Постанова

від 10.07.2007 по справі 15/61

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/61

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.07.2007 р.                                                                            справа №15/61

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна  О.А.

суддів Колядко  Т.М. , Мирошниченка  С.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Пасько М.І. (довіреність від  22.09.2006року №1-220),

від відповідача:не з*явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" м.Харцизьк Донецької області

на рішення  господарського суду

Донецької області

від27.04.2007 року

по справі№15/61  (суддя Богатир К.В.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" м.Харцизьк Донецької області

доПриватного малого підприємства "Современник" м.Харцизьк Донецької області

простягнення заборгованості на загальну суму 8754,65 грн.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2007року позивач, відкрите акціонерне товариство „Харцизький трубний завод” м.Харцизьк Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області  про стягнення  заборгованості на загальну суму 8754,65грн., яка складається з основного боргу в сумі 8101,53грн., штрафу  в сумі 405,08грн., та процентів за користування чужими коштами в сумі 249,04грн.

Рішенням від  27.04.2007року господарський суд Донецької області (суддя Богатир К.В.)  позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з відповідача  штраф у сумі 405грн.08коп.

Не погодившись з прийняти рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду  скасувати частково, позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що  господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідач  у судове засідання не з'явився.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Між позивачем та відповідачем 18.08.2004року був укладений договір підряду №709 на виконання робіт по ремонту житлових будинків.

Відповідно до  пунктів 3.1 та 3.2 договору замовник (позивач) повинен після підписання договору перерахувати підряднику (відповідачу) предоплату на придбання матеріалів у розмірі 25% від суми договору. Розрахунки з підрядником за виконані роботи здійснюються замовником поетапно на підставі актів виконаних робіт та у відповідності з кошторисами. Вартість робіт згідно п. 2.1 договору становить 366768 грн.  Строк дії договору згідно додаткової угоди встановлений до 31.12.2006року.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав,  перерахувавши грошові кошти у сумі 274212,40грн. Але, відповідач у порушення вимог договору свої зобов'язання НА СУМУ 8101грн.53коп.  не виконав і не здійснив обсяг робіт  по ремонту житлового будинку розташованого у м.Харцизьк  по вул.Мира, 97. Крім того, акт приймання робіт по даному будинку не складався. У зв'язку з чим, позивач звертався до відповідача з листами про повернення коштів отриманих без достатньої правової підстави.

Господарським судом у ході розгляду справи  було зроблено висновок, про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки  позивачем не було представлено належних доказів щодо відмови від прийняття виконання зобов'язання за договором щодо ремонтних робіт та не було представлено  доказів вимоги про повернення заборгованості у сумі 8101,53грн. від відповідача.

З даним висновком судова колегія не погоджується.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення є неправильне застосування судом першої інстанції  норм матеріального  права.

Дослідивши матеріали справи з цього приводу, судова колегія вважає, що суд першої інстанції  помилково  дійшов висновку щодо відмови в задоволені позову в частині стягнення основного боргу у сумі 8101,53грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа,  яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Крім того, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі договору №709 від 18.08.2004 перерахував відповідачеві предоплату у сумі 274212,40грн. Але, відповідачем роботи були виконані лише на суму 266110-87грн. Невиконано було зобов'язань на суму 8101,53грн.

З метою повернення грошових коштів, позивач 07.12.2006 року за №2.1-50/1391-1996 надіслав лист на адресу відповідача, яким відмовився від прийняття виконання робіт  та намагався повернути заборгованість у сумі 8101,53грн. (а.с.104).

За таких обставин, судова колегія,  вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 8101,53грн. відповідають вимогам чинного законодавства, тому в цій частині рішення підлягає скасуванню, а вимога про стягнення заборгованості у сумі 8101,53грн. підлягає задоволенню.

Також, пунктом 7.2 договору сторони передбачили відповідальність   у вигляді штрафу у розмірі 5% відсотків від суми невиконаних в строк робіт за порушення п.1.4 . Згідно пунктів 5.7 та 5.8 приймання виконаних робіт здійснюється за актом (форма № КБ-2в), довідкою (форма № КБ-3) та актом приймальної комісії. Датою завершення робіт є дата підписання акта приймальної комісії про прийняття об'єкту в експлуатацію.

Як правильно встановлено господарським судом  і матеріалами справи, дійсно мало місце  невиконання відповідачем передбачених договором робіт у встановлений строк, тому господарський суд правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача штрафу у розмірі  405,08грн.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення  процентів за користування  чужими коштами у сумі 249грн.04коп.,  то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені цих вимог, оскільки пунктом 1 ст.230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин  зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 вказаного Кодексу визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відсотки не є різновидом неустойки. Це компенсація кредитору за неправомірне користування понад встановлений строк коштами, які він має отримати від боржника.

В даному випадку, проценти за користування  чужими коштами не є штрафними санкціями у розумінні ст.ст.230 та 231 ГК України, а тому вони не підлягають відшкодуванню.

За таких обставин, враховуючи викладене, за результатами апеляційного провадження, рішення господарського суду Донецької області від  27.04.2007року у справі №15/61 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі  покладаються на відповідача у справі у відповідності до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99,101, 103,104,105 ГПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого  акціонерного товариства „Харцизький трубний завод” м.Харцизьк Донецької області на рішення господарського суду Донецької області  від  27.04.2007року  у справі №15/61 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від  27.04.2007року  у справі №15/61 скасувати частково в частині відмови у задоволені заборгованості у сумі 8101,53грн.

В інший частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного малого підприємства “Современник” (адреса: 86700, м. Харцизьк, вул. Нахімова, 72/57; код ЄДРПОУ 22033827) на користь Відкритого акціонерного товариства “Харцизький трубний завод” (юридична адреса: 86703, м. Харцизьк, вул. Патона, 9; ЄДРПОУ 00191135) заборгованість у сумі 8101,53грн., штраф у сумі 405,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 114,66 грн.,  на сплату державного мита за подання позовної заяви у розмірі  99,11грн., державне мито по апеляційній скарзі у сумі 49,48грн.

Господарському суду Донецької області відповідний видати наказ.

Припинити дію наказу господарського суду Донецької області від 07.05.2007року у справі №15/61.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Т.М.  Колядко

          С.В.  Мирошниченко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС