні, ягідні та фруктові швидкозаморожені”(надалі –технічні умови), на які йде посилання у посвідченнях про якість, переданих ТОВ “Евроайс”разом з товаром, що постачався ТОВ “Корса”згідно договору № 09/09/1 від 09.09.2005 р.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що Договір № 09/09/1, укладений 09.09.2005 р. між Товариством за обмеженою відповідальністю “Евроайс”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корса”за своєю правовою природою є договором поставки. За договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України). Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції, а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документах, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а в разі їх відсутності –у договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг (ч. 4 ст. 180 ГК України).

Частиною 2 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Товар –баклажани заморожені, що був поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю “Евроайс”Товариству з обмеженою відповідальністю “Корса”за договором № 09/09/1 від 09.09.2005 р. є харчовим продуктом, а постачальник –ТОВ “Евроайс”є його виробником (підприємством, яке провело замороження цього продукту).

Правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються, визначається Законом України “Про безпечність та якість харчових продуктів”№ 771/97-ВР від 23.12.1997 р. (з подальшими змінами та доповненнями). Статтею 21 Закону Країни “Про безпечність та якість харчових продуктів”визначено, що виробник сільськогосподарської продукції, призначеної для споживання людиною, харчових продуктів зобов'язаний видавати декларацію виробника на такі об'єкти під час введення їх в обіг.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Евроайс”разом з поставленим товаром передало ТОВ “Корса”посвідчення про якість, у яких нормативним документом, згідно якого вироблявся товар, зазначило технічні умови ТУ У 15.3-32010596-001:2006.

Згідно ч. 1 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У договорі № 09/09/1 від 09.09.2005 р. вимоги щодо якості товару визначені не були, отже у даному випадку якість та властивості поставленого товару повинні відповідати технічним умовам, які поширюються на цей товар.

Технічними умовами є документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом (ст. 1 Закону України “Про стандартизацію”№ 2408-ІІІ від 17.05.2001 р.).

Згідно ч. 3 ст. 677 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку. При цьому, можливість використання кількості придбаного товару у своїй господарській діяльності до спливу строку придатності товару розраховує покупець, виходячи з строку придатності (зберігання) товару, зазначеного продавцем у договорі або у товаросупровідних документів до товару.

Суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що відповідач за первісним позовом помилявся щодо товару, який отриманий за договором, оскільки згідно договору товар визначений родовими, а не індивідуальними властивостями та ознаками, а тому висновок господарського суду щодо поставки продукту, який був заморожений в 2005 році не відповідає дійсності та обставинам справи.

Також суд першої інстанції невірно дійшов висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Корса”мало спотворене уявлення щодо умов про предмет договору -  властивості та якості постачаємого ТОВ “Евроайс”за договором № 09/09/1 від 09.09.2005 р. товару (його строки придатності та зберігання, дату виготовлення), оскільки разом з товаром ним було отримано всю документацію на товар, а також договором не визначено індивідуальні властивості баклажан, які були поставлені.

Також в матеріалах справи відсутні належні докази поставки неякісної продукції.

До того ж, суд першої інстанції не врахував положення ч. 2 ст. 229 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Як видно з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом повинен був знати технічні умови поставленого товару, оскільки постійно займається переробкою овочів, та отримав технічні умови на поставлений товар від позивача за первісним позовом, про що свідчать матеріали справи, та про що зазначено в рішенні суду першої інстанції, а тому помилки припустився саме відповідач за первісним позовом. Тому судова колегія дійшла висновку, що навіть якщо вважати, що помилка при укладенні договору і існувала, то її було допущено в результаті недбалості саме відповідача за первісним позовом.

За таких обставин судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Євроайс”, Дніпропетровська область –задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.07р. у справі №34/88-07 –скасувати.

Первісний позов задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Корса”, м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євроайс”, Дніпропетровська область суму основного боргу – 198500 грн., штраф у розмірі –5142 грн., інфляційні –540грн., 3% річних –281,79 грн., державне мито за подання позову –979,64 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн., державне мито за подання апеляційної скарги – 1119,82 грн.

          В задоволенні зустрічного позову відмовити.

          Видачу наказу, оформленого відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” та Господарського процесуального кодексу України, з усіма необхідними реквізитами для його виконання, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                                              І.М. Науменко

           Суддя                                                                                         Л.М. Білецька                                                                          

           Суддя                                                                                                   О.В. Голяшкін

          З оригіналом згідно

          Помічник судді                                        К.С. Лукінова